Як посварити українців з доларом

Коли йде мова про стабільність курсу гривні, вся відповідальність покладається на НБУ. Але протягом останніх років він став заручником політики різних урядів.

Насправді регулятор не може діяти повністю вільно і запустити більш ринкові методи регулювання курсу, як цього вимагають багато експертів та МВФ. Річ у тім, що у державному бюджеті затверджується конкретна цифра курсу гривні.

Формально вона є лише прогнозом, проте фактично перетворюється на тягар для НБУ. Від курсу залежить, скільки ПДВ буде отримано від імпортованих товарів, скільки потрібно заплатити за газ.

Поки бюджет фіксується на конкретному курсі, НБУ не може проводити більш гнучку курсову політику, аби не зірвати виконання бюджету.

НБУ уже давно хоче перейти на більш гнучку курсову політику, що декларує у "Засадах грошово-кредитної політики" на 2013 рік.

Такий документ публікує кожен центральний банк світу, визначаючи в ньому свої основні цілі: утримання інфляції на певному рівні, обсягу грошової маси в певних рамках або конкретного рівня курсу національної валюти.

Востаннє НБУ обіцяв утримувати курс на конкретному рівні у далекому 2006 році. У наступні роки він брав на себе лише умовні зобов'язання уникати значних курсових коливань, проте вже не давав конкретного курсового орієнтира.

У 2012 році НБУ у найбільш жорсткій досі формі заявив про своє небажання утримувати курс. В недавно опублікованих засадах грошово-кредитної політики на 2013 рік він написав, що його діяльність базується на принципі "відсутності зобов'язань щодо утримання обмінного курсу гривні на певному рівні".

Разом з тим НБУ взяв на себе зобов'язання стосовно певних показників інфляції: "річний показник приросту індексу споживчих цін у 2013-2014 роках має стабілізуватися в діапазоні 4-6%, а з 2015 року - утримуватися в межах 35%".

Утримувати інфляцію НБУ збирається лише завдяки регулюванню грошової маси та процентних ставок. Це цілком відповідає вимогам програми МВФ. Більш гнучкий курс гривні дозволить економіці України краще реагувати на коливання цін на сталь та нафту, від яких сильно залежить торговий баланс країни.

Фіксований курс національної валюти до долара утримують лише 37 із 192 країн світу. Причому абсолютна більшість з цих 37 країн - це експортери нафти або маленькі острівні держави. Україні явно не личить ні одна, ні інша роль. Якщо світ переходить до більш гнучкого курсу, то це має сенс і для України.

Тим зрозумілішим стає наростаюче незадоволення Нацбанком, на якого покладається зобов'язання тримати курс за будь-яку ціну. У 2012 році до цього додалися складні економічні умови. З другої половини 2012 року українська економіка знаходиться в рецесії, ціни на сталь знижуються.

Крім того, населення, яке відчуває наростаючий тиск на гривню, збільшило попит на готівкову валюту. В цілому за підсумками 2012 року дефіцит валюти в країні сягатиме 5 млрд дол. Цю суму НБУ покриє з валютних резервів.

Цікаво, що дефіцит валюти, спричинений попитом населення, становитиме 10 млрд дол. Якби населення не накопичувало долари, а тримало заощадження на депозитах у гривні, то валютні резерви НБУ 2012 року виросли б на 5 млрд дол.

Попит на валюту в країні з боку населення нагадує безумство. Українці накопичили "під матрацами" понад 70 млрд дол дорогоцінного паперу. Важить це добро понад 1 100 тонн. Щороку банки завозять ще понад 120 тонн банкнот.

У 2011 році банкнотно-монетний двір США надрукував 165 млрд готівкових доларів, з яких 11,4 млрд приїхало в Україну. Хоча Україна має всього 0,23% від світового ВВП, українці щороку споживають 7% всіх надрукованих доларів. Тобто українці купують готівкових доларів у 30 разів більше, ніж в середньому у світі.

Попит на валюту з боку населення - це те, на що НБУ може мати найбільший вплив, і що може принести найкращий результат. Я абсолютний противник будь-яких податків на обіг капіталу, проте в українських умовах запропонований Нацбанком податок на валютні операції цілком має сенс.

Перш за все, варто розуміти, що згідно з пропозицією НБУ податок не сплачують ті, хто хоча б місяць потримав валюту на депозиті. Просто потрібно тримати певну суму хоча б на валютному депозиті - і всі проблеми рядового українця вирішені.

Фото УП

Позитивним є те, що НБУ знизив запропоновану ставку оподаткування з 15% до 10%. Це компромісне рішення парламент може затвердити. Рекламна кампанія, якою НБУ супроводив ініціативу з податком, позитивно вплинула ринок.

Через тиждень після оголошення податкової ідеї банки побачили різке зниження попиту на валюту з боку населення. Під кінець листопада українці продавали майже стільки доларів, скільки купували.

Водночас податок ускладнить життя тіньовій економіці. Тіньові експортери та імпортери не зможуть легко обміняти долари для розрахунку всередині країни.

Щороку валютні резерви НБУ недоотримують мільярди доларів від занижених обсягів експорту. Також велика частина імпорту могла б не надійти в країну, якби з нього чесно сплачувалися всі податки.

Не секрет, що найбільшими "імпортерами" української продукції часто є компанії з таких малих держав, як Люксембург, які при цьому ще й мають такі ж назви, як і найбільші українські меткомбінати. Якщо вірити офіційній статистиці, то вартість окремих імпортованих товарів в Україну просто смішна.

Так, щороку Україна імпортує 100 млн пар взуття, проте їх задекларована середня вартість - 1-5 дол за пару. Тільки в цьому сегменті в офіційній статистиці не відображається понад 1 млрд дол імпорту. Імпортери розраховуються за такий "тіньовий" імпорт, як правило, готівковою валютою.

НБУ регулярно оцінює, скільки грошей було недоотримано через занижені показники експорту, фіктивні операції з імпорту та цінними паперами.

До кризи 2008 року обсяг таких операцій сягав 7 млрд дол на рік. Після кризи їх обсяг нібито скоротився до нуля через падіння прибутків українських компаній, проте не виключено, що просто з'явились нові схеми.

Висновок: якщо покращити контроль над зовнішньоекономічними операціями, то вже цього буде достатньо для відсутності в Україні дефіциту валюти. Для росту валютних резервів вистачить подолання любові українців до готівкового долара.

Якщо НБУ знайшов спосіб принаймні тимчасово знизити попит на валюту з боку населення, то для збільшення прозорості експортно-імпортних операцій необхідна підтримка уряду. Слід відв'язати планування держбюджету від певного курсу. Перехід на більш гнучкий курс гривні НБУ може зробити лише разом з урядом.