ЕП зібрала представників банків, бізнесу та держави на Банківському форумі: про що домовилися
25 червня "Економічна правда" провела перший з початку великої війни Банківський форум, який об’єднав представників регуляторів, банків, бізнесу та влади. Наприкінці заходу найбільші українські банки підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.
У заході взяли участь голова Нацбанку Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник, голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, заступниця директора Фонду гарантування вкладів Ольга Білай, голова правління ПУМБ Сергій Черненко, голова правління "ОТП банку" Володимир Мудрий, заступниця голови правління "Райффайзен банку" Лариса Бондарєва, заступниця голови правління Sense Bank Олена Зубченко, заступниця голови правління Укрсиббанку Наталія Савчук, члени наглядових рад банків, представники профільних асоціацій та бізнесу.
Захід почався з розмови в. о. головного редактора "Економічної правди" Миколи Максимчука з головою НБУ Андрієм Пишним. Зокрема, голова регулятора відповів на критику монетарної політики Нацбанку, завдяки якій банки у 2023 році отримали рекордні прибутки. Також Пишний розповів про перші підсумки валютної лібералізації.
"Середньоденний обсяг перебігу валюти з метою сплати процента за старими зовнішніми кредитами з 24 травня по 20 червня становить 2 мільйони доларів на день. Середньоденний обсяг репатріації дивідендів становить 4 мільйони на день", – заявив він.
Під час першої панельної дискусії представники банків поділилися спостереженнями щодо змін, які внесла війна в їхні бізнес-моделі, а регулятори розповіли, як вони адаптують до нових умов свої політики та практику взаємодії з ринком. Зокрема, у Нацбанку відзначають, що роль традиційних стрес-тестів банківської системи наразі зменшилася, адже більшість активів системи становлять безризикові активи: ОВДП та депозитні сертифікати.
Ольга Білай з ФГВФО зауважила, що банківська система залишається стійкою та платоспроможною, а Дмитро Олійник з НБУ додав, що банк, який мав проблеми з виконанням нормативів за підсумками останнього стрес-тестування, наразі справно виконує план докапіталізації.
Водночас банки звернули увагу на ризики, які несе енергетична криза для їхньої операційної діяльності. "Нам треба думати про те, що ми будемо робити взимку з нашими відділеннями, адже нам потрібне опалення. Можливо, ми будемо переходити в онлайн-режим", – заявила членкиня наглядової ради Укрексімбанку Вікторія Страхова.
Не обійшлося без несподіванок. Зокрема, заступниця голови правління Укрсиббанку Наталія Савчук заявила, що її установа може почати кредитування оборонного сектору, хоча зазвичай банки з іноземним капіталом не фінансують проєкти, пов’язані з війною. "Оборонний сектор ми не визначали для себе пріоритетним, але ми бачимо, як Франція підтримує Україну, і банки змінюють свої підходи, дивлячись на сьогоднішні пріоритети", – заявила вона.
Під час форуму банки не могли не згадати про минулорічне підвищення податку на прибуток. Детальніше це питання обговорювалося під час дискусії голови Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського з Данилом Гетманцевим.
Гетманцев наголосив, що рішення про оподаткування прибутків банків за 2023 рік за ставкою 50% було поганим, адже його ухвалили "заднім числом". За його словами, держава "поки що не планує застосовувати такий захід цього року". Водночас він назвав певні диспропорції, які склалися в системі оподаткування фінансового сектору.
"Існує різниця між ставками оподаткування прибутків банків (25%) та небанківських фінансових установ (18%) і ми бачимо тут можливості для перетоків або використання способів із зниження податкового навантаження", – сказав він.
Крім того, голова фінансового комітету парламенту нагадав про дефіцит коштів для потреб оборони, який вимірюється "сотнями мільярдів гривень", а також про те, що єдиним виходом з цієї ситуації є підвищення податкових ставок. "У нас хороших рішень не залишилося і ми з вами повинні бути свідомі в цьому", – додав він.
Під час другої панельної дискусії форуму представники банків та бізнесу обговорювали питання відновлення кредитування. Попри зростання обсягів кредитування операційної діяльності малих та середніх підприємств, інвестиційні кредити залишаються пригніченими.
Відновленню інвестиційних кредитів заважають високі військові ризики. Мінімізувати їх можливо завдяки програмам страхування, які залишаються недоступними для ринку. Зокрема, модераторка дискусії, директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан поділилася досвідом своєї компанії в отриманні такої страховки. "На це пішли місяці паперової роботи та погодження на всіх рівнях", – зазначила вона.
Страхування від воєнних ризиків пропонують деякі українські страховики. Зокрема, директор корпоративного бізнесу страхової компанії "ІНГО" Андрій Семченко зазначив, що його компанія пропонує таке страхове покриття та бере на себе більшість бюрократичної роботи з іноземними перестраховиками.
Кредитні портфелі банків також змінюються та адаптуються до умов великої війни. Якщо у 2023 році переважна більшість позик видавалася в межах програми "5-7-9%", тобто субсидувалася державою, то наразі дедалі більше кредитів банки видають на ринкових умовах. Своїм досвідом ринкового кредитування поділилися голова правління "ОТП банку" Володимир Мудрий та заступниця голови правління "Райффайзен банку" Лариса Бондарєва.
Щоправда, така адаптація не рятує великий бізнес, який традиційно кредитувався за кордоном. За словами керівника офісу СЕО групи "Метінвест" Олександра Водовіза, поточні валютні обмеження Нацбанку відрізали компанії доступ до міжнародних запозичень. За його словами, внутрішній кредитний ринок не може задовольнити всі потреби компанії в капіталі, тож там з нетерпінням очікують на подальшу валютну лібералізацію.
За підсумками заходу 17 найбільших банків, сумарні активи яких перевищують 83% активів банківської системи, підписали меморандум щодо кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури. Підписантами стали: "Райффайзен банк", А-банк, Укрсиббанк, "ОТП банк", "МТБ банк", "Банк кредит Дніпро", Кредобанк, ПУМБ, "Сенс банк", Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, "Креді агріколь банк", "Піреус банк МКБ", Правекс-банк, Приватбанк, "Глобус банк".
Генеральним партнером заходу став UKRSIBBANK BNP Paribas Group, партнерами – Raiffeisen Bank, ПУМБ, страхова компанія "ІНГО" та NEPOBORNA.
Частину коштів від продажу квитків на Банківський форум буде використано для купівлі та ремонту автомобілів для потреб військовослужбовців у межах ініціативи журналістів "Української правди" Михайла Ткача та Дмитра Рясного.
