Підприємці ідуть до влади

Майдан-1 був політичним, столичним, стовідсотково публічним. Майдан-2 - переважно економічний, розосереджений по країні, частково публічний, частково утаємничений, а тому більш загрозливий, бо влада погано бачить, хто проти неї.

Автор кілька разів був на Майдані Незалежності, але бачив там до п'ятисот підприємців, одного разу - 2-3 тисячі. Телебачення іноді показує десятки тисяч людей, але це далеко не всі люди.

Численні майдани і усій Україні заполонили мільйони підприємців, які звідти доносять до центральної влади своє ставлення до Податкового кодексу.

Майдан-2 - не Майдан-1. У чому різниця?

На це питання автор отримав відповідь у двох підприємців, які погодилися з ним пообідати. На Майдан вони приїхали тільки під вечір, тож були голодні і протягом перших 20 хвилин тільки їли. Дружина ледь встигала міняти посуд.

Нарешті гості почали розказувати про події останніх днів. Кожен з них через близьких родичів перерахував по 20 тисяч гривень у свій міський штаб і продовжував займатися бізнес-справами.

"А чому центральний штаб нічого не отримав?" Відповідь підприємців була такою: "На відміну від Майдану-1, центральний штаб Майдану-2 має обмежені функції. Його роль не настільки значна, як на попередньому Майдані".

За словами гостей, Майдан-1 фінансували 20 великих підприємців кількох політичних сил, у тому числі з-за кордону. Майдан-2 фінансують тисячі малих і середніх винятково українських підприємців безвідносно до політичної орієнтації.

Так вони об'єднали країну. Координують дії керівники обласних і міських штабів. Кожен штаб сам шукає гроші і сам вирішує організаційні проблеми.

Частково така самостійність пов'язана з незаконною протидією ДАІ, яка обмежує виїзди підприємців до Києва автобусами. А оскільки ДАІ озброєна, то такі дії можна розцінювати як збройну боротьбу влади проти народу, кажуть мітингуючі.

Кримські підприємці вже сприйняли дії ДАІ як виклик і мають намір створювати збройні загони. Де вони візьмуть зброю? Частина підприємців є мисливцями, крім того, зброю можна купити. Де? У відповідь гості лише посміхнулися.

А хіба це не порушення закону? Таке питання викликало незадоволення гостей, мовляв, а коли тебе ріжуть на очах всієї країни і всього світу, то це законно?

Одна необережна фраза автора могла зруйнувати всю бесіду, але, на щастя, господиня принесла у їдальню черговий витвір кулінарного мистецтва, і бесіда знову увійшла у звичне русло.

"Нам чужого не потрібно, але й наше не відбирайте. Чи, може, за підсумками обговорення першого варіанту Податкового кодексу це ми, а не ви, пане Олівенський, написали статтю "Знову Берія, знову трійки"?", - питали гості.

"Чи, може, за два дні після її надрукування не президент з обуренням повторив написане у цій статті? Чи, може, в останньому варіанті Податкового кодексу ті повноваження податкової, які критикувалися, не зросли ще більше?" - додавали.

"Чи, може, треба згадати статтю "Вся країна - лохотрон?". Там ви самі наголошували, що влада викинула із заводів і фабрик мільйони робітників і спеціалістів, які вимушено стали малими і середніми підприємцями", - не вгавали.

Справді, цих заводів уже нема, тому підприємцю нікуди йти. А цим кодексом його взагалі намагаються викинути з життя. Звідси і така агресія щодо влади.

"А хто буде купувати наші товари і послуги? Пенсіонери чи ті злидні, які шукають на смітниках пляшки? Чи нам теж накажете йти з життя або від'їжджати до Бразилії, щоб владні волоцюги заграбастали все нажите за ці роки?"- запитували.

Схоже, підприємці вивчили урок першого Майдану: у справі спротиву владі надмірної централізації бути не може, бо на горбах переможців до влади знову прийдуть нові-старі можновладці чергового кольору, які вміють лише грабувати.

Їх цікавить така державна влада, яка буде складатися з представників середнього і малого бізнесу. Така влада не піде проти своїх братів-підприємців.

Тому централізації, притаманної Майдану-1, не буде. Кожна місцева громада сама вирішуватиме свої питання, а для спільних дій усі збиратимуться у Києві.

"Ми знаємо дієві способи боротьби з владою. Якщо нам не вдасться змусити її переглянути кодекс, ми на законних підставах розтрощимо держбюджет і змусимо підтримати нас навіть працівників бюджетної сфери та пенсіонерів. От тоді скинута з усіх посад влада зрозуміє, на що вона напоролася", - грозили підприємці.

Потроху розмова перетекла в інше русло. За деякими даними, НБУ продовжує друкувати гривню, причому лише крупні купюри - 200 та 500 гривень, а населення дедалі активніше купує іноземну валюту. Усе це вказує на те, що невдовзі станеться суттєва девальвація гривні і подальше зростання цін.

На думку підприємців, така політика НБУ є вимушеною. Валютних запасів для підтримки курсу гривні надовго не вистачить. А ще треба поповнювати золотий запас, який задля його стійкості мусить бути більшим щонайменше удесятеро.

Усе це створює нервову обстановку. На неї накладається волатильність на ринку золота. Сектор розхитують міжнародні спекулянти, внаслідок чого ціна на метал доходила до 1 424 доларів за унцію. Десять років тому вона була удвічі нижчою.

Однак малим підприємцям немає сенсу купувати золото - цей капітал не приносить дивідендів. Залишається тільки одне: боротися за свої права. Зборів на Майдані у Києві вже замало, тому у тиші офісів своїх міст підприємці готують тисячі власних майданів, сукупність яких буде більш гучнішою за Майдан-1.

Головне, що Майдан-2 вже увійшов у душі і серця мільйонів підприємців і їх сімей. Разом їх багато - 20 мільйонів, тому Майдан-2 нездоланий.