Талібан переміг, народ – ні: як функціонує економіка Афганістану
П'ять років тому радикальний ісламістський рух Талібан увійшов до Кабула і захопив владу в Афганістані на тлі хаотичного виведення з країни військ США.
Колись Афганістан був у центрі уваги зовнішньої політики Сполучених Штатів, а 20-річна війна обійшлася американським платникам податків у 2,3 трлн дол. Однак зараз ця бідна країна майже випала з поля зору світової спільноти попри військові, антропогенні та природні кризи, які спричинили голод.
Як афганці виживають в умовах дефіциту найнеобхіднішого? Чому політику Талібану щодо жінок називають "гендерним апартеїдом"? Як Росія і Китай допомагають талібам поступово виходити з міжнародної ізоляції?
Колапс і виживання
Через п'ять років після того, як таліби знову взяли Кабул під контроль, Афганістан увійшов у спокійнішу фазу надзвичайного стану.
З одного боку, бої, які колись домінували в заголовках світових медіа, відійшли на другий план. З іншого – для афганців життя під владою Талібану погіршилося: права громадян безжально обмежуються, жінок усувають із суспільного життя, а мільйони біженців змушені повертатися в економіку, яка не здатна їх прийняти.
Ба більше, роки воєн, ускладнені періодичними землетрусами та посухами, призвели до того, що половина 45-мільйонного населення потребує гуманітарної допомоги. Не менш критична ситуація із санітарією. За оцінками ООН, у 2025 році 25% сімей країни користувалися брудною водою, а 37% – не мали мила.
Економіка стала суттєво меншою та ізольованішою, ніж до повернення Талібану до влади: зовнішня торгівля різко скоротилася, а імпорт дедалі більше випереджає експорт, підвищуючи торговельний дефіцит. За оцінками ООН, після приходу талібів у 2021-2024 роках економічне падіння сягнуло 27%.
Хоча МВФ оцінює номінальний ВВП країни 19,6 млрд дол., а Світовий банк на тлі низької бази порівняння статистично звітує про помірне зростання реального ВВП на 4,8% у 2026 році, обидві установи наголошують: насправді це не приводить до збільшення доходів чи покращення рівня життя афганців.
Стрімкий приріст населення (на близько 11% лише у 2025 році), слабкі інвестиції та посилення обмежень з боку талібів нівелюють будь-які позитивні ефекти.
Останній оприлюднений Талібаном бюджет на 2023 рік становив лише 2,44 млрд дол., тоді як за попереднього уряду у 2021 році кошторис перевищував 6 млрд дол. Обсяги виробництва зростають, проте їм важко встигати за поверненням 6 млн афганців у зв'язку з кампаніями примусової депортації з Пакистану та Ірану.
Підвищення цін ще більше тисне на бідне населення. Якщо у 2025 році середній рівень інфляції сягав 3,6%, то до березня 2026-го він зріс до 7,6% через подорожчання продуктів і перебої з поставками на тлі високого попиту.
"Через п'ять років після приходу до влади Талібану Афганістан переживає найгіршу кризу щодо прав жінок, одну з найгірших криз у сфері прав людини та одну з найгірших гуманітарних криз", – резюмують у Human Rights Watch, відомій скандальними звітами про ймовірне застосування ЗСУ заборонених боєприпасів.
Наркоекономіка
Більшість афганців ледве зводять кінці з кінцями, займаючись неофіційною бартерною торгівлею. Під час перебування в країні військових США та їх союзників значна частина сільських домогосподарств виживала завдяки вирощуванню опійного маку, необхідного для виробництва наркотиків – опію та героїну.
Хоча Вашингтон протягом 20 років витратив майже 9 млрд дол. на боротьбу з наркотиками, вона виявилася провальною і допомогла талібам ще більше зміцнити свою мільярдну наркоекономіку та підготуватися до повернення в Кабул.
Захопивши владу, Талібан у 2022 році заборонив вирощувати опійний мак, аби відбілитися від іміджу терористів і наркоторговців. Як наслідок обсяг вирощеного маку скоротився на 95% – настільки, що Афганістан перестав бути найбільшим у світі виробником сировини для наркотичних речовин, поступившись М'янмі.
Те, що в Афганістані почали вирощувати менше опійного маку, у світі розцінили як важливий чинник у боротьбі з наркотиками. Однак ця заборона знищила важливий сектор місцевої економіки: доходи від вирощування маку й виробництва опіатів знизилися з 1,36 млрд дол. у 2022 році до 110 млн дол. у 2023-му.
Відтак наркоекономіка перебудувалася: торгівля синтетичним наркотиком метамфетаміном допомогла талібам заповнити прогалину з опіатами.
Дефіцит гумдопомоги і гендерний апартеїд
До 2021 року іноземна допомога фінансувала майже три чверті держвидатків Афганістану. Через порушення прав людини Талібаном гуманітарне фінансування скоротилося, а 9 млрд дол. резервів афганського центробанку заморожені.
Після повернення до влади таліби пообіцяли не порушувати права жінок, а наступного дня заборонили дівчатам-підліткам ходити до школи. За п'ять років жінки втратили майже всі права: їх вилучили з більшості сфер суспільного життя.
"Розморожування мільярдних активів є одним з головних козирів талібів у переговорах із західними урядами, причому заборона на освіту для дівчат є ключовим елементом спору. Тобто кошти, які колись фінансували цю освіту, зараз утримуються з метою її відновлення", – пояснює парадокс CNN.
Проте перспектива розмороження мільярдів не змінила підходи талібів до взаємодії із Заходом і до жінок. У 2024 році жінкам заборонили гучно розмовляти на публіці, а новий закон про шлюб легалізував домашнє насильство, жорстоке поводження з дітьми, а також ускладнив для жінок процедуру розлучення.
Таку систему обмеження прав називають гендерним апартеїдом. Афганістан не перший рік вважається одним з найнебезпечніших місць у світі для жінок.
"Життя для жінки в Афганістані – це пекло", – визнав колишній спеціальний генеральний інспектор США з питань відбудови Афганістану Джон Сопко.
"Адміністрація Трампа нічого не робить. Ба більше, вона лише посилює хаос для бідного народу Афганістану", – наголошує він, маючи на увазі рішення президента США Дональда Трампа про розірвання на початку 2025 року майже всіх гуманітарних контрактів USAID в Афганістані на понад 1,7 млрд дол.
Після цього американське фінансування країни обвалилося майже до нуля. Наслідки не забарилися: понад 440 лікарень були змушені закритися або скоротити обсяг послуг через брак фінансування. Частка афганців, які не мають доступу до медичної допомоги, зросла з 16% у 2024 році до 23% у 2025-му.
Всесвітня продовольча програма визнала, що змушена відмовляти трьом з чотирьох дітей, які страждають від гострого недоїдання. За оцінками ООН, для фінансування гуманітарних програм в Афганістані бракує 1,42 млрд дол.
Вихід з ізоляції?
Хоча жодна країна світу за пʼять років не нормалізувала відносини з Талібаном у повному обсязі, у 2025 році Росія офіційно визнала режим талібів. У 2026 році росіяни і таліби домовилися про військово-технічну співпрацю.
Відносини Москви і Кабула не обмежуються військовою сферою: торгівля сягає 500 млн дол. на рік. Ключовим у торгівлі є Татарстан, який став для Кремля головним регіональним каналом зв'язку з талібами: постачає в Афганістан КАМАЗи та нафтохімічну продукцію, розвиває освітньо-культурні ініціативи.
Проте до реалізації великих проєктів на кшталт Трансафганської залізниці, яка має пройти через Узбекистан, Афганістан і Пакистан, ще далеко. Партнерство не дає Кремлю значної вигоди, але Росія розраховує через Афганістан розширити вплив у Центральній Азії. Якщо ще два роки тому за публікації про Талібан в РФ судили за "виправдання тероризму", то зараз навпаки – штрафують за критику талібів.
Китай, обмінявшись з Афганістаном послами, де-факто визнав владу талібів, але з правової точки зору залишив собі простір для маневру. Пекін поглиблює економічні зв'язки, а китайські компанії заходять у видобуток нафти, міді та літію.
Після запровадження санкцій США проти нового афганського режиму китайці адаптували свої моделі роботи: Пекін прагне скоротити терміни реалізації проєктів, мінімізуючи потенційні втрати в разі нового спалаху політичної нестабільності. Крім того, великі корпорації створюють дрібніші та формально незалежні структури або передають проєкти субпідрядникам, знижуючи санкційні ризики.
Про дедалі більший вихід талібів з міжнародної ізоляції пише французьке Le Monde. Серед ключових торговельних партнерів Афганістану – Китай, Індія та країни Центральної Азії. Таліби експортують бавовну і тропічні фрукти. Головні статті імпорту – рис, цукор, пшеничне борошно та ліки. У червні в Кабулі хвалилися, що експортують "майже 250 видів товарів до понад ста країн".
В Афганістані тривають будівництво магістрального газопроводу TAPI (Туркменістан – Афганістан – Пакистан – Індія) та реалізація енергетичної ініціативи CASA-1000 (транспортування надлишкової електрики з Киргизстану й Таджикистану до Афганістану та Пакистану). Почалося зведення каналу Кош-Тепа для зрошення північних районів країни, які страждають від посухи.
Уряд талібів вважає видобуток корисних копалин критично важливим джерелом майбутніх мільярдних доходів. Обсяг інвестицій у масштабні гірничі підприємства оцінюється 8 млрд дол. На території країни розташовані значні запаси літію, міді, залізної руди та рідкоземельних мінералів. На цьому тлі МЗС Ісламського Емірату Афганістан (офіційна назва країни за талібів) навіть запропонувало Трампу відновити роботу посольства США та інвестиції в економіку.