Українська правда

Як це – "нема вільних частот для 5G"? А якщо пошукати?

Технологія 5G здатна значно прискорити передавання даних, але чи можливо отримати таку швидкість на території всієї країни?

5G – нова, дещо недосяжна в уяві українського користувача технологія, яка наробила галасу за кордоном.

Її значний потенціал викликає і недовіру, і водночас здивування.

Мобільні оператори 35 країн вже її впроваджують, абоненти тестують швидкість, бізнес отримав нові можливості.

Теоретично 5G в сто разів швидша, ніж 4G, але якщо прибрати з цього маркетингове позиціонування та ідеальні умови в лабораторії, то збільшення швидкості можливе десь у 50-70 разів, що все одно немало.

Так, технологія здатна значно прискорити передавання даних, але чи можливо отримати таку швидкість на території всієї країни?

Світовий досвід

Щоб покрити всю території країни мережею 5G, використовуватимуться нижні діапазони (наприклад, 700 МГц), але через їх технічні властивості та пропускну здатність вони дадуть лише невеликий приріст швидкості.

Так, T-Mobile в США покрив мережею більшу частину країни в частотах 600 МГц, що охоплюють набагато ширші райони і краще подорожують крізь стіни та дерева.

Однак низькочастотний спектр не дає драматичних переваг, які ми очікуємо, коли думаємо про 5G, тому швидкість інтернету збільшилася лише на 20% порівняно з 4G до 21 Мбіт/c. Це було більше піар-ходом, ніж розгортанням нової технології.

Цей приклад свідчить, що не можна використовувати лише низькі частоти, які покривають значну територію. Для отримання надвисокої швидкості необхідно також використовувати середні (3,5 ГГц) та високі діапазони (26 ГГц і вище), у яких можливе передавання значних об'ємів даних з надвисокою швидкістю.

Так, американські оператори AT&T та Verizon запустили 5G в конкретних місцях великих міст, де значні скупчення людей і навантаження на мобільну мережу.

Це дало змогу при розгортанні мережі на міліметрових хвилях отримати середню швидкість від 123 Мбіт/c до 256 Мбіт/c. Тому для повної реалізації потенціалу нової технології потрібне комплексне використання кількох типів діапазонів.

Глобальні мобільні гравці тестують діапазон спектру для 5G від 3,5 ГГц до 80 ГГц. Спочатку освоюють діапазон 3,5 ГГц для покращення покриття в містах, а потім переходять до діапазонів 26 ГГц та 28 ГГц для покриття в приміщеннях.[BANNER1]

Ситуація в Україні

Для України раціональним може бути запуск 5G в найбільших містах.

По-перше, зараз розгортається мережа 4G на частотах 900 МГц, тому паралельно розвивати іншу технологію по всій країні для операторів фінансово невигідно.

По-друге, значна територія країни досі не має покриття 4G, тому розгортати наступне покоління мобільних технологій передчасно. Поки оператор China mobile в кінці лютого 2020 року звітував про 15,4 млн користувачів 5G, на український ринок тільки завозять мобільні телефони, що підтримують цю технологію.

Хоча в абонентів їх поки що небагато, але завдяки стрімкому зниженню цін на них та швидкому поширенню 5G у світі, на відміну від неспішного поширення попередніх технологій, ми очікуємо, що нова технологія в найближчі роки розвиватиметься і в Україні. Спочатку – у сегменті В2В, який вже її тестує.

Навіть якщо низькочастотний спектр з часом буде виставлений на аукціон, і оператори спочатку використовуватимуть його для короткочасного збільшення 4G-покриття, то надалі він дозволить швидко перейти на новішу технологію.

Зараз всі смуги перспективних діапазонів для технології 5G зайняті непрофільними користувачами. Так, частоти 3,5 ГГц утримують компанії, які не використовують спектр або використовують його неефективно (2 300 МГц).

Власники перспективних діапазонів користуються тим, що рентна плата за них досить низька. Вони чекають можливості продати корпоративні права з ліцензіями мобільним операторам, зацікавленим у їх спектрі. Тому для нас важливо гармонізувати вартість рентної плати за спектр у всіх діапазонах.

Тобто ціни за 2300-2400 МГц і 3400-3800 МГц треба узгодити з цінами в діапазонах 2 100 МГц та 2 600 МГц, незалежно від технології, що застосовується.

Такою спробою є підвищення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом для діапазонів 2300-2400, 2575-2610, 3400-3800 МГц за 1 МГц з 45,8 грн до 3 тис грн.

Ця норма реалізована через внесення змін до Податкового кодексу законопроєктом №1210, підтриманим Верховною Радою 11 лютого 2020 року, але не підписаним президентом. Таке підвищення зробить невигідним володіння спектром без його використання та вивільнить його від "приспаних компаній".

Однак найбільш перспективні для 5G частоти 3,4-3,8 ГГц частково заблоковані для продажу через судові позови попередніх ліцензіатів. Вони не визнають анулювання ліцензій, хоча не використовували їх, порушуючи ліцензійні умови.

Частоти 700 МГц використовуються для телевізійного мовлення, хоча відповідно до угоди між Україною та ЄС про асоціацію спектр повинен бути гармонізований, а частоти повинні використовуватися для мобільного зв'язку за технологією 5G.

Причина затримки з вивільненням цих частот – відсутність бюджетних коштів на налаштування обладнання на інші частоти компаніями "Зеонбуд" та ТРК "Етер". Вплив коронавірусу на економіку затримує виділення коштів на ці роботи.

Попри це, нашою метою є вивільнення частот 700 МГц до початку 2021 року. У червні розраховуємо отримати від поточних користувачів вартість робіт з налаштування телевізійного обладнання для використання нижніх частот.

Оскільки 2020 рік буде сфокусований на розгортанні 4G, то проводити аукціон на спектр 700 МГц варто лише у 2021 році.

Без тривалого дослідження динаміки попиту не варто встановлювати значні ліцензійні вимоги. Доцільно надати ліцензії тривалістю до п'яти років з мінімальними вимогами щодо покриття, наприклад, у найбільших містах, і невисокою ціною, яка не стримуватиме інвестиції й дозволить сформувати ринок.

Без застосування цієї технології Україна безнадійно відстане в конкуренції з розвиненими економіками і залишиться лише сировинним додатком.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
телекомунікації 4G законодавство телебачення 5G