Чому добре говорити про Україну є осудним?

Читаючи дискусію Костя Бондаренка та Сергія Лещенка в блогах на "Українській Правді", я зіткнувся з дуже знайомою для себе проблемою.

Будучи аналітиком з економіки, мені дуже важко доносити будь-які позитивні новини про Україну. При цьому все, що стосується новин із Західного світу, надмірно ідеалізується.

В Україні вважаються суспільно осудними будь-які твердження про покращення ситуації в країні. Журналісти налаштовані показувати саме погані новини. В принципі, це природно, оскільки такі події, як масова загибель людей або теракти, викликають найбільший інтерес. В результаті, формується спотворена уява про реальність, в якій люди, для прикладу, дуже бояться польотів на літаку, хоча це найбільш надійний вид транспорту.

Так само найбільшу увагу до себе приковують прогнози наступної кризи чи девальвації, розмови про мільярдні суми вкрадених грошей з бюджету чи образи розкішних будинків еліти. В суспільно-політичних новинах малюється картина, при якій в Україні завжди все погано, а всюди в світі (хіба що за винятком Африки) - набагато краще.

Наважусь все-таки показати те реальне місце в світі, яке займає Україна по відношенню до інших країн. Працюючи з економічними даними чотири останні роки, можу з впевненістю ствердити наступні три факти, які преса майже завжди відображає в протилежному світлі.

Факт перший. В Україні дуже мала різниця між багатими та бідними

В Україні доходи 10% найбагатших українців в 5,9 рази перевищують доходи 10% найбідніших. Менша різниця між багатими і бідними є лише в п’яти країнах: Фінляндії, Угорщині, Боснії, Чехії, Японії. Найвищий показник в Болівії - 94 рази, в наших сусідів Росіян – 13 разів.

Розрахунок вищезгаданого показника здійснює ООН. Крім нього оцінку надають Світовий Банк та ЦРУ.

Хтось може пожалітись, буцімто тіньова економіки надто викривляє статистику. Проте, Україна далеко не єдина економіка зі значним тіньовим сектором, хоч і український показник дійсно один з найбільших (можна прочитати дослідження Шнайдера, який порахував долю тіньової економіки для 145 країн світу). Та й тіньові доходи є чи не в усіх верств населення: від будівельників до лікарів, від заробітчан до вчителів.

Дуже сумніваюсь, що доля прихованих доходів багатих людей до офіційних більша від тої, що є у громадян з невеликим доходом. Особливо якщо врахувати такі речі, як сплата податку на прибуток підприємствами наперед та специфіка поверненням ПДВ. Більш детальну статистику від Держкомстату з розподілом розміру зарплат навіть по галузям можна знайти тут.

Дохід 10% найбагатших / дохід 10% найбідніших

Джерело: UN

Факт другий. В Україні невисокий рівень злочинності

Час від часу український медіапростір розривають новини про вбивства бізнесменів, стрілянини в барах. Проте, Україна є відносно безпечним місцем у світі.

Всього в Україні на рік відбуваються 7 вбивств на 100 тис осіб населення. Це зовсім небагато, порівняно із російськими 15 або бразильськими 23 (дохід на душу населення в обох країнах вдвічі перевищує український).

Враховуючи відносно невеликий дохід українців та 5-те місце в світі по споживанню алкоголю на душу населення, кількість вбивств взагалі виглядає низькою. Вбивство міліціонера на вулиці для нас є форс-мажором, тоді як в Мексиці за останні 5 років від рук наркомафії їх загинуло більше тисячі.

В Україні вже немає рекету, який і досі є принаймні в Туреччині та Італії, де навіть малі підприємці та торговці на вулиці сплачують бандитам податок.

Немає і значної проблеми з наркоманами, як у США. Не існує в Україні проблем із молодіжними бандами, які відповідають за надзвичайно високу кількість вбивств у країнах Латинської Америки. Не існує масових безпорядків, які періодично відбуваються у Британії та Франції.

Кількість вбивств на рік на 100 000 мешканців

* - на графіку 113 країн, найменше присутні африканські країни, по яким немає достовірних даних, найбільша кількість убивств є у країнах Латинської Америки

Джерело: UN

Факт третій. За останні два роки реальні доходи Українців виросли на 26% (за вирахуванням інфляції)

Лише за два роки українці змогли на чверть збільшити свої реальні доходи (або перевищити показник докризового періоду на 15%). Наголошую, саме реальні, з вирахуванням інфляції.

Зростання доходів було більшим за зростання ВВП через постійне нарощування соціальних виплат та субсидій населенню. В результаті, прибутки підприємств та інвестиції знизились, а доходи населення різко зросли.

Чому я вибрав саме період в рівно два роки? По-перше, це кругле число. По-друге, це дозволяє журналістам зробити одну з улюблених цитат: "за часів Януковича…".

Для любителів посперечатись про відповідність офіційної статистики реаліям можу впевнено сказати, що Держкомстат дає напевно найбільш повну та якісну інформацію, порівняно із національними статистичними агентствами Східної Європи. Всі основні статистичні дані цілком логічні, відносно цін на нафту у світі, обсягів імпорту в країну та врожаю, що аналогічні статистиці інших країн. Крім цього, значна частина статистичних даних підпадає під аудит МВФ, оскільки розраховується згідно з міжнародним Спеціальним стандартом поширення даних, що розроблений Фондом.

І все-таки

В Україні не так все чудово, і ми різко негативно виглядаємо в цілому ряді світових рейтингів.

Для прикладу, згідно з рейтингом від Charities Aid Foundation, більш жадібними за українців є тільки жителі Бурунді та Мадагаскару (у рейтингу World Giving Index Україна займає 151 місце із 153 країн).

Рік тому на лекції журналіста Юрія Макарова я почув статистику про те, що скопійовані з-за кордону шоу (реаліті, створення зірок) займають найбільшу частину ефірного часу в трьох країнах: Греції, Україні, Росії. Цікаво, що і по споживанню цигарок на душу населення Україна є в першій трійці, яку очолює Греція.

Для журналістів скупа публіка, яка полюбляє кічові програми, як ніяка інша вдячно сприймає нарікання на погане життя та несправедливе багатство інших людей. Люди переконані, що стати багатим може тільки спекулянт або корупціонер, а самі вони - дуже бідні саме через цих людей.

Причому, буцімто життя "простих людей" завжди стає все гіршим і гіршим. Будь-які спроби пролити світло на реальність в більш позитивну сторону з такою ментальністю сприймаються однозначно: "заплатили за статтю". В такому медійному середовищі аферистам в політиці стає можливим дешево купити голоси та змусити людей вірити у поверхневі пояснення суспільних проблем.

Як результат, в Україні ми бачимо популістичні витрати з бюджету та 18 мільйонів осіб пільговиків. Викривлене уявлення суспільства про економічну реальність в трійці православних країн і призвело до дефолтів в кожній з них за останні 15 років (в Росії в 1998, в Україні в 2000, в Греції в 2012).

Країни виявляються нездатними здійснити економію бюджетних витрат через різко негативну реакцію людей на зменшення соціальних виплат. Буцімто завжди є багаті, які за все повинні заплатити, а злим банкам-спекулянтам, які кредитували уряд, борги віддавати не треба.

В результаті популізму, обмеження свободи слова стає нормою. Греція була останньою країною, яка позбулась диктатури серед європейських країн, що не належали до соцтабору.

Щодо Росії, то… і так все зрозуміло. Якщо ж хтось хоче, щоб і Україна була вільною та демократичною державою, то постійною рекламою дорогих годинників, які носять політики, тут не зарадиш. Незважаючи на чужі предмети розкоші, потрібно вміти все ж чесно дивитись на економічну ситуацію в країні та її основні проблеми.

На жаль, подача новин від преси в абсолютній більшості однобока в гіршу сторону. Для прикладу, ось новина з УП під назвою: "Експерти: За межею бідності в Україні живуть 80% населення". В ній цитується експерт, який стверджує, що 80% населення живе за межею бідності згідно зі стандартами ООН. Хоча, зайшовши на відповідну сторінку Вікіпедії чи Світового Банку, ми бачимо, що бідними згідно зі згаданим стандартом є лише 0,2% населення. Чому просто не перевірити факти і додати таку часто вживану зноску як: "хоча згідно з даними…", або просто проігнорувати інформацію, яка протирічить офіційним джерелам?

Основні телемедіа нічим кращим не відрізняються. Ось приклад від ТСН: "В Україні на 1 багатія - 40 бідняків". Хоч в статті і стверджується про "повну відсутність офіційної інформації", ми без проблем її знаходимо і на сайті Світового Банку, і на сторінці Держкомстату.

Детальний пошук в google джерела про "40:1" виводить лише на безіменного міфічного експерта.

Або заголовок "Могильов клянеться, що злочинність в Україні в нормі" і подібний до нього "У Азарова похвалилися, що інфляція буде запланованою". Себто якщо немає протилежних фактів, то хоч напишемо з підтекстом цинічно та їдко.

Викривляють в негативну сторону суспільно-економічні новини майже всі присутні в Україні медіа. І байдуже, є за подіями дійсно об’єктивно позитивні тенденції чи ні. Новина буде все одно звучати погано, особливо якщо їх оголошує хтось "при владі", та до того ж він має дорогий костюм чи машину.

А хто не згодний із загальним песимізмом по ситуації в країні та ненавистю до представників влади, той автоматично стає продажним експертом чи політтехнологом.