У яких галузях найбільші втрати від "сірих" схем у воєнний час?

Відповідно до нещодавніх розрахунків фахівців аналітичних центрів, у 2023 році прогнозується злам трендів щодо динаміки тіньової частки на ринку підакцизних товарів, які традиційно багато років завдавали найбільші втрати держбюджету серед інших товарів. 

Так, частка тіні у нафтогазовій групі зменшилась із 18% у 2022 році до 12% у ІІІ кварталі 2023 року (втрати бюджету прогнозні близько 10 млрд грн у 2023 році, у 2022 році втрати склали 14-15 млрд грн). 

У тютюновій галузі - за підсумками 2022 року втрати бюджету складали 19-21 млрд грн на рік, а прогнозні втрати на 2023 рік складають 13 млрд грн.

У алкогольній продукції – тіньова частка знизилась з 36% у 2022 році до 30% у ІІІ кварталі 2023 року (втрати у 2022 році в межах 9-11 млрд грн на рік, а прогнозні втрати у 2023 році складуть 8 млрд грн).

Тож що відбулось у 2023 році, чому прогнозують зміни у тіньових частках та якою може бути подальша динаміка?

Ринок пального

Для оцінки повноти оподаткування акцизним податком пального, яке виробляється та імпортується в Україну були використані дані енергетичного балансу України (в розрізі продуктів), який щорічно публікується Державним комітетом статистики України у порівнянні з оцінкою загального споживання пального на підставі оцінки середнього пробігу транспортних засобів.

Також оцінки динаміки легальних продажів за 2021-2023 рр. було використано дані ДПС з роздрібного продажу пального.

Протягом 2023 року зростали роздрібні продажі пального всіх типів, при майже незмінному попиті (попит було скориговано тільки на 5% зростання ВВП). Щокварталу зростали у 2023 році роздрібні продажі пального, млрд літрів: 2022 - 5,77; 1 кв 2023 - 1,83; 2 кв 2023 - 2,11; 3 кв 2023 - 2,16; 4 кв 2023 (прогноз) - 2,15; 2023 рік - 6,41.

Відповідно зросла і сплата податків з проданого пального.

Експертний розрахунок на основі 11 місяців з прогнозом на 12-ий місяць, з урахуванням фактору зростання попиту на 5% - дає такі дані: У 2022 році втрати бюджетів від несплати податків з пального (чорні продажі + мінімізація податків мережами) склали 14-15 млрд, у 2023 році втрати складуть 10-11 млрд гривень за рік.

На початку 2023 року почала роботу Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у роботу підакцизних галузей: за підсумками засідань ТСК були внесені зміни до низки НПА, надано доручення БЕБ, Поліції, ДПС, започатковано проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції тощо.

Відповідно активізувалась робота перевіряючих та правоохоронних органів, що ускладнило роботу "сірих" та "чорних" схем - і тіньова частка ринку почала зменшення квартал до кварталу.

Фахівці аналітичних центрів зробили розрахунки частки сплачених податків мережами у 2023 році та долі їх ринку, співставлення часток - на графіках:

Тютюнова продукція

Для визначення рівня тіні та динаміки у тютюновій галузі – було використано методологію, яку фахівці міжнародної організації Healthy Initiatives успішно застосовують при оцінці тіні у різних країнах світу - співставлення легальних продажів тютюнових виробів по роках та кількості курців відповідно до соцопитувань.

Протягом 2023 року значно зросли обсяги білих витрогів табачної продукції, по кварталах:

І кв. 2023 - 25,5 млрд грн

ІІ кв. 2023 - 30,5 млрд грн

ІІІ кв. 2023 - 33,9 млрд грн

Відповідно зросла і сплата податків:

Якщо порівняти виробництво сигарет за останні три роки - у 2021 році було вироблено в Україні 39,4 млрд штук, з початку повномасштабного вторгнення РФ виробництво в Україні впало на 30% - до 27,7 млрд штук за підсумками 2022 року. У 2023 році виробництво відновлюється і за перші три квартали 2023 року склало 24 млрд штук.

Експертний розрахунок на основі 11 місяців з прогнозом на 12-ий місяць, з урахуванням фактору зростання ціни продукції - дає такі дані:

У 2022 році втрати бюджетів від несплати податків з табачної продукції склали 20-21 млрд, у 2023 році втрати складуть 15-18 млрд гривень за рік.

Як свідчать дані дослідження Kantar - основними каналами нелегальної торгівлі тютюновими виробами у 2023 р. залишаються кіоски і магазини – через них поширюється 67% нелегальної продукції. 

Лідерами за рівнем розповсюдження нелегальної продукції є 7 областей України: Дніпропетровська (17%), Одеська (11%), Львівська (10%), Харківська (9%), Хмельницька (8%), Кіровоградська (6%), Чернівецька (6%).

За підсумками розгляду проблематики тютюнової галузі на засіданнях ТСК з питань економічної безпеки було надано відповідні доручення правоохоронним та перевіряючим органам, розроблено та ухвалено закон №3326-IX щодо унеможливлення схеми по мінімізації податків через дьюті-фрі, який вже набрав чинності.

Всі ці заходи та законодавчі зміни призвели до зменшення втрат бюджету у 2023 році, проте втрати все ще залишаються значними. Більш того - після трьох кварталів зростання обсягів виторгів та сплати податків - у 4 кварталі 2023 року тенденції змінились на протилежні, почалось зменшення білого обороту і відповідно зростання тіньового.

Алкогольні вироби

Для визначення рівня тіні та динаміки на ринку алкогольної продукції було використано дані ВООЗ, дані щодо надходжень податків по роках та рівень вживання алкоголю населенням.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), останніми роками рівень легального споживання алкоголю в Україні знаходився у діапазоні 5,13-6,04 літрів на рік.

Протягом року зростали роздрібні продажі алкоголю всіх типів, при незмінному попиті. Експертний розрахунок на основі 11 місяців з прогнозом на 12-ий місяць - дає такі дані:

У 2022 році втрати бюджетів від несплати податків з алко продукції склали 9-11 млрд, у 2023 році втрати склали орієнтовно 8 млрд гривень за рік.

Висновки та рекомендації

2023 рік став переломним у питанні детінізації підакцизної продукції, тренд з зростання тіні змінився на зниження тіньової частки по всіх типах продукції.

В той же час частка тіні у підакцизці і відповідно втрати держбюджету все ще залишаються значними (30-31 млрд грн у 2023 році), тож важливим є реалізувати низку заходів:

1. Розробка нової редакції Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових та алкогольних виробів та Плану заходів щодо її реалізації.
2. Посилення інституційної спроможності податкової та митної служби - переобрання керівника ДМС на прозорих конкурсах Комісією за участі міжнародних експертів, переатестація всіх кадрів, встановлення гідних зарплат для них (законопроєкти №6490д, №9243), забезпечення ДМС технічними засобами митного контролю, підвищення ефективності оперативних працівників Митниці у пунктах пропуску та використання кінологічних команд.
3. Організація обміну оперативною інформацією з митними адміністраціями суміжних держав та взаємодію України з OLAF (Європейське бюро боротьби з шахрайством).
4. Перезапуск Бюро економічної безпеки України, акцентування діяльності БЕБ саме на "акцизних" проблемах держави (законопроєкти №10088 та 10088-1), технологічне переоснащення контролюючих органів, зокрема розширення оперативного доступу БЕБ (в режимі реального часу) до інформації відповідних баз даних ДПС та Держмитслужби.
5. Запровадження ефективного контролю за роздрібними продажами - запровадження стимулювання покупців підакцизної продукції вимагати фіскальний чек – запровадження фіскальної лотереї та кешбеку для покупців підакцизної продукції.
6. Створення веб-інтерфейсу або дашборду для забезпечення можливості моніторингу контрольних показників щодо оцінювання рівня "тінізації" ринку окремих підакцизних товарів.
7. Надання доступу місцевим громадам до інформації про суб’єктів господарювання та місця продажу підакцизних товарів (ліцензії та РРО). Інформація про видані ліцензії є публічною інформацією, і надання її органам місцевого самоврядування у впорядкованому вигляді полегшить їм роботу та сприятиме детінізації торгівлі.

Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції експертів та внесуть відповідні зміни до законодавства, що сприятиме мінімізації тіньової частки у підакцизних товарах і відповідно вирівнюванню конкуренції та додаткові надходження до держбюджету.