Держстат повідомив, що у 2025 році врожайність зернових культур в Україні значно знизилася порівняно з 2024 роком. Експерти пояснюють, що обсяги виробництва збіжжя скорочуються насамперед через пізніший початок жнив і погану погоду.
Збір урожаю йде повільно. До 22 серпня аграрії зібрали 27,25 млн тонн зерна з 6,7 млн га (60% посівів). Лідером за обсягами є пшениця: з 4,87 млн га зібрано понад 21 млн тонн. Середня врожайність суттєво поступається торішній.
За словами голови аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлани Литвин, поточна врожайність на 19% менша, ніж минулорічна, і на 13% нижча за середній показник останніх п’яти років.
В. о. першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук (НААН) Ігор Гринік також відзначає значне падіння врожайності. За його оцінками, у 2025 році озимої пшениці зберуть на 7,8% менше, ячменю – на 7,1% менше, ніж у 2024-му. Середня врожайність озимої пшениці впала з 4,3-4,5 тонни з га у 2024 році до 3,1 тонни з га у 2025-му, озимого ячменю – з близько 4 тонн з га до 3,3 тонни з га.
Науковець наголошує на глибоких регіональних розбіжностях: в основних зернових областях півдня та сходу (Херсонська, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська) середня врожайність озимих зернових культур становить 1,25-2,9 тонни з га, тоді як у центральних та західних – 5-6 тонн з га.
Основна інтрига пов’язана з пізніми культурами, передусім кукурудзою. Її лише починають збирати і саме від неї залежить, чи зменшиться врожай у 2025 році.
Попри тривалу спеку, ситуація обнадійлива. Більшість посівів сконцентрована в північних та центральних регіонах (Сумщина, Полтавщина, Чернігівщина, Київщина), де влітку випало достатньо опадів. Тому навіть з урахуванням втрат посівів на півдні в масштабах країни кукурудзяний урожай очікується непоганим.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький прогнозує, що врожай кукурудзи у 2025 році становитиме близько 28 млн тонн, це більше, ніж у 2024-му. Експерти НААН говорять про 27 млн тонн, тобто врожай приблизно дорівнюватиме показнику минулого року.
Кращий урожай кукурудзи компенсує суттєвіше падіння збору інших зернових культур, тож загальний урожай буде лише на 3-7% меншим, ніж у 2024 році.
Чому знизилася врожайність
Перша винуватиця – погода: весна видалася маловодною, а літо – спекотним та посушливим. Найбільше "дісталося" півдню та сходу. Втрати врожаю на 1,2 млн га у 2025 році через посуху становили 30-50%. Навіть сучасні посухостійкі сорти не реалізували свій потенціал. Колос просто не наповнився. У червні-липні зерно передчасно дозріло дрібним через брак дощів. Вітер і спека "домолотили" решту.
Другий чинник, що вдарив по врожайності, – війна. Зокрема, підрив Каховської ГЕС у 2023 році залишив поля Херсонщини, Запоріжжя та частини Дніпропетровщини без життєдайної дніпровської води, адже зрошувальні системи були виведені з ладу. Якщо раніше завдяки зрошувальним каналам кукурудза та соя давали по 8-10 тонн з га, то тепер у пересохлій землі вродили крихітні 1-2 тонни з га.
"Якби в цих регіонах було зрошення, втрат можна було б уникнути. Там могли вирости від 3 до 4 мільйонів тонн зернових та олійних культур", – каже Висоцький.
Третя причина падіння врожайності – фінансові та логістичні проблеми у фермерів. Ці труднощі змусили їх економити на добривах та засобах захисту рослин.
"Виснажені землі, які отримують дедалі менше добрив, уже не здатні показувати колишні показники продуктивності, а через нестачу засобів захисту рослини стали вразливіші до хвороб та шкідників", – констатують у НААН. Іншими словами, аграрії змушені виживати, знижуючи витрати, а це неминуче б’є по врожайності.
Додатково виснажують ґрунти посіви соняшнику, кажуть науковці. Ця рослина залишає мало поживних речовин і вологи, через що наступні культури відчувають дефіцит ресурсів. Низький рівень мінерального живлення, порушення сівозміни та використання дешевих сортів добрив знижують урожай уже протягом кількох років.
Чи зароблять фермери
У сезоні 2024-2025 років Україна експортувала 40,1 млн тонн зерна – на 21% менше, ніж у попередньому маркетинговому році. Однак з фінансової точки зору сектор майже не програв. Світові ціни на зерно у 2024 році різко зросли, тож експортна виручка знизилася лише на 2% (з 8,3 млрд дол. до 8,1 млрд дол.).
Чи повториться ця ситуація у 2025 році? Поки що ринок дає суперечливі сигнали.
З одного боку, закупівельні ціни "високі, дійсно гарні" і майже не падають навіть у пік збирання врожаю, зазначають у Мінекономіки. Через високий попит на тлі воєнних ризиків та обмежень пропозиції деякі покупці готові платити більше, аби тільки отримати українське зерно навіть у складних логістичних умовах.
З іншого боку, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН прогнозує рекордний урожай. Через це очікується, що у 2025-2026 маркетинговому році світові ціни на пшеницю, кукурудзу та ячмінь будуть нижчими, ніж торік.
За прогнозом Світового банку, у 2025 році світові ціни на зерно впадуть на 11%. Подібні прогнози дає й Міністерство сільського господарства США: середня ціна 1 бушеля (35,24 літра) пшениці в США знизиться з 5,5 дол. у 2024 році до 5,3 дол.
За розрахунками ЕП, якщо знизяться і світові ціни (на 11%), і український урожай (до 35-38 млн тонн), то Україна недоотримає 0,9-1 млрд дол. експортної виручки.