Податкова реформа: погляд із НБУ

Останнім часом податкова реформа стала однією з найбільш дискусійних тем в українському політичному та експертному середовищах.

Чому НБУ не повинен стояти осторонь цих обговорень?

Національний банк неодноразово декларував свої цілі зі зниження інфляції на кінець 2016 року до 12%, до 2019 року - до 5% і в подальшому - утримування її на такому рівні.

Задля цього центробанк налаштований на серйозні зміни у своїх підходах до проведення монетарної політики, що мають на меті перехід до режиму інфляційного таргетування до кінця 2016 року.

Водночас, можливість НБУ забезпечити цінову стабільність нерозривно пов'язана із стійкою фіскальною позицією держави, на яку має бути спрямована і податкова реформа.

Зв'язок тут достатньо простий. Якщо державні фінанси незбалансовані, це прямо чи опосередковано позначається на ефективності монетарної політики центробанку.

Найгірша форма такого домінування фіскальної політики над монетарною - це ситуація, коли уряд може покрити свій дефіцит тільки за рахунок емісії. Зазвичай це загрожує різким прискоренням інфляції.

Цікаво, що цей зв'язок також діє і у зворотному напрямі. Емпіричними дослідженнями підтверджено, що запровадження інфляційного таргетування зазвичай призводить до посилення фіскальної стабільності, оскільки дисциплінує уряди.

Після переходу до режиму інфляційного таргетування уряди вже не можуть покладатися на фінансування з боку центральних банків. Але радше реформи в монетарній та фіскальній сферах мають іти паралельно.

Загалом без реформи державних фінансів важко уявити успішне виконання завдань, які ставить перед собою НБУ. Як мінімум через те, що НБУ вже не матиме можливості підтримувати державний бюджет за рахунок своїх прибутків.

У 2015 році заплановано перерахування Нацбанком до державного бюджету понад 60 млрд грн, тобто близько 12% доходів бюджету. Однак уже 2016 року ця цифра буде значно нижчою.

Та й загалом прибуток центрального банку, який є результатом його операцій, спрямованих на підтримання цінової та фінансової стабільності, не повинен бути стабільним джерелом поповнення державної скарбниці.

Бюджетна загроза

На жаль, сьогодні потреба України в реформі державних фінансів і, зокрема, в податковій реформі часто некоректно інтерпретується і стає темою для спекуляцій.

Необхідність знизити високий податковий тиск на бізнес, який, на думку багатьох експертів, гальмує економічний розвиток, була взята за основу для різних популістичних концепцій податкової реформи, які нехтують іншими важливими аспектами реформи.

Такі концепції наполягають на першочерговому кардинальному зниженні податкових ставок, мотивуючи це тим, що такий підхід забезпечить суттєву детінізацію та збільшення бази оподаткування.

Однак шанс, що так станеться, незначний, і покладатися на нього при реформуванні державних фінансів не можна. Результати від такої "реформи" можуть стати пірровою перемогою для країни.

Якщо Україна піде шляхом популістської податкової реформи, це може стати на заваді досягненню більш важливої цілі - збалансування державного бюджету.

Україна повинна забезпечити дефіцит державного бюджету в 2016 році не вище 3,75% ВВП. При цьому в середньостроковій перспективі повинен бути досягнутий первинний профіцит сектора загальнодержавного управління на рівні 1,6% ВВП.

Це не тільки мета уряду, а й зобов’язання України, викладені у меморандумі про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом.

Відповідно, майбутня податкова реформа повинна передбачати надійні компенсатори зниження доходів бюджету для забезпечення зазначених параметрів фіскальної політики. В іншому випадку внаслідок проведення такої реформи дефіцит бюджету значно зросте.

За окремими оцінками, максимальний негативний ефект від податкової реформи може сягнути 10% ВВП або близько 200 млрд грн. Це може похитнути і так слабкий стан державних фінансів країни.

Негативні для країни наслідки багатократно підсиляться у випадку припинення підтримки України з боку МВФ, який навряд чи співпрацюватиме з країною, що не виконує взяті на себе зобов'язання.

Програми співробітництва України з іншими іноземними та міжнародними кредиторами "прив'язані" до успішного співробітництва з МВФ, тому Україна ризикує залишитися у фінансовій ізоляції.

Дехто може згадати, що інші країни, наприклад Словаччина та Грузія, ризикнули "поставити на червоне", тобто кардинально зменшили податкові ставки, та досягли успіху всупереч позиції МВФ. Але між ситуацією в Україні та цих країнах є дві значні відмінності.

По-перше, для них МВФ був, швидше, зовнішнім радником, а не кредитором останньої інстанції.

По-друге, що є більш важливим, і в Словаччині, і в Грузії податкова реформа була пов'язана з масштабними структурними перетвореннями. Зниження ставок податків було лише частиною загального пакета реалізованих реформ, в тому числі у податковій сфері.

Реформаторський супровід

Таким чином, запорукою успіху податкової реформи є комплексний підхід.

Очевидно, що економіку необхідно стимулювати за допомогою зниження ставок податків. Насамперед це стосується зниження ставок ЄСВ, який є непропорційно високим.

Необхідний "фінансовий маневр" для зниження податкового тягаря повинна забезпечити часткова відмова від непритаманних ринковій економіці функцій держави. Це зменшить відсоток перерозподілу ВВП через бюджет, який в Україні явно завищений.

Індикатори показника "Оподаткування" для України рейтингу Doing Business 2016

З іншого боку, податкова лібералізація не спрацює, якщо не буде супроводжуватися іншими реформами, які необхідні для покращення бізнес-клімату, а відповідно, стійкого зростання економіки.

Наприклад, у Грузії зниження податкового навантаження супроводжувалось кардинальними реформами судової та правоохоронної систем, спрямованих на знищення корупції, зокрема в податкових органах. Такі заходи сприяють підвищенню довіри до державних органів та виходу бізнесу з "тіні".

Не останнє значення має зростання співвідношення "ризик санкцій за несплату податків до витрат на чесну їх сплату".

У Грузії навіть кур'єри інтернет-магазинів при доставці не забувають взяти з собою портативний касовий апарат. Такі свідомі чи, може, дешевше заплатити податок, ніж потім штраф?

Якщо ж стимулів до сплати податків нема, то навіть радикальне зниження ставок податків не змусить бізнес виходити з тіні.

Крім того, враховуючи катастрофічно низький рівень довіри до органів державної влади та незадовільний темп проведення структурних реформ, підприємці, скоріш за все, не будуть квапитися з легалізацією своєї діяльності.

Сьогоднішня дискусія щодо рівня податкових ставок точиться лише навколо кількох податків - ЄСВ, ПДВ та податку на прибуток. У той же час, поза увагою експертів та політиків залишається оподаткування пасивних доходів.

Наприклад, на думку НБУ, ставка податку на доходи від депозитів фізичних осіб на рівні 20% є зависокою і не сприяє поверненню вкладників до банківської системи, незважаючи на її поступове очищення. Це негативно впливатиме на кредитну діяльність банків.

Ми пропонуємо знизити цю ставку до 15% з одночасним підвищенням ставок на інші види пасивних доходів, що буде компенсувати негативний ефект від зниження ставки на доходи за депозитами.

Підсумки та пропозиції

Варіанти податкової реформи, які пропонуються сьогодні, мають дещо неправильно розставлені пріоритети.

Акцент перш за все повинен бути зроблений на підвищенні якості податкового адміністрування та проведенні структурних реформ, спрямованих на покращення бізнес-клімату.

Тому, з огляду на відсутність швидких перспектив щодо детінізації економіки та слабку фіскальну позицію держави, радикальне зниження податкових ставок не повинно проводитись в екстреному режимі, менш ніж за два місяці до початку нового бюджетного періоду.

Питання зниження ставок основних податків, покращення їх адміністрування та пошук компенсаторів у видатковій частині бюджету потребують детального обговорення, в першу чергу, на експертному рівні, а тоді й у парламенті.

Лише згодом реформа повинна стати основою для бюджетного розпису, причому не тільки для бюджету на 2017 рік, але й для трирічного бюджетного плану, формування якого є важливим фактором підвищення якості середньострокового бюджетного планування.

Отже, Національний банк очікує на проведення відповідальної податкової реформи, яка, з одного боку, полегшила б умови ведення бізнесу в Україні та заклала підґрунтя для економічного зростання, а з іншого - забезпечила б фіскальну стійкість та макрофінансову стабільність.

 Співавтор тексту - Сергій Ніколайчук, директор департаменту монетарної  політики та економічного аналізу НБУ

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.