Держбюджет на охорону здоров'я: що отримає галузь у 2022 році
На які медичні потреби планують витратити найбільше коштів, а що залишиться недофінансованим?
15 вересня Мінфін презентував проєкт державного бюджету України. Пріоритетом 2022 року є галузь охорони здоров'я.
У проєкті держбюджету на охорону здоров'я закладено близько 194 млрд грн. Це майже на 35 млрд грн більше, ніж у 2021 році.
Важливо зазначити, що змінюється структура витрат.
Так, зменшиться фінансування на адміністрування Національної служби здоров'я та утримання Національної академії медичних наук України.
Натомість істотно збільшується бюджет на програму медичних гарантій, програми громадського здоров'я та закупівлю ліків для пацієнтів з COVID-19.
Програма медичних гарантій
На програму медичних гарантій (ПМГ) закладено 158 млрд грн, це на 34 млрд грн більше, ніж у 2021 році.
Зросте капітаційна ставка в первинній ланці.
Збільшаться виплати за пролікований випадок при гострому мозковому інсульті та при гострому інфаркті міокарда.
Будуть збільшені тарифи на надання допомоги при пологах. Також виділені кошти на пакети для хіміотерапевтичного лікування і променевої терапії.
Зарплатний фонд медиків
Мінімальна зарплата лікаря має вирости на 34%. Середня зарплата лікаря буде становити близько 22,5 тис грн, середнього медперсоналу – понад 14,5 тис грн.
Громадське здоров'я
Україна не має державного виробництва тест-систем та імунобіологічних препаратів (сироваток, вакцин). Як показала практика, коли у світі починається дефіцит тестів, страждають країни, які цілком залежать від імпорту.
У проєкті держбюджету закладено 300 млн грн на створення біокластера "Біологічна безпека та розвиток біотехнологічних технологій".
Це буде група організацій, яка складатиметься з державних установ, приватних, науково-дослідних та освітніх закладів. Вони займатимуться науковими інноваціями медичного, фармацевтичного та біотехнологічного напрямків.
Орфанні хвороби
Проєкт бюджету пропонує виділити на закупівлю ліків для пацієнтів, хворих на орфанні захворювання, таку ж суму, як і у 2021 році: майже 2 млрд грн.
Додатково до цього на закупівлю інноваційних лікарських засобів за договорами керованого доступу закладено близько 205 млн грн.[BANNER1]
Трансплантація
На трансплантацію органів і тканин у проєкті держбюджету закладено близько 790 млн грн. Це майже на 60% більше, ніж у 2021 році.
Зокрема, на ці кошти будуть створені п'ять лабораторій першого (експертного) рівня із супроводу трансплантацій анатомічних матеріалів.
Лікування COVID-19 та вакцинація
Крім оплати послуг у рамках ПМГ, з держбюджету планують окремо виділити близько 105 млн грн на закупівлю лікарських засобів.
На вакцинацію населення у 2022 році в проєкті бюджету закладено 2,6 млрд грн. Це дозволить вакцинувати 4,4 млн осіб двома дозами вакцини. Однак, за оцінками МОЗ, потреба в коштах на вакцинацію задоволена лише на 18%.
Інфекційні захворювання (ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатити)
На закупівлю лікарських засобів та медичних виробів для замісної підтримувальної терапії, антиретровірусної терапії, а також закупівлі тест-систем для діагностики ВІЛ-інфекції держава планує виділити близько 470 млн грн. На жаль, це лише 61% від реальної потреби.
Фінансування на закупівлю ліків проти туберкульозу залишиться на тому ж рівні, що і у 2021 році. Близько 386 млн грн вистачить на менш ніж половину від реальної потреби. Ще гірша ситуація з гепатитами: вдасться придбати лише 20% препаратів для лікування хворих на вірусні гепатити В і С.
Загалом проєкт держбюджету на охорону здоров'я можна вважати цілком прийнятним в умовах, що склалися. Особливо це стосується тих статей видатків, на які заплановано майже 100% коштів від потреби.
Однак не може не турбувати обмежене фінансування боротьби з інфекційними захворюваннями. Виділені кошти ледве задовольняють половину від потреби. Це дозволить лише утримувати систему, але не зменшить поширення хвороб.
Як наслідок, кількість інфікованих буде рости і надалі. Буде збільшуватися потреба в лікарських препаратах та супутніх видатках.
Інвалідизація та втрата працездатності пацієнтів ляжуть додатковим фінансовим тягарем на плечі Фонду соціального страхування, Міністерства соціальної політики та Пенсійного фонду. Очевидно, що для України це стратегічно недоцільно та економічно невигідно.