Сжечь 25 миллиардов, или Почему субсидиант тратит на 20% больше газа чем сосед

Політики часто відстоюють ідею низьких цін на енергетичні ресурси як механізм соціального захисту — так звані соціальні ціни. Цей підхід, на противагу субсидіям, має низьку адресність, оскільки "соціальна ціна" надається всім споживачам.

Наприклад, встановлені урядом через механізм спеціальних обов'язків ціни на газ для населення нижчі за ринкові. За ними газ купують всі побутові споживачі. Тому адресність житлових субсидій вища за "соціальну ціну". Проте є інший аспект субсидій: їхній вплив на поведінку людей, які їх отримують чи хочуть отримати.

Здоровий глузд та досвід підказують основні аспекти такого впливу.

По-перше — спонукання до заниження доходів чи матеріального стану з метою необґрунтованого отримання субсидії, що призводить до зниження адресності.

По-друге — неощадливе споживання ресурсів, оскільки субсидія покриває більший обсяг, ніж обґрунтована потреба в них. Це призводить до перевитрат ресурсів.

Обидва аспекти однаково важливі, але зупинюся на останньому.

Будь-яка гіпотеза потребує перевірки. Як її перевірити? Проаналізувати споживання газу на опалення субсидіантами та несубсидіантами, які мають індивідуальне газове опалення та проживають у багатоквартирних будинках.

Чому саме у багатоквартирних, а не в приватних? Щоб виключити вплив характеристик будівлі на споживання. Субсидіанти та несубсидіанти проживають в одних і тих самих будинках, що дозволяє мінімізувати такий вплив на результати.

Отже, нема підстав вважати, що субсидіанти живуть у менш енергоефективних будинках, а несубсидіанти — у більш енергоефективних. Статистичний аналіз показав, що обидві групи рівно розподілені по багатоквартирних будинках.

Для аналізу були взяті дані використання газу протягом двох останніх опалювальних періодів 60 тис сімей в Кіровоградській області. Які результати? Середнє питоме використання газу на потреби опалення осель субсидіантів було щонайменше в півтора разу більшим, ніж у несубсидіантів.

Найбільша різниця спостерігалася між мешканцями двоповерхових будинків в осінньо-зимовий період 2016-2017 років: субсидіанти використовували газу в середньому в 1,76 разу більше за тих, хто не отримував субсидій.

Питоме споживання газу для опалення жителями багатоквартирних будинків, Кіровоградська область, осінньо-зимовий період 2016-2017 років

Питоме споживання газу для опалення жителями багатоквартирних будинків, Кіровоградська область, осінньо-зимовий період 2017-2018 років

Чому виникає проблема неощадливого споживання газу субсидіантами?

Субсидіанти мають обмежену мотивацію до ощадного використання газу. На відміну від несубсидіантів, які оплачують газ за власний кошт, субсидіанти часто не платять за газ взагалі, оскільки субсидії достатньо для оплати всього обсягу спожитого газу з урахуванням так званого обов'язкового платежу.

Цей надлишок виникає через те, що субсидії нараховують на соціальними нормативами, які в багатьох випадках більші за фактичне споживання газу.[L]

За останні чотири роки соціальний норматив на газ для індивідуального опалення переглядався чотири рази і знизився майже в 2,5 разу: з 11 куб м до 4,5 куб м на кв м опалюваної площі на місяць.

Крім того, переглядалися регіональні коефіцієнти для окремих регіонів та поверховості будівель, тривалість опалювального періоду та соціальна норма житла, на яку нараховується субсидія.

Це стимулювало субсидіантів скорочувати марнотратне використання газу.

Наприклад, для двоповерхових будівель ефективний соціальний норматив між осінньо-зимовими періодами 2016-2017 років та 2017-2018 років знизився на 22%, тоді як для будинків більшої поверховості норматив знизився всього на 3%.

Внаслідок цього субсидіанти, які проживають у двоповерхових будівлях, знизили споживання значно більше, ніж інші.

Питоме споживання газу для опалення жителями багатоквартирних будинків, які отримують субсидії, Кіровоградська область, осінньо-зимовий період 2016-2017 років

Оптимізація соціальних нормативів з одночасною грошовою монетизацією житлових субсидій створить реальні  механізми мотивації субсидіантів до ощадного споживання газу. Це дозволить підвищити ефективність використання державних коштів на програму субсидій і скоротити споживання газу.

За укрупненими оцінками, ці заходи можуть забезпечити скорочення використання газу на рік на 1,8-2,4 млрд куб м або на 15-20% від його загального споживання населенням. За ринковими цінами цей обсяг газу коштує 20-25 млрд грн.

Олексій Хабатюк, заступник начальника департаменту енергоефективності "Нафтогазу України"

VoxUkraine, спеціально для ЕП