Трансфертне ціноутворення: чи боятись аграріям

Недавно комітет з питань податкової та митної політики Верховної ради підтримав законопроект стосовно трансферного ціноутворення.

Закон наділяє податківців повноваженнями перевіряти факти заниження вартості товарів. Особлива увага буде приділятися перевірці експортних операцій.

Проте аграрний ринок має свої особливості, які законопроект не враховує.

Плюс-мінус 5%

Податківці запропонували "полегшення" для основних видів сировини, що експортує Україна: зерна, добрив та чорних металів. Для цих товарів ціна угоди може відрізнятися від обрахованої податківцями ринкової ціни на 5%.

Проте цей діапазон цін надто вузький. Ціна партії зерна залежить від великої кількості факторів, які не повністю охоплені у поділі зерна на класи. Особливо це відчутно, якщо подивитися на ціни відносно малих партій товару.

Як правило, навіть протягом короткого періоду ціни на окремі партії одного і того ж класу зерна можуть відрізнятися від середньої на 20-25%.

Запропоноване у законопроекті відхилення від ринкового діапазону цін - 5% - існує також, для прикладу, в Індії. Проте в Індії трансферне ціноутворення було впроваджене у 2001 році і тільки з 2012 року поширилося на внутрішні операції.

При цьому ще 2011 року в індійських судах було 1,5 тис позовів відносно правильності обрахунку трансферних цін порівняно з п'ятьма в США та нулем у Тайвані та Сінгапурі.

Надто вузький діапазон ціни призведе до частих спорів з податковими інспекторами, що спричинить різке збільшення кількості судових позовів.

Ситуація ускладнюється тим, що контроль за цінами покладено на районних інспекторів, а не на спеціально навчений центральний апарат, як за кордоном. Складно собі уявити, як податківці зможуть забезпечити належний рівень підготовки фахівців в усіх регіонах України за такий короткий час.

Форвардні контракти

Трансфертний контроль буде поширюватися в основному на товарні ринки: металургію, хімічну та сільськогосподарську продукцію. Проте зерно, на відміну від добрив та металу, продається переважно через так звані форвардні операції.

Форвардна операція передбачає, що ціна фіксується за кілька місяців до моменту відправки товару. Запропоновані зміни до Податкового кодексу не передбачають моменту визначення ціни у форвардному контракті.

В результаті, сільгосппідприємства будуть змушені доплачувати в бюджет, оскільки ціна, зазначена у форвардному контракті, майже ніколи не буде відповідати ринковій ціні в момент поставки. Таким чином, експортери зерна будуть поставлені в гірші умови, ніж експортери добрив та металу.

Штрафи

Вузький діапазон відхилень запропоновано на фоні значних штрафів.

Законопроект передбачає наступні штрафи: 5% загальної суми контрольованих операцій у разі неподання звіту і 5% суми контрольованої операції, щодо якої не подано копії документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення протягом звітного періоду.

Фото УП

Для найбільших експортерів обсяги контрольованих операцій становлять мільярди гривень, тому суми штрафів будуть сягатимуть десятків мільйонів гривень. При цьому максимальне покарання, передбачене Кримінальним кодексом за ухилення від сплати податків (стаття 212 КК України) становить 425 тис грн.

Викликає здивування сама ідея прив'язки суми штрафу до обсягу операцій. Сума несплачених податків, навіть при багатомільярдних операціях, може становити всього кілька тисяч гривень і бути результатом банальної помилки бухгалтерії.

Необхідною є прив'язка суми штрафів до суми несплачених податків. Саме таку практику передбачили у законі про трансфертне ціноутворення російські податківці. Там штрафи у сфері трансфертного ціноутворення з 2014 року становлять 20% від суми несплачених податків, з 2017 року - 40%.

Якщо буде прийнята поточна редакція українського законопроекту, від штрафів найбільше страждатимуть компанії з великим оборотом, а не компанії з великими сумами прихованих податків.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.