Новый глобальный технохаб: как Малайзия завоевывает мировой рынок чипов
По 7 млрд дол. інвестицій від гігантів індустрії мікросхем Intel та Infineon, понад 4 млрд дол. від світового лідера ШІ-чипів Nvidia, розширення присутності Ericsson, Bosch і Lam Research – напівпровідникова галузь Малайзії переживає справжній інвестиційний бум. Це демонструє, наскільки сильно геополітичне протистояння США і Китаю впливає на ухвалення багатомільярдних рішень.
Поки "війна чипів" між Вашингтоном і Пекіном загострюється, а торгові обмеження посилюються, компанії прагнуть диверсифікувати виробничі потужності. Стратегічне розташування Південно-Східної Азії та давні економічні зв'язки з Китаєм і США роблять регіон привабливим місцем для нових заводів: Таїланд і В’єтнам агресивно заохочують виробників до розширення, пропонуючи пільги.
Поки що фору має Малайзія: розташування в самому центрі Південно-Східної Азії робить її ідеальними воротами для напівпровідникових компаній, які прагнуть отримати доступ до регіональних та до світових ринків. Близькість до основних виробничих центрів у Китаї і Тайвані посилює її логістичні переваги.
Країна з 1970-х років рухається висхідною "технологічною хвилею", заманюючи світові суперзірки електроніки. Вона створила зону вільної торгівлі на острові Пенанг, побудувала індустріальні парки, склади й дороги, надає податкові пільги, має дешеву робочу силу і численне англомовне населення. Тепер її мета – до 2030 року збільшити частку у світовому експорті напівпровідників із 7% до 15%.
Нова гаряча точка на мапі чипів
Напівпровідники – критичні компоненти для всього, від смартфонів до ракет – опинилися в центрі технологічної війни між США і Китаєм. Ланцюги поставок тепер ризиковані, бо головний виробник найсучасніших чипів TSMC базується на Тайвані, який Китай не раз погрожував силою повернути під свій контроль.
На тлі геополітичної невизначеності різні компанії в пошуках диверсифікації дедалі частіше звертають увагу на Малайзію. У 2023 році її острів Пенанг, де зосереджені основні виробничі потужності країни, залучив рекордні 13 млрд дол. прямих іноземних інвестицій – більше, ніж за попередні сім років загалом.
З Пенанга все і почалося. У 1970-х роках Intel, інвестувавши разом з партнерами 1,6 млн дол., перетворила брудне рисове поле острова на перший виробничий об’єкт за межами США і стала піонером "Кремнієвої долини Сходу". Згодом там відкрили повноцінний тестувальний центр та центр розробки й дизайну.
Відтоді завдяки політиці уряду, який надавав компаніям податкові пільги та канікули, розбудовував логістику та залучав нові інвестиції, країна здобула реноме надійного контрактного виробника і тестувальника.
Новий етап розвитку почався у 2019 році. "Після 20 років інвестицій у Китай стало зрозуміло, що потрібно диверсифікувати присутність. Ми вивчили 30 країн на трьох континентах і зупинилися на Малайзії. Там розуміють потреби напівпровідникової галузі, мають розвинену екосистему та підтримку уряду", – пояснив гендиректор австрійського виробника плат AT&S Андреас Герстенмайєр.
Після того, як пандемія виявила недоліки в глобальних ланцюгах поставок, інтерес до Малайзії різко зріс. Ця тенденція прискорилася, коли згодом розгорілася "війна чипів" між США і Китаєм.
Пекін у рамках своєї стратегії "Китай+1" почав активніше розміщувати виробничі потужності за межами материка, щоб обходити санкції США. На тлі заяв прем’єр-міністра Малайзії Анвара Ібрагіма про "нейтральність і позаблоковість для виробництва напівпровідників" вибір дедалі частіше падав на цю країну.
"Американські, європейські і навіть китайські компанії хотіли диверсифікувати діяльність за межами Китаю. Занепокоєння щодо Тайваню стимулювало інвестиції в Малайзію", – пояснив міністр інвестицій Малайзії Тенку Зафрул Азіз.
Учасники ринку одностайні: Малайзія стає новою гарячою точкою для напівпровідникових заводів. "Куала-Лумпур має добре розвинену інфраструктуру з майже 50-річним досвідом складання, тестування та пакування", – пояснив Кендрік Чан з Лондонської школи економіки.
Батько чипів: як засновник TSMC вивів Тайвань на технологічну мапу світу
Це приваблює світових гігантів: у 2021 році Intel оголосила про понад 7 млрд дол. інвестицій у новий пакувальний завод на Пенангу, який має створити 9 тис. робочих місць. Очікувалося, що його запустять у 2024 році, але через фінансові проблеми Intel будівництво призупинили.
"Наше стратегічне рішення інвестувати в Малайзію ґрунтується на її різноманітному кадровому потенціалі, розвиненій інфраструктурі та надійному ланцюжку поставок", – пояснював директор Intel у Малайзії Айк Кін Чонг.
Інший американський гігант з виробництва мікросхем GlobalFoundries у 2023 році відкрив у Пенангу великий хаб "для підтримки глобальних виробничих операцій". Розширює потужності в Малайзії і провідний німецький розробник чипів Infineon.
Малайзія стала шостим у світі експортером напівпровідників (7%) і займає 13% ринку пакування, складання і тестування. У 2023 році експорт напівпровідникових компонентів та інтегральних схем з цієї країни зріс до 81,4 млрд дол.
"Для країни з 35 мільйонами населення мати такий великий вплив на світовий ринок напівпровідників – це просто фантастика", – визнав топменеджер одного з найбільших світових виробників освітлювальних приладів Osram Девід Лейсі.
Амбітні плани
Малайзія зарекомендувала себе в кінцевій ланці ланцюга поставок напівпровідників: пакуванні, складанні і тестуванні. Цей процес традиційно вважається менш складним та менш цінним.
Тепер країна прагне зосередитися і на фронті процесу: виготовленні пластин та літографії. У січні для цього створили робочу групу із залучення інвестицій.
У травні прем'єр оголосив про готовність інвестувати в розробки безпрецедентні 107 млрд дол. – удвічі більше, ніж мікросхемні програми ЄС (47 млрд дол.) та США (52 млрд дол.). Країна хоче створити щонайменше десять компаній у сфері розробки та пакування чипів з річними доходами від 210 млн дол. до 1 млрд дол.
Мікросхеми на трильйон: як Nvidia стала головним виробником "заліза" для штучного інтелекту
Малайзія також розвиває парк розробки інтегральних схем (Malaysia Semiconductor IC Design Park) поблизу столиці Куала-Лумпур. Інвесторам пропонують податкові пільги, субсидії та безвізовий режим. Парк уклав партнерські угоди з гігантами індустрії Cadence Design Systems та Arm Holdings.
Головна мета 107-мільярдного проєкту – збільшення частки у світовому експорті із 7% до 15% до 2030 року. Однак є нюанс: попри обіцяні 5,3 млрд дол. бюджетних коштів, залишається невизначеність, чи вдасться залучити решту 100 млрд дол. Інвестиціям можуть завадити низка ризиків та негативних факторів.
Відплив мізків і дефіцит кадрів
Малайзії для реалізації амбітних цілей потрібні кваліфіковані кадри, а з цим є проблема. Чимало випускників місцевих вишів у пошуках вищих зарплат їдуть до сусіднього Сінгапуру. Там інженер-початківець може заробляти 2100-2600 дол. на місяць, тоді як винагорода в цьому ж секторі в Малайзії – близько 500 дол.
Як наслідок, країні для задоволення амбіцій в індустрії чипів бракує 60 тис. інженерів, а університети щорічно випускають лише 5 тис. молодих фахівців.
Від кнопок для телевізорів до 70% усіх iPhone: як тайванська Foxconn підкорила світ
"Найкращі інженери, науковці та економісти виїхали, тому нам треба розробити стимули, які б заохотили їх повернутися", – визнає прем’єр-міністр Малайзії.
Урядова стратегія ґрунтується на трьох принципах: залучення, утримання та повернення фахівців. До 2030 року зарплати планують підняти до 1 тис. дол.
Тиск США і санкції за допомогу Росії
Ще одним викликом для Малайзії в стратегії завоювання світового ринку є потрапляння під приціл США через постачання компонентів Росії. У травні до санкційного списку Вашингтона через зв’язки з військовими постачальниками РФ потрапив виробник напівпровідників з Куала-Лумпур Jatronics.
"Jatronics постачала компоненти подвійного призначення – мікрочипи, напівпровідники та кремнієві пластини – вісьмом компаніям у Росії, які працюють в інтересах російського ВПК", – пояснили в Держдепі. При цьому щонайменше одна з них, "Планар", ще з 2022 року перебуває під санкціями США.
З квітня 2022 року по вересень 2023 року Jatronics зробила 50 поставок на 3 млн дол. Посол Малайзії в РФ у 2022 році хвалився російським пропагандистським ЗМІ, що Куала-Лумпур розгляне "будь-який" запит на напівпровідники.
Хоча стратегія "нейтральності" прем’єр-міністра Малайзії може бути економічно та політично вигідною, приваблюючи інвесторів і протидіючи тиску Заходу, вона робить місцеві компанії, які ведуть бізнес за кордоном, уразливими до санкцій.
"Куала-Лумпур підставляє свої компанії під санкції. Малайзія явно перебуває під прицілом США", – заявив професор Національного воєнного коледжу США Захарі Абуза. За його словами, це не перший випадок обмежень проти Малайзії.
У грудні 2023 року в чорний список Вашингтона потрапили чотири компанії, які допомагали переправляти деталі для дронів в Іран, які той продає РФ. Абуз каже, що США стають жорсткішими до країн, які допомагають її ворогам.
"Американці вважають, що допоможуть українцям, якщо зупинять російські глобальні ланцюги поставок, а Малайзія виявилася важливим гвинтиком у російській машині обходу санкцій. Обмеження дають зрозуміти: ви можете продавати росіянам, але втратите доступ до ринків США та ЄС", – додав експерт.
Від неї залежать всі компанії світу. Як фірма з Ейндховена опинилась в епіцентрі "війни чипів" між США та Китаєм. Історія ASML
Ще один ризик – тиск Вашингтона через співпрацю Малайзії з Пекіном. Після посилення адміністрацією Байдена обмежень на китайські технології компанії з Китаю почали цікавитися Пенангом як варіантом для обходу санкцій. Зараз на острові працюють 55 таких фірм, тоді як до обмежень США їх було лише 16.
Санкції Вашингтона не поширюються на послуги з пакування мікросхем, але китайці не виключають запровадження таких обмежень. Малайзійці ж занепокоєні тим, що США можуть додати частину їх продукції до переліку забороненої.
"Якщо американці продовжать розширювати свої санкції, Малайзія зіткнеться з кардинально іншою ситуацією", – визнають в уряді. "Подальші обмеження, імовірно, виявляться контрпродуктивними, особливо з огляду на значну присутність американських компаній у Малайзії", – вважає міністр інновацій.
Іншою потенційною загрозою для Малайзії є регіональні конкуренти – Індія та В’єтнам, які розвивають свої напівпровідникові сектори з найкращими державними стимулами та більшою кількістю кваліфікованих інженерів.