Аграрні розписки як дієвий механізм кредитування

Майже рік тому, у вересні 2014 року, на Полтавщині стартував пілотний проект з відпрацювання технології введення в обіг аграрних розписок.

Цей інструмент дешевший і простіший в адмініструванні порівняно з банківським кредитуванням, вексельним фінансуванням та товарними кредитами, які донедавна були чи не єдиним джерелом залучення фінансів в АПК.

Це дуже важливо, адже малим та середнім виробникам, для яких створений цей механізм, складніше знайти гроші, ніж великим холдингам.

На співпрацю з банками їм розраховувати не доводиться. В одних нема застави, в інших відсутня кредитна історія, а хтось взагалі працює без бухгалтера.

Аграрна розписка надійна для обох сторін, адже фіксує безумовне зобов'язання боржника здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити кошти кредитору в обмін на отримані матеріально-технічні чи фінансові ресурси.

Предметом застави є майбутній урожай - відповідна кількість зібраної продукції.

Скептики зауважують, що механізм сумнівний, адже ніхто не може гарантувати, яким буде урожай. Підкреслю: предмет застави, тобто майбутній урожай, може бути застрахований кредитором або боржником.

Натисніть для збільшення

Додатково законом передбачено погашення заборгованості за аграрною розпискою з наступних врожаїв, якщо першого врожаю було недостатньо.

Страхування є добровільним, тому кожен вибирає сам: сподіватися, що природа не буде примхливою, або ж убезпечити власний бізнес.

Також аграрна розписка вводить нові фінансові ресурси для нових учасників. Вона більш ліквідна, адже під розписку здійснюється поставка товарів міжнародних компаній, що в кінцевому результаті збільшить вал якісної продукції і виключить використання дешевих аналогів насіння чи засобів захисту рослин.

Домовляючись з фермером про його фінансування, компанія-кредитор фіксує, які насіння та добрива він повинен використовувати. Кредитор може інспектувати поля, переконуючись, що технологія дотримується, а у разі порушення скласти акт для його усунення чи доростити врожай з використанням належних технологій.

Закон "Про аграрні розписки" набув чинності у 2013 році, але не міг працювати без спецреєстру. Зараз реєстр аграрних розписок - єдина інформаційна система, що містить відомості про реквізити виданих і погашених розписок, уже працює. Для широкого застосування інструменту бракує довіри аграріїв і кредиторів.

Натисніть для збільшення

Звичайно, усе нове насторожує. Водночас учасники ринку розуміють, що зміни назріли, тому потрібно працювати з новими інструментами, збільшуючи прозорість і довіру. Україна - не Америка, де угоду можна скріпити лише потиском руки, якщо партнери довіряють один одному. Але до цього потрібно прагнути.

Потенційні кредитори - дистриб'ютори, зернотрейдери, банки, постачальники товарів та матеріальних цінностей - разом з сільгоспвиробниками у пілотній Полтавській області напрацьовують механізми, які дозволять надавати більше фінансування з використанням аграрних розписок в інших областях України.

Зокрема, до механізму впровадження аграрних розписок долучаються ще три області - Вінницька, Черкаська та Харківська.

Перша аграрна розписка на 32 тонни насіння соняшника була видана 13 лютого 2015 року компанії "ПЗК-агро". Кредитор - сільськогосподарське підприємство "Комбікормовий завод". Договірна вартість розписки - 192 тис грн. Далі були інші.

Так, їх небагато, але важлива не кількість виданих аграрних розписок, а те, що справа не стоїть на місці. Ми не женемося за кількістю, у нас на меті інше завдання - залучити до аграрного сектора максимальну кількість грошей.

Натисніть для збільшення

Механізм українських аграрних розписок базується на так званих розписках-договорах CPR - Cedula de Produto Rural, запроваджених у Бразилії у 1994 році. Досвід цієї країни, яка пережила схожу ситуацію з отриманням кредитів, дуже успішний. Зараз майже 40% кредитування здійснюється завдяки таким договорам.

Сподіваюся, що цей інструмент фінансування стане рятівним колом і для українських аграріїв.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.