Чипова залежність. Чому уряд Трампа купує 10% частку в Intel
Колись корпорація Intel була найбільшим світовим виробником чипів та вважалася серцем Кремнієвої долини. Проте її раннє домінування у сфері виробництва комп'ютерів зробило компанію занадто самовпевненою, через що вона програла конкурентну боротьбу.
Спочатку корпорація не скористалася можливістю розробити чип для iPhone, згодом її виробничі потужності відстали від тайванської TSMC. В останні роки компанія "проспала" бум штучного інтелекту, через що зазнає мільярдних збитків та масово скорочує працівників. Однак Intel залишається надією США на відродження галузі та зменшення залежності від Тайваню на тлі технологічної війни з Китаєм.
Індустрія чипів стратегічно важлива – саме цим Дональд Трамп пояснив своє рішення отримати 10% акцій Intel. Таке втручання держави в приватний бізнес – перше з часів світової кризи 2008 року.
Що насправді стоїть за рішенням Білого дому: порятунок кризового, але надважливого гіганта, підготовка до війни Китаю з Тайванем чи безпідставний тиск на приватний бізнес? І що Трамп планує робити далі?
Важливість чипів і криза Intel
Попри часто діаметрально протилежні погляди на економіку, адміністрації Джо Байдена і Дональда Трампа мають спільну рису: вони прагнуть підвищити потенціал США у виробництві найсучасніших мікросхем, необхідних для всіх галузей високотехнологічної промисловості.
У 2022 році адміністрація Байдена схвалила Закон про чипи, який заохотив тайванську TSMC і корейську Samsung будувати чи розширювати свої заводи в США, а також суттєво допоміг Intel, GlobalFoundries та Micron – усі вони отримали багатомільярдні субсидії.
Особливу ставку попередня адміністрація зробила на Intel, яка чи не єдина в США намагається нав’язати боротьбу TSMC. Проте останніми десятиліттями американський техногігант зіткнувся з низкою серйозних проблем. Колись компанія вважалася серцем Кремнієвої долини та золотим стандартом у виробництві передових продуктів з незмінно високою якістю, але зараз це вже не так.
Intel ставив фінансові показники вище інженерної досконалості. Це принесло чималі дивіденди у короткостроковій перспективі, але у "грі в довгу" ледь не призвело до краху. Спочатку компанія відмовилася від контракту на виробництво мікросхем для перших iPhone, побоявшись ризикувати, потім відстала від конкурентів у технології гравіювання найдрібніших мікросхем і, як наслідок, проспала ШІ-бум.
З часом доходи корпорації просіли, а вартість акцій різко обвалилася. Тож в Intel не залишалося іншого виходу, окрім як масово скорочувати працівників, закривати збиткові проєкти та брати мільярдні кредити, аби хоч якось відіграти втрачене.
Американська влада не може дозволити компанії піти в небуття. У разі підкорення Тайваню Китаєм американський технологічний сектор може опинитися в критичній залежності від Пекіна. Тому Intel – єдина можливість забезпечити локальне виробництво чипів на рівні TSMC за умови достатнього фінансування для масштабування.
У 2024 році CEO Intel Пет Гелсінгер пообіцяв перетворити компанію на найбільшого американського виробника ШІ-чипів, зробивши ставку на мегафабрику в Огайо, яка мала запрацювати у 2028 році. Проте амбітний план постійно гальмувався і тепер завершення першої стадії будівництва очікується не раніше 2030 року.
Аби переломити ситуацію, власники вирішили змінити гендиректора: у березні 2025 року Гелсінгера замінив натуралізований громадянин США Ліп-Бу Тан, який народився в Малайзії і виріс у Сінгапурі.
Чому Трамп вимагав відставки гендиректора Intel, а потім передумав
Новий CEO запропонував антикризовий план: скорочення витрат, звільнення 33 тис. працівників до кінця 2025 року, зміна підходів до виробництва чипів.
Тепер Intel планує випускати тільки ті продукти, які можна буде продати на 50% дорожче собівартості. Будь-яка продуктова пропозиція, яка не відповідає цьому показнику, не буде просуватися далі, а інженерні ресурси для неї не виділятимуться.
Усі амбітні плани Тана опинилися під загрозою після публічного заклику Трампа про відставку нового голови Intel. Американський президент звинуватив його у зв’язках з Китаєм та інвестиціях у компанії, які можуть бути пов'язані з військовою галуззю КНР.
"Гендиректор Intel перебуває в жорсткому конфлікті інтересів і повинен негайно піти у відставку. Іншого розв'язання цієї проблеми немає", – написав Трамп у Truth Social. Після допису Трампа акції Intel впали більш ніж на 3%.
Напередодні сенатор-республіканець Том Коттон написав листа, у якому стверджував, що зв'язки Тана з КНР викликають сумніви в здатності Intel бути "відповідальним розпорядником коштів американських платників податків і дотримуватися норм безпеки".
Також агентство Reuters встановило, що Тан вклав щонайменше 200 млн дол. у сотні китайських компаній і деякі з них пов'язані з китайськими збройними силами. Ці інвестиції він здійснював особисто або через свої фонди з 2012 року по грудень 2024 року.
Хоча американцям не заборонено інвестувати в китайські компанії, але ще під час першої каденції Трампа США посилили правила технологічних зв'язків з Китаєм через побоювання з приводу ризиків для національної безпеки США, які розділяла й адміністрація Байдена.
Ліп-Бу Тан відповів відкритим листом, у якому запевнив, що звинувачення на його адресу ґрунтуються на дезінформації. За його словами, США були його домівкою понад 40 років і він любить цю країну та "поділяє прагнення Трампа до зміцнення національної та економічної безпеки США". "Ми взаємодіємо з адміністрацією, щоб обговорити порушені питання і надати достовірні факти", – заявив Тан.
Експерт з індустрії чипів Патрік Морхед припустив, що Трамп використав тему зв'язків Тана з Китаєм як важіль тиску на Intel на тлі ймовірних розбіжностей щодо інвестицій компанії в США. "Для мене очевидно, що між ними велися переговори, результат яких Трампу не сподобався. Він, імовірно, вирішив, що це зручний момент, аби натиснути на Intel", – заявив Морхед.
Події наступних кількох тижнів довели, що Морхед мав рацію. Після особистої зустрічі з Таном Трамп різко змінив публічну риторику і почав його хвалити. Ще через тиждень президент США оголосив про плани придбати 10-відсоткову частку Intel, уклавши угоду про конвертацію 8,9 млрд дол. грантів в акції компанії. "Я сказав: "Ви маєте віддати нам 10% компанії" і вони погодилися", – заявив очільник Білого дому.
Чи виправдане рішення Трампа
Рішення Трампа перетворило американський уряд на найбільшого акціонера Intel. Одні аналітики вважають, що такі кроки виправдані з огляду на "війну чипів" з Китаєм та стратегічну важливість корпорації, інші попереджають про небезпечний прецедент, який ризикує призвести до неконтрольованого втручання держави в приватний бізнес.
Зокрема, Суджай Шивакумар з Center for Strategic & International Studies у Вашингтоні підтримує рішення Білого дому. За його словами, глобальна напівпровідникова промисловість не є "рівним полем гри" через масштабну державну підтримку сектору у КНР, Тайвані та Південній Кореї.
"Настав час зрозуміти, що така промислова політика зараз є нормою для розвинених економік і що уряди надають таку форму широкої підтримки. Якщо ми будемо дотримуватися міфу про чистий ринок тут, у США, ми ризикуємо втратити позиції в одній з найстратегічніших галузей століття", – додав економіст.
Натомість Майкл Стрейн з консервативного American Enterprise Institute назвав такий підхід дивним. "Те, що ми бачимо, – це не стільки стратегічний, продуманий перехід до державного капіталізму, скільки опортуністична демонстрація корпоративних потрясінь", – вважає він.
За словами Стрейна, потреба в політичній підтримці може ускладнити впровадження необхідних змін для збереження конкурентоспроможності включно з політично непопулярними кроками: закриттям заводів і звільненням працівників.
"Розвиток виробництва мікросхем у США вимагатиме десятиліть послідовної політики з боку обох партій. Чи можливо це, коли партії розділені, політика визначається за примхою президента, а довгострокове корпоративне планування обмежене чотирирічним циклом президентських виборів?" – риторично запитує він.
Це небачене втручання уряду в компанію, яка не перебуває на межі краху, вважає Гаутам Мукунда з Єльської школи менеджменту. Натомість Білий дім відкидає твердження про те, що він надмірно втручається в приватний ринок. Адміністрація вважає цей крок виправданим з огляду на важливість напівпровідників для економіки та унікальне становище Intel на ринку.
Проте там забувають додати, що 8,9 млрд дол. грантів, які адміністрація президента США планує обміняти на акції, передбачалися законом про чипи Джо Байдена. Відповідно до нього, кошти мали надійти компанії в разі виконання певних умов, зокрема виробництва чипів на території Штатів. У Трампа ці запобіжники скасували, обмінявши кошти на капітал.
Попри це, Трамп вважає інвестицію "вигідною для Америки та Intel" і підкреслює важливість розвитку американського виробництва напівпровідників. Водночас експерти резюмують, що угода не гарантує безумовної підтримки компанії в майбутньому.
Що далі
За другої каденції Трампа Білий дім дедалі більше схиляється до націоналізації ключових технологічних галузей. Така політика раніше була немислимою для республіканців, які дотримувалися ідеї вільного ринку.
Анонсувавши придбання 10% акцій Intel, Трамп дав зрозуміти, що продовжить інвестувати в інші великі компанії. Він описав свою нову економічну стратегію як спробу "отримати якомога більше".
Раніше, аби завершити поглинання U.S. Steel, японська Nippon Steel погодилася надати американському уряду "золоту акцію" в об’єднаній компанії: право вето на корпоративні рішення та право призначати свого члена ради директорів.
У липні Білий дім оголосив, що уряд США стане найбільшим акціонером єдиного діючого в Штатах родовища рідкісних металів – неодиму та празеодиму, яке належить компанії MP Materials. Ці метали мають вирішальне значення для виготовлення найсильніших у світі постійних неодимових магнітів, які використовуються в смартфонах, МРТ-сканерах та електродвигунах.
Ще один приклад зміни парадигми – тиск на виробників мікросхем Nvidia та AMD, після якого ті погодилися виплачувати США близько 15% доходу від продажів своїх чипів до Китаю.
Входження американського уряду в капітал Intel викликало занепокоєння серед конкурентів компанії, які тепер побоюються стати наступними в черзі на націоналізацію. Адміністрація Трампа тисне на них, аби ті збільшили інвестиції в США для отримання фінансування за законом про чипи.
Керівник Національної економічної ради Білого дому Кевін Хассетт назвав Intel "дуже особливим випадком". При цьому він натякнув, що Білий дім буде шукати подібні інвестиції в інші технологічні компанії, зокрема в чипи та ШІ. А міністр торгівлі США Говард Лутнік вивчає можливість придбання урядом акцій інших виробників напівпровідників, які отримали субсидії за часів Байдена, – TSMC і Samsung.
Тимчасом сама Intel попередила інвесторів про ризики, які несе угода з Білим домом. Тепер компанія асоціюється з політикою Трампа щодо мит і міжнародної торгівлі, яка постійно змінюється. Це може викликати негативні реакції з боку зовнішніх клієнтів і партнерів.
Також в Intel побоюються судових позовів та зростання політичної уваги до компанії. До того ж, вибори і зміна політичної ситуації у Вашингтоні можуть поставити під загрозу саму угоду.