Великий прокрастинатор. Чому Зеленський відкладає підвищення податків

Понад 40 днів на підпис президента Володимира Зеленського чекає законопроєкт про підвищення податків для більшості українців. Цей документ парламент ухвалив у другому читанні 10 жовтня. Підвищення податків в Україні виглядало неминучим з кінця 2023 року, проте влада до останнього відкладала ухвалення цього рішення.

Лише влітку Міністерство фінансів вийшло з пропозицією запровадити підвищений військовий збір з доходів громадян та низку інших додаткових зборів. Початкову ідею уряду відхилили депутати, запропонувавши натомість підвищити податок на зарплати і повторно ретроспективно оподаткувати прибутки банків за ставкою 50%.

За даними співрозмовників ЕП серед урядовців, відповідальних за економічні питання, ці зміни погоджував Зеленський. Проте навіть це не вберегло законопроєкт про історичне підвищення податків від історичного затягування з підписанням. Чому президент відкладає підписання податкового закону і чи підпише він його взагалі?

Що змінює закон

Епопея з ухваленням змін до Податкового кодексу тягнулася з літа 2024 року, коли Мінфін оприлюднив перший варіант змін. Він містив низку пропозицій: від додаткового оподаткування операторів мобільного зв'язку до запровадження військового збору на ювелірні вироби; від запровадження податку з обороту бізнесу в розмірі 1% до підвищення податків на міжнародні посилки та купівлю автомобілів.

Такі ідеї не підтримали ні бізнесмени, ні депутати, ні чиновники Офісу президента. Не дивно, що парламент провалив голосування за законопроєкт, а уряду в стислі терміни довелося його доопрацьовувати спільно з депутатами.

Фінальний пакет податкових змін, за які Верховна Рада проголосувала 10 жовтня, виявився набагато скромнішим. Зокрема, до нього увійшли такі пропозиції.

• Підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включаючи учасників режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% – з дати набуття чинності законом. Виняток – військовослужбовці (залишиться 1,5%).

• Збільшення з 1 січня 2025 року військового збору з інших доходів громадян (крім зарплат) з 1,5% до 5%.

• Запровадження військового збору в розмірі 10% від мінімальної зарплати (наразі – 800 грн) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп.

• Запровадження військового збору для ФОПів третьої групи в розмірі 1% від доходу.

• Підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків з 25% до 50%. Оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, то новий податок запроваджується ретроспективно ("заднім числом").

• Підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року.

• Запровадження щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 або 60 тис. грн за кожну станцію залежно від її типу. Сума переплат не буде враховуватися для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому.

• Запровадження авансового внеску з податку на прибуток для пунктів обміну валют у розмірі 700 євро за кожен пункт обміну в Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тис. осіб, 200 євро – для інших населених пунктів.

• Запровадження мінімального податку на землю в розмірі 700 грн і 1 400 грн за гектар.

• Запровадження щомісячної звітності щодо ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року. Раніше у Верховній Раді це пов'язували із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованих новим вимогам.

• Звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках.

• Підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску – не менше 5 дол. за тонну.

Нові податкові правила мали запрацювати з 1 жовтня і принести до кінця 2024 року в бюджет 30 млрд грн для фінансування війни. Саме тому урядовці наполягали на скороченні процедур розгляду проєкту та його якнайшвидшому підписанні. Їх не зупиняло навіть те, що ухвалений 10 жовтня закон міг запровадити податкові зміни просто серед місяця, що збило б з пантелику громадян та роботодавців.

Шанс додати клопотів бізнесу в президента ще є, якщо він підпише закон у листопаді. У такому разі різні частини зарплат, які громадяни отримали протягом одного місяця, можуть оподатковуватися за різними ставками.

Якщо роботодавець виплатив працівнику аванс 1 листопада, а решту зарплати заплатить 30-го, то з першої суми він заплатить податок за ставкою 19,5% (18% ПДФО та 1,5% військовий збір), а з другої – 23% (18% ПДФО і 5% військовий збір).

"Ніякого ретроспективного перерахунку податків не буде. Усі доходи, отримані після підписання закону, будуть оподатковуватися за новою ставкою", – пояснив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Чому закон довго не підписували

Напередодні ухвалення проєкту в другому читанні Головне юридичне управління Верховної Ради вказало, що деякі норми документа не відповідають Конституції. Зокрема – запровадження податків "заднім числом" (передусім для банків і ФОПів).

За іронією долі, затягування підписання законопроєкту президентом теж порушує закон. Стаття 94 Конституції вказує, що президент має 15 днів на підписання законопроєкту або його ветування і повернення в парламент на доопрацювання.

"Якщо президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений", – ідеться в Конституції.

Протягом підготовки податкових змін президент усіляко від них відмежовувався. Він не згадував про це рішення у своїх зверненнях або при спілкуванні із ЗМІ. Ба більше, він виступив за протилежні речі. Замість того, аби забрати в українців більше грошей у вигляді податків, він запропонував роздати всім по 1 тис. грн.

Водночас Зеленський знав і про необхідність акумулювати внутрішні ресурси для фінансування армії, і про запропонований урядовцями спосіб збору цих коштів. Зрештою, саме президент схвалив підвищення військового збору та остаточні податкові зміни. Попри це, він не поспішає підписувати ухвалений законопроєкт.

"Президент до останнього відкладав підписання. На зустрічах з Мінфіном та депутатами він кілька разів питав, чи потрібно підвищувати ці податки, адже є кошти від заморожених російських активів", – розповідає ЕП один з учасників такої зустрічі.

Співрозмовники ЕП в економічному блоці уряду та парламенту називають кілька причин затримки. Серед них – невдоволення тим, як уряд комунікував підвищення податків. На думку президента, українці мали чітко зрозуміти, що влада йде на такий крок, бо відчуває брак ресурсів для фінансування бойових дій.

Попри цю вимогу уряд та депутати, які працювали над фінальним варіантом податкових змін, заклали в проєкт низку інших пропозицій. Наприклад – вищі податки для АЗС і вищу ренту на видобуток ресурсів, що дратувало Зеленського.

Співрозмовники ЕП повідомили, що німецькі урядовці скаржилися в ОП щодо підвищення ренти на каолін – спеціальну глину, яка використовується в керамічній промисловості. Одна з німецьких компаній видобуває його в Україні.

"Президент розцінив додавання цієї норми як порушення домовленостей з урядом та парламентом", – додає співрозмовник ЕП в Кабміні.

Насамкінець затягування підписання закону співрозмовники ЕП пояснюють небажанням ухвалювати непопулярні рішення. "Люди часто прокрастинують, коли треба робити те, чого вони не хочуть. Президент теж людина", – додає джерело.

ЕП звернулася до Офісу президента із запитом, чому Зеленський не підписав закон і чи планує його підписувати. На момент публікації матеріалу відповіді не було.

Чи може президент не підписувати закон

У ході розгляду змін надходження від них до бюджету 2024 року скорочувалися. Перша пропозиція Мінфіну передбачала додатковий 141 млрд грн, згодом сума впала до 57 млрд грн, а фінальний варіант мав принести лише 30 млрд грн. Проте навіть їх держава зібрала б лише в разі набуття чинності законом 1 жовтня.

Мінфін міг би замістити не отримані від підвищення податків надходження внутрішніми запозиченнями. Щотижня Мінфін продає облігацій внутрішньої державної позики на 20-25 млрд грн. Проте потенціал внутрішнього боргового ринку не безмежний. У вересні міністр фінансів Сергій Марченко визнав, що уряд наблизився до граничних можливостей залучення грошей на внутрішньому ринку.

Імовірно, виконати план продажу ОВДП 2024 року Мінфіну не вдасться, повідомляють співрозмовники ЕП в економічному блоці влади. Разом з недоотриманими коштами від підвищення податків це означає лише одне: менші обсяги оборонних видатків. Адже саме на оборону витрачаються всі кошти, зібрані всередині країни у формі податків і внутрішніх запозичень.

Набагато більше проблем непідписання закону може принести Україні у 2025 році. Тоді додаткові надходження від набуття чинності документом мають забезпечити 141 млрд грн. Ці надходження вже закладені у схваленому бюджеті-2025.

Очікуваних додаткових доходів вистачило б для фінансування війни на місяць, тож знехтувати цією сумою або замістити її внутрішніми запозиченнями не вийде.

Ба більше, запровадження податкових змін необхідне не лише для фінансування війни, а й для отримання коштів від міжнародних партнерів, які витрачаються на цивільні видатки. Підписання закону є однією з вимог МВФ напередодні голосування його ради директорів щодо виділення чергового траншу на 1,1 млрд дол.

Від підписання податкового закону Зеленського не врятують навіть 50 млрд дол., які країни G7 погодилися виділити під заставу доходів від заморожених російських активів. Як кажуть співрозмовники ЕП в уряді, знайомі із структурою цього фінансування, на воєнні цілі Україна зможе використати менше половини зазначеної суми. Аби отримати ці кошти, владі доведеться виконувати вимоги кредиторів, зокрема МВФ, який наполягає на збалансованості бюджету.

Та й в умовах тривалої війни і високої геополітичної невизначеності уряд хоче розтягнути витрачання цих російських коштів щонайменше до кінця 2026 року.