Кінець корпоративному кріпацтву?

Кабмін схвалив законопроект про "сквіз-аут", від англійського squeeze out, "витіснення".

Його назва - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера - власника 95% акцій товариства".

Розроблений акт Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Передбачається, що він буде прийнятий парламентом до кінця 2013 року.

Регулятор ринку пропонує, що мажоритарні акціонери при зосередженні ними 95% акцій набувають права вимагати від решти акціонерів продажу належних їм акцій, а міноритарії повинні запропонувати свої пакети мажоритаріям.

Дана ініціатива комісії направлена на дотримання паритету у захисті інтересів міноритаріїв і мажоритаріїв. Захист інтересів власників великих і маленьких пакетів акцій передбачений у законодавстві багатьох країн.

В Україні існують акціонерні товариства, у яких кількість акціонерів, з якими втрачено зв'язок, тобто "мертвих душ", сягає тисяч осіб. Компанії витрачають чималі кошти на підтримку зв'язку з ними - надсилають повідомлення про збори, повідомляють про рішення, оплачують послуги депозитарних установ.

Запровадження механізму викупу цінних паперів власником 95% акцій товариства сприятиме консолідації акцій у їх руках. Крім того, вітчизняна процедура "сквіз-аут" спрямована на унеможливлення рейдерського захоплення підприємства.

Нині будь-який акціонер, навіть власник однієї акції, може звернутися за захистом своїх порушених прав до суду, якщо буде незадоволений навіть невеликим технічним огріхом у процедурі ухвалення рішень загальними зборами акціонерів.

Ображений міноритарій може стати серйозною зброєю зацікавлених осіб у корпоративному шантажу. Наприклад, він здатний ініціювати перевірку АТ та унеможливити управління підприємством. "Сквіз-аут" протидіятиме таким схемам.

Фото forum.pravda.com.ua

За даними НКЦПФР, 90% скарг громадян надходить від пенсіонерів, дітей війни, малозабезпечених та інвалідів. Під час приватизації вони набули права власності на цінні папери різних АТ, але не можуть ними користуватися. Такі особи володіють дрібними пакетами акцій - 0,0001- 0,01% статутного капіталу.

Чимало звернень стосується неможливості управляти акціонерним товариством та розподілом прибутку через відсутність достатньої кількості голосів на зборах акціонерів, брак коштів на поїздку до місця проведення загальних зборів, якщо вони проводяться за межами населеного пункту власника акцій.

Разом з тим, ставлення фондової громадськості до процедури "свіз-ауту" та визначення справедливої ціни - є небезпека її заниження - неоднозначне.

Експерти сподіваються, що визначення справедливої ціни буде передбачене нормативними документами НКЦПФР, а також будуть враховані зауваження в ході першого та другого читань законопроекту у парламенті.

Наприклад, цей законопроект не враховує особливості регулювання акціонерних товариств-банків.

"Документ передбачає обов'язковість зміни типу організаційно-правової форми товариства з публічного - ПАТ - на приватне - ПрАТ. Оскільки закон "Про банки і банківську діяльність" передбачає існування банків лише як публічних акціонерних товариств, у банках проведення процедур "сквіз-ауту" буде неможливим", - каже керуючий партнер Investor Relations Agency Олександр Нікішев.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.