Уроки Израиля и чему стоит поучиться Украине

Війна з ХАМАС стала перевіркою стійкості економіки Ізраїлю. Україні варто вивчати досвід Ізраїлю у реагуванні на воєнні виклики. Ізраїль має значний історичний досвід управління економікою під час війни. 

Нинішні рішення влади Ізраїлю у сфері фіскальної та монетарної політики можуть бути надзвичайно корисними для України.

Ізраїльська економіка до війни. ВВП на душу населення в Ізраїлі перевищував рівень Німеччини, Великобританії та Франції (дані МВФ за 2022 рік в поточних доларах США). 

Переважну частину ВВП формують високотехнологічні галузі (48% експорту – високотехнологічні товари). Центральний банк накопичив близько 200 млрд дол резервів, що приблизно в 7 разів більше, ніж у 2008 році.

Вплив війни на ізраїльську економіку. JPMorgan прогнозує, що ізраїльська економіка скоротиться на 11% у 4 кварталі 2023 р. порівняно з 4 кварталом 2022 року. За 9 місяців темпи росту ізраїльської економіки оцінювалися у +3,5%. 

Центральний банк понизив свій прогноз для річного росту економіки у 2023 р. до +2,3%, таке ж зростання очікується і в 2024 році.

Після двох тижнів війни лише 12% ізраїльських виробників відновили довоєнні обсяги виробництва. Більшість із них називають нестачу кадрів своєю найбільшою проблемою. 

Мобілізація 360 тис. населення до лав збройних сил призвела до зниження робочої сили на 8%. Окремі галузі економіки не мають змоги працювати через воєнні обмеження. 

Більшість роботодавців відправили співробітників у неоплачувану відпустку, що торкнулося сотень тисяч працівників. Особливо постраждала галузь житлового будівництва та нерухомості, яка формує 6% податкових платежів бюджету. 

Понад 50% кредитів, виданих ізраїльськими банками припадає на сферу будівництва, що створює ризики фінансової стабільності банків на тлі зупинки будівництва. Основне родовище природного газу (Тамар) було закрито, що генеруватиме втрати близько 200 млн дол. щомісяця. Значна кількість фермерських господарств не працюють через брак робітників.

Споживчі витрати домогосподарств різко скоротилися, що стало ключовою причиною зниження реального ВВП. За оцінками, в жовтні приватне споживання впало майже на третину порівняно з довоєнними місяцями.

Обмінний курс шекеля девальвував на 6% в перші тижні війни, однак в останні дні зміцнюється.

S&P Global Ratings, Moody's Investors Service та Fitch Ratings попереджають про можливе зниження кредитного рейтингу країни, що позначиться на вартості запозичень.

Заходи політики. Уряд Ізраїлю оголосив про програму підтримки економіки (компенсації бізнесу) обсягом 1,1 млрд дол. на жовтень, однак її обсяг виявився недостатнім, що викликало хвилю критики. 

За оцінками Bank Hapoalim (найбільший банк Ізраїлю), додаткові витрати Уряду на підтримку економіки під час війни сягнуть 7-8 млрд дол. (1,5% ВВП).

В кінці жовтня Уряд Ізраїлю оприлюднив проєкт закону про виплати компенсацій бізнесу за втрату доходів через війну. Законопроект передбачає виплати компенсацій від 3 тис. дол. самозайнятим до 300 тис.дол. середньому бізнесу. 

Розмір виплат залежатиме від розміру бізнесу, ступеня зниження оборотів виробництва та географічного розташування бізнесу.

Бюджетний дефіцит у 2022 та 2023 р. планується збільшити вдвічі порівняно з попередньо планованими показниками (до близько 3% ВВП). Планується, що війна не буде довгою.

Центральний банк залишає незмінною ключову ставку на рівні 4,75% річних. Коментуючи рішення щодо ключової ставки, представники ЦБ зазначають, що "подальша динаміка ключової ставки та інших інструментів монетарної політики буде знаходитись у відповідності з потребами підтримки стабільності фінансових ринків, досягнення цілей політики та потребами економіки".

За даними Bloomberg, низка міжнародних аналітиків очікують зниження ключової процентної ставки ЦБ Ізраїлю на 0,25 відс.п. протягом наступних 6 місяців.

На підтримку шекеля ЦБ Ізраїлю виділив 30 млрд дол. Також на валютний курс позитивно впливає рішення Конгресу США щодо надзвичайної допомоги Ізраїлю на суму 14 млрд дол (додатково до 3,8 млрд дол., які він отримує щорічно).

Deutsche Bank вважає, що зниження темпів реального ВВП стримуватиме інфляційний тиск. У зв’язку з цим Deutsche Bank також очікує зниження ключової процентної ставки Ізраїлю в короткостроковій перспективі.

З початку війни дохідність довгострокових державних облігацій (10 років) на вторинних ринках підвищилась на 0,5 відс. п. (до 4,6% річних), натомість дохідність короткострокових (2 роки) - знизилась на 0,5 відс. п. (до 4,1% річних).

Висновки для України виходячи з поточного досвіду Ізраїлю

Підвищення ключової процентної ставки у воєнний період не використовується для нівелювання інфляційних чи валютних ризиків.

Інфляційні ризики воєнної економіки значною мірою адсорбуються зниженням сукупного попиту.

Для нівелювання валютних ризиків воєнної економіки пріоритетно застосовуються валютні резерви (при достатній їх наявності) та зовнішня допомога партнерів.

Підтримка реального сектора економіки в початковий період війни здійснюється через масштабні бюджетні програми компенсацій бізнесу за втрачені доходи.

Найголовніший пріоритет підтримки воєнної економіки – не інфляція, а збереження робочих місць.