"Нобелям" криза не цікава

У розпал Великої депресії Джон Мейнард Кейнс заспокоював, що у довгостроковій перспективі всі житимуть краще. І чув у відповідь: у довгостроковій перспективі всі помруть.

Мало що змінилося з тих пір. Світова економічна наука і досі бачить своє завдання у кількісному прогнозуванні тенденцій, а на кризи дивиться як на випадкові відхилення, які треба якось пережити.

Детальні розрахунки перспектив світової економіки, виконані у Кембриджському університеті, прогнозу входження у кризу не дали, натомість ці вчені тепер готові рекомендувати, як з кризи виходити.

Не стала винятком і цьогорічна Нобелівська премія за розкриття механізму взаємних пошуків працівників і роботодавців.

Виявилося, що один з лауреатів, професор Піссарідес, аналізував ту саму британську статистику, яку свого часу довелося аналізувати й автору. І це дає нагоду наочно показати розходження у поглядах.

Британський професор зосереджується на згладженій тенденції і на "короткострокових відхиленнях" від неї. Чи є ці відхилення циклічними? Це запитання він залишає відкритим.

На відміну від нього, автор не розбиває фактичну картину на компоненти і не вважає циклічні спади випадковими.

Доведено, що спади є детермінованими і визначаються характеристиками економіки. Саме це дозволило кількісно спрогнозувати циклічні повороти, а не загальні тренди, що і показано на графіку.

"Поворотні точки проти згладжених тенденцій" - таким є гасло нового напрямку у науці, який відкриває можливість прогнозування не тільки спадів зайнятості, а й спадів виробництва.

Усе це є частиною більш широкого, цілісного погляду на економіку, який починається з правильного виміру прогресу: беруться дані не про середнє зменшення енергомісткості, де перемішано і нове, і старе, а відокремлені енергомісткості старих і нових технологій.

Те саме стосується матеріаломісткості та продуктивності праці. Це дозволяє виміряти висоту технологічного стрибка, різницю потенціалів між старим і новим.

Також, і це не менш важливо, беруться дані про те, що треба заплатити за прогрес - про капіталомісткість нових технологій. І, як свідчать факти, інколи складаються такі параметри прогресу, що шлях до зростання пролягає через тимчасовий спад. Це і є кризи.

Для України як технологічного послідовника спад не є невідворотним. Ці розрахунки можуть нарешті дати об'єктивну оцінку потреби в іноземних інвестиціях і вивести державу на траєкторію наздоганяючої економіки.

Прогнозувати не тенденції, а повороти економіки - у цьому надзадача післякризової економічної науки. І чим раніше за це візьмуться учені, тим легше буде подолати наступну кризу.