Війна, борги та популізм Зеленського. На що витрачатимуть бюджет 2025 року?

У 2025 році, як і в попередні роки, Україна залежатиме від міжнародної допомоги. Коштом партнерів фінансуватимуть усі цивільні видатки і навіть частину військових. Усі гроші, які держава зможе зібрати всередині економіки, направлятимуть на війну.

Загальний обсяг видатків, які уряд планує здійснити у 2025 році, становить майже 4 трлн грн, з яких понад половину – 2,2 трлн грн – піде на фінансування сектору безпеки та оборони.

Після схвалення бюджету в першому читанні його основні показники майже не змінилися. Разом з цим, у документі з'явилося кілька "сюрпризів": для прокурорів, спецпенсіонерів та вчителів.

За яким бюджетом житиме країна у 2025 році та чи існують ризики його виконання?

Основні цифри

Про загальні параметри державного бюджету на 2025 рік ЕП писала після ухвалення Кабінетом міністрів проєкту цього документа 13 вересня. В урядовій редакції кошторис країни депути ухвалювали в першому читанні 31 жовтня. З того часу основні бюджетні параметри майже не змінилися. Власне, як і макроекономічний прогноз, на показниках якого Міністерство фінансів розраховувало доходи та видатки.

Між першим та другим читаннями уряд і депутати не стали переглядати основні соціальні стандарти. Розмір мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму у 2025 році залишать на рівні 2024 року:

• прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 028 грн;
• для дітей віком до шести років – 2 563 грн;
• для дітей від 6 до 18 років – 3 196 грн;
• для осіб, які втратили працездатність, – 2 361 грн;
• мінімальна зарплата – 8 тис. грн.

Верховна Рада до другого читання бюджету вирішила не переглядати спеціальний прожитковий мінімум для визначення зарплат прокурорів. Його залишили на рівні 1 600 грн. Це означає, що у 2025 році зарплати прокурорів не зростатимуть, а це дозволить зекономити близько 1,22 млрд грн.

Загальний обсяг доходів, які держава планує зібрати у 2025 році, становитиме 2,32 трлн грн. Порівняно з редакцією до першого читання ця цифра стала дещо меншою. Зокрема, надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зменшили на 20,1 млрд грн через те, що частину ПДФО, яка залишатиметься в регіонах, збільшать з 60% до 64% від зібраної суми. Додаткові ресурси громадам надали передусім для того, аби вони могли пройти поточний опалювальний період та підготуватися до наступного.

Загальний обсяг видатків – 3,99 трлн грн. Більша частина цієї суми піде на сектор безпеки та оборони – 2,2 трлн грн або понад чверть прогнозного ВВП. Три чверті від цієї суми, 1,5 трлн грн, підуть на фінансування програм Міноборони. Імовірно, обсяг видатків на оборону не остаточний. У попередні роки уряд та парламент не раз збільшували відповідні планові видатки, тож не виключено, що це станеться і у 2025 році.

До другого читання до видатків оборони внесли правку, яка стала своєрідним прецедентом: частину озброєння купуватимуть не за внутрішні кошти, а за кошти партнерів. Велика Британія надасть для цих цілей близько 2,26 млрд фунтів стерлінгів або 90 млрд грн. Це британська частина фінансування в межах кредиту під заставу заморожених російських активів на загальну суму 50 млрд дол.

Граничний розмір дефіциту бюджету у 2025 році становитиме 19,4% від ВВП, а державний та гарантований державою борг на кінець 2025 року не має перевищити 8,62 трлн грн – 97% від ВВП.

На що ще витрачатимуть гроші

Найбільшою статтею невійськових видатків у бюджеті на 2025 рік стане обслуговування державного боргу. На виплату процентів за внутрішніми та зовнішніми позиками уряд планує витратити 480 млрд грн – більше, ніж на соціальну сферу, яка очолювала рейтинг найбільших статей видатків бюджету у всі роки до великої війни.

У 2025 році соціальні програми коштуватимуть державі близько 420 млрд грн – на 50 млрд грн менше порівняно з 2024 роком. Передусім "поріжуть" дотацію Пенсійному фонду, коштом якої виплачують "спецпенсії", адже частину таких виплат ПФ почне фінансувати власними силами.

Серед інших важливих змін до видатків бюджету – скасування Дорожнього фонду. Кошти з нього держава використовувала на обслуговування та будівництво доріг, а також на погашення боргів за позиками колишнього "Укравтодору". Ці гроші мали конкретне джерело надходження: податки на пальне та автомобілі.

У 2025 році розмір Дорожнього фонду мав становити 43,2 млрд грн. Однак до другого читання уряд вирішив спрямувати ці кошти до загального "казана". Це дозволить витратити їх на військові потреби. Зокрема, до військового бюджету відправлять 39,3 млрд грн акцизів на пальне та автомобілі, 3,8 млрд грн ввізного мита, а також кошти від дорожніх штрафів та плату за користування платними дорогами.

Таким чином, фінансування обслуговування та будівництва доріг, а також погашення боргів за позиками "Укравтодору" здійснюватимуться безпосередньо урядовими рішеннями.

Ще одна новинка бюджету-2025 – фінансування інвестиційних проєктів. Напередодні уряд погодив перелік публічних інвестиційних проєктів, на які виділять 18,7 млрд грн. Більшість з них – у сфері освіти: на забезпечення енергонезалежності закладів освіти, модернізацію майстерень, їдалень та лабораторій, облаштування укриттів.

До другого читання з'явилися нові бюджетні програми: 3 млрд грн планують витратити на компенсації за знищене житло, 827,9 млн грн – на функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації, 150 млн грн – на підтримку українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну.

Решта видатків залишиться майже на рівні 2024 року. Зокрема, на 18 млрд грн зростуть видатки на освіту (до 198,9 млрд грн) та на 12 млрд грн – на охорону здоров'я (до 217 млрд грн).

Сюрпризи та виклики

Попри складні фінансові умови, у яких Україна живе майже три роки, влада заклала в бюджет кілька приємних сюрпризів. Так, уряд знайшов близько 10 млрд грн на виплату "тисячі Зеленського". Цю суму візьмуть із залишків коштів на рахунку Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

У 2024 році на "тисячу Зеленського" планують витратити 5 млрд грн, перерозподіливши на ці цілі кошти з низки програм підтримки бізнесу в межах бюджету Мінекономіки. Уряд очікує, що "зимову тисячу" отримають не більше 15 млн громадян.

Ще з приємних сюрпризів – доплати вчителям. На них у 2025 році заклали майже 12 млрд грн. Очікується, що з 1 січня кожному вчителю щомісяця доплачуватимуть по 1 300 грн, а з 1 вересня – до 2 600 грн.

Є в бюджеті і низка неприємних сюрпризів. Про один з них – відмову від підвищення зарплати прокурорам – уже згадувалося. Вищих зарплат не побачить і решта бюджетників, адже у 2025 році держава не підвищуватиме мінімальну зарплату, від якої залежать їх оклади.

Не зміниться й більшість соціальних виплат та допомог, прив'язаних до розміру прожиткового мінімуму. В умовах інфляції, що зростає, такий крок може призвести до зменшення реальних доходів громадян.

Інший неприємний сюрприз стосується пенсіонерів-переселенців. З їхніх банківських рахунків держава планує вилучити невикористані кошти, якщо такі особи не користувалися своїми пенсійними рахунками понад рік. Загалом ідеться про 11,3 млрд грн, які спрямують до Пенсійного фонду.

Обмежити планують і "привілейовані" пенсії, які виплачуються окремим категоріям громадян. Часто "спецпенсіонери" через суди виборюють собі виплати, розмір яких перевищує максимально допустимі десять прожиткових мінімумів (23 610 грн).

У бюджеті на 2025 рік Верховна Рада доручила уряду встановити спеціальні коефіцієнти, на які буде множитися сума надвеликих пенсій. Хоча така норма закону може суттєво "порізати" пенсійні виплати, які в деяких випадках перевищують 100 тис. грн на місяць, її реалізація може зіткнутися з опором окремих урядовців, які будуть намагатися зберегти якомога більші пенсії для тих чи інших категорій громадян.

Закон про держбюджет має суттєвий ризик. Уряд розраховував доходи та видатки кошторису виходячи з того, що президент підпише законопроєкт про підвищення податків. Від цього документа залежить, чи отримає бюджет близько 141 млрд грн – передусім на фінансування сектору безпеки та оборони.

Якщо Зеленський його не підпише, уряду доведеться шукати додаткові джерела доходу в кишенях українців. Поки відбуватимуться ці пошуки, армія недоотримуватиме необхідні для ведення війни ресурси.