Палац для Януковича

В Україні відсутня економічна криза.

Місцеві бюджети переповнені.

Державний бюджет валиться від профіциту.

Таке враження склалося в автора, коли до рук потрапив проект розпорядження Кабміну про затвердження нового кошторису реставрації Маріїнського палацу.

Згідно з майбутнім актом, чергова реконструкція коштуватиме для платників податків майже 1 млрд грн. Кінцева дата ремонту запланована на 2016 рік.

Маріїнський палац - прикраса столиці. Збудований у 18 сторіччі. Яскравий приклад стилю бароко. До 1917 року слугував монаршому двору. Сьогодні палац - церемоніальна резиденція президентів України.

Однак з 2007 року об'єкт перебуває на перманентній реставрації. У 2008 році уряд Юлії Тимошенко затвердив кошторис для повної реконструкції палацу до 2010 року в розмірі 427,5 млн грн, та через брак коштів ремонт не завершився.

Разом з новою владою почалася нова епопея реставрації.

Згідно з "Вісником державних закупівель" у листопаді 2011 року Держуправління справами замовило коригування проекту реконструкції за 2,5 млн грн у ДП "Проектне бюро ДУС". Через рік ДУС замовило оновлення проекту проектним бюро ДУС за 8,3 млн грн.

Загальна вартість двічі коригованого проекту становить 952 млн грн. Порівняно з проектом Тимошенко найбільше зросли видатки на будівельно-монтажні роботи: з 194 млн грн у 2008 році до 564 млн грн у 2012 році. Витрати на меблі та устаткування підвищилися з 42 млн грн до 175 млн грн.

У титулі будови об'єкта вказано, що на 1 січня 2013 року реставрація профінансована майже на 211 млн грн. До кінця 2013 року виділять ще 16 млн грн. У 2014 році за 320 млн грн почнуться нові інтенсивні роботи. У 2015 році за 235 млн грн вони триватимуть і завершаться за 170 млн грн у 2016 році.

В обґрунтуванні закупівлі у ДП "Проектне бюро ДУС" керівник ДУС Антон Кравець зазначив таку офіційну версію перегляду кошторису реставрації Маріїнського палацу.

"Коригування проектно-кошторисної документації з перерахунком вартості реставрації та пристосування Маріїнського палацу пов'язані з тривалим терміном виконання будівельних робіт (2007-2011 роки), заміною інженерного обладнання, що є результатом технічного прогресу, та уточненням технічних рішень".

Однак є інша, більш реалістична версія панічного нарощування бюджетних витрат. У лютому 2012 року народний депутат Юрій Кармазін вперше порушив тему щодо ландшафтної загрози для Маріїнського палацу.

"Я хочу, щоб ви, шановний Володимир Михайлович (Литвин. - ЕП), долучилися як голова Верховної ради до охорони Маріїнського палацу, який зсувається у зв'язку з будівництвом вертолітного майданчика, а насправді - комплексу будівель: бань, казино і що там ще буде... П'ять поверхів не буває у вертолітного майданчика".

Восени 2012 року преса забила тривогу через зсуви на дніпровських схилах, а вже влітку 2013 року київська влада почала протизсувні роботи з надією перекласти витрати із столичного бюджету на компанію латвійських бомжів, які звели вертодром.

Реставрація Маріїнського палацу - потрібна справа. Без сумніву, це архітектурна перлина столиці. Однак і Кабмін повинен пам'ятати, що сьогодні не Середньовіччя. Прем'єр-міністр Микола Азаров не має морального права душити місцеві бюджети безгрошів'ям і одночасно готувати мільярдний проект для церемоній президента.

Якщо ж затягувати з реставрацією небезпечно через зсуви, то для початку уряд мусить негайно попередити аварійну ситуацію на схилах Дніпра, встановити імена винних у будівництві скандального вертолітного майданчика і відкласти нові проекти. А вже потім можна проводити реставрацію в режимі економії.

Усі фото president.gov.ua

Натисніть для збільшення

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.