Мільярди в пісок?

Протягом останніх кількох місяців з боку Міністерства доходів та зборів звучать заклики про перегляд податкових пільг для окремих галузей економіки.

У зв'язку з цим почата серйозна медіа-кампанія.

Зокрема, з'явилася стаття з красномовною назвою "Мільярди в пісок", де в деталях пояснюється, що саме на АПК припадає найбільше податкових пільг, і що їх варто переглянути в сторону зменшення.

Автори статті згадують, що аграрії у 2012 році отримали 15 млрд грн податкових пільг, а сектор АПК - 7,4 млрд грн з державного бюджету. На нашу думку, дані цифри викладені некоректно і вирвані з контексту.

Аграрії справді отримали 15 млрд грн пільг з податку на прибуток та ПДВ. Проте з іншого боку, аграрії були змушені додатково заплатити близько 10 млрд грн у державний бюджет як "податок на експорт зерна".

Річ у тім, що згідно з перехідними положеннями Податкового кодексу експортери зерна, на відміну від інших експортерів, не можуть претендувати на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті. Таким чином, реальний обсяг податкових пільг, наданих галузі у 2012 році, становив не 15, як стверджують автори, а 5 млрд грн.

Щодо видатків на АПК з боку держбюджету, то із загальної суми 7,4 млрд грн, які автори назвали витратами на "економічну діяльність галузі", лише близько 12% можна віднести до прямої підтримки галузі. Решта - кошти на діяльність державних органів та підготовку фахівців галузі.

Причому в аграріїв часто виникають сумніви стосовно ефективності витрат та державну освіту та чиновницький апарат.

Автори статті забули згадати, скільки податків заплатив АПК. Ця сума дуже суттєва - 42 млрд грн, що становить 9,4% доходів державного бюджету. Об'єктивно дивлячись на АПК, можна стверджувати, що галузь сплачує до бюджету в 14 разів більше за обсяг програм прямої підтримки галузі.

Джерело: Держказначейство

Не варто також забувати, що АПК є галуззю, завдяки якій утримується стабільний курс гривні. У 2012 році аграрії експортували продукції на 16 млрд дол, вперше обігнавши за даним показником металургів. Кожен четвертий долар, що надійшов в Україну від експорту товарів, був зароблений аграріями.

Джерело: Держстат

Причому сильна експортна позиція перебуває під постійною загрозою як від квот на експорт, так і від можливого скасування імпортних мит.

У листопаді 2013 року Україна може почати процес приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС. Це означає більшу конкуренцію з надзвичайно дотаційним європейським аграрієм: у ЄС щороку витрачається близько 57 млрд євро на субсидії сільгоспвиробникам у рамках Спільної сільськогосподарської політики.

На кожні 5 євро, що заробила галузь, держава доплачує 1 євро. Таким чином, щоб зрівнятися у рівні підтримки з європейськими виробниками, український АПК повинен був би отримувати щонайменше 20 млрд грн дотацій щороку.

Проте в Україні практично відсутні дотації. У 2013 році порівняно з 2012 роком плановий обсяг фінансування витрат на підтримку сільського господарства скоротився більш ніж утричі - з майже 3 млрд грн до 0,9 млрд грн.

При цьому у 2012 році було фактично витрачено лише 0,9 млрд грн, у 2013 році, імовірно, реально буде витрачено не більше 0,3 млрд грн. Єдиною діючою формою підтримки є податкові пільги. Зменшення пільг поставить український АПК у ще більш невигідне становище порівняно з підприємствами інших країн.

Державна підтримка АПК у країнах світу, 2013 рік, прогноз

* - без права зворотного викупу, з 2012 року

ПП - податок на прибуток

Джерело: Українська аграрна асоціація

Якщо АПК стане не вигідно виробляти та експортувати товари, то курс гривні похитнеться. Держбюджет втратить від девальвації набагато більше, ніж ті 6 млрд грн, які реально надає аграріям у вигляді податкових пільг та підтримки галузі. Тому Міндоходів насправді повинне бути зацікавлене у підтримці галузі.

Не слід також забувати і про соціальне значення АПК для України. У сільському господарстві працює понад 4 млн людей, тобто кожна п'ята зайнята людина.

Перегляд пільг створить соціальну напругу, сотні тисяч людей можуть втратити роботи. Крім того, 87% продуктів харчування на українському ринку - вітчизняного виробництва. Перегляд пільг означає ріст цін на продовольство.

Проте Міндоходів продовжує тиснути на аграрний сектор, лякаючи майбутнім неминучим переглядом пільг.

Міністр доходів і зборів Олександр Клименко. Фото sts.gov.ua

Аграрії протягом останніх місяців почули обіцянки скасувати пільги із сплати ПДВ, запровадити податок на оборот, підвищити фіксований податок у шість разів, продовжити дію "податку на експорт зерна" до 2016 року, запровадити податок на землю, трансфертне ціноутворення, фінансові векселі.

Частина цих ініціатив уже лягла в основу зареєстрованих законопроектів і прийнятих законів.

Інформаційна кампанія щодо перегляду пільг АПК призвела до падіння внутрішніх цін на зерно. За часів незалежності аграрії ще не відчували такого сильного тиску з боку податкових органів. Податківці в погоні за наповненням бюджету вступають на територію, від якої залежить життя мільйонів людей.