Валютные смягчения от НБУ не решают проблем крупного бизнеса

Український бізнес уже більше ніж два роки працює в умовах жорстких валютних обмежень, які Нацбанк запровадив одразу після російського вторгнення в Україну. На початках це допомогло стабілізувати фінансову систему воюючої країни, і з часом регулятор почав послаблювати валютний контроль.

Найбільший пакет пом’якшень був запроваджений у травні 2024 року. Вперше з 2022 року бізнесу дозволили виводити валюту за кордон для сплати позик та дивідендів. Хоча це рішення виявилось дуже обмеженим і не дає можливості бізнесу розвиватись, через запровадження лімітів на перекази у розмірі кількох мільйонів доларів на рік.

Великий бізнес довго чекав на це рішення, але не може ним скористатись, бо воно не враховує специфіку і масштаби нашої роботи. Кредитний портфель "Метінвесту" на кінець минулого року був близько 2 млрд дол, і 95% запозичень зроблені на Заході.

Доступу до західних ринків капіталу ми не маємо, але маємо зобов’язання перед кредиторами і мусимо щороку виплачувати 250-300 млн дол. Тож послаблення валютних обмежень від НБУ із лімітом 4 млн дол на рік не дає абсолютно нічого для великих гравців, а саме вони є основними кредиторами в західних банків і інших фінансових установ.

Нацбанк планує наймасштабніші валютні послаблення. Як це вплине на курс гривні?

Схожа ситуація склалась у більшості великих компаній в економіці України. Візьмемо для прикладу Ferrexpo, АрселорМіттал Кривий Ріг або "Інтерпайп" чи "Кернел" – у кожної компанії кредитний портфель перевищує мільярд доларів і ніхто з них не може кредитуватися за кордоном.

Щоб забезпечувати виплати за позиками, нам доводиться шукати нетривіальні рішення. Зараз "Метінвест" залучає торгове фінансування через свої торгові представництва за кордоном. Тобто ми довгі гроші заміняємо короткими, і це нонсенс.

Так довго продовжуватися не може. Тому що почнеться череда дефолтів – а це вплине на рейтинги країни в цілому. Не дарма росіяни не допускають дефолтів своїх корпоративних позичальників розуміючи, що це впливає на вартість запозичень для всієї країни.

Ми розуміємо, що НБУ хоче запобігти масовому виведенню коштів за кордон. Але у регулятора є всі інструменти контролю за рухом коштів, які, в разі чого, дозволять зупинити незаконний відтік капіталу. Зокрема, можна прослідкувати ланцюжок платежів компанії. І якщо гроші пішли не на погашення боргових зобов’язань, компанію можна оштрафувати і заборонити їй подальші валютні операції.

Проблемою для українського бізнесу є не тільки обмежений доступ до кредитних ресурсів, але й до фінансування, яке дозволяє покривати воєнні ризики.

Вважаємо, що міжнародні фінансові інститути та наші партнери могли б допомогти знайти прийнятне рішення в цій ситуації. "Метінвест" зі свого боку веде комунікацію із Міністерством економіки щодо можливості залучення фінансування на ці цілі в межах механізму Ukraine Facility, який має інвестиційний компонент обсягом 7 млрд євро.