Кредити і депозити під час війни

Загалом я б охарактеризував ситуацію з кредитами і депозитами за березень 2022 року як "стриману".

У бізнесу ситуація досить недобра. У населення – краще, ніж очікувалося.

"Недобра" — тобто є проблеми із поверненням кредитів та з наявністю коштів як таких.

"Краще, ніж очікувалося" — про населення: того, чого боялися банкіри та регулятор, масових, майже 100% неплатежів за кредитами, немає. 

Населення не просто волонтерить, допомагає ЗСУ, жертвує кошти, але й потроху обслуговує взяті споживчі/іпотечні кредити.

Тобто населення швидше пристосовується до змін економічної ситуації і більш гнучке. Воно так, в принципі, і має бути. І має, виходить, більший ресурс, ніж бізнес. Або більш оптимістично налаштоване. Що теж непогано.

Депозити

Банківські вклади населення (депозити плюс поточні рахунки) у гривні зросли на 67 млрд грн, або на 15,2%.

У валюті – зменшилися на $85 млн (2,5 млрд грн), це мінус 1%.

Депозити бізнеса в гривні – зросли на 2 млрд грн (+0,5%). Трохи неочікувано. У валюті – зменшилися на $553 млн (16,2 млрд грн), або мінус 7,4%. Тут якраз очікувано.

Як так могло статися: під час війни обсяг банківських вкладень, депозитів та заощаджень, зріс на 46 млрд грн або плюс 3,2% за місяць? 

Тут, мені здається, два основні фактори. Перший – повернення коштів "з-під матраців" населенням, тих коштів, які населення активно знімало з початку року, на негативних очікуваннях навали.

Другий фактор – зарплати та бюджетні виплати (в тому числі, ЗСУ), які лишаються в банках. 

Тобто приріст вкладень стосувався не стільки депозитів (маю на увазі строкові депозити), скільки поточних рахунків. Побачимо трохи пізніше.

Може ще бути фактор "картотеки" (тобто, у цьому випадку, депозитів, які банки не віддають), але не думаю, що він значний, скоріше, на рівні статистичної похибки на цьому етапі.

Кредити

Гривневі кредити бізнесу – плюс 3 млрд гривень (+0,4%). Саме так. Плюс, а не мінус. Це насправді не дуже позитивно тут і зараз. Чому? 

В оперативній статистиці НБУ мова про загальні кредити на базі нарахованих доходів та витрат. 

За фактичної відсутності кредитування збільшення цього показника означає, що короткі кредити здебільшого не повертаються (навіть у формі ролловера), а нараховані відсотки (keep in mind – кредитні канікули) збільшують розмір "активу", тобто загальної суми. 

Це насправді дуже коротке та спрощене пояснення.

Валютні кредити бізнесу – трохи знизилися, менше, ніж на мільярд гривень в еквіваленті.

Гривневі кредити населенню впали на 5,5 млрд грн (мінус 2,3% за місяць). На мою думку, це плюс – якщо брати до уваги контекст. Тобто, населення погасило досить багато коротких кредитів (масового нового кредитування населення у березні не було).

Загалом ситуація з кредитами/депозитами не переможно-оптимістична, та й не могла такою бути, війна. Але й не сумна. Принаймні, на цьому етапі не сумна.

Опубліковано з дозволу автора.

Оригінал допису