Антикоррупционная налоговая реформа – путь к экономической победе

Недавно на ЕП з’явилася колонка "професора, експерта" Костянтина Швабія "Зниження податків – стежка до пекла", чий "телеграм-бот розривається статтями й новинами про чергову "радикальну", "антикорупційну" податкову реформу, що вже стала мемом, 10-10-10".

Оскільки такий заголовок не налаштовує на професійну дискусію, я пропустив цей матеріал. Але колеги з команди податкової реформи все ж попросили написати відповідь.

Тож пройдімося ще раз по аргументах антикорупційної податкової реформи і логічних помилках автора.

Далі в лапках – цитати з колонки Костянтина Швабія (КШ) і мої відповіді.

1. КШ: "…меседж про те, що пропонована реформа є антикорупційною і дозволить, нарешті остаточно чи як там ще, подолати корупцію в Україні, виглядає досить сумнівним.

…боротися з корупцією одночасним зменшенням ставок основних податків – все одно що боротися з лупою відтинанням голови".

В оригінальному анекдоті все ж нежить, а не лупа. Але як коментувати по суті, коли вся суть у "досить сумнівним"? Зайве питати, чи є економічна модель у пана Швабія, яка б спростовувала наші опубліковані висновки.

Спробуємо ще раз навести аргументи.

Обсяг корупції в Україні за різними оцінками сягає 300-450 млрд грн на рік.

Податкова та митна система – найбільші джерела корупційних потоків і переходу в "тінь". Дослідження Advanter Group підтвердили, що 89% підприємств в Україні оптимізують сплату податків в неофіційний і напівофіційний спосіб.

Причина цього – не прагнення надприбутків, а банальна необхідність вижити в створених економічних умовах, коли є "чорні" конкуренти, коли є "плани по зборах" у податкової, коли правоохоронні органи залучені в бізнес-процеси.

За умов чинної податкової системи в більшості сфер бізнес не виживає "в білу". Підприємці відкривають компанії в ЄС і сплачують податки повністю.

Власник будівельного бізнесу, який розвиває проєкти в Україні та ЄС, сказав: "Мені соромно не платити податки "в білу", але сплата в ЄС високих податків не знижує конкурентоспроможність, бо сплачують усі. У ЄС ми сплачуємо все і зростаємо, а в Україні змушені оптимізувати, щоб принаймні вижити".

Отже, ми побудували поведінкові та економетричні моделі. Проведені моделюючі дослідження на 206 підприємствах. Побудована системно-динамічна модель. Проведений детальний аналіз досвіду країн у світі.

Цифри "10-10-10" (насправді 10-13-10) є результатом пошуку балансу між ідеєю максимізації поточних надходжень до бюджету та детінізації економіки.

Зниження ПДВ до 10% суттєво знижує привабливість використання "скруток" та інших механізмів оптимізації сплати ПДВ.

Зниження податків на працю з 34% до 13% призводить до детінізації зарплат в Україні і також впливає на зниження оптимізації ПДВ. Зниження податку на прибуток зменшить в півтори рази, з 35% до 21%, кількість підприємств, що оптимізують в "сірий" спосіб сплату цього податку.

Модель показала, що впровадження податку на виведений капітал навіть при ставці 15% дає кращий результат ніж ПнП при 10%.

9% "просідання" надходжень до бюджету або орієнтовно 2,5% ВВП – це в сучасних умовах незначна плата за знищення корупції в податковій сфері.

Проте маємо врахувати, що податкова реформа призведе до скорочень витрат державного та місцевого бюджетів. 4,8 млн наших громадян отримують платню з бюджетів чи на державних підприємствах.

Отже, як показує моделювання державного бюджету, податкова реформа сприятиме скороченню його дефіциту. Тобто результат реформи – плюс, а не мінус для бюджету. Сподіваюся, тепер зрозуміло, чому експерти "від податкової" всіляко намагаються дискредитувати реформу.

2. КШ: "Для боротьби з цієї ганьбою (корупцією – прим. А. Длігача) у нас є система антикорупційних органів, що коштує платникам податків чималеньких грошей, проте останнім часом досить ефективно працює".

Система антикорупційних органів також продемонструвала ефективну боротьбу з реформами з урахуванням фактів переслідування реформаторів. Але антикорупційні органи в цьому не винні. Система влаштована так, що ресурси, накопичені корупціонерами, дозволяють їм будувати кращий юридичний захист.

А реформатори залишаються під ударом саме тому, що справжні реформи передбачають зміну "правил гри". Отже "судити" їх треба з урахуванням державної політики, а не за порушення ними застарілих корупційних правил.

А головне ось що: неможливо подолати корупцію як явище посадками і переслідуваннями. Ми багато писали про Корупційну Гідру. Рубати її голови – неефективна справа, бо нові голови так само корумпуються.

Джерело сили Гідри – державний бюджет та економічна система: податкова та митна система, державні і місцеві закупівлі, система регуляцій і дозволів, комерційна діяльність державних підприємств.

Як подолати Гідру: податкова та митна реформи, дієвий АМКУ разом з Prozorro, регуляторна "гільйотина", тотальна приватизація. А вже після цього – громадянська просвіта, новий суспільний договір, збільшення відповідальності бізнесу і держслужбовців за корупцію.

3. КШ: "З економікою все значно складніше, оскільки це суміш мільйонів рішень, прямих та зворотних зв’язків, вплив яких ми інколи собі навіть не можемо уявити, не те що прорахувати".

До війни в Україні через публічні фінанси розподілялися 44% ВВП, а середньорічні темпи економічного зростання у 2011-2019 році були -1%.

Навіть якщо прибрати найтяжчі 2014, 2015, 2020 та 2022 роки нашої історії, то побачимо відсутність справжнього економічного зростання. Польща обганяла нас за параметрами зростання кожне десятиріччя з 1991 року.

Багато країн за цей час зробили справжні економічні прориви. Вони базувалися на зростанні економічних свобод, у тому числі на податкових реформах. Отже, у світі накопичений значний досвід, але правда, усе прорахувати неможливо.

Що можна точно прорахувати – це те, що чинна податкова система, яку відстоюють наші опоненти, призвела до формування корупційної системи і значного відставання української економіки. Отже, залишати її – це мати той самий результат, який маємо всі роки її існування. Який вихід?

Проводити поведінкове моделювання за прикладом того, яке зроблене командою реформи. Таке моделювання дозволяє спрогнозувати сценарії розвитку подій. Мати резерви на випадок реалізації найгіршого сценарію.

4. КШ: "Заява про гарантовані інвестиції у випадку зменшення ставок податків також виглядає перебільшенням, якщо не сказати більше. Про які потенційні інвестиції і новостворені робочі місця йдеться? Хотілося б вже почути хоча б якусь конкретну відповідь".

95% підприємців (представників міжнародного та вітчизняного бізнесу) підтримують реформу не просто так. Потенційне зростання інвестицій на 18-22% і робочих місць на 20% (це дані досліджень Advanter Group, "Дія.Бізнес", ЦРІ, ОРПЕ) – це те, що декларує сам бізнес.

Але вимагати від бізнесу "підписатися" під такими прагненнями – дивна позиція. Бізнес буде обирати для себе найкращі юрисдикції. У 2022 році 12 тис українських підприємців зареєстрували компанії в Польщі.

При всіх казках про високі податки підприємець отримає в Польщі нижчий ефективний ПДВ, ніж в Україні, податок на виведений капітал ще й повернення частини сплачених податків. Не говорячи про пільги, дешеві кредитні ресурси, значний внутрішній ринок і часткове відшкодування інвестицій.

Отже, шантажувати бізнес – не найкраща ідея. Набагато краща – подивитися на кількість проєктів, які є в Ukraine Invest.

5. КШ: "…більшість цивілізованих країн світу дійшли згоди про запровадження мінімальної ставки корпоративного прибуткового податку на рівні 15% відповідно до другого підходу плану дій BEPS.

Це означає: ми настільки багаті, що готові частину прибутку, заробленого міжнародними ТНК, оподатковувати не в Україні, а подарувати юрисдикціям материнських компаній!".

Антикорупційна податкова реформа – це перший етап змін. 10-13-10 необхідні для радикальної зміни ситуації. За чотири-пʼять років у процесі євроінтеграції ставки можуть бути збільшені до 15-18-15 відповідно до міжнародних зобов’язань і директив ЄС.

А те, що частину податку на прибуток міжнародні компанії будуть сплачувати не в Україні, має зробити їхні материнські країни більшими прихильниками української реформи.

6. КШ: "…в якості одного з компенсаторів втрат бюджету вони пропонують заборону продажів за готівку певних видів підакцизних товарів".

Це питання є дискусійним навіть всередині самих робочих груп з антикорупційної реформи. Але питання подолання корупції в сфері торгівлі пальним, тютюновими виробами та алкоголем дуже актуальне.

7. КШ: "…можна бути вільною, демократичною країною з перерозподілом ВВП через бюджет на рівні майже 50%, як у Швеції, а можна бути авторитарною деспотією, як рф, з показником 33% чи як у їхніх союзників Зімбабве та Есватіні (по 30%).

…між підприємницькими свободами і рівнем оподаткування не існує ніякої сталої, зворотної залежності, яку нам намагаються довести і нав’язати, демонізуючи податки.

…частина податкового тягаря, говорячи дуже спрощено, завжди повертається підприємцям та людям у формі суспільного добробуту і блага".

Думаю, "завжди повертається" треба якраз балансувати з оцінкою, яка саме частина. Щодо України – вона мізерна. Щодо Польщі або Швеції – вона суттєва.

Економічна модель визначає державну політику в економічній сфері. Та модель, що реалізується у Швеції, є черговим етапом розвитку країни, яка має високий рівень ВВП на душу населення і може собі дозволити перехід на соціально-орієнтовану економіку.

Але такі країни, як Ірландія, Литва, Туреччина, Республіка Корея, Грузія, що прагнуть стрімкого економічного зростання, розробляють таку фіскальну політику, щоб частка публічних видатків до ВВП не перевищувала 35%.

Зрозуміле бажання пана Швабія порівняти саме з рф чи Зімбабве, але, може, подивитися на наших регіональних конкурентів за інвестиції, таланти, бізнес? В Україні показних державних видатків до ВВП вже суттєво більший, ніж до війни.

8. КШ: "…єдиний варіант, за якого можна запроваджувати … 10-10-10, … то це коли, за висловом відомого літературного героя, "заграница нам поможет"!

Якщо наші західні партнери згодні й здатні протягом року-двох після перемоги й надалі безоплатно надавати нам по 30-40 млрд дол щороку на потреби бюджету, то тоді, звісно, будь-яка реформа зможе "поїхати".

Але маю великі сумніви щодо таких намірів, оскільки не розумію жодних причин, з якого це їм переляку створювати в центрі Європи офшор для своїх корпорацій та ще й фінансувати його за кошт власних платників податків!".

Щоб не мати сумнівів, даймо можливість відповісти самим нашим міжнародним партнерам, які витрачають мільярди доларів на підтримку України і сподіваються на те, що Україна подолає корупцію.

У найгіршому сценарії втрати бюджету від проведення податкової реформи сягатимуть 2% ВВП або 3 млрд дол. Тобто з тих 50 млрд дол, що буде потребувати Україна щорічно протягом наступних семи-десяти років, це 0,5%. Це та сума, яка допоможе подолати корупцію і запустити економічне зростання.

Вирішувати за наших партнерів, що вони не зацікавлені в процвітанні України, я б не став. Навпаки, я бачу, що Україна стане для Європи Nex Big Thing – відповіддю, а не запитанням, щодо того, як прискорити економічне зростання ЄС, як посилити Союз, як надати європейському бізнесу нові можливості.

Як вказує пан "професор, експерт", "в офшорних юрисдикціях різного роду активів, що належать українським резидентам, накопичилося за роки незалежності на півтора ВВП в цінах 2023 року, а може, й більше".

Саме це є наслідком антиліберальної економічної політики, тієї системи, яку відстоює Костянтин Швабій.

"Якщо ми собі та нашим дітям хочемо такої долі…", – резюмує він. І тут я підтримую. Якщо ми хочемо, щоб залишалося все, як є, маємо й діяти, як діяли. Якщо хочемо іншого, то маємо нарешті збагнути, що потрібно діяти інакше.

Наприклад, доручити податкову реформу не тим, хто має нагороди від Державної податкової служби в минулому, а покластися на досвід країн, що зробили економічні прориви; на аналітику вчених та експертів, що чітко засвідчила перевагу нової антикорупційної податкової системи.

Зрештою, покластися на український бізнес, 90% якого (дослідження "Дія.Бізнес", Advanter Group) допомагають ЗСУ, ТрО, реалізують гуманітарні проєкти і вірять в майбутнє України.

Нова економічна модель для України – економічні свободи, найкращі умови для ведення бізнесу і самореалізації талантів або деградація, бідність і депопуляція. Обирати нам.