Подарунки до Дня Незалежності: скільки фінансової допомоги Україна отримала у серпні
Які країни найбільше допомагають Україні фінансово, на яких умовах та чи вистачає цих коштів для покриття дефіциту бюджету?
Незважаючи на найглибшу в історії економічну кризу, українська економіка не колапсує.
Державна машина продовжує працювати, фінансуючи потреби армії та виконуючи свої соціальні зобов’язання на максимально можливому в поточних умовах рівні.
Найважливіше за серпень:
- У серпні Україна отримала 4,7 млрд доларів грантів та кредитів. Вперше від початку війни іноземне фінансування повністю покрило бюджетні потреби у межах одного місяця, що сягнули 4,2 млрд доларів (дефіцит бюджету та погашення боргів).
- Від 24 лютого іноземна допомога покрила 55% потреби у додатковому фінансуванні бюджету (дефіцит + погашення боргів) — того обсягу, що не вдалося зібрати у вигляді податків та мит.
- Загалом, від початку повномасштабної війни іноземне фінансування покрило 36% витрат. Решта – доходи податкової та митниці (34%), друк гривні НБУ (20%), військові облігації (10%).
Макрофінансовій стабільності ми зобов’язані іноземним партнерам, що значною мірою покривають наші потреби у фінансуванні державних видатків.
Значну частку з 4,7 млрд серпневих коштів передали нам Сполучені Штати, зробивши щедрий подарунок до Дня незалежності України — 3 млрд доларів гранту.
Європейський Союз не залишився осторонь та ще на початку місяця надав Україні 1 млрд євро кредитних коштів — першу частину пакету макрофінансової допомоги у розмірі 9 млрд євро. Друга частина допомоги обсягом 8 млрд затримується, незважаючи на те, що її планували передати до вересня.
Свої внески у фінансову стабільність України в серпні зробили також Канада (кредит у 350 млн доларів США на закупівлю газу до опалювального сезону), Італія (200 млн євро кредитної допомоги) та Світовий Банк (120 млн доларів кредиту).
Окремої подяки заслуговує Албанія, що знайшла змогу передати нам 1 млн євро гранту на наші невідкладні потреби.
Загалом, від 24 лютого іноземна допомога покрила 55% потреби у додатковому фінансуванні бюджету — того обсягу, що не вдалося зібрати у вигляді податків та мит.
Сумарно це 17,4 млрд доларів іноземних грантів та кредитів. Гранти є більш бажаними, оскільки їх нам не потрібно буде повертати у майбутньому. Однак, українські потреби є настільки значними та настільки нагальними, що відмовлятися від кредитів ми просто не маємо права.
Важливо. Іноземна допомога не покриває 100% усіх наших державних видатків. Близько третини (34%) усіх видатків профінансували коштом платників податків та за рахунок надходжень з митниці.
Ще на 10% покрити видатки вдалося, продаючи військові облігації банкам, фізичним та юридичним особам.
20% видатків профінансував НБУ, перерахувавши до бюджету свої прибутки та надрукувавши 285 млрд гривень — колосальна сума, що зрештою ляже на плечі кожному українцю у вигляді інфляції.
Отже, іноземне фінансування з 24 лютого покрило 36% державних витрат. Здавалося, можна було б і більше, але альтернативою швидше за все був би друк коштів. Наслідком додаткової емісії стало б ще більше зростання цін.
Загалом, серпневі надходження іноземної допомоги дозволяють дивитися на ситуацію дещо оптимістично. Достатні обсяги надходжень з-за кордону зменшують тиск на уряд та дозволяють друкувати менше гривні: у серпні НБУ викупив тільки 30 млрд гривень військових облігацій.
Україна ще має отримати близько 16 млрд доларів допомоги від різних країн та міжнародних фінансових організацій. Однак, за серпень обсяг виділеного Україні фінансування не збільшився.
Окрім переговорів про окрему підтримку, як-от можливе виділення Норвегією 200 млн доларів на закупівлю газу, Україна потребує більш систематичної та значної фінансової допомоги.
Наразі найбільш імовірним видається відкриття нової програми підтримки МВФ. Така програма допоможе не тільки отримати значні обсяги фінансування, але й збільшить передбачуваність надходжень до бюджету та полегшить залучення коштів від інших країн.
Як і раніше, вкрай важливими залишаються максимальна ефективність використання кожної бюджетної копійки та якомога більше пожвавлення економіки, що дозволить бодай трохи зменшити нашу залежність від зовнішньої допомоги.