Як зміниться бізнес-модель вантажних перевезень УЗ у 2022 році

Незважаючи на провальні фінансові результати першого півріччя 2021 року, за підсумками року "Укрзалізниця" отримала чистий прибуток у розмірі 457 мільйонів гривень

Голова правління "Укрзалізниці" Олександр Камишин вважає, що кращим фінансовим результатам сприяв комплекс змін організації вантажних перевезень, які формують дохід компанії, серед яких – запровадження розподілу вагонів через аукціони.

Зокрема, одне з його перших рішень у статусі голови правління "Укрзалізниці" – виставити на Прозорро усі вагони-зерновози – лише протягом одного місяця принесло компанії 478 млн гривень додаткового доходу. 

Втім, додаткова дохідність була не наслідком сталого тренду, а віддзеркаленням наслідків контрпродуктивної бездіяльності попереднього менеджменту "Укрзалізниці", що призвела до нестримного зростання цін на вагони-зерновози восени 2021 року.

Перевезення аграрних вантажів останні кілька років були тим сектором, де "Укрзалізниця" отримувала максимальну маржинальність від операцій, і водночас втрачала прибутковість та ринкову частку від експлуатації свого парку зерновозів. 

Сталої прибутковості підприємства у довгостроковій перспективі, а не внаслідок короткочасних трендів, можливо досягти лише через системний підхід, що передбачає зміну цінностей підприємства міста і формату відносин із ринком.

Низка рішень, які вперше почали впроваджуватися наприкінці 2021 року, надають впевненості, що у 2022 році відбудуться суттєві зміни формату відносин "Укрзалізниці" з аграрним ринком та самої бізнес-моделі перевезень аграрних вантажів. 

По-перше, державний перевізник намагається стати клієнтоорієнтованим і розглядає можливість безпосереднього надання послуг перевезення аграрним холдингам, трейдерам та елеваторам. 

Це може виглядати дивним, але це факт – дотепер "Укрзалізниця" не надавала таких послуг. Державний перевізник просто давав у користування вагони-зерновози. А саму послугу перевезення вантажу, яка потрібна клієнту-вантажовласнику, забезпечували приватні фірми, посередники-експедитори, які брали вагони "Укрзалізниці" та на них заробляли. 

Це відбувається таким чином: експедитор купує в "Укрзалізниці" вагони за умовні 2 тис. грн, а продає власнику вантажів за 3 тис. грн. 

Але при цьому експедитор продає не просто вагони як місткість для зерна, а віртуальний сервіс та ілюзію відповідальності, що вагон буде подано вчасно і він прибуде в обумовлені терміни, а витрати у разі зриву термінів будуть компенсовані. 

Останні кілька років я ставив різним керівникам "Укрзалізниці" одне й те саме питання: чому б УЗ самій не почати продавати відповідальність за доставлення вантажу та заробляти ті гроші, які йдуть у кишеню її конкурентам-експедиторам? 

Новий топменеджмент "Укрзалізниці" це розуміє і має намір запроваджувати послугу, яка потрібна аграріям – відповідальне перевезення. Причому всіма парками вагонів.

У лексиконі топменеджменту та бізнес-процесах "Укрзалізниці" з'явилися поняття "календар відвантажень", "параметри перевезень" та "впевненість". 

Важливим кроком стало розширення горизонту планування – "Укрзалізниця" нарешті погодилася збільшити термін планування на шість місяців уперед, виставивши на цей термін на Прозорро весь парк вагонів.

По-друге, переорієнтація "Укрзалізниці" з продажу вагонів своїм конкурентам на надання послуги відповідального перевезення своїм клієнтам-аграріям – передбачає розвиток ІТ-складової забезпечення перевезень. 

Тут варто відзначити ще одне зрушення, завдяки якому інформаційна система "Укрзалізниці" вже найближчим часом стане більш відкритою для користувачів залізничних послуг. 

Розроблений шлюз взаємодії автоматизованої системи управління (АСУ) вантажоперевезеннями "Укрзалізниці" з АСУ користувачів – суттєвий крок до відкритості автоматизованої системи управління логістикою.

Головна і поки що не реалізована потреба українських аграріїв та трейдерів – можливість ще на етапі укладання форвардного експортного контракту максимально чітко спланувати та зафіксувати за термінами та вартістю всі етапи його виконання: зберігання, навантаження, перевезення та доставлення вантажу покупцю відповідно до договірних умов. 

Український бізнес хоче мати ті самі можливості планувати свій фінансовий рік, що й у цивілізованих країнах, де це досягається завдяки прозорим параметрам перевезень та відкритим даним.

Вирішення цього завдання я бачу у створенні за допомогою автоматизованих систем абсолютно нової ІТ-платформи, на якій усі учасники логістичного ланцюжка одразу могли б зафіксувати всі зобов'язання один перед одним: зобов'язання порту прийняти вантаж, зобов'язання "Укрзалізниці" — підвезти порожні і перевезти завантажені вагони, та зобов'язання вагоновласника (державного чи приватного) – надати вагонний парк.

На жаль, швидку реалізацію цього комплексу завдань стримує застаріла нормативно-правова база, що регламентує діяльність "Укрзалізниці". 

Тут явно нерівні конкурентні умови, оскільки діяльність приватних експедиторів-конкурентів УЗ немає і сотої частки таких обмежень. Проте початок цього процесу покладено. 

Найближчим часом "Укрзалізниця" проведе експеримент з раннім відповідальним плануванням — "Логістичне забезпечення форвардних та експортних контрактів зернових вантажів".

Результатом нової бізнес-моделі перевезень аграрних вантажів стане можливість для аграріїв відразу після підписання контракту на 3-5-10 місяців спланувати за термінами та вартістю всі етапи його виконання: зберігання та підробіток на елеваторах, навантаження у вагони, перевезення вантажу в порт відповідно до умов договору. 

А потім — контролювати всі етапи спланованого перевезення з фактичними термінами та обліковими документами. Також мати можливість оперативно реагувати на відхилення від планових термінів.

Така організація планування логістики та виконання зобов'язань перед партнерами надасть нового імпульсу взаємовигідним відносинам учасників перевезень залізничним транспортом України. 

Це буде гарантією лібералізації залізничних перевезень, сталого розвитку "Укрзалізниці" та її клієнтів-аграріїв, які формуватимуть прибуток державного перевізника не через безвихідь та внаслідок сплеску цін, а завдяки якісній послузі, яка забезпечує процвітання їхніх бізнесів.