Працювати в росії – платити більше податків в Україні

24 лютого 2022 року відбулось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію суверенної та незалежної України. 

Щодня ми бачимо злочини ворога, спрямовані на геноцид українського народу. В той же час, ми є свідками безпрецедентного спротиву та героїзму Збройних сил України, підрозділів територіальної оборони та громадян. 

Війна з ворогом не обмежується лише полем бою, а продовжується на дипломатичному, інформаційному та економічному фронтах. 

З початку війни десятки міжнародних компаній припинили будь-яку співпрацю з агресором, деякі компанії скоротили обсяги інвестицій або значно обмежили свою присутність на російському ринку. 

Ці рішення є збитковими для міжнародних компаній, проте, коли йде мова про ціну людського життя, захист демократичних принципів — вибір є очевидним.

На жаль, припинення співпраці з країною-агресором є очевидним не для всіх. Деякі великі європейські компанії продовжують працювати в росії, сплачувати податки, тим самим фінансуючи продовження війни та воєнних злочинів в Україні. 

На позицію материнських компаній не можуть вплинути численні жертви, заклики українських офісів припинити співпрацю з агресором та прямі збитки, які агресор завдав цим компаніям в Україні.

Тому з метою захисту інтересів України та спонукання міжнародних компаній до нових тенденцій у відносинах з російською федерацією у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону №7232 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб'єктів господарювання, пов'язаних економічними зв'язками з державою-агресором".

Суть законопроєкту доволі проста – хто продовжує працювати в російській федерації, має платити більше податків в Україні.

Хто заплатить за співпрацю?

Ініціатори проєкту пропонують запровадити Реєстр суб'єктів господарювання, що пов'язані економічними зв'язками з державою-агресором. 

Формування та ведення реєстру покладається на Державну податкову службу України. До реєстру мають бути включені юридичні особи – резиденти України:

• засновником або кінцевим бенефіціарним власником яких станом на 23.02.202 є резидент держави-агресора (фізичні або юридичні особи), в тому числі якщо в управління цих юридичних осіб приймає участь держава-агресор або її громадяни;
• які отримують дохід у будь-якій формі з джерелом походження з держави-агресора або є учасником чи засновниками юридичних осіб, які отримують дохід в державі-агресорі;
• учасники міжнародних груп компаній, якщо материнська компанія або інший учасник групи отримує дохід з джерелом походження з держави-агресора
• учасники міжнародних груп компаній, якщо материнська компанія або інший учасник групи забезпечують економічну підтримку держави-агресора

При цьому під доходом з джерелом походження з держави-агресора, розуміється будь-який дохід, отриманий від будь-яких видів діяльності на території держави-агресора. 

Економічною підтримкою держави-агресора є безоплатна передача товарів, послуг, робіт, прав на об’єкти інтелектуальної власності та інших нематеріальних об’єктів. 

Отже, якщо юридична особа підпадає під визначені критерії, вона має бути включена до Реєстру суб'єктів господарювання, що пов'язані економічними зв'язками з державою-агресором і до неї буде застосований інший порядок оподаткування.

Вартість підтримки держави-агресора

Законопроєкт пропонує застосовувати до ставок податку на прибуток підприємств, екологічного податку, рентної плати, податку на майно підвищуючий коефіцієнт за кожен податковий період у розмірі 1,5. 

Можливі виключення

Ініціатори пропонують не застосовувати підвищуючий коефіцієнт до відповідних юридичних осіб, якщо їх діяльність має соціальне, гуманітарне чи економічне значення для України. 

Більше того, Кабінет Міністрів України має розробити конкретний перелік критеріїв для звільнення від застосування підвищуючого коефіцієнту. 

Повідом про себе сам

Відповідно до законопроєкту платник податку, який набув статусу суб'єкта господарювання, що пов'язаний економічними зв'язками з державою-агресором зобов’язаний повідомити контролюючий орган про набуття такого статусу протягом 60 днів від дня його набуття. 

Якщо платник податку підпадає під критерії для звільнення від застосування підвищуючого коефіцієнту, він має зазначити про це в повідомленні. 

У випадку внесення змін до критеріїв, платник податку має право на подачу уточнюючого повідомленням та перерахунок податкових зобов’язань. 

Неповідомлення про відповідність статусу суб'єкта господарювання, що пов'язаний економічними зв'язками з державою-агресором вважається повідомленням контролюючого органу про відсутність такого статусу. 

Проте, якщо за результатами податкової перевірки буде встановлено відповідність статусу, до платника податку застосовується штраф у розмірі 1,5% від доходу за кожен податковий період, а також відповідні податкові донарахування за весь період.

Додаткові обмеження

Ініціатори законопроєкту пропонують заборонити платникам податку, який набув статусу суб'єкта господарювання, що пов'язаний економічними зв'язками з державою-агресором перебувати на спрощеній системі оподаткування. 

Набуття такого статусу для неприбуткової організації є підставою для виключення її з Реєстру неприбуткових організацій та нарахування грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до ПКУ.

Можливість відтермінування

Законодавець пропонує відтермінувати застосування підвищеного коефіцієнту, якщо платник податку володіє інформацією щодо початку вчинення юридичних дій материнською компанією щодо припинення співпраці з державою агресором. 

В такому випадку платник податку в повідомленні до контролюючого органу має зазначити орієнтовну дату припинення співпраці. 

Після вчинення вказаних дій платник податку має право не застосовувати підвищений коефіцієнт протягом 18 календарних місяців з дати набрання чинності закону. 

Додатково проєкт закону дозволяє продовжити вищезгаданий строк, проте таке рішення приймається Кабінетом Міністрів України.

Актуальний стан законопроєкту

1 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла законопроєкт за основу. Фактично це означає схвалення парламентом загальної концепції законодавчої ініціативи, проте найближчим часом законопроєкт буде доопрацьовано. 

Разом з тим, міжнародні компанії, які працюють в Україні та не бажають відмовитись від роботи в державі-агресорі вже сьогодні мають можливість проаналізувати для себе негативні наслідки. 

Більше того, ці компанії можуть зіштовхнутись з аналогічними проблемами в країнах Європи. 

Адже вже сьогодні в Польщі активно обговорюється подібна законодавча ініціатива. Маю впевненість, що подібний підхід буде схвалений також іншими країнами Європи. 

Тому компанії, які продовжують працювати в російській федерації, мають додатковий стимул припинити підтримувати війну проти України.