Новий митний кодекс гарантує інтереси держави

"Державна митна служба України, розглянувши публікацію інформаційного видання "Економічна правда": Калєтнік, Хомутиннік та Льовочкін переграли Януковича (автора Валентина Підвисоцького) стверджує, що дана публікація несе у собі неправдиву інформацію та викривлює дійсність. Зокрема, публікація цілком побудована на припущеннях щодо трактування норм законодавства, які не відповідають дійсності.

Такими своїми діями автор ставить під сумнів не лише роботу працівників центральних органів виконавчої влади, але й великої армії підприємців, які приймали участь у багатомісячній підготовці, обговоренні, узгодженні положень Кодексу, які неможливо розглядати окремо в відірваності від інших статей.

Разом з тим залишається незрозумілим питання, чому у публікації жодним чином не сказано про ті позитивні аспекти для громадян та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які знайшли своє відображенні у новому Митному кодексі.

Новий митний кодекс України створює правову основу для реалізації завдань Президента України, що продиктовані вимогами часу та які ставлять перед Державною митною службою України завдання невідкладного реформування для виведення її на новий рівень якості надання послуг суспільству і бізнесу з одночасним неухильним гарантуванням митних інтересів держави.

Слід зазначити, що норми, які наведені у публікації, відображені лише частково. А це у свою чергу не дає змоги повністю висвітлити дійсну ситуацію щодо застосування цих норм на практиці.

Разом з тим надаємо відповідні роз’яснення наведених у публікації норм Митного кодексу, які викликали нарікання з боку автора публікації.

З приводу застосування фінансових гарантій інформуємо, що необхідність застосування процедури гарантування випливає з обов'язку декларанта сплатити обов'язкові платежі за товар, що знаходиться під митним контролем (митний борг). Саме з метою недопущення порушень декларантом своїх обов'язків і запроваджується процедура гарантування. Яка повністю відповідає міжнародній практиці.

Звертаємо увагу на те, що у положеннях Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (гл. 5 Генерального додатку Гарантії та спеціальний додаток Е Транзит ), Конвенції ЄС про процедуру спільного транзиту від 20.05.1987 (розділ ІІІ гл. 1 Надання гарантій ) а також Митного кодексу ЄС (розділ ІІІ Митний борг та гарантії ) передбачено, що у всіх випадках існування митного боргу, тобто обов'язку декларанта сплатити платежі до бюджету, митні органи мають право вимагати надання гарантій сплати такого боргу.

В Україні, починаючи з 1996 року, зокрема, діє вимога про обов'язкове надання гарантій митним органам під час переміщення товарів, що знаходяться під митним контролем. Така вимога розповсюджується на підакцизні та деякі інші товари, перелік яких затверджувався Держмитслужбою України (наказ Держмитслужби від 17.04.2008 № 396).

Положеннями нового Митного кодексу України повноваження щодо встановлення переліку товарів, по відношенню до яких будуть застосовуватися гарантії, передано Кабінету Міністрів України.

Стосовно того, що в Митному кодексі з явилася норма про можливість конфіскації транспортного засобу перевізника .

Ствердження автора, цитуємо "отже, хочете купити недорого нову фуру звертайтеся до митників. Обираєте потрібну, митники знаходять контрабанду і справа зроблена" є, по-перше, спробою автора своє бачення видати за фаховий коментар. А по-друге - цілковитим наклепом.

За такого підходу можливо паплюжити дії будь якого державного органу приписуючи йому ті повноваження, яких він не має та видумуючи неадекватні цілі та засоби їх реалізації.

З 1 січня 2004 року діє чинний Митний кодекс України. Санкціями статей 351 (переміщення товарів поза митним контролем) та 352 (переміщення товарів з приховуванням від митного контролю) цього Кодексу передбачена конфіскація транспортних засобів, що використовувалися для переміщення таких товарів через митний кордон України.

Ці норми діяла як до набрання чинності Закону України від 15.11.2011 № 4025-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності , так і з урахуванням змін, внесених цим Законом до статей 351 та 352 Митного кодексу України.

Верховною Радою України 13.03.2012 схвалено пропозиції Президента України до нової редакції Митного кодексу України, який розроблений народними депутатами України.

У санкції статті 482 нового Митного кодексу (аналогічна статті 351 нині чинного Митного кодексу України) залишилась норма щодо конфіскації транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів поза митним контролем.

Разом з тим, санкцією ж статті 483 нового Митного кодексу України (аналогічна статті 352 чинного Кодексу) передбачена конфіскація лише транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

До того ж, конфіскація транспортних засобів може бути застосована тільки судом. На цей час, при розгляді справ про порушення митних правил суди користуються постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил .

Відповідно до пункту 18 цієї постанови суди при притягненні осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, визначених у статті 352 МК, за які передбачено обов'язкову конфіскацію предметів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) також мають враховувати: обсяги конструктивних змін, внесених у ці предмети або транспортні засоби з метою приховування товарів; співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил з вартістю транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався.

Таким чином слід зауважити, що норми статті 352 чинного Кодексу у новому Законі навпаки стала більш лояльною та виключить можливість необґрунтованого покарання перевізника у разі його непричетності до скоєння порушення митного законодавства.

Щодо заяви автора публікації про нібито викривлення пропозицій Президента України відносно статей, які регулюють питання визначення митної вартості товарів надаємо наступну інформацію.

Положення статті 52 нової редакції Митного кодексу України, ухваленої Верховною Радою України 13.03.12, визначають обов’язок декларанта заявляти митну вартість товарів, скориговану митним органом за результатами здійсненого контролю.

В іншому випадку прийняте митним органом рішення не матиме обов’язкової сили для декларанта, внаслідок чого митні органи втрачають право впливати на базу оподаткування митними платежами.

Разом з тим, цей обов’язок декларант повинен реалізовувати виключно у випадку, якщо митним органом прийняте рішення про коригування. Вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення визначений статтею 54 нової редакції. При цьому, пропозиції Президента щодо звуження цього переліку були повністю враховані Верховною Радою України.

В іншому випадку, тобто за відсутності такого рішення митного органу, декларант зобов’язаний заявляти митну вартість визначену ним самостійно.

Частиною третьою ст. 53 нової редакції Митного кодексу України, ухваленої Верховною Радою України 13.03.12, передбачається, що митні органи мають право на запит додаткових документів виключно у випадках, зокрема, якщо основні документи не містять всіх даних згідно з обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Президентом України, в свою чергу, було запропоновано аналогічну редакцію, в якій замість слів "всіх даних", зазначені слова "всіх складових".

Вважаємо, що зазначені зміни редакційними у зв’язку з тим, що згідно зі статтею 58 нової редакції Митного кодексу, всі відомості, що використовуються декларантом для визначення митної вартості, в тому числі, щодо складових митної вартості, повинні базуватись на об’єктивних та підтверджених документально відомостях (даних). Таким чином, ухвалена Верховною Радою України редакція, не розширює та не звужує повноваження митних органів на запит додаткових документів.

Редакція, що була запропонована Президентом України у п.4 статті 55 повинна також відповідати положенням статті 263 нової редакції Митного кодексу України в частині визначення строків декларування товарів.

Відповідно до частини другої статті 263 у разі прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.

Строк набрання чинності рішенням не повинен залежати від суб’єктивних факторів (наприклад від вручення під підпис декларанту або уповноваженій ним особі, які можуть і відмовитися від його отримання), а повинен бути чітко визначений законом.

Крім того, відтермінування строків набрання зазначеним рішенням чинності призводитиме до невиправданих затримок у митному оформленні товарів, стосовно яких прийняте таке рішення. Імпортер не зможе протягом 10 днів отримати товари у вільний обіг у зв’язку з тим, що відсутнє чинне рішення, яке повинно бути основою для обчислення митних платежів.

Таким чином можна констатувати, що автор не читав Митний кодекс цілком, а висмикнув окремі статті та намагається здобути собі авторитет фахового спеціаліста в галузі, не знаючи навіть засад цього напрямку.

При цьому, в частині визначення митної вартості положення нової редакції Митного кодексу України спрямовані на спрощення процедури митного оформлення, шляхом концентрації контролю за митною вартістю товарів після їх випуску у вільний обіг.

Щодо припущення про повернення "Березок", а саме, магазинів безмитної торгівлі, що можуть створюватися у місті Києві, то внесення цього питання, як і щодо тимчасового ввезення яхт громадянами-нерезидентами яхт, ніколи не вносилися до редакції Кодексу Митною службою, а була ініціативою народних депутатів.

І це – лише кілька прикладів того, як можна ввести в оману читачів, що довіряють авторитету відомого інтернет-видання.

Бажання автора знайти корупцію в кожної дії уводить його від об’єктивності в сферу домислів та відвертої необ’єктивності".