Для одних – скорочення, для інших – підвищення. Як реформа держслужби змінила зарплати чиновників?
З 1 січня 2024 року чиновники зажили по-новому. В Україні стартувала реформа системи оплати праці державних службовців, яка шокувала багатьох з них. Працівники міністерств, центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та особливо місцевих органів влади говорять про зменшення зарплат та погрожують глобальним відпливом кадрів.
Державний корпус "трясе" не вперше. Рік тому ЕП писала про урізання зарплат чиновникам та відплив кадрів із служби. Цього разу ситуація може виявитися ще більш загрозливою. З 1 квітня уряд запланував скоротити близько 20 тис робочих місць держслужбовців.
Мета реформи – навести лад на державній службі, стандартизувати типові посади та визначити прозорі умови оплати праці. Для цих цілей Міністерство фінансів не пожалкувало коштів, збільшивши фінансування зарплат у бюджеті на 2024 рік. Проте таке зростання торкнеться далеко не всіх.
Що відбувається із зарплатами чиновників і чи залишиться хтось працювати на державу до кінця року?
Проблема
Хоча державні службовці знали про проведення реформи оплати праці, проте з початку 2024 року багато з них почали бити на сполох. Особливо представники обласних та районних адміністрацій, по яких реформа вдарила чи не найбільше.
У січні начальник Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький написав колонку для ЕП, у якій розкритикував реформу, за підсумками якої зарплати у його підлеглих мають упасти на 36-50%.
"До 2024 року "на руки" керівник апарату отримував 55 тисяч гривень, начальник управління – 35 тисяч гривень, начальник відділу – 23 тисячі гривень, головний спеціаліст – 17 тисяч гривень.
З 2024 року керівник апарату отримуватиме 27 тисяч гривень, начальник управління – 18 тисяч гривень, начальник відділу – 12 тисяч гривень, головний спеціаліст – 11 тисяч гривень", – скаржився він.
Держслужбовців скоротять, зарплати переглянуть. Мінфін приготував "сюрприз" чиновникам у 2024-му
Невдоволення реформою є і на центральному рівні. Співрозмовник ЕП в одному з міністерств розповідає, що з початку 2024 року в них забрали більшу частину премій та надбавки за інтенсивність праці, завдяки яким зарплата на держслужбі хоч якось конкурувала з приватним сектором. "До нового року багато хто йшов з роботи, а зараз тим паче будуть йти", – констатував він.
За цими словами стоїть реальна статистика: кількість держслужбовців в Україні скорочується з року в рік. Якщо у 2022 році вакантними були близько 18% посад, то 1 січня 2024 року не зайнятим було кожне четверте робоче місце. За останні два роки фактична чисельність держслужбовців зменшилася на 16,4 тис осіб.
Чому вирішили провести реформу
Скарги багатьох держслужбовців на зміну підходів до оплати праці з 2024 року – лише одна сторона медалі. Зрештою, зарплати зменшаться далеко не у всіх, а у багатьох вони навіть дещо виростуть.
Реформу зарплат чиновників готували давно. Національне агентство з питань державної служби (НАДС) тривалий час розробляло законопроєкт з відповідними змінами, ухвалення якого встигло стати частиною зобов'язань України перед ЄС та іншими партнерами. Щоправда, сам документ ухвалити не встигли, а всі зміни для держслужбовців прописали в законі "Про держбюджет на 2024 рік", який готував Мінфін.
Автори реформи пояснюють, що зміна підходів до оплати праці назрівала давно. До 2024 року більшу частину доходів чиновників становили надбавки та премії. Їх частка в зарплаті становила 60-70%. В окремих випадках вона була ще вища. Натомість оклад, який, за логікою, мав би бути найбільшою складовою зарплати, становив лише 30-40%.
Однак премії та надбавки не були гарантованими. Наймаючи людину на роботу, їй могли гарантувати лише мізерні оклади, розмір яких міг бути навіть нижчим за мінімальну зарплату. Ставка на держслужбі стартувала від двох прожиткових мінімумів (у 2024 році – близько 6 тис грн, мінімальна зарплата – 7 100 грн).
Визначає, чи виплачувати премії та надбавки працівникам на держслужбі, їх безпосередній керівник. Така ситуація породжує поле для спекуляцій.
Грошей на всіх не вистачає, держслужбовці масово звільняються. Що відбувається?
"Жахіття тієї системи, яка була раніше, полягало в наступному: якщо ти не догодив керівнику, то тобі платять твій посадовий оклад – два прожиткові мінімуми, вислуга років (якщо вона є) і ранг", – пояснює голова НАДС Наталія Алюшина.
Завдяки такому важелю впливу керівники окремих державних органів могли формувати навколо себе коло лояльних співробітників. Інколи виплати високих премій та надбавок здійснювалися за "відкати" керівнику.
Ще один недолік – зарплати держслужбовців, які виконують подібну роботу та мають однаковий рівень відповідальності, але працюють у різних міністерствах, могли відрізнятися в рази.
"У головних спеціалістів Міністерства освіти середня зарплата становить до 15 тисяч гривень, а в сусідньому міністерстві, яке розташоване через дорогу (імовірно, мається на увазі Міністерство інфраструктури – ЕП), – 50 тисяч гривень. Хоча рівень і функції в них однакові", – зазначив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Така ж ситуація була і в регіонах. Інколи розмір премій та надбавок за інтенсивність праці, які виплачувалися працівникам обласних та районних адміністрацій, міг перевищувати 600% від їхніх окладів.
"Приклад по одній області: оклад у начальника відділу з роботи з персоналом становить 6 700 гривень, а нарахована зарплата – 45 тисяч гривень, з яких він отримував близько 35 тисяч. Чому в іншій адміністрації такий же працівник не мав таких надбавок? Вибачте, але це несправедливо і цю систему потрібно було змінювати", – пояснює Єрмоличев.
Що вирішили змінити в системі оплати праці? Детально про суть реформи ЕП вже писала. Якщо коротко, то з 2024 року структура зарплати держслужбовця перевернулася: частка основного окладу тепер має становити 70%, а додаткових (необов'язкових) премій – 30%.
Усі посади на держслужбі класифіковано та кодифіковано. Іншими словами, спеціалісти однакового профілю, які обіймають однакові посади з однаковим рівнем відповідальності, матимуть однакові зарплати. Код кожної посади включатиме рівень посади (спеціаліст, керівник), рід занять (наприклад, спеціаліст, що розробляє законодавство, бухгалтер, HR – загалом 27 сімей посад) та рівень відповідальності (від районного до загальнодержавного).
У такій системі працівники районних та обласних адміністрацій отримуватимуть найменші зарплати. Оскільки розмір премій також обмежили, то стає зрозуміло, чому працівники ОВА та РВА чи не найбільше незадоволені змінами.
Особливо засмучені працівники, які раніше отримували надбавки та премії, розмір яких перевищував 100%. Це стосується спеціалістів, які перебувають на керівних посадах. Водночас працівники не керівної ланки загалом виграли. Принаймні, про це говорять у Мінфіні, демонструючи, як змінилися середні зарплати регіональних працівників.
Уряд пішов назустріч спеціалістам ОДА та РДА, які внаслідок реформи втратили найбільше (зокрема через обмеження розміру премій 30%). Напередодні Кабмін ухвалив постанову, якою дозволив обласним та районним адміністраціям збільшувати оклади своїх працівників удвічі завдяки коштам місцевих бюджетів.
Велике скорочення
Джерелом для виплати високих премій на держслужбі, які іноді сягали сотень відсотків від окладу, були фонди оплати праці. Їх розраховував Мінфін під час підготовки бюджету, виходячи з штатної чисельності працівників. Однак фактично на службі було набагато менше людей. Наприклад, на початку 2024 року було укомплектовано лише 75% від граничної чисельності держслужбовців.
Відтак "зайві" гроші державні органи розподіляли між оформленими працівниками, від чого в останніх з’являлися високі премії та надбавки за інтенсивність праці. З початку 2024 року держава обмежила максимальний розмір премій.
Однак це ще не всі сюрпризи для чиновників. На 1 квітня уряд запланував "велику чистку": він хоче скоротити близько 20 тис вакантних посад. Мовляв, якщо державний орган справляється зі своєю роботою навіть без стовідсоткової заповненості вакансій, то, можливо, ці вакансії зайві.
Під скорочення не повинні потрапити зайняті посади, тобто жодного держслужбовця звільнити не повинні. Однак це рішення може спровокувати нову хвилю звільнень. Міністерства та інші ЦОВВ складаються з департаментів, а ті – з управлінь та відділів. При цьому працівник департаменту має вищий рівень відповідальності та зарплати.
Щоб департамент став департаментом, у ньому повинна працювати певна кількість людей, яка визначається внутрішніми документами ЦОВВ. Це означає, що після скорочення посад багато структурних одиниць органів влади може спіткати зниження статусу. Як наслідок – працівники понизяться на посадах та отримуватимуть менші зарплати.
Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих. Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років?
"Зараз воно все "схлопнеться". Департаменти стануть на рівень управління. Це означає, що зарплати в працівників теж зменшаться. Відповідно до закону, при звільненні через істотну зміну умов праці такий працівник має отримати дві середньомісячні зарплати та компенсацію за невикористані відпустки", – наголошує Алюшина. За розрахунками НАДС, у 2023 році в держслужбовців накопичилося невикористаних відпусток на понад 6 млрд грн.
У Мінфіні знайомі з цією ситуацією, проте катастрофічного відпливу кадрів там не прогнозують. "Такі випадки можливі, однак цю систему необхідно було ламати. Якщо є департамент, у якому за структурою повинно бути 30 працівників, але фактично там працюють пʼять осіб… Вибачте, це не департамент, а маніпуляції", – вважає Єрмоличев.
На його думку, масового звільнення через скорочення вакантних місць на держслужбі не буде. Водночас Мінфін передбачив окрему бюджетну програму для виплати компенсацій держслужбовцям у зв’язку із звільненнями, загальний обсяг якої становить близько 2,3 млрд грн.
Що далі
Реформа оплати праці торкнулася держслужбовців по-різному: хтось почне отримувати дещо більші зарплати, а хтось – втратить суттєву частину доходу. Кого саме за підсумками змін виявиться більше – поки що відкрите питання. Відповідь на нього стане відома в лютому, коли чиновники отримають зарплати за новими правилами.
Поки більшість держслужбовців міркують, як зміняться їхні доходи, є кілька відомств, які змогли гарантувати собі підвищені зарплати. У прикінцевих положеннях до закону про держбюджет Мінфін записав себе, Мінекономіки, Мінцифри та Мін'юст до вищого типу, ніж решта міністерств, оскільки саме вони аналізують та погоджують усі рішення уряду. Ціна питання – плюс 30% до зарплати.
У НАДС зазначають, що в реформі оплати праці, яку вони розробляли, такого пункту не було. Він з’явився у версії, яку Міністерство фінансів внесло в держбюджет.
Бюджет на третину порожній. Де уряд братиме кошти, якщо США та ЄС не допоможуть?
У Мінфіні відповідають, що норма про підвищені зарплати в чотирьох міністерствах була й раніше, ще до реформи. Наявність таких надбавок там пояснюють тим, що ці міністерства мають більше роботи, а їхні працівники повинні фахово розбиратися з надзвичайно широким колом питань: від медичної реформи до фінансування кіновиробництва.
Щоправда, як пояснили в НАДС, отримувати такі підвищені оклади раніше могла лише частина працівників цих міністерств і лише на розсуд їх керівництва. З нового року додаткові 30% до зарплати отримуватимуть усі.
Зрештою, реформа системи оплати праці ще не завершена. Поточні зміни діятимуть до кінця 2024 року, доки буде чинним закон про бюджет на цей рік. Для завершення реформи необхідно ухвалити профільний закон, який очікує на друге читання в парламенті. Залишається сподіватися, що до того часу на державній службі ще залишаться ті, заради кого проводять цю реформу.