We Build Ukraine: конкретный план действий по экономическому росту

Після завершення роботи в уряді разом з колегами з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України прийняли рішення залишитися командою та продовжувати бути максимально корисними для країни. 

До нас доєднались експерти з економічних, фінансових та інших питань. Так виник незалежний аналітичний центр – We Build Ukraine. Наша організація працюватиме так само прозоро і підзвітно, як ми працювали і в міністерстві. 

Загальне керівництво діяльністю та контроль за виконанням завдань здійснюватиметься Наглядовою радою, яку я очолюю.

 До роботи в уряді майже всі з нас вже були керівниками та експертами офісів реформ, очолювали громадські та бізнес ініціативи. Зміни варто впроваджувати завжди, незалежно від посад – і за час роботи в уряді ми довели, що державний сектор може бути іншим – прибутковим, не корумпованим, ефективним, здатним чути бізнес. 

Ми залишили після себе профільні державні підприємства з мільярдами гривень на рахунках – і це під час війни. Хоча я добре пам’ятаю, як влітку 2021 року "Українська залізниця" зупинялась через брак пального, а в деяких портах була заборгованість із виплати заробітної плати. Багато чого іншого було зроблено в секторах, якими ми опікувались, втім, це тема окремої колонки.

Основною метою нашого центру є розробка детального стратегічного плану розвитку економіки України в умовах війни та післявоєнного відновлення. 

Стратегія економічного відновлення: спільний проєкт з Boston Consulting Group

Улітку 2023 року наша команда працювала над перезапуском морської торгівлі після виходу росії з "Зернової угоди". Тоді разом з командою EY ми порахували очікуване зростання темпів ВВП країни, якщо через Одеські порти ми зможемо експортувати не тільки зерно, але й інші не військові вантажі (руду, метал тощо). 

Менше ніж за пів року від старту Українського Чорноморського коридору ми побачили конкретний результат – у сплачених до бюджету податках і зборах на 15-20% вище, ніж було заплановано. 

Було зрозуміло, що пріоритезація інфраструктурних інвестицій країни має фокусуватися не тільки на вирішенні гуманітарних завдань, але, перш за все, – сприяти відновленню економіки.

Восени 2023 року Пенні Пріцкер, на той час Спецпредставник США з питань економічного відновлення, запитала мене: що далі (після Чорноморського коридору)? Куди мають бути спрямовані інвестиції, у які сектори та регіони, щоб ваша країна стала економічно сильнішою? 

Однак, ще до питання Пріцкер, ми вже працювали з міжнародною консалтинговою компанією Boston Consulting Group (BCG) над комплексною Стратегією економічного відновлення України. Для нас було важливо отримати погляд ззовні, суто експертну незаангажовану позицію, яка б ґрунтувалася на верифікованих даних.

Консультанти працювали до серпня 2024 і за цей час провели глибокий аналіз української економіки, ґрунтуючись на великих масивах даних та інтервʼю з понад 100 представниками влади, українським та міжнародним бізнесом, профільними експертами.

Фінальний документ містить перелік 350+ пріоритезованих ініціатив, які має здійснити як держава, так і приватний сектор, а також окремі стратегії для відновлення економіки регіонів країни.

Стратегія визначає вісім ключових секторів економіки, які потребують реформ, державних та приватних інвестицій. Трансформація цих секторів за оцінкою BCG дасть найбільший ефект для збільшення обсягу ВВП країни. 

Ця пріоритезація базується на оцінці ролі секторів у період до повномасштабної війни, в період з 2022 року, а також враховує реалії та можливості світових ринків та глобальної конкуренції.

У фокусі такі сектори: 

• Сільське господарство та харчова промисловість
• Метали та гірничодобувна промисловість
• ІТ
• Оборонне виробництво
• Будівництво
• Енергетика 
• Зелена енергетика
• Автомобільна промисловість

Ключові драйвери економічного зростання 

Пріоритет стратегії — економічне відновлення, однак воно неможливе без доступу до фінансів, робочої сили, логістичної та телеком-інфраструктури. 

Одним із найпріоритетнішим факторів економічного зростання є доступ бізнесу до фінансування. Наразі українські підприємці в більшості випадків розвиваються за власні кошти, адже банки, на жаль, не повністю виконують свою ключову ринкову функцію — вони майже не кредитують реальний сектор економіки. 

Водночас, держава витрачає десятки мільярдів гривень на підтримку банківського сектору, створюючи "замкнене коло". Банки отримують проценти від держави за ОВДП, за депозитними сертифікатами та компенсацію за пільговими державними програмами, такі як "Доступні кредити 5-7-9". 

З 2022 року обсяг пільгових кредитів зріс в рази і сягає майже 40% портфеля працюючих кредитів банків. Фактично весь приріст чистого кредитного портфеля банків забезпечується пільговими програмами. 

Загальна ж сума отриманих від держави процентних доходів у 2024 р. може сягнути 200 млрд грн (на 20 млрд грн більше, ніж в попередньому році). Значна частина цих грошей могла б працювати в реальному секторі.

Відповідно, щоб оживити економіку, ми маємо запустити адекватні ринкові механізми кредитування бізнесу. 

Від доступу до фінансування та інших важливих чинників залежить майбутнє економічне зростання, тому для кожного з них ми розробимо детальний план реформ.

Впровадження Стратегії – синергія бізнесу, уряду та міжнародних партнерів

У розробленій Стратегії ми не винаходимо нову формулу, а даємо пріоритезований перелік кроків та рекомендацій, виконання яких дає шанс на збільшення ВВП у рази до 2040 року.

Якщо ми не матимемо своєї сильної економіки, ми ризикуємо стати частиною чужої економічної стратегії.

Ми розпочинаємо експертні дискусії, консультації з бізнесом, роботу з партнерами та урядом для перетворення Стратегії в конкретний План дій.