4G в селах и на дорогах: когда и где ждать в первую очередь
За якістю покриття території мобільним зв'язком 4G Україна на багато років відстає від країн Європейського Союзу.
Хоча швидкісний мобільний інтернет оператори запустили два роки тому, він досі відсутній у багатьох невеликих населених пунктах, на міжнародних та національних автошляхах.
Подорож за межі українського міста відрізає людину від сучасного цифрового світу на години і навіть дні.
Причина – мобільні оператори тривалий час не могли запустити 4G на "низьких" частотах, які найбільше підходять для покриття великих площ. На початку 2020 року Мінцифри вирішило цю проблему, перерозподіливши між мобільними операторами частоти в діапазоні 900 МГц.
З 1 липня "велика трійка" почала запускати 4G на низьких частотах окремо в кожній області України із заходу на схід. Чи означає це, що вже у 2021 році всю Україну накриє "парасолька" швидкісного інтернету?
ЕП дізналася, коли і які автошляхи покриють 4G в першу чергу, скільки це коштуватиме, а також хто і як буде перевіряти покриття.
Перші підсумки розгортання LTE-900 МГц
"Одна з наших цілей – покрити мобільним інтернетом територію України, – заявив недавно міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. – Неможливо побудувати цифрову державу, якщо кожен українець не матиме доступу до якісного інтернету".
Зараз 4G-покриття трьома мобільними операторами виглядає так.
Київстар
Vodafone
lifecell
"Київстар" забезпечує більше покриття 4G, оскільки має більше базових станцій (БС). За даними Українського державного центру радіочастот, "Київстар" має 13,7 тис БС, Vodafone – 11,1 тис, lifecell – 6,1 тис.
З 1 липня 2020 року і до кінця листопада оператори запустили 4G на частотах 900 МГц на 2% базових станцій. При цьому швидше за всіх запускав 4G на частотах 900 МГц мобільний оператор Vodafone – 733 населені пункти.
Багато це чи мало?
Мобільні оператори кажуть, що це хороший результат, оскільки переобладання однієї станції – це заміна лише кількох плат, а іншої – повна заміна обладнання, що може потребувати багато часу.
Середня вартість переобладнання однієї БС, за даними операторів, становить 200-500 тис грн, а іноді сягає 3 млн грн.
Технологія LTE-900 МГц (робота на низьких частотах) забезпечує середню швидкість передавання даних 4,4 Мбіт/с (дозволяє онлайн-перегляд відео), що у 2,2 разу вище, ніж того вимагають ліцензійні умови, розповіли у Vodafone.
У 2020 році lifecell планує переобладнати 400 базових станцій для роботи 4G на частотах 900 МГц, у 2021 році – ще 1 тис.
У "Київстарі" повідомили, що загальна кількість БС, переобладнаних для роботи 4G на частотах 900 МГц, становитиме "кілька тисяч". При цьому в компанії не планують переобладнувати всі станції, які працюють у 2G на частоті 900 МГц.
Коли і на яких автошляхах з'явиться "килимовий" 4G
Відповідно до умов ліцензій на частоти 900 МГц, мобільні оператори повинні забезпечити мобільний 4G:
✘ до 1 липня 2022 року – у населених пунктах з населенням понад 2 тис,
✘ до 1 січня 2023 року – на міжнародних автомобільних дорогах,
✘ до 1 липня 2024 року – на національних автомобільних дорогах.
У "Київстарі" зазначають, що виконати ці ліцензійні умови буде непросто і це потребуватиме значних інвестицій. "Тим не менш, виконати ці умови можливо", – додали представники мобільного оператора.
Компанії "Київстар" і Vodafone оцінюють вартість виконання ліцензійних умов 4 млрд грн для кожної з них. Проте оператори можуть зекономити завдяки спільному будівництву базових станцій та використанню існуючих.
Досвід експлуатації станцій LTE-900 МГц показує, що низькі частоти покривають радіус 10-15 км, тоді як станції LTE-1800 МГц – до 6 км.
Загалом радіус покриття значною мірою залежить від місцевості, обладнання та висоти БС.
Першими трьома трасами міжнародного значення, які отримають 4G-покриття, стануть Київ – Одеса, Київ – Чоп та Київ – Харків – Довжанський.
На початку розгортання мережі це буде точкове покриття, а до кінця терміну реалізації програми стане суцільним. "Уже в 2021 році очікуємо на значне покращення зв'язку 4G на цих дорогах", – кажуть у lifecell.
Що заважає плану
Головними перепонами на шляху розгортання 4G в "Київстарі" бачать проблеми радіофобії і довгої та складної процедури відведення землі для будівництва станцій.
Як відомо, чим потужніше електромагнітне випромінювання (ЕМВ) антени БС, тим більший її радіус дії і тим кращі якість сигналу та швидкість передавання даних.
Між тим, в Україні діють найнижчі у світі норми ЕМВ: 10 мкВт/см² – в Україні, Білорусі, Казахстані, РФ, Угорщині, Польщі, Італії, Болгарії; 100 мкВт/см² – у країнах Скандинавії та деяких країнах ЄС; до 1000 мкВт/см² – у більшості країн ЄС, США, Канаді, Японії.
Від швидкості відведення землі на будівництво споруд для станцій також залежить швидкість покриття автошляхів зв'язком 4G, адже проєкт розгортання 4G на частотах 900 МГц передбачає зведення великої кількості БС.
"Щоб забезпечити покриття 95% протяжності доріг, треба побудувати дуже багато базових станцій, – кажуть у Vodafone. – Через відсутність інфраструктури необхідні великі інвестиції та тривалий час. Дуже розраховуємо на успішну співпрацю з операторами щодо шерингу станцій".
У lifecell бачать перешкоду у величезному обсягу інвестицій за невеликого обсягу трафіку на дорогах.
Серед інших перепон для швидкого покриття зв'язком 4G – проблеми з підключенням електроживлення, застаріле законодавство щодо спільного використання інфраструктури та відсутність можливості спільного використання радіочастот.
Експерт ринку телекомунікацій Роман Хіміч нагадує, що 29 жовтня 2019 року на інвестиційному форумі "RE: THINK. Invest in Ukraine" в Маріуполі тодішній прем'єр Олексій Гончарук в присутності президента Володимира Зеленського підписав з мобільними операторами меморандум.
У документі уряд брав на себе зобов'язання полегшити операторам розгортання 4G в діапазоні 900 МГц.
У грудні того ж року на виконання меморандуму Мінцифри опублікувало урядове розпорядження "Про затвердження плану заходів щодо створення умов розвитку мобільного широкосмугового доступу".
У цьому документі уряд обіцяв зменшити рентну плату за радіочастоти, зареєструвати законопроєкт про технічну нейтральність і спростити доступ до інфраструктури.
Проте закон про державний бюджет на 2021 рік усупереч меморандуму передбачає збільшення рентної плати за радіочастоти на 990 млн грн або 41,7%.
У такому разі у 2021 році оператори направлять до держбюджету за користування радіочастотами понад 3,3 млрд грн.
Хто і як буде контролювати покриття
Збільшити площу покриття країни мобільним зв'язком 4G – одне з головних завдань Міністерства цифрової трансформації. Як уряд планує контролювати наявність і ступінь покриття доріг мобільним зв'язком 4G відповідно до ліцензійних умов?
За словами керівника напрямку розвитку мобільного інтернету Мінцифри Станіслава Прибитька, контроль якості буде відбуватися двоми шляхами.
По-перше, оператори нададуть дані, на яких територіях вони виконують вимоги щодо покриття, тобто забезпечують сигнал з певними характеристиками незалежно від рельєфу місцевості.
По-друге, проводитимуться вибіркові перевірки на покритих мережею шляхах – так звані драйв-тести. По дорогах їздитиме автомобіль із спеціальним обладнанням і фіксуватиме технічні параметри мобільного зв'язку. Так перевірятиметься відповідність заявленого покриття до фактичного.
Що далі
Після перерозподілу частот у діапазоні 900 МГц, в успішність якого на ринку ніхто не вірив, Мінцифри з таким же завзяттям взялося за вивільнення частот у нижчих діапазонах – 790-862 МГц та 694-790 МГц.
18 листопада 2020 року уряд затвердив відповідний план.
Ці частоти можуть допомогти збільшити ємність радіомережі операторів на великих радіусах дії та збільшити радіус дії базових станцій.
Проблема в тому, що на частині цих частот працює оператор цифрового телебачення "Зеонбуд", якому Нацрада з телерадіомовлення наприкінці жовтня 2020 року продовжила всі ліцензії провайдера цифрового ТБ.
Тож уряду потрібно буде "посунути" "Зеонбуд" з певного спектра частот і одночасно провести конверсію частот спецкористувачів.
Ще кілька років тому це завдання було абсолютно неможливим, але перерозподіл діапазону 900 МГц довів, що ідею запровадження "килимового" 4G-покриття просуває чиясь сильна політична воля. Отже, мобільні оператори мають непогані шанси отримати частоти в діапазоні 700 МГц уже наприкінці 2021 року.
Цей діапазон у розвинених країнах Європи оператори використовують ще з 2010-2012 років. Проте чи готові українські оператори вже через рік починати освоювати ще один діапазон?
Як зазначили ЕП оператори, усе залежить від визначених термінів та умов тендеру або аукціону.