На пути в ЕС: как изменилось регулирование страхового рынка и что будет дальше

Напевне, кожен з нас бачив у кіно та читав у книгах позитивні історії про страхові компанії, що відбудовують зруйнований ущент будинок, сплачують вартість лікування або забезпечують безтурботне життя сім’ї, що втратила годувальника.

Чому таких історій мало в Україні? Наш ринок страхування недорозвинений.

Про це свідчить показник проникнення послуг страхування в економіку (Insurance Penetration ratio), що є співвідношенням обсягу залучених страховиками премій до ВВП. В Україні цей показник становить лише 0,7%, у Польщі – 2,3% ВВП.

Ключова причина – відсутність в Україні в широкому розумінні культури добровільного страхування. Причин кілька.

Перша – ментальна радянська спадщина у формі безкоштовного лікування, державних програм страхування та систем субсидій. У результаті сформувалася звичка в разі непередбачуваних ситуацій покладатися винятково на державу.

Друга – економічні чинники. Багато десятиліть економіка перебувала в стані перманентної турбулентності, непрогнозованої інфляції, непрозорого курсоутворення та нестабільної банківської системи. Через це найкращим способом відкласти гроші на чорний день було не страхування, а купівля валюти.

Третя – недовіра до страхових компаній, яка сформувалася через непрозорість ринку, численні випадки порушення прав споживачів і навіть шахрайства, факти залучення страховиків до схем з ухилення від сплати податків.

Звісно, на ринку достатньо фінансово стійких компаній, що надають якісні послуги. Проте конкуренцію їм створюють недобросовісні гравці, які ухиляються від виконання своїх зобов’язань і спотворюють сприйняття ринку споживачами.

Розвиток суспільства, відхід від радянської практики, макрофінансова стабільність та передбачуваність економіки створили підґрунтя для розвитку страхового ринку. Водночас сам ринок потребував докорінної зміни правил гри.

Нові правила

Страховики потрапили в особливий фокус уваги, оскільки працюють з коштами фізосіб та бізнесу. Недосконале регулювання не узгоджувалося з принципами страхового нагляду (Insurance Core Principles) Міжнародної асоціації наглядовців за ринком страхування (IAIS) та євросоюзівським законодавством Solvency.

Національний банк після отримання у 2020 році мандату на регулювання небанківського фінансового сектору ініціював зміну цих правил та базового законодавства, аби поступово імплементувати вимоги законодавства ЄС, дати імпульс гармонійному розвитку ринку і заповнити прогалини в регулюванні.

Кожна наша нова регуляція стала відповіддю на проблеми ринку, зокрема:

– у відповідь на численні факти присутності на ринку недостатньо фінансово стійких компаній ми впровадили вимоги до платоспроможності та достатності капіталу страховиків;

– для забезпечення прозорості структури власності – вимоги щодо її розкриття та конкретні критерії прозорості і бездоганної ділової репутації;

– для прозорості діяльності – оновлені вимоги до звітності, розкриття інформації, роботи із страховими посередниками;

– для забезпечення якісного корпоративного управління – вимоги до управління та розбудови ефективної системи внутрішнього контролю;

– для захисту прав споживачів та фінансового моніторингу – відповідні вимоги до договорів та правил вивчення клієнтів і моніторингу їх операцій.

Страховики поступово виконували оновлені вимоги, але в умовах воєнного стану довелося взяти паузу. Ми надали низку регуляторних послаблень, аби підтримати ринок. Зокрема, не застосовували заходи впливу за недотримання нормативів через військові дії і продовжили строки для приведення діяльності відповідно до нових вимог. Наразі процес імплементації євросоюзівських норм поновлений.

З 2024 року почали діяти закони "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та "Про страхування", розроблені за участю Нацбанку. Ключові новації цих законів та затверджених НБУ нормативно-правових актів на їх виконання для страховиків:

– запровадження класів страхування та спрощення процесу ліцензування, адже замість численних ліцензій на окремі види страхування знадобиться лише одна, на певний клас;

– вимоги щодо розкриття інформації до укладення договору, наприклад, щодо розміру страхової премії, ризиків та винятків за аналогією з розкриттям банками інформації про кредити;

– запровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення нагляду та водночас розширення переліку об’єктів нагляду за рахунок власників істотної участі, афілійованих та споріднених осіб;

– розширення інструментів впливу регулятора на ринок завдяки впровадженню, крім заходів впливу, коригувальних заходів та заходів раннього втручання;

– вимоги до платоспроможності, зокрема обов’язкові нормативи прийнятного регулятивного капіталу, капіталу платоспроможності та мінімального капіталу, вимоги щодо прийнятних активів, формування технічних резервів та подання нових файлів звітності;

– вимоги до системи управління, прозорості діяльності, авторизації актуаріїв, реєстрації брокерів, провадження посередницької діяльності, обліку договорів та захисту інформації.

Протягом 2023 року Національний банк оновив регуляторну базу відповідно до нових законів та в межах перехідного періоду провів серію освітніх заходів для страховиків. Водночас з огляду на добрий стан ринку паралельно почався "пілотний проєкт" оцінки якості активів страховиків. У межах цього процесу традиційний аудиторський звіт за результатами 2023 року доповнений детальною інформацією про підходи, методи та результати аналізу аудитором якості активів.

Подальші плани

Важлива новація, що має наблизити страховий ринок до євросоюзівських стандартів, – закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який буде введений в дію із січня 2025 року. Він також розроблений за участю НБУ і передбачає:

– перехід на електронний формат договорів ОСЦПВ з реєстрацією в єдиній централізованій базі;

– скасування коефіцієнта зносу та введення принципу, що страховик має забезпечити приведення автомобіля до стану до ДТП;

– запровадження прямого врегулювання шкоди або можливості потерпілого звернутися за виплатою до свого страховика;

– обмеження граничного строку рішення про страхову виплату 90 днями;

– право страховика визначати "справедливу ціну" поліса з урахуванням персональної історії страхувальника;

– скасування обмеження максимальної суми страхового відшкодування за європротоколом;

– поступове підвищення максимальних розмірів страхового відшкодування.

Наступний етап – завершення впровадження нових вимог до платоспроможності і технічних резервів страховиків відповідно до директиви Solvency IІ. Для імплементації кількісних вимог директиви передбачений перехідний період до 1 січня 2027 року. До цього часу для страховиків будуть діяти чинні вимоги, що передбачають лише часткову імплементацію Solvency II.

Також у планах:

– розроблення нової моделі регулювання актуарної діяльності з метою підвищення кількості актуаріїв в Україні та розвитку актуарної професії;

– оновлення регулювання ядерного страхування;

– запровадження з 1 січня 2025 року нового регулювання діяльності та реєстрації страхових посередників відповідно до директиви IDD.

Після завершення воєнного стану почнеться робота над розбудовою системи гарантування виплат за договорами довгострокового страхування життя. Це дасть змогу суттєво посилити захист прав споживачів та убезпечити страхувальників від банкрутства і неплатоспроможності страховиків.

Ще одне завдання для мирного часу – передавання частини функцій соціального страхування комерційному страховому ринку з урахуванням схожості страхових продуктів та практики ведення бізнесу.

Як реагує ринок

1 липня 2020 року, коли Національний банк став регулятором страхового ринку, на ньому працювали 215 страхових компаній. За чотири роки кількість гравців скоротилася вдвічі переважно через добровільний вихід компаній з ринку.

Натомість обсяг активів цього сегменту, попри ковідну кризу та велику війну, не знизився, а підвищився. З липня 2020 року до липня 2024 року страховики наростили активи на 9,2% (дані регуляторної звітності відображають обсяги активів та зобов’язань страховика з відображенням обсягів окремих складових за пруденційними вимогами, передусім резервів).

Обсяг валових премій у сфері страхування життя в другому кварталі 2024 року перевищив аналогічний показник за другий квартал 2020 року на 25%, у сфері ризикового страхування – на 35%.

У першому півріччі 2024 року страховики життя та ризикові страховики були прибутковими і прибуток в обох сегментах зріс порівняно з першим півріччям 2023 року. У першому півріччі 34 компанії порушували хоча б одну вимогу НБУ: до капіталу платоспроможності (SCR) та мінімального капіталу (MCR). Однак дві третини порушників відповідних нормативів уже надали НБУ плани відновлення діяльності та/або фінансування і надалі працюватимуть над їх виконанням.

Загалом ринок в умовах безпрецедентних викликів стійкий і має суттєвий потенціал для розвитку. Наші регуляції цьому сприятимуть, адже вони спрямовані на посилення платоспроможності і ліквідності страховиків, запобігання системним ризикам, поліпшення конкурентного середовища та захист прав споживачів.

Ми крок за кроком упевнено рухаємося до цивілізованого європейського страхового ринку. Посилення стійкості страховиків, впровадження найкращих практик та захист прав споживачів і надалі є в переліку наших пріоритетів.