Угода з "Шевроном": українці у програші

Львівська та Івано-Франківська обласні ради отримали на затвердження угоду між державою і компанією "Шеврон Юкрейн Б. В." про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Олеської площі.

Цього разу уряд не засекречував угоду, тож експерти мають можливість проаналізувати зміст та обговорити умови розподілу.

Тема не нова, оскільки вже кілька місяців відбувається жваве обговорення подібної угоди з "Шелл" щодо видобутку сланцевого газу.

В угоді ключовими є питання розподілу прибутків між сторонами, компенсація органам місцевого самоврядування за експлуатацію родовищ, забезпечення екологічних ризиків через певні зобов'язання сторін.

Позитивом є надана в проекті угоди програма робіт з геологічного вивчення, яка дозволяє уявити кількість планованих свердловин. До речі, про масштаби подібної програми на Юзівській площі досі нічого не відомо.

Водночас в угоді з "Шеврон" є пункт, який вимагає пояснень та обговорення. Зокрема, в угоді пропонується визнати дату 24 травня 2012 року початком виконуваних робіт, на які вже витрачено понад 2,7 млн дол!

Зокрема, з цієї суми зазначається платіж розміром близько 1,5 млн дол на користь третіх осіб, що виглядає як заплачений комусь хабар. Добре було б отримати пояснення представників "Шеврон", що це за витрати, якщо угода ще навіть не підписана, і чому ті витрати повинні бути зараховані до компенсаційних витрат.

Знову непрозорість

Механізм розподілу продукції, викладений в редакції угоди, носить характер непрозорості і маніпулятивності.

Держава передає в користування інвестору свої безцінні надра, а інвестор вкладає мільярди для їх розробок. Тому, за логікою, частки сторін мали б бути рівними - 50 на 50. Натомість, пропонована схема розподілу складена на користь "Шеврону".

Так, якщо загальний обсяг вуглеводнів за УРП у пунктах виміру є менший, ніж 5,0 млрд/км, прибутки розподіляються наступним чином: 17% - для України і - 83% для "Шеврону". У кращих прогнозах держава отримає максимум 40% прибутку.

Якими критеріями керувалися українські чиновники, які напрацювали пропозиції на шкоду економіці держави, не зрозуміло. Незалежно від отриманих "Шевроном" прибутків екологічні ризики для громади не зменшуються, тоді як прибутки для держави мінімальні. Така позиція є неприпустимою.

Права громад не враховані

Важливим є питання щодо врегулювання використання земельних ділянок та інфраструктури. В частині забезпечення державою інвесторів землею на договірній ділянці ситуація цілком зрозуміла.

Більш проблематичним цей процес стане, якщо оператор не досягне домовленості з власником щодо набуття права власності на землю.

Фото AFP

Договір передбачає, що після повідомлення оператором держави про те, що неможливо домовитися з пересічним українцем про купівлю землі, держава за копійки передає землю "Шеврону". Юристам відома ця ситуація.

"Керуючись суспільною необхідністю", Кабмін постановою визначить вартість землі і передасть її інвестору. Це одна з найбільших прогалин закону "Про угоди про розподіл продукції", яку необхідно було детальніше розписати в угоді. Земля є безцінною для селянина і забирати її за копійки було б великою помилкою.

Угода з "Шевроном" дещо краще прописує механізм компенсації місцевій владі. Так, "Шеврон" зобов'язується скеровувати на ці потреби мінімум 4 млн грн на рік до моменту, поки не будуть досягнуті комерційні показники діяльності.

Після цього інвестори обіцяють збільшити суму на потреби соціального і промислового розвитку щонайменше вдвоє - не менше як 1 млн дол на рік.

Однак згідно з угодою інвестор даватиме кошти "на власний розсуд". Це можна потрактувати як неповагу до громад. Це зауваження не тільки до представників "Шеврону", але і до чиновників відповідних міністерств.

Врегулювати це питання можна, ухваливши зміни до закону "Про угоди про розподіл продукції", де пропонується 10% від прибутку залишати місцевому самоврядуванню. Це правильно і справедливо, адже власником надр є народ.