Перевірка ФРС на релевантність

Федеральна резервна система США та інші центральні банки намагаються зберегти свою актуальність з близькими до нуля процентними ставками.

Останній їх аргумент - так зване валютне регулювання. Ймовірно, воно буде таким же неефективним щодо економіки США, як і все інше, що ФРС намагалася зробити в останні роки. Гірше того, це регулювання, швидше за все, дорого обійдеться платникам податків, знижуючи ефективність ФРС на довгі роки.

Джон Кейнс казав, що грошово-кредитна політика під час Великої депресії була неефективною. Центробанки краще справлялися з обмеженням ірраціонального достатку ринків у періоди бульбашок, обмежуючи доступність позик і підвищуючи

процентні ставки, щоб приборкати економіку, ніж з інвестуванням в періоди рецесій.

Ось чому гарна грошово-кредитна політика спрямована на запобігання виникнення бульбашок. Однак ФРС, захоплена ринковими фундаменталістами та інтересами Уолл-Стріт, не тільки не вводила обмежень, але й виступала як група підтримки. Зігравши головну роль у створенні хаосу, нині вона намагається відновити обличчя.

Здавалося, що зниження процентних ставок у 2001 році спрацювало, але не так, як повинно було бути. Замість стимулювання інвестицій у заводи і обладнання, низькі процентні ставки роздули бульбашку нерухомості. Це сприяло споживчого буму.

Такий розвиток подій означав, що борги були створені без відповідних активів. Це сприяло надмірним інвестиціям у нерухомість, приводячи до створення надлишкових потужностей, на ліквідацію яких потрібні роки.

Так, грошово-кредитна політика останніх років дозволила запобігти найважчим наслідкам, які могли б настати після краху Lehman Brothers. Однак ніхто не стане стверджувати, що зниження короткострокових ставок стимулювало інвестиції.

Справді, кредитування бізнесу, зокрема, малого бізнесу, у США і Європі, як і раніше, помітно нижче докризового рівня. ФРС і ЄЦБ нічого з цим не зробили.

Здається, вони, як і раніше, закохані у стандартні моделі кредитно-грошової політики, у яких все, що повинні зробити центральні банки, щоб змусити працювати економіку, це знизити процентні ставки. Стандартні моделі не змогли передбачити кризу, але погані ідеї вмирають повільною смертю.

Таким чином, оскільки зниження ставок за короткостроковими казначейськими векселями майже до нуля не принесло успіху, надія стала полягати в тому, що зниження довгострокових процентних ставок буде стимулювати економіку. Шанси на успіх також близькі до нуля.

Великі фірми завжди мають готівку, і незначне зниження процентних ставок не них особливо не вплине. А зниження ставок, за якими платить уряд, не було переведене у відповідні нижчі ставки для багатьох дрібних фірм, які потребують фінансування.

У більшій мірі справа стосується доступності кредитів. При наявності такої великої кількості нестійких банків у США, кредитування, імовірно, залишиться обмеженим. Крім того, велика частина позик для малого бізнесу має заставну основу, але вартість найпоширенішого виду застави, нерухомості, впала.

Зусилля адміністрації Обами зайнятися ринком нерухомості привели до плачевних результатів. Можливо, успіх полягав тільки у відстроченні подальшого зниження, але навіть оптимісти не вірять, що ціни на нерухомість невдовзі суттєво зростуть.

Одним словом, валютне регулювання - зниження довгострокових процентних ставок за допомогою придбання довгострокових облігацій та іпотечних кредитів - не зможе у значній мірі стимулювати бізнес напряму.

Тим не менш, це може допомогти. Один з шляхів є частиною американської стратегії конкурентної девальвації. Офіційно Америка все ще говорить про переваги сильного долара, однак зниження процентних ставок послаблює курс.

Можна розглядати це як маніпуляції з валютою або як випадковий побічний продукт, але нижчі ставки мають інше значення. Річ у тім, що слабкий долар в результаті зниження процентних ставок дає США невелику конкурентну перевагу в торгівлі.

Поки інвестори дивляться за межі США у пошуках вищої прибутковості, виведення коштів з долара збільшило обмінні курси валют на ринках, що розвиваються, в усьому світі. Ринки, що розвиваються, знають це.

Засмучена Бразилія рішуче висловила заклопотаність не тільки збільшенням вартості своєї валюти, а й тим, що приплив грошей створює ризики надування бульбашок активів або запуску інфляції.

Нормальною реакцією центральних банків країн, які розвиваються, на міхури або інфляцію було б збільшення процентних ставок, що підвищило би цінність своїх валют ще більше.

Політика США, таким чином, завдає подвійного удару по конкурентній девальвації, послаблюючи долар і змушуючи конкурентів зміцнювати свої валюти. Правда, деякі з них вживають контрзаходи, зводячи бар'єри для припливу короткострокового капіталу і здійснюючи прямі інтервенції на валютних ринках.

Інший напрямок, на який валютне регулювання може мати незначний вплив, полягає у зниженні ставок за іпотечними кредитами, що сприятиме підтримці цін на житло. Отже, валютне регулювання, ймовірно, матиме слабкий балансовий ефект.

Однак потенційно значні витрати переважають ці незначні вигоди. ФРС купила іпотечних кредитів більш ніж на 1 трильйон доларів. Їх вартість знизиться, коли економіка відновиться, і саме тому ніхто у приватному секторі не хоче їх купувати.

Уряд може зробити вигляд, що він не втратив капітал, оскільки, на відміну від банків, йому не потрібно використовувати облік у поточних цінах. Але не варто помилятися, навіть якщо ФРС протримає облігації до погашення.

Спроба зробити втрати непомітними може сприяти тому, що ФРС буде надмірно покладатися на сумнівні і дорогі інструменти кредитно-грошової політики - виплату високих процентних ставків за резервами, щоб стимулювати банки не кредитувати.

Добре, що ФРС намагається загладити свої гнітючі передкризові показники. На жаль, досі не зрозуміло, чи змінила вона своє мислення та моделі, які не змогли підтримати економіку у рівновазі раніше, і які, напевно, знову зазнають невдачі.

Попередні помилки центробанку США стали надзвичайно дорогими. Такими будуть і нові помилки, навіть якщо він намагатиметься приховати їх вартість.

Авторське право: Project Syndicate, 2010 рік

Переклад з англійської: Микола Жданович