Перший національний

За даними Всесвітнього економічного форуму, у 2011 році Україна поліпшила свою конкурентоспроможність на сім позицій і зараз посідає 82 місце серед країн світу, повернувшись до показника 2009 року. Тим не менш, конкурентоспроможність країни знаходиться на рівні Ботсвани, Тринідад і Тобаго та Намібії.

Ще один рейтинг конкурентоспроможності розраховує швейцарська бізнес-школа IMD. За даними 2010-2011 років, Україна посідає там 57-му позицію з 59-ти країн. Існує ймовірність взагалі не потрапити у вибірку. До того ж, Україна - четверта найгірша економіка світу в рейтингу, який складає журнал Forbes.

Тепер уявіть, що президент України прийняв рішення реалізувати проект - умовно назвемо його "ІТ Україна" - без залучення коштів бюджету, після виконання якого протягом кількох років Україна забезпечує кожну хату, аж до найвіддаленішого села, державні установи і корпоративний сектор надсучасним сервісом.

1. Телефон, телебачення і широкосмуговий інтернет - 10-100 Мбіт/c і більше.

2. Облік спожитих енергоносіїв в режимі реального часу.

3. Дистанційна освіта і телемедицина.

4. Безпека - відеоспостереження, охорона, моніторинг домогосподарства.

5. Функція "розумний дім".

При цьому коштують послуги на порядок менше за існуючі ринкові ціни, створюється 4-5 мільйонів інтелектуальних, конкурентоспроможних робочих місць.

Проект забезпечить розвиток інтелектуальних енергомереж Smart Grid, що виводить на якісно новий рівень енергоефективність економіки та енергозбереження.

Через зниження порогу входження на енергоринок з'являється можливість генерації в енергомережу сотень тисяч невеликих біоенергетичних, сонячних, вітряних та гідроджерел енергії, формування оптової ціни на електроенергію в режимі реального часу залежно від навантаження генеруючих потужностей.

Це не тільки підвищить стійкість енергомереж, але й сприятиме енергетичній безпеці України та суттєвому зменшенню імпорту енергоносіїв.

Система дозволить створити енергетичний баланс держави та автоматично моніторити його в режимі реального часу, що суттєво підвищить рівень національної безпеки та знизить зовнішні та внутрішні виклики і загрози.

Проект забезпечить відеоспостереження вулиць, об'єктів та їх охорону, пожежну безпеку, моніторинг небезпечних об'єктів, управління транспортом, екологічний контроль, дистанційний облік спожитих енергоносіїв і податкових платежів.

Це дозволить кардинально знизити рівень тіньової економіки та злочинності, забезпечить конкурентний легальний транзитний міждержавний трафік, роботу платіжних систем, зменшення електромагнітного навантаження на населення шляхом переходу до мікроватного приймально-передавального обладнання для нових поколінь мобільного зв'язку, інтернет і телебачення.

Телекомунікаційна мережа будуватиметься в режимі державно-приватного партнерства з розрахунку забезпечення двохсот-трьохсот роздільних сервісів, з яких половина передбачається для виконання державних потреб.

За оцінками, Україна за експортом програмного забезпечення найближчим часом посяде шосте місце у світі. Здійснення Національної програми у сфері телекомунікацій та сприяння держави значно розширить кількість робочих місць, дозволить залучити до розробок талановиту молодь і увійти у трійку світових лідерів з виробництва високоінтелектуальних послуг, ринок яких практично необмежений.

Виконання проекту дозволить налагодити масове виробництво в Україні новітнього телекомунікаційного, енергетичного та комп'ютерного обладнання і його експорт, розробку і супровід спеціального та відкритого програмного забезпечення.

Для села і АПК - це сучасна комфортна і безпечна інфраструктура, мільйони робочих місць рівня "економіки знань". Для держави - це масове залучення інтелекту до формування українського сегмента інтернету, розвиток культури, освіти, науки, створення сприятливого інноваційного середовища.

Реалізація такого проекту дасть доступ кожній дитині та дорослому до світових джерел інформації, могутній поштовх для розвитку людського капіталу, що є основним пріоритетом України в умовах відсутності великих природних ресурсів.

Проект "ІТ Україна" за кілька років перенесе державу та мільйони громадян у світ інформаційних технологій, економіки знань та сталого розвитку. Тобто Україна за десятком зазначених показників у міжнародних рейтингах посяде місця у першій трійці-п'ятірці, що поліпшить загальний рейтинг та імідж держави.

Що повинна зробити перша особа держави, якщо вона належним чином поінформована та не є свідомою вбивцею власного рейтингу? Президент повинен підписати указ щодо негайної реалізації такого проекту.

Тепер розглянемо заходи для такого перетворення держави.

Сферу інформатизації з 1998 року регулюють закони "Про Національну програму інформатизації", та "Про концепцію Національної програми інформатизації", невиконання яких призвело до сьогоднішнього стану.

1. Необхідно підняти рівень прийняття рішень та відповідальності, як це зроблено в ЄС, де цифровими технологіями опікується віце-президент Єврокомісії Неелі Крус. З іншого боку - визнаний пострадянський лідер з формування інформаційного суспільства - Естонія, де впровадження інформаційних технологій курував президент.

Результат: для реєстрації фірми із супровідними зверненнями в усі інстанції і автоматичним заповненням документів необхідно 18 хвилин, вступити у виш можна у перший же день набору, здати податкову декларацію - за п'ять хвилин з власної оселі. Канада, за даними її експертів, відстає від Естонії у цій сфері на 12 років.

2. Оптоволокно потрібно провести у кожну хату. Сервіси, які передбачається надати, - телефон, ТБ, інтернет, облік енергоносіїв в режимі реального часу, функції "Розумний дім" - в десятки разів дешевші за ринкові ціни.

Аргументи деяких прихильників розгортання замість оптоволокона мобільних систем 4G не витримують критики з двох причин.

По-перше, мобільний трафік займатиме не більше 5-10% від загального і буде придатний лише для надання обмежених послуг обмеженій кількості абонентів.

По-друге, у зв'язку з тим, що навіть на величезній території України не є проблемою в режимі диверсії паралізувати будь-коли радіозв'язок, покладати на нього стратегічно важливі і відповідальні завдання недоцільно і небезпечно.

3. Впровадження телемедицини. За оцінками українських фахівців, при її впровадженні витрати на охорону здоров'я скорочуються на 40% при бюджеті МОЗ 40 мільярдів гривень. У Швеції вважають, що економія може бути ще більшою.

4. Зменшення витрат на освіту на 10-20% при бюджет МОН 80 мільярдів гривень та формування лідерських позицій України на світовому ринку інформаційних продуктів, що сприятиме зростанню конкурентоспроможності держави і збільшенню ВВП.

5. Взяття під контроль інформаційного простору. Для фахівців не є секретом причини цьогорічних арабських сценаріїв, які перекинулися на Ізраїль та Великобританію. ФСБ повністю володіє нашою внутрішньою інформацією завдяки "Одноклассникам", "Вконтакте" та Mail.ru, а Twitter, Facebook і Google справно працюють на ЦРУ.

Можна по-різному ставитися до моніторингу спецслужбами спілкування громадян, але якщо це уже давно здійснюють чужі розвідки, то наші спецслужби тим більше повинні володіти інформацією стосовно внутрішньополітичного стану суспільства для уникнення зазначених вище сценаріїв в інтересах деяких держав.

6. Зростання ВВП. Інформаційно-комунікаційні технології, за даними Держінформнауки, можуть дати до 8% ВВП України. Зустріч "великої вісімки" в Парижі 2011 року, присвячена інтернету і названа eG8, оцінила внесок цих технологій в розвинених країнах 21% ВВП, і цей показник буде зростати.

Існує чимало інших можливостей, які надає розвинений сектор інформаційних послуг. Наприклад, створення робочих місць у інформаційній сфері не скорочує загальну кількість робочих місць, а завдяки розширенню ринків праці та захопленню зовнішніх ринків послуг зростають і додана вартість, і загальна кількість робочих місць.

Як і за які кошти можна побудувати інфраструктуру? Як показує закордонний досвід, найшвидше, найефективніше і найдешевше це вийде за участю енергопостачальних компаній в рамках закону про державно-приватне партнерство.

Підтверджують це результати досліджень компанії Idate на замовлення Європейської ради FTTH - Fiber To The Home - телекомунікаційна технологія "волокно в кожен дім".

В Європі основні учасники найперспективнішого ринку FTTH - не класичні "телекоми", а муніципальні та енергозбутові компанії, які займали у 2009 році 56% ринку застосування найефективнішої FTTH-технології. За дослідженнями цієї компанії, у 2015 році дана частка становитиме уже 74%.

Держінформнауки у 2010 році посилив контроль та централізацію коштів на виконання національної програми інформатизації, проте електро-, газо-, водо- та теплопостачальні компанії на свій розсуд витрачають величезні кошти на реалізацію проектів дистанційного обліку енергоносіїв.

Після прийняття у червні 2011 року закону "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", яким передбачено запровадження тотального обліку з 2018 року, у сфері будівництва систем обліку активізувалися газопостачальні компанії.

В цих умовах цілком правомірною є законодавча концентрація на Національну програму інформатизації - НПІ - коштів електро-, газо-, водо-, теплопостачальних компаній як інвестиційної складової тарифу для розгортання сучасних систем обліку.

Якщо порахувати вартість енергоносіїв, що постачаються, то фактично 1-1,5% цих коштів достатньо для річної реалізації Національної програми інформатизації.

Законодавче зобов'язання енергопостачальних компаній до обов'язкового моніторингу обсягів спожитих енергоносіїв в режимі реального часу під контролем національної програми інформатизації гарантує побудову в Україні сучасної інформаційної інфраструктури без затримок для отримання дозволів та погоджень.

Не можна залишити поза увагою таке джерело фінансування, як Фонд універсальних послуг, створення якого ініціювалося у Верховній раді уже кілька разів.

При річному обсягу телекомунікаційного ринку на рівні 50 мільярдів гривень і відсутності інформаційної інфраструктури за межами міст створення фонду соціально правомірне. Цілком прийнятне залучення на виконання НПІ 2-3% цієї суми.

Необхідно відзначити, що кошти Фонду універсальних послуг йтимуть на будівництво новітніх телекомунікаційних мереж, а не на компенсацію витрат начебто збиткового сільського зв'язку і консервацію мідних мереж минулого століття. Після завершення реалізації проекту "ІТ Україна" Фонд універсальних послуг підлягає ліквідації.

При правильній реалізації проекту від приватних інвестицій також не буде відбою, що підтверджує світовий досвід.

Великобританія. У квітні 2011 року компанія Fujitsu за сприяння уряду, який виділив 530 мільйонів фунтів стерлінгів, анонсувала будівництво 10Gbps FTTH-мережі до 5 мільйонів, як сказано в заяві, богом забутих сільських будинків.

Незважаючи на спротив компанії Britishtelecom, інвестори налаштовані з допомогою регулятора Ofcom - аналог української НКРЗ - побудувати прибуткову FTTH-мережу.

Франція. Компанія France Telecom-Orange і її конкурент фірма Free починають розгортати FTTH-мережу. Перша угода покриває 60 агломерацій країни, розташованих за межами "щільних" населених пунктів, і налічує 5 мільйонів будинків. Після виконання угоди планується продовження співпраці.

Німеччина. Deutsche Telekom анонсувала створення дочірнього підприємства FTTH GmbH для розгортання FTTH-мереж. Підрозділ матиме бюджет 1,5 мільярда євро і 1500 співробітників. Мета - підключення 160 тисяч будинків до кінця 2011 року.

Данія. 15 енергопостачальних фірм країни заснували телекомунікаційну компанію Waoo!, яка будує мережі FTTH на території, де здійснюється електропостачання до 1,7 мільйона будинків країни. Всього у Данії 2,6 мільйона домоволодінь.

Казахстан. За дорученням президента будується мережа FTTH. До 2015 року планується забезпечити всю країну широкосмуговим доступом до інтернету.

Низка регіональних проектів будівництва мереж FTTH реалізується у Росії, яка завдяки величезному ринку навіть при незначному відсотку проникнення за абсолютною кількістю охоплених мережами домоволодінь до 2015 року стане лідером серед країн Європи.

Необхідно відзначити, що світова криза висвітлила значні переваги держав, які мають розвинену інформаційну інфраструктуру. Уперше країни, що швидко розвиваються, разом з новими індустріальними країнами змогли залучити більше іноземних інвестицій - 650 мільярдів доларів, ніж "старі" індустріальні країни.

Аналіз показує, що нові індустріальні країни з розвиненими інформаційними технологіями після кризи відновлюються значно швидше, при цьому інвестуючи значні кошти в економіки інших країн.

Зважаючи на амбітність та складність проекту, потребу широкої міжгалузевої координації та співпраці, закордонний досвід, необхідно переконати президента у доцільності взяти виконання проекту під особистий контроль.

Тільки у цьому випадку проект "ІТ Україна" може бути виконаний вчасно і в повній мірі, незалежно від поточного стану економіки, державних фінансів, особи прем'єр-міністра та інших проблем, які з 1998 року заважали нам побудувати в Україні інформаційну інфраструктуру 21 століття.

Це буде справді перший національний проект, гідний великої європейської держави.