Сир за технологією NASA. Як українці створили суперфуд, що отримав престижну нагороду у Франції
Підприємці з Харкова створили сирні кульки з нульовим вмістом води, за що отримали престижну премію у Франції. Захопивши ринок України, snEco націлилася на експорт.
Брати Вадим та Пилип Гришини два роки експериментували із сушінням сиру і зіпсували сотні кілограмів продукту в пошуках ідеального смаку. Їм вдалося створити снеки без барвників і консервантів, які на 100% складаються із сиру.
Через кілька років продукт з брендом snEco з’явився на полицях усіх великих українських мереж супермаркетів. Зараз компанія виробляє близько 100 тис. упаковок снеків на місяць і щороку подвоює виручку. Напередодні створені українцями сирні кульки отримали нагороду за інноваційний продукт на одній з найпрестижніших продовольчих виставок SIAL Paris, що проводиться у Франції.
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.
ЕП поділяє принципи, якими керуються підприємці в прагненні до зростання, тому редакція ділиться їхніми цікавими історіями. Ці історії – не про приголомшливий успіх та великі статки. Ці історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.
Два роки експериментів
Гришини родом з Харкова. Основний напрямок їх бізнесу, який вони заснували понад 15 років тому, – виробництво наборів для рукоділля. У 2015 році вони вирішили започаткували виробництво снеків. Уперше подібний продукт на основі сиру вони скуштували в США. В Україні схожих товарів тоді не було.
"Спочатку ми думали виробляти сир. Проте мене бентежило, що його треба зберігати в холодильнику, а це труднощі з логістикою. До того ж у сиру дуже короткий термін зберігання", – каже співзасновник snEco Вадим Гришин.
Без добрив та "хімії". Як фермер з Житомирщини вирощує та експортує органічне зерно
Підприємці почали шукати спосіб довшого зберігання сиру без холодильника.
"Ми експериментували, поки не прийшли до технології мікрохвильової вакуумної сушки. Її винайшли в NASA у 1960-х роках, бо кожен кілограм, який підіймається на орбіту, коштує дуже дорого. Тому вирішили, що недоцільно астронавтам харчуватися продуктами, у яких може бути 80% води", – пояснює Гришин.
Засновники компанії вирішили використати цю технологію і почали експериментувати із сушінням сиру. Для появи першої комерційної партії знадобилися два роки. "Ми зіпсували тисячі кілограмів сиру. Інколи витягували з камери сирний батон, який склеювався і змішувався", – пригадує підприємець.
Сир сушиться за низької температури у вакуумі, тому висихає всередині і ззовні. Там сир спінюється, стає повітряним і хрустким, як попкорн. З кілограма сиру виходять 500 грамів снеків, які можуть зберігатися без холодильника два роки.
"Із зниженням тиску температура кипіння води теж знижується. У глибокому вакуумі вода кипить за температури 24-28 градусів. Завдяки вакууму сир під час сушки не плавиться, а висихає зсередини", – пояснює Гришин.
Від кустарного виробництва до продажу в мережах
Брати розподілили обов’язки так: Пилип відповідає за виробництво і технологічний процес, Вадим – за маркетинг, продажі та розширення бізнесу.
"Починали з того, що на звичайному побутовому принтері друкували етикетки і наше виробництво обмежувалося кількома сотнями упаковок. Зараз обсяги становлять 100 тисяч упаковок на місяць", – розповідає співзасновник snEco.
Спочатку сирні снеки продавали в магазинах, що спеціалізуються на екологічній та натуральній продукції. Згодом з’явилися два перші великі клієнти: ОККО та "Сільпо", з якими компанія співпрацює досі. У розширення виробництва, за словами співзасновника компанії, інвестували не менше мільйона доларів.
За останні кілька років компанія налагодила співпрацю з усіма великими національними ритейл-мережами, крім Metro, з якою ще веде перемовини. Останнім великим партнером стала мережа "АТБ".
За обсягом виручки компанія щороку зростає майже вдвічі. Винятком став 2022 рік, коли довелося релокувати виробництво з Харкова. Проте навіть того року оборот був більший, ніж у 2021 році. За 2023 рік оборот становив 27 млн грн.
"Ми використовуємо сири українського та євросоюзівського виробництв. Пармезан імпортуємо з Італії, гауду – з Німеччини та Нідерландів. З українських сирів використовуємо копчений сулугуні. Для дитячих снеків використовуємо твердий сир, який виготовляють наші партнери в Пирятині", – ділиться Гришин.
Узвар на експорт. Як українці перетворили напій із шкільної їдальні на суперфуд та експортують його в США
Зараз в асортименті виробника дев’ять смаків, оновлення лінійки триває. На виробництві не використовують барвники та консерванти – тільки спеції. Продукт довго зберігається без холодильника через повну відсутність у ньому води.
Підприємці отримали патент на корисну модель виробництва продукції за їх технологією в Україні. "Технологія дозволяє обробляти таким чином різні продукти. Зараз тестуємо її на фруктах, овочах і травах. Плануємо запустити проєкти у сфері переробки рослинної продукції", – анонсував Гришин.
Релокація з Харкова до Мукачева
У Харкові виробництво компанії розташовувалося в приміщенні колишнього радянського заводу. Багато років тому воно було стратегічним підприємством. "Коли почалася війна, ми втратили доступ до виробничих приміщень. Військові взяли завод під охорону", – пригадує співзасновник snEco.
Коли почалися обстріли Харкова, підприємець вивіз співробітників із сім’ями, які зголосилися покинути місто, на захід України. "Спочатку була релокація людей, бо люди – це найголовніше. Далі ми почали шукати варіанти, як зберегти хоч щось з наших активів. Нам дали два-три дні доступу до приміщення і ми вивезли основне обладнання та частину продукції", – розповідає Гришин.
Бізнес на горіхах. Як підприємець з Одещини вирощує фундук та виготовляє тонни солодощів
Більшу частину сиру, який зберігався в холодильниках, роздали в Харкові мешканцям безкоштовно. Релокацію проводили власними силами. Державна програма релокації пропонувала логістику залізницею, але такий варіант компанії не підійшов через особливості обладнання та локацію виробництва.
Поки засновники шукали приміщення і переробляли його за стандартами харчової безпеки, обладнання лежало на складі. Згодом брати його запустили.
"Частина персоналу переїхала, тому було простіше запускатися. До осені 2022 року ми повністю відновилися і навіть збільшили обсяги продажів порівняно з 2021 роком. Частину людей наймали на місці. Зараз понад половину персоналу – це внутрішньо переміщені особи", – розповідає співзасновник компанії.
Місто для переїзду бізнесу обирали передусім з огляду на безпекову ситуацію. Згодом підприємці зрозуміли, що близькість до кордону з ЄС сприятиме експорту.
"Спочатку вибір міста для релокації був дуже емоційним: у нас в Мукачеві є родичі. Це найбільш віддалена точка від Харкова, але ми розуміли: рано чи пізно почнемо експортувати, а це місто – логістично найзручніше", – каже підприємець.
Після релокації засновники взяли участь у кількох грантових програмах. За кошти від Міжнародної організації з міграції побудували сонячну електростанцію на даху заводу, що дозволило зробити виробництво більш енергонезалежним.
"Влітку ми майже повністю забезпечуємо себе електроенергією. Взимку, коли ККД сонячних панелей становить 10%, маємо кілька годин енергонезалежності. У нас також є акумуляторні станції, які зберігають енергію", – говорить Гришин.
Як залучити 400 тисяч доларів на борщ у пакеті. Історія бізнесу сім'ї з Маріуполя, яка втекла від окупантів на "холодильнику"
Грант від USAID компанія отримала на обладнання для розширення експортних потужностей. Суттєву підтримку на цьому шляху фірма отримала і від держави, яка покрила значну частину витрат на участь у міжнародних заходах.
"Ми брали участь у міжнародних виставках завдяки програмі підтримки від Офісу з розвитку підприємництва та експорту. Це знижує рівень інвестицій у вивчення популярності продукції на зовнішніх ринках. Участь у таких заходах коштує десятки тисяч євро, що дорого для компаній-початківців", – каже підприємець.
Перший молочний експортер Закарпаття
Експортна історія компанії почалася у 2024 році. Перші партії сирних снеків поїхали в Чехію, Польщу, Німеччину, Японію і США. Обсяг експорту – 6-7% від загального виробництва. Уся продукція, яка відправляється за кордон, виробляється в Мукачеві.
"Ми хотіли почати експорт у 2023 році, але наш продукт тваринного походження суворо регулюється політиками харчової безпеки в усіх країнах. У Євросоюзі є вичерпний перелік виробників, яким дозволено постачати продукцію в ЄС. У Закарпатській області ми були першим виробником, який отримав дозвіл на експорт молочної продукції", – пояснює співзасновник компанії.
За його словами, отримання дозволу передбачає виконання вимог, викладених на 300 сторінках. У переліку – інспекція на виробництво з відеозаписом і затвердження місцевими та центральними органами Держпродспоживслужби.
Нагорода в Парижі
У 2024 році компанія вперше бере участь в одній з двох найбільших продовольчих виставок у ЄС – SIAL, яка проходить раз на два роки. Там представлені новітні продукти, технології та інновації в харчовій промисловості.
Цьогоріч на виставці представлені 7,5 тис. компаній із 130 країн. Хоча виставка пройде 19-24 жовтня в Парижі, але переможців журі вже визначило. Фірма snEco отримала нагороду SIAL Innovations 2024 в галузі молочної продукції.
"Ми вирішили, що наш продукт інноваційний, то чому б не спробувати? Був складний відбір. Спочатку – опис, фото виробництва і продукції. Коли коло учасників звузилося, журі попросило зразки для дегустації", – пояснює Гришин.
Компанія отримала дозвіл на використання спеціального позначення в маркуванні продукції. Співзасновник зазначає, що отримання премії відкриває багато дверей для експорту продукції в різні країни світу.
"Уперше в історії України український продукт на поважній виставці отримав нагороду за інновації. Ми пишаємося, що доводимо світу: в Україні виробляють не тільки сировину, а й продукти з високою доданою вартістю", – каже Гришин.
У найближчих планах компанії – збільшення виробництва й експорту в ЄС. "Головний план – продовжувати зростати щороку мінімум удвічі. Всередині України це майже неможливо, бо екстенсивно з потенціалу використали все, що могли. Розуміємо, що наш єдиний вихід – це експорт", – резюмує підприємець.