Украина проиграла пенсионерам в судах более 50 миллиардов гривень. Денег на это нет. Что дальше?

Ще з радянських часів влада в Україні будувала державу з великими соціальними гарантіями. Щонайменше – на папері.

Українське законодавство обростало новими соціальними виплатами, спеціальними умовами виходу на пенсію або гарантіями високих виплат на старості. Такі рішення – найкоротший шлях до сердець однієї з найчисельніших категорій виборців – пенсіонерів.

Однак обіцянки держави різко контрастують з її фінансовими можливостями. Навіть до початку великої війни урядовцям та депутатам доводилося переглядати деякі соціальні стандарти.

Усе це спричинило лавину судових позовів з боку пенсіонерів, які держава з тріском програла. Наразі загальна сума боргу за "пенсійними" справами уже перевищує 50 млрд грн, і з часом ця цифра може зрости ще більше.

Прожити на 150 доларів

Українську пенсійну систему навряд чи можна назвати справедливою. Як винагороду за роки самовідданої праці держава компенсує своїм громадянам лише незначний відсоток від їхньої середньої зарплати. Хоча розмір своєї майбутньої пенсії кожен громадянин може перевірити самостійно за допомогою калькулятора, розміщеного на сайті Пенсійного фонду, для багатьох громадян ця сума стає справжньою несподіванкою.

За даними Пенсійного фонду, 1 липня середня пенсія в Україні становила 5 311 грн на місяць – еквівалент 145 дол за офіційним курсом НБУ. При цьому майже 51% з понад 10,5 млн пенсіонерів мають пенсію до 4 тис грн на місяць.

Хоча держава намагається збільшувати розміри виплат, проте індексація радикально ситуацію не змінює. Ба більше, формула індексації передбачає, що чим менша була пенсія, тим меншою буде сума збільшення виплати.

Середній розмір пенсії в Україні один з найнижчих у Європі. У 2022 році українські пенсіонери отримували у 2,9 разу менше, ніж пенсіонери в Болгарії (одна з найбідніших країн ЄС), у 3,5 разу менше, ніж у Польщі, у понад 6,5 разу менше, ніж у Чехії, та в понад 12 разів менше, ніж у Німеччині.

Тож не дивно, що після виходу на пенсію чимало українців намагаються через суд оскаржити розміри своїх виплат і навіть змусити державу перерахувати їм пенсії та виплачувати різні надбавки. І зазвичай Феміда стає на їхній бік.

За словами адвоката "Адвокатського об’єднання Івана Хомича" Володимира Трощинського, у понад 80% від загальної кількості справ щодо пенсій суди підтримують саме позивачів. "Пенсійний фонд хапається за найменші формальні дрібниці, аби відмовити людині в праві на отримання пенсії чи її перерахунок", – пояснює причини такої статистики адвокат.

Успішність судів щодо пенсій пояснити просто: політики роками збільшували обсяги соціальних гарантій, а коли відчували, що коштів на їх обслуговування бракує, не могли такі рішення скасувати. Навіть коли парламент анулював певні надбавки чи привілеї, такі закони скасовував Конституційний Суд.

Останнім часом кількість судових суперечок за участю українців та держави щодо пенсій суттєво зросла, стверджують юристи. "У юридичній сфері сформувалася спеціалізація юристів та адвокатів у пенсійних питаннях. Це свідчить про системну проблему на рівні держави", – наголошує Трощинський.

Зростання попиту на судові суперечки щодо пенсій та доплат до них відзначають і в уряді. За даними співрозмовників ЕП в Кабміні, протягом 2023 року суди відкрили понад 100 тисяч проваджень щодо перерахунку пенсійних виплат.

Скільки держава винна пенсіонерам

Інтернет рясніє оголошеннями юридичних компаній, які пропонують послуги з оскарження розмірів пенсій. Подібних позовів стало так багато, що юристи почали жартівливо називати адмінсуди територіальними управліннями Пенсійного фонду з розгляду призначення та перерахунку пенсій. Це не дивно, враховуючи, що пенсіонери можуть через суд збільшити виплати на десятки тисяч гривень на місяць.

За рішеннями судів Україна має виплатити пенсіонерам понад 50 млрд грн перерахованих пенсій чи надбавок до них. З початку року розмір заборгованості зріс на мільярди гривень. Цифра збільшується не лише через "шквал" позовів, але й через те, що у держави немає грошей на виконання рішень судів.

За даними Openbudget, з року в рік уряд закладає на погашення боргів за судовими рішеннями в компетенції Мінсоцполітики десятки, рідше – сотні мільйонів гривень.

Наприклад, у 2021 році на виконання рішень судів у бюджеті заклали лише 100 млн грн, з яких профінансували 99,9 млн грн. У 2022 році за цією ж програмою з бюджету виділили лише 26,9 млн грн, а на цей рік заклали близько 100 млн грн. Крім цього, у 2023 році планують витратити ще 360 млн грн на погашення боргів за судовими рішеннями з бюджету самого Пенсійного фонду.

Однак навіть такі витрати на погашення боргів не встигають за темпами росту нової заборгованості.

Переважна більшість справ, які програє держава, стосуються перерахунку пенсій військовослужбовцям та силовикам, а також справ про доплати до пенсій особам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Силовики та військові проти держави

Майже половина боргу держави за рішеннями судів у пенсійних справах стосується оскарження розмірів виплат колишніми військовослужбовцями та представниками інших силових відомств. Загалом цей борг сягає 24 млрд грн. ЕП вже писала про особливості пенсійного забезпечення військових і силовиків, а також про проблеми держави щодо обслуговування таких пенсій.

Якщо коротко, то пенсійне забезпечення військових та працівників інших 13 силових відомств (серед яких НАБУ, БЕБ, Служба судової охорони, податкова міліція) регулює спеціальний закон. Відповідно до нього, розмір пенсії розраховується за особливою формулою. Ключова відмінність полягає у визначенні частки від зарплати, яку така людина отримуватиме.

Цивільні пенсіонери можуть отримувати в кращому разі 30% своєї середньої офіційної зарплати. При цьому розмір виплати може бути і меншим, залежить від трудового стажу особи.

Виплати військовим пенсіонерам закон визначає на рівні 65-70% від грошового забезпечення. Причому для розрахунку береться не середнє грошове забезпечення, з якого людина здійснювала внески до Пенсійного фонду протягом життя, а поточне грошове забезпечення, яке отримує військовослужбовець чи працівник силових структур на аналогічній посаді.

Тобто щоразу, коли держава підвищує видатки на грошове забезпечення військовослужбовців чи силовиків, вона має підвищувати пенсії для військових пенсіонерів, яких в Україні нараховується близько 550 тис осіб.

Рішення про перерахунок пенсій повинен ухвалювати уряд, однак попри численні збільшення грошового забезпечення за останні 10-15 років, виплати військовим пенсіонерам уряд підвищив лише двічі: у 2008 та 2018 роках.

"Деякі екссиловики отримують довідки з колишніх місць служби про розміри грошового забезпечення і на їх підставі оскаржують у судах нові розміри пенсій та не отримані кошти за попередні періоди", – каже джерело в Мінсоцполітики.

Проблема загострилася під час великої війни, оскільки держава намагається максимально мотивувати своїх захисників.

На початку 2023 року Міноборони скасувало надбавки по 30 тис грн на місяць для військовослужбовців, які не виконують бойові завдання. Натомість там суттєво підвищили розмір грошового забезпечення для солдатів, від якого залежить розмір пенсій колишніх військовослужбовців. Мінімальний розмір грошового забезпечення зріс з 13 тис грн до понад 20 тис грн на місяць.

Оскільки після цього рішення уряд традиційно не перерахував розмір пенсій колишнім військовим, то чергове підняття грошового забезпечення призвело до нової хвилі судових позовів проти держави.

"Чорнобильці" проти держави

Надбавки до пенсії особам, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, – ще одна категорія справ, у яких українці масово стягують з держави мільярди гривень. Їх особливість у тому, що суди присуджують пенсіонерам надбавки, які парламент уже скасував окремим законом. Як це можливо?

Усе почалося у 1991 році. Тоді Верховна Рада УРСР ухвалила закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Закон запроваджував низку пільг для людей, які постраждали від аварії на ЧАЕС, рани від якої були свіжими в пам’яті суспільства.

"УРСР надала особам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи широкий спектр пільг та компенсацій. Проте ресурсні спроможності для забезпечення надання допомоги УРСР та України у 2023 році є неспівмірними. З 1991 року Україна пережила серйозну демографічну, міграційну кризу та падіння економіки, що в підсумку вплинуло на можливості держави у наданні соціальної підтримки населенню", – наголосили ЕП в Мінсоцполітики.

Зокрема, стаття 39 згаданого закону передбачала надбавки людям, які працюють на забруднених територіях, а також непрацюючим пенсіонерам та студентам:

– для людей, які жили в зоні обов’язкового відселення, розмір надбавки мав становити три мінімальні зарплати;

– для людей, які жили в зоні гарантованого добровільного відселення, – дві мінімальні зарплати;

– для людей, які проживали в зоні посиленого радіоекологічного контролю, – одну мінімальну зарплату.

З 2015 року держава перестала вважати зону посиленого радіоекологічного контролю забрудненою і надбавка в розмірі однієї мінімальної зарплати зникла. Проте доплати у розмірі двох та трьохмінімальних зарплат залишилися.

Водночас наприкінці 2014 року парламент ухвалив закон, який фактично скасував усі надбавки за роботу та проживання на забруднених територіях. Документ розробило Міністерство фінансів, яке тоді очолювала Наталя Яресько. Підставою його ухвалення називали збалансування Держбюджету та ефективне використання бюджетних коштів.

Однак на цьому історія доплат до пенсій не закінчилася. Відповідні зміни невдовзі оскаржили у Конституційному суді, який у липні 2018 року визнав скасування надбавок пенсіонерам неконституційним. Фактично, суд відновив редакцію закону, яка діяла до 1 січня 2015 року у частині виплати надбавок "чорнобильцям".

Розмір надбавки, за який судяться "чорнобильці", становить 13,4-20,1 тис грн на місяць. Загальний розмір заборгованості держави у справах, пов'язаних з пенсіями постраждалих від катастрофи на ЧАЕС, сягає 14,2 млрд грн.

"Ситуація із законодавчим регулюванням та судовою практикою у сфері соціального захисту постраждалих від Чорнобильської аварії критична", – констатують в Мінсоцполітики.

У відомстві зазначають, що законодавство занадто широко тлумачить соціальні гарантії та натякають, що інколи пенсіонери цим зловживають. Як наслідок, навіть через 37 років після катастрофи на ЧАЕС в Україні продовжують "з'являтися" люди, які отримують статус ліквідаторів аварії (таких минулого року було близько 200) або статус дітей, що постраждали від цієї катастрофи (за 2022 рік – близько 9 тисяч осіб).

У 2022 році в Україні було відкрито 50,3 тисячі справ щодо пенсійного забезпечення "чорнобильців". Напередодні Житомирський окружний адміністративний суд, розглядаючи одну з таких справ, навіть звернувся до РНБО.

"Відповідачу в тій справі суд присудив виплату в декілька сотень тисяч гривень. Після чого в окремій ухвалі суддя просто зазначив кількість поданих позовів тільки до свого суду, яка обраховувалась десятками тисяч, і помножив на суму виплати у цьому рішенні. Сума вийшла астрономічна", – ділиться з ЕП співрозмовник в уряді.

Пенсіонери проти України

Щодо пенсій судяться й інші категорії громадян. Серед найпоширеніших справ – вимоги перерахувати пенсії особам, які працювали на роботах з шкідливими умовами (наприклад, колишнім шахтарям); вимоги поновити пенсії внутрішньо переміщеним особам; суди щодо зарахування трудового стажу.

До держави позиваються й ті, кому на законодавчому рівні і так закріплені "преміальні" умови виходу на пенсію та розрахунку розміру виплати, зокрема прокурори. Відповідно до закону "Про прокуратуру", розмір пенсії колишніх прокурорів має становити 60% від зарплати, яку такі пенсіонери отримували протягом останніх п'яти років, проте не більше десяти прожиткових мінімумів.

На практиці це обмеження не працює: прокурори оскаржують його через суди. Як наслідок, середня пенсія колишніх прокурорів, яких в Україні на початку 2023 року було майже 6 тис осіб, становила 21 571,87 грн на місяць, хоча максимальний розмір такої пенсії за законом не мав би перевищувати 20 930 грн.

Судові суперечки між пенсіонерами і державою давно вийшли за межі України. Після здобуття перемог в усіх вітчизняних інстанціях пенсіонери позиваються проти держави до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Як наслідок, Україна стала одним з лідерів серед країн за кількістю отриманих позовів.

"Проблема в тому, що позивач, отримавши позитивне рішення національного суду, не може його виконати. Особливо це стосується пенсійних боргів за попередні періоди, адже виплати здійснюються з держбюджету в порядку виділення коштів на погашення цієї статті витрат", – зазначає Трощинський.

Зазвичай ЄСПЛ у таких спорах стає на бік пенсіонерів. Однак навіть його рішення не означають автоматичного погашення державою заборгованості. Суд лише зобов’язує державу виплатити позивачам компенсації, розмір яких вимірюється тисячами євро на кожну людину.

В уряді серйозно занепокоєні ситуацією з пенсійними справами, адже борги за рішеннями судів ростуть як на дріжджах. У відповіді на запит ЕП в Мінсоцполітики назвали два напрямки роботи, які мають унеможливити подальший ріст судових боргів.

По-перше, планується розробити Соціальний кодекс України, який має перезавантажити систему соціальної підтримки. Зокрема, зробити так, аби соціальні виплати та послуги допомагали виводити людей зі складних життєвих обставин. Крім цього, там мають чітко розмежуватися різні типи виплат за категоріями: соціальні допомоги, страхові виплати, соціальні привілеї.

По-друге, там працюють над переглядом законодавства щодо судоустрою. Зокрема, в уряді хочуть прописати чіткий порядок дій державних органів та судів унаслідок визнання певної норми неконституційною, а також уточнення способу виконання рішень Конституційного суду.

Замість висновку

Багатомільярдні борги за рішеннями судів у пенсійних справах стали наслідком популізму. Політики ухвалювали необдумані рішення за відсутності джерел наповнення бюджету Пенсійного фонду. Кожне таке рішення наближало солідарну пенсійну систему до теперішнього фінансового глухого кута.

Натомість вони не поспішали запроваджувати накопичувальну пенсійну систему, яка могла б знизити тиск на державні фінанси в довгій перспективі.

Наразі доля пенсійної системи ще більш невизначена. В умовах, коли з країни виїхали мільйони жінок працездатного віку, які мали б наповнювати пенсійну скарбницю, перед державою поставатимуть дедалі складніші виклики.

Як профінансувати пенсійні зобов’язання, не підвищуючи податки? Звідки брати гроші на підтримку поранених захисників та сімей загиблих героїв? У таких умовах борги за судовими рішеннями про перерахунок пенсій ризикують опуститися ще нижче в переліку пріоритетів державного фінансування.