Санкции якобы не сильно бьют по России, но это не так. Исследование экономистов

З початку війни міжнародні партнери України схвалили сім санкційних пакетів, які обмежили доступ Росії до міжнародної торгівлі, заблокували резерви та змусили міжнародні компанії масово тікати з країни. 

Разом з тим, прогнози економістів щодо економіки РФ поступово поліпшувалися. Вірогідно, через те, що санкції запроваджувалися недостатньо швидко і не були надто потужними.

Хоча країни G7 і взялися за головні статті доходів РФ, нафту та вугілля, аналітики Київської школи економіки переконані, що без додаткових санкцій наслідки схвалених заходів можна буде побачити не раніше кінця 2023 року. Ключовим тут є газове ембарго з боку країн ЄС.

Попри це, російська економіка на шостому місяці великої війни проти України ослаблена та вразлива. 

Київська школа економіки (KSE) дослідила, як санкції впливають на російську економіку, чи відчувають їх наслідки росіяни та як обмеження впливатимуть на РФ у довгостроковій перспективі. Головні тези дослідження – нижче.

Падіння доходів від нафти та газу

Усі економісти сходяться на тому, що російська економіка у 2022 році скоротиться і продовжить падати у 2023 році, після чого почнеться її відновлення.

У червні ВВП Росії впав на 4,9% в річному вимірі. Прогнози передбачають падіння на 9,5% за підсумками 2022 року.

Зумовлено це трьома факторами. Перший – зниження внутрішнього попиту через інфляцію та дефіцит імпортних товарів. Другий – падіння інвестицій в основний капітал, третій – швидке падіння імпорту.

Хоча економіка агресора адаптується, Росії знадобляться десять років, аби повернутися на економічний рівень 2021 року.

Промислове виробництво скоротилося на 1,8% в червні, причому найбільше постраждало виробництво авто (–62,2%), тютюнових виробів (–32,3%) та компʼютерів (–12%).

Натомість Росія продовжує заробляти мільярди доларів від нафтогазового експорту, що зумовило рекордний за весь час профіцит поточного рахунку.

У другому кварталі він сягнув 70 млрд дол, адже через ціни на нафту та газ експорт зріс на 19,7%, а імпорт упав на 22,4%.

Проте навіть з урахуванням цін на основні статті російського експорту доходи від нього зменшуються. У другому кварталі нафтогазовий експорт зріс лише на 20% у річному вимірі, хоча в першому кварталі він підвищився на 59%.

Фінансування війни коштом лікарень

На початку липня держбюджет РФ зведено з профіцитом 23,5 млрд дол. Проте цей надлишок був майже повністю накопичений ще в першому кварталі. У квітні-червні доходи майже зрівнялися з витратами.

Одночасно з падінням доходів, не пов'язаних з нафтою та газом, залежність Росії від їх продажу зросла до 50% усіх надходжень бюджету. Для порівняння: у минулі роки цей показник становив у середньому 32%.

Це свідчить про більшу вразливість бюджету РФ, особливо коли доходи від нафти й газу постійно падають. За липень вони були на 22,5% менші порівняно з аналогічним місяцем 2021 року.

На що РФ витрачає зароблені кошти? Передусім – на криваву війну проти українців. Видатки на оборону зросли у 2,5 разу, а на підтримку економіки – на 55%.

При цьому фінансування охорони здоровʼя впало на третину, як і охорона довкілля. На майбутнє російський уряд планує секвестр бюджету, чим забере кошти з державних програм на 26,1 млрд дол у 2023-2025 роках.

За словами міністра фінансів РФ Антона Сілуанова, цьогоріч дефіцит бюджету сягне 2% ВВП або 50-66 млрд дол. Цю діру покриватимуть коштами Фонду національного багатства, який ще називають "гаманцем Путіна".

Наразі у фонді є 210,6 млрд дол або 8,1% ВВП Росії. З початку 2022 року обсяг коштів у ньому зріс у доларовому еквіваленті через зміцнення рубля і переоцінку активів в іноземній валюті та золоті.

У національній валюті фонд втратив 26%, адже з нього вливали кошти в економіку та бюджет.

4 мільйони безробітних

Масовий вихід іноземних компаній та опосередкований вплив санкцій вдарили по російському ринку праці. У травні та червні офіційний рівень безробіття в РФ становив 3,9%.

Цей показник зростатиме, оскільки контракти більшості працівників компаній, що залишили Росію, закінчуються 31 липня. Після цієї дати без роботи залишаться ще щонайменше 350 тис росіян.

За прогнозами МВФ, у кінці 2022 року рівень безробіття в РФ досягне 9,3% (3,8 млн росіян).

Ця тенденція зачепить різні регіони по-різному. За оцінками Російського центру стратегічних досліджень, до кінця 2022 року безробіття в 16 регіонах зросте у два і більше разів щодо січня-березня, а в 53 регіонах – у півтора разу й більше.

Передусім це стосується сфери транспорту, автомобілебудування, гуртової торгівлі, електронної комерції, лісової промисловості.

Також росіяни стали менше заробляти: реальна зарплата в травні впала на 6,1% в річному вимірі.

Доходи росіян "зʼїдає" інфляція, яка в червні становила 15,9% в річному вимірі. Хоча вона залишається високою, за перші три тижні липня зростання цін уповільнилося до 15,37%.

Експерти пояснюють це зниженням споживчого попиту і зміцненням рубля, що вплинуло на вартість товарів, чутливих до валюти.

На кінець 2022 року МВФ та Світовий банк прогнозують інфляцію понад 20%, а центробанк РФ – до 15%. На 2023 рік економісти закладають її уповільнення до 10%.

Резерви падають під грифом "таємно"

Банківська система також постраждала від західних санкцій. Відключення найбільших установ від системи SWIFT, вихід платіжних систем Visa та Mastercard змусили центробанк РФ забезпечувати банки додатковою ліквідністю.

Аналітики вважають, що через це баланс регулятора буде під загрозою, оскільки санкції впливатимуть на проблемні кредити та призводитимуть до дефолтів.

Тимчасом росіяни виводять кошти з банків, про що свідчить скорочення на 3,8% обсягу депозитів фізосіб за перші пів року.

Російські міжнародні резерви, понад половина (близько 300 млрд дол) з яких заморожені союзниками України й недоступні для помʼякшення наслідків санкцій, за п'ять місяців великої війни впали з історично високого рівня 643,2 млрд дол до 572,1 млрд дол у кінці липня.

Те, що залишилося, Кремль намагається "захистити", віднісши дані про резерви до державної таємниці.

Рятують високі ціни на газ

Росія – перший у світі експортер газу. Найбільші обсяги її блакитного палива продаються на європейському ринку. У 2021 році ЄС придбав 140 млрд куб м російського газу трубопроводами і 15 млрд куб м – через СПГ-термінали.

Після вторгнення Росії в Україну Євросоюз схвалив план REPowerEU, який передбачає відмову від російського викопного палива до 2027 року.

До кінця 2022 року країни планували скоротити споживання газу на третину, але вже зараз обсяги його постачання з РФ упали на 43%. Причина в тому, що "Газпром" сам закручує крани, "караючи" ЄС за введені санкції.

На початку серпня експорт російського газу в ЄС становив менше 1 млрд куб м на тиждень. Це втричі менше, ніж в аналогічний період 2021 року.

Росія повністю припинила постачання газопроводом Ямал-Європа, лише на 40% використовує українську ГТС і на 20% – "Північний потік–1".

Західні санкції обмежили РФ доступ до ринків капіталу та енергетичних технологій.

Через це та скорочення імпорту росіяни за чотири роки можуть втратити видобуток 550 млрд куб м газу. Найбільше постраждають розробка та розвідка родовищ у Західному Сибіру та на півострові Ямал.

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що через скорочення постачань видобуток Росії у 2022 році зменшиться на 12% до 668 млрд куб м палива.

Недофінансування та дефіцит технологій призведуть до затримки низки російських експортних інфраструктурних проєктів. Початок видобутку на нових великих родовищах загальмується, адже вони приєднані до цих потужностей.

Наприклад, через відмову від сертифікації "Північного потоку–2" росіянам доведеться відкласти початок видобутку на Харасевейському родовищі, заявлена потужність якого становить 32 млрд куб м газу на рік.

Також через зрив будівництва заводу Baltic LNG буде відкладено запуск видобутку на гігантському Тамбрейському родовищі.

Крім того, затримається реалізація проєкту Arctic LNG 2 потужністю 27 млрд куб м газу на рік, який планували запустити у 2023-2024 роках.

Хоча постачання в ЄС упало до рекордно низьких рівнів, а видобуток скорочуватиметься, у 2022 році Росія все одно отримає найбільшу в історії експортну нафтогазову виручку. Станеться це через високі ціни на європейських хабах.

За першу половину 2022 року РФ отримала 75 млрд дол лише на продажі газу в ЄС, що втричі більше, ніж за аналогічний період 2021 року.

Видобуток нафти скорочується

У 2021 році на Росію припадало 14% глобального ринку сирої нафти, що робило її третім експортером у світі. П’яту частину постачань росіяни продавали в Китай, а половину – у країни ЄС.

Після вторгнення в Україну під санкції потрапили 92% постачань російських нафти та нафтопродуктів у ЄС та 100% – у США. Під обмеженнями опинилися 62% російського експорту нафти та нафтопродуктів.

Ембарго ЄС на морські постачання нафти почнуть діяти лише 5 грудня, а заборона на постачання нафтопродуктів – 5 лютого 2023 року.

Оскільки санкції невдовзі почнуть діяти, країни потроху відмовляються від російської сировини. У червні в структурі російського експорту частка ЄС упала з 50% до 39%, Британії – з 11% до 0%.

Водночас частка Китаю зросла з 4% до 24%, Індії – з 1% до 11%. Тобто росіяни намагаються якомога швидше переорієнтуватися з європейського на азійський ринок.

Експорт російської сирої нафти в червні впав на 250 тис бар, але виручка зросла до 20 млрд дол завдяки високим світовим цінам.

Очікується, що в липні доходи РФ від експорту нафти становитимуть 17 млрд дол, що стане найнижчим результатом з моменту вторгнення в Україну.

Російський експорт продовжує падати. Переорієнтувати його повністю на Китай не вийде, адже Піднебесна жорстко диверсифікує постачання і не хоче потрапляти в залежність від інших країн. Крім того, відвантажувати великі обсяги проблематично через західні санкції на транспортування.

Великі нафтові компанії BP, Equinor, Shell, ExxonMobil і Total Energies покинули російський ринок. Вийшли або припинили інвестиції найбільші світові нафтосервісні компанії Halliburton, Schlumberger, Weatherford та Baker Hughes.

Західні країни ввели санкції на постачання нафтогазових технологій та обмежили доступ до позик.

Через ці обмеження російський нафтовидобувний арктичний проєкт "Восток" вартістю 180 млрд дол довелося відкласти до 2029 року. Його планували запустити у 2024-му.

"Восток" мав видобувати 2 млн бар високоякісної сирої нафти на добу, але тепер не може бути реалізований через нестачу західного обладнання та програмного забезпечення.

Така ж доля спіткала проєкт "Сахалін-1", який належав ExxonMobil. Видобуток на ньому скоротився у 22 рази до 10 тис бар на добу.

Попри скорочення доходів у другому кварталі, Росію рятують високі світові ціни. Від продажу нафти в січні-червні агресор отримав 120 млрд дол, що в півтора разу вище, ніж у 2021 році.

Коли надприбутків не стане

У першій половині 2022 року нафтогазові доходи наповнили половину російського бюджету. Падіння країни-агресора напряму залежить від того, наскільки активно світ відмовлятиметься від сировини з Росії.

Санкції позбавили російську нафтогазову галузь майбутнього видобутку, але вона досі тримається завдяки високим світовим цінам. Як довго країна-агресор збиратиме енергетичні мільярди?

У Київській школі економіки вважають, що критично низьким показником є 150 млрд дол на рік. З цієї позначки Росія буде змушена широко використовувати свої резерви та коригувати курс рубля.

Очікується, що у 2022 році Росія отримає 325 млрд дол. З 2023 року набуде чинності ембарго і доходи впадуть на 40% до 180 млрд дол на рік.

Утім, це базовий прогноз. В одному із сценаріїв світ може зануритися у велику рецесію. Ціни на нафту можуть упасти до 60 дол за бар. У такому випадку у 2023 році Росія отримає від продажу нафти на 86 млрд дол менше.

Також можливий сценарій припинення прокачування газу "Північним потоком-1" та українською ГТС, що позбавить Росію у 2023 році ще 79 млрд дол.

Отже, у випадку припинення постачання газу на європейський ринок та поступового подешевшання нафти на світовому ринку доходи Росії у 2023 році можуть становити 109 млрд дол замість 180 млрд дол. Це значно нижче критичного рівня і може болісно вдарити по російській економіці.