Хабарі за безпеку глядачів

Скоро мине рік, як в Україні пройшов чемпіонат Європи з футболу.

Матчі давно закінчилися, іноземні вболівальники давно поїхали, вітчизняна збірна вже бореться за право виступати на майбутньому чемпіонаті світу…

Однак відлуння "Євро-2012" чути й досі. На жаль, це не відлуння грандіозної перемоги іспанців над італійцями. Це відлуння темних справ, пов'язаних з підготовкою України до чемпіонату, яка коштувала для платників податків мільярди.

Подія, яка, за версією влади, мусила відкрити Україну світу, стала чи не найпоказовішим прикладом "розпилу".

"Вікно можливостей" відкрилося у 2010 році, коли парламент дозволив проводити закупівлі до "Євро-2012" без жодного конкурсу. Витрачати державні кошти на підготовку до чемпіонату доручили профільному Нацагентству, яке курував головний ідеолог спортивного форуму Борис Колесніков.

Після цього почалося неймовірне. Мільярдні державні замовлення на славнозвісних тендерах з одним учасником стали отримувати фірми, так чи інакше пов'язані з самим чиновником та іншими великими людьми.

Про те, що з державними грошима відбувалося потім, "Економічна правда" вже писала. Наприклад, гроші регулярно виводилися у фірми, які податківці називали ланками банальних конвертаційних центрів. Тобто їх перетворювали на готівку.

Подальший шлях цих грошей відстежити майже неможливо. Скільки насправді було витрачено на підготовку до чемпіонату, а скільки пішло у "глядацьку залу", невідомо.

Недавно директор євразійських програм авторитетної організації Freedom House Сьюзан Корк заявила, що третина бюджету підготовки до "Євро-2012" була привласнена чиновниками.

За офіційними даними, на підготовку пішло 44 млрд державних гривень. Третина - це 14,6 млрд грн. Можливо, Freedom House помиляється? Чи могли українські чиновники "роздерибанити" такі кошти? Видається, що могли.

У розпорядженні ЕП опинилася інформація, яка свідчить: чиновники від "Євро-2012" не гребували брати хабарі, навіть ризикуючи безпекою вболівальників.

Протипожежна справа

Відкриття головної арени чемпіонату, столичного стадіону "Олімпійський" 8 жовтня 2011 року супроводжувалося неприємною подією. На стадіоні сталася пожежа.

Як повідомляли рятувальники, загорілося поліетиленове огородження софіту освітлення над 68 сектором верхнього ярусу внаслідок потрапляння піротехнічного пристрою "Сценічна комета". Серйозних наслідків це, на щастя, не мало.

Однак ця подія все ж змусила задуматися, наскільки реконструйована арена безпечна для відвідувачів. Профільні видання, що займаються питаннями безпеки, припускали, що "Олімпійський" був зданий у незадовільному протипожежному стані.

Зокрема, журналісти звертали увагу на так звані протипожежні двері, встановлені на "Олімпійському". Це спеціальні вогнетривкі двері, які повинні відділяти протипожежні відсіки об'єкта та затримувати поширення вогню у випадку серйозної пожежі.

Борис Колесніков на фоні реконструкції "Олімпійського". Фото Нацагентства "Євро-2012"

Видання Security.ua зазначало, що на "Олімпійському" дорогі протипожежні двері встановлювалися з використанням банальної і дуже горючої монтажної піни. Тобто при масштабній пожежі вони просто б випали, не зупинивши вогонь.

У будь-якому випадку, ці протипожежні двері з'явилися не тільки у журналістській публікації, а й у цілком реальній кримінальній справі, яку розглядає славнозвісний Печерський районний суд Києва.

У реєстрі судових рішень ЕП знайшла ухвалу від 28 березня 2013 року за даною справою. З документа можна дізнатися багато цікавого.

Суддя Оксана Царевич, відома, зокрема, своєю участю у вирішенні долі Юлії Тимошенко, вирішила доєднати до справи запит Генпрокуратури щодо підписання акту прийому-здачі виконаних робіт, пов'язаних з установкою протипожежних дверей.

Як випливає з документа, відповідні акти підписувалися між НСК "Олімпійський" та ТОВ "АК Інжиніринг" і ТОВ "АК Інжиніринг" та ТОВ "Торгівельна компанія Віст".

Уважний читач згадає, що "АК Інжиніринг" - це та сама легендарна фірма, яка без конкурсу стала генпідрядником реконструкції "Олімпійського" та має звяязки з Борисом Колесніковим. А її "духовний лідер" Володимир Артюх фігурує у справі щодо розкрадань у банку "Родовід". Більше того, 2012 року Артюх офіційно зізнався у скоєнні тяжкого економічного злочину.

Очевидно, "Торгівельна компанія Віст" була субпідрядником, який монтував протипожежні двері.

Однак найцікавіше, яких саме фактів стосується ця кримінальна справа. З ухвали випливає, що є один обвинувачений, якому інкримінують частину 4 статті 368 Кримінального кодексу. Це - одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція - від 8 до 12 років з конфіскацією.

ЕП вирішила звернутися до Генпрокуратури з проханням повідомити подробиці цієї справи та назвати ім'я обвинувачуваного.

Там заявили, що кримінальна справа за вказаною статтею була порушена ще 24 листопада 2011 року стосовно посадової особи відділу нагляду за об'єктами підвищеної небезпеки та "Євро-2012" департаменту пожежної безпеки Державної інспекції техногенної безпеки.

"За результатами розслідування встановлено, що дана кримінальна справа стосується факту одержання посадовою особою департаменту від представника ТОВ "Торгівельна компанія Віст" хабара у розмірі 350 000 грн за підписання актів прийняття в експлуатацію виконаних на НСК "Олімпійський" робіт з монтажу дверей з нормованими межами вогнестійкості", - йдеться у відповіді Генпрокуратури.

Також у ГПУ заявили, що ще 25 листопада 2011 року обвинувачений був взятий під варту. "Представники ТОВ "Торгівельна компанія Віст" у вказаній кримінальній справі є свідками", - наголосили у відомстві.

Однак у ГПУ відмовилися повідомляти ім'я обвинуваченого до оголошення вироку в даній справі та не навели інших подробиць злочину.

* * *

Звісно, 350 тис грн для пересічного українця - великі гроші. Це однокімнатна квартира в Києві. Втім, при звичних обсягах державної корупції це копійки. В Україні прийнято починати серйозну розмову від десятка мільйонів.

Більш показовим є те, за що саме був отриманий хабар. Чиновник взяв гроші, фактично поставивши під загрозу безпеку відвідувачів спортивної арени.

Чи був це єдиний подібний випадок при підготовці до чемпіонату? Видається, що ні. Все ж 14 млрд грн треба було якось "освоїти". Чи будуть колись покарані всі учасники "євророзпилу" разом з керівництвом? Також видається, що ні. В Україні так не буває.

Складається враження, що обвинувачений чиновник постраждав, бо взяв гроші за те, за що навіть у них брати не прийнято, або просто забув "таблицю ділення".

І це навіть не порожні аеропорти та стадіони, які хочуть розібрати. На фоні таких справ пафосні запевнення можновладців про грандіозний шанс, який дають країні події на кшталт "Євро-2012", виглядають ще більш цинічно.

Прикриваючись таким примарним шансом, чиновники безсоромно "пиляють" державні гроші та наживаються на безпеці громадян.

Що ж, "досягнення залишаються". Попереду "Євробаскет" та Олімпіада.