Українська правда

Подвійний тиск: війна і глобальне економічне сповільнення

Експортно-орієнтована економіка перебуває в лещатах. Що робити?

Після кількох років турбулентності, спричиненої пандемією та війною росії проти України, здавалося, що світова економіка нарешті мала б увійти в режим адаптації.

Замість цього в першому півріччі 2025 року ми спостерігали, як вона потрапила в густий туман невизначеності. Великі центральні банки ще борються з інфляцією, а на горизонті насунулися хмари торговельних конфліктів.

Світ не летить у прірву, але він точно збавляє швидкість. Для України, чия економіка вкрай залежна від глобальної кон'юнктури, це тривожний сигнал.

Світові тенденції: гальмування без гарантій

МВФ скоротив прогноз світового зростання у 2025 році з 3,3% до 3%. Здавалося б, різниця невелика, але вона сигналізує: економіка втрачає динаміку.

США охолоджують внутрішній попит і підтягують митні бар'єри. Єврозона загрузла у "штрафі за близькість" до війни в Україні. Китай балансує між власною кризою в нерухомості та зовнішнім тиском, навіть попри менш жорсткі американські тарифи.

Ринки, що розвиваються, теж не стали точкою опори: інвестиційні настрої стримані в умовах глобальної невизначеності, геополітичної напруги та ризиків виникнення нових збройних конфліктів. Отже, глобальна картина – це мозаїка сповільнення.

Український вимір: подвійний тиск

Нашу експортно-орієнтовану економіку затискає в лещатах з двох боків.

З одного – війна. Заблоковані порти, постійна загроза для морських коридорів, проблеми на сухопутних кордонах та дорога логістика. Ми досі боремося за кожен долар експортної виручки в умовах, коли фізично важко вивезти товар.

З іншого – глобальне сповільнення. Світ купує менше, а отже, попит на наші ключові товари – метал та агропродукцію – падає. Особливо болюче мляве зростання в ЄС, куди ми відправляємо майже половину нашого аграрного експорту. Менше експорту означає менше валюти в країні, тиск на гривню і величезні проблеми з наповненням бюджету. Військові ризики не зменшуються, що також відлякує інвесторів і робить зовнішні запозичення ще дорожчими.

Мабуть, найнебезпечніший ризик, який ховається за цими глобальними тенденціями, – це загроза "втоми донорів". Коли наші партнери стикаються з власними економічними проблемами, їх готовність надавати Україні фінансову та військову допомогу неминуче опиняється під питанням.

Це ми ще не згадали політичні перформанси, які дедалі частіше викликають питання серед партнерів, а від цієї допомоги залежить стійкість нашої держави.

У підсумку маємо парадокс: світ уповільнюється, але саме зараз нам треба рухатися швидше, ніж будь-коли. Нам потрібно шукати внутрішні точки росту, прискорювати сертифікацію продукції за стандартами ЄС, інвестувати в альтернативну логістику та диверсифікувати ринки збуту. Час сприятливих світових ринків, схоже, минув. Настав час розраховувати на власну стійкість.

Цей текст базується на "Огляді міжнародної економіки в першому півріччі 2025 року", підготовленому авторкою для "Вокс України". Повна версія огляду – тут.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
економіка війна