Голова наглядової ради "МГУ" йде у відставку, підозри екскерівникам "Антонова" за Гостомель: підсумки тижня для ДП

Корпоративне управління держпідприємств

Коболєв не вніс заставу, тепер САП вимагає посилити до нього запобіжний захід. 7 березня 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що колишній голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв не вніс заставу у розмірі 229 млн грн, яка була встановлена Апеляційною палатою ВАКС.

За інформацією САП, станом на 7 березня 2023 року, у якості застави за Коболєва було внесено майже 97 млн грн. У той же час, за рішенням суду застава мала бути внесена в повному обсязі не пізніше п'яти днів з дня оголошення ухвали суду. У САП додали, що кінцевий термін сплив 6 березня.

У зв’язку з цим прокурор САП подав клопотання до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу – тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 365 млн грн. В САП зазначають, що така сума є еквівалентом 10 млн дол., які Коболєв за версією слідства незаконно отримав у якості першої частини премії.

У САП також наголосили, що у жодному з кримінальних проваджень за клопотанням НАБУ та САП жодні рахунки (ні в українських, ні в іноземних банківських установах) підозрюваного не арештовані.

Сам Коболєв раніше написав на своїй сторінці у Facebook, що його закордонні рахунки наразі заблоковані до з'ясування обставин кримінального провадження.

За словами Коболєва, його рахунки в іноземних банках було заарештовано за ініціативою самих банків, коли вони дізналися про наявність кримінального провадження в Україні. У свою чергу, українські рахунки були заарештовані наприкінці грудня 2022 року з незрозумілих для нього причин.

Він також додав, що після того, як отримав доступ до українських рахунків, вніс усі кошти з них як частину застави. За словами Коболєва, це було близько 1 млн грн. Він також зазначив, що зберігає свої активи за кордоном відтоді, як йому було виписано персональний штраф у розмірі більше 8 мільярдів гривень.

Юридична фірма "Міллер", яка представляє інтереси Коболєва у цьому судовому процесі, повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) провів засідання 10 березня, на якому САП подала клопотання про арешт Коболєва з можливістю внесення застави в 365 млн грн.

Юридична компанія повідомила, що надали суду акт огляду електронного листування між корпоративним секретарем наглядової ради "Нафтогазу" (Марією Сухан), головою комітету наглядової ради з питань призначень та винагород (Амосом Хохштейном), юридичним радником наглядової ради (Оленою Кучинською) та іншими учасниками обговорення премій.

На думку захисту, листування має підтверджувати багатоетапність процедури прийняття рішення наглядовою радою.

ВАКС продовжить розгляд справи у понеділок 13 березня.

Раніше ми повідомляли, що 19 січня 2023 року НАБУ і САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконній виплаті собі) понад 229 млн грн у 2018 році.

Ця виплата була частиною премій, виділених команді "Нафтогазу" у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі.

[Незрозуміло, чому НАБУ та САП не поставили жодних запитань членам наглядової ради, які приймали первинне рішення про виплату цієї премії, в тому числі членам комітету з питань винагород, який має розглядати будь-які рішення, пов'язані з винагородою голови правління, та надавати рекомендацію наглядовій раді щодо затвердження таких рішень.

Згідно з українським законодавством, члени наглядової ради акціонерних товариств (а також керівники та посадові особи товариства) несуть відповідальність за збитки, завдані їхніми діями або бездіяльністю. – SOE Weekly.] 

Більш детальний огляд цієї справи див. у нашому попередньому дайджесті.

Раніше ми писали, що 23 січня 2023 року ВАКС відмовився задовольнити клопотання детектива НАБУ про взяття Коболєва під варту.

Згодом ми повідомляли, що суддя ВАКС визнав необґрунтованим клопотання САП про взяття під варту Коболєва. 31 січня САП оскаржила рішення ВАКС.

Після цього Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила клопотання САП і НАБУ, визначивши заставу у 229 млн грн, яку Коболєв мав внести до 6 березня.

Голова наглядової ради "МГУ" подає у відставку. За даними ЗМІ, голова наглядової ради "Магістральних газопроводів України" ("МГУ") Уберт Беттонвіль подала акціонеру компанії (Міністерству енергетики) заяву про дострокове припинення повноважень.

[Згідно з українським законодавством, заява про дострокове припинення повноважень члена наглядової ради має бути подана щонайменше за два тижні. Якщо Беттонвіль подала заяву про відставку 6 березня, як випливає із повідомлень ЗМІ, то її відставка має набути чинності з 20 березня або пізніше. – SOE Weekly.]

"Незважаючи на мої щирі зусилля на благо компанії та військовий спротив України, деякі члени [наглядової ради] довели, що вони не хочуть і не можуть застосовувати стандарти ЄС та принципи корпоративного управління, і їм має бути соромно за себе. Вони є основною причиною моєї відставки", – написала Беттонвілль на обгрунтування свого рішення. Вона також заявила, що більше не може брати участь у процесі прийняття рішень і створювати додаткову цінність для компанії.

У розмові з аналітичним агентством ICIS наступного дня після своєї відставки Беттонвілль заявила, що її зусилля з ліквідації "МГУ", призначення нового гендиректора "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") та зменшення залежності "ОГТСУ" від доходів від російського транзиту було зірвано. Вона сказала, що розчарована тим, що за 15 місяців перебування на посаді наглядова рада не змогла досягти нічого відчутного, та залежала від схвалень її рішень з боку уряду.

Беттонвілль сказала, що відчуває, що деякі члени наглядової ради мають "свій порядок денний", хоча вона не уточнила, про кого саме йдеться і що саме передбачає цей порядок денний.

Раніше джерела, близькі до "ОГТСУ", висловлювали занепокоєння щодо так званого "кумівства" та спроб деяких представників держави в наглядовій раді призначити на високі посади близьких людей, пише ICIS.

[Наглядова рада "МГУ" складається з п'яти членів, включаючи двох представників держави (Віктор Пинзеник і Тетяна Федорова) і трьох незалежних членів (Уберт Беттонвіль, Ян Чадам та Ірина Марушко). Беттонвіль очолює наглядову раду "МГУ".

Рішення наглядової ради приймаються простою більшістю голосів, причому голова має право вирішального голосу в разі рівного розподілу голосів.

Із заяви голови Беттонвілль випливає, що вона була незадоволена діяльністю щонайменше трьох членів наглядової ради – тобто, окрім представників держави, це означає незадоволення роботою принаймні одного незалежного члена – SOE Weekly.]

Беттонвіль також нарікала на те, що "ОГТСУ" не має постійного генерального директора після того, як у вересні 2022 року було звільнено попереднього гендиректора "ОГТСУ" Сергія Макогона. Вона також додала, що вважає Макогона "хорошою людиною з сильними лобістськими здібностями".

[Рішення про звільнення Макогона ухвалила наглядова рада "МГУ". Беттонвіль не уточнила, чи голосувала вона за звільнення Макогона у вересні 2022 року. – SOE Weekly.]

Вона повідомила, що новий гендиректор Дмитро Липпа був обраний "МГУ" 31 грудня 2022 року, але він не міг вступити на посаду, оскільки відповідні рішення Міністерства енергетики та Кабінету Міністрів досі не прийнято, що ставить під сумнів незалежність "МГУ".

[Єдиним акціонером "МГУ" є Міністерство енергетики. "МГУ" є власником "ОГТСУ", а наглядова рада "МГУ" виконує функції загальних зборів "ОГТСУ". – SOE Weekly.]

Беттонвіль також зазначила, що виконуючий обов'язки голови правління "МГУ" [Олександр Лісніченко – SOE Weekly] залишив компанію і втік з країни на початку лютого.

Замість нього посаду обійняв Дмитро Фудашкін [очевидно, як в.о. генерального директора – SOE Weekly]. Джерело, близьке до "ОГТСУ", повідомило ICIS, що Фудашкін є близьким соратником Віктора Пинзеника, одного з представників держави в наглядовій раді "МГУ".

[Невідомо, коли і як Фудашкіна було призначено на цю посаду. Згідно з інформацією на сайті "МГУ", Олександр Лісніченко досі виконує обов'язки генерального директора. За даними SMIDA, в.о. генерального директора є Валерій Ноздрін, якого було призначено на цю посаду при створенні "МГУ" ще у 2017 році. – SOE Weekly.]

Макогон написав на своїй сторінці у Facebook, що це не вперше, коли Беттонвіль оголошує про свою відставку, але "ніхто нікуди ще не пішов", зазначив він.

Раніше ми писали, що наглядова рада "МГУ" досі не призначила нового керівника "ОГТСУ", більш ніж через п'ять місяців після звільнення попереднього гендиректора Сергія Макогона у вересні 2022 року.

Наглядова рада "МГУ" оголосила конкурсний відбір на посаду гендиректора 25 листопада 2022 року. Додаткової інформації не було оприлюднено, зокрема, скільки кандидатів подали заявки та коли буде завершено відбір.

Згідно вимог чинного законодавства кандидатура на посаду керівника "ОГТСУ" має бути спершу погоджена Кабінетом Міністрів України (КМУ), а вже потім призначена на посаду рішенням наглядової ради "МГУ".

Раніше ми повідомляли, що список кандидатів на посаду гендиректора "ОГТСУ" потрапив у ЗМІ. За інформацією джерел "Економічної правди", до списку претендентів увійшли 19 кандидатів станом на 19 грудня 2022 року. Кінцевим терміном подачі документів було 12 грудня 2022 року, що свідчить про те, що всі кандидати пройшли перевірку, і лонг-лист був сформований менш ніж за тиждень.

Раніше ми писали, що попередній гендиректор "ОГТСУ" Сергій Макогон був звільнений наглядовою радою "МГУ" 16 вересня 2022 року. Макогона змінив виконуючий обов'язки гендиректора Павел Юзеф Станчак. До цього Станчак працював заступником гендиректора "ОГТСУ" з питань розвитку та трансформації.

Макогон розкритикував новий конкурсний відбір, зазначивши, що в лонг-листі немає жодного іноземного кандидата. Він заявив, що процедура відбору була формальною, і додав, що не має сумнівів щодо того, хто увійде до шорт-листа. Макогон повідомив, що багато авторитетних кандидатів, з якими зв'язувалася компанія з добору персоналу, що проводила відбір [Odgers Berndtson – SOE Weekly], категорично відмовилися подавати заявки на конкурс.

Раніше Макогон заявляв, що перед його звільненням "МГУ" хотіли створити правління [ймовірно, з метою розмити повноваження Макогона, при цьому не звільняючи його – SOE Weekly]. Однак тепер, коли його звільнено, "МГУ" більше не потребує правління і просто хоче призначити лояльного генерального директора, стверджував Макогон.

За даними ЗМІ, у червні 2022 року наглядова рада "МГУ" офіційно запропонувала кандидатури Сергія Олексієнка та Андрія Хоменка на посаду гендиректора без проведення конкурсного відбору, але Кабмін не затвердив жодного з них.

Мінфін вимагає прискорити реформу корпоративного управління "ОГТСУ". Як повідомляє "Економічна правда", Міністерство фінансів звернулося до Міністерства енергетики з проханням прискорити реформу корпоративного управління "ОГТСУ", оскільки це є обов'язковою умовою для отримання Україною макрофінансової допомоги від Європейського Союзу (ЄС) у розмірі 18 млрд євро у 2023 році.

Міністерство фінансів повідомило, що це передбачає запровадження однорівневої моделі корпоративного управління "ОГТСУ" шляхом передачі компанії у пряму власність держави (в особі Міністерства енергетики), подальшу ліквідацію "МГУ" та створення незалежної наглядової ради та правління "ОГТСУ".

Раніше ми повідомляли, що "Європейська правда" оприлюднила умови, які Україна має виконати для отримання пакету макрофінансової допомоги від ЄС. Однією з цих умов є запуск корпоративної реструктуризації "ОГТСУ" до червня 2023 року.

Раніше ми писали, що 4 жовтня 2022 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства направив листа прем'єр-міністру Денису Шмигалю та міністру енергетики Герману Галущенку, в якому закликав уряд негайно здійснити такі ключові кроки для реалізації плану дій з корпоративного управління "ОГТСУ":

• передати "ОГТСУ" у власність від "МГУ" до Міністерства енергетики;
• прийняти новий статут "ОГТСУ", що передбачає створення незалежної наглядової ради в "ОГТСУ";
• провести конкурсний відбір членів наглядової ради "ОГТСУ";
• сформувати правління, яке буде обрано та призначено наглядовою радою "ОГТСУ", після створення такої ради.

[Зауважимо, що на цих пунктах наголошується у вищезгаданому листі Мінфіну. – SOE Weekly.]

Перепризначено двох із трьох представників держави у наглядовій раді "ПриватБанку". 3 березня 2023 року Кабінет Міністрів перепризначив двох представників держави у наглядовій раді "ПриватБанку" на другий термін.

Юлії Мецгер продовжили повноваження як представнику держави, що номінується президентом, а Артему Шевальову – Кабміном.

Мецгер була призначена на свій перший термін у липні 2019 року. Шевальов – у травні 2019 року.

[Наглядова рада "ПриватБанку" складається з дев'яти членів, серед яких шість незалежних членів та три представники держави.

Третім представником держави, призначеним Верховною Радою, був Сергій Олексієнко. У публічному доступі відсутня інформація про плани Верховної Ради щодо його перепризначення або звільнення. 

Конкурсний відбір на посади членів наглядових рад трьох українських державних банків – "ПриватБанку", "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" – розпочався одночасно 11 жовтня 2022 року з кінцевим терміном подачі документів 11 листопада 2022 року.

Раніше ми повідомляли, що 27 грудня 2022 року Кабінет Міністрів звільнив майже всіх незалежних членів наглядової ради "ПриватБанку" та замінив їх новими після конкурсного відбору.

Наразі не було жодної публічної інформації про відбір до "Ощадбанку" та "Укрексімбанку". – SOE Weekly.]

Держбанки витратили майже пів мільярда гривень на винагороду наглядовим радам та правлінням у 2022 році. За даними "Економічної правди" (ЕП), у 2022 році 68 членів правлінь та наглядових рад чотирьох українських державних банків отримали 477 мільйонів гривень зарплат, премій та інших винагород.

[Очевидно, ЕП використовує для своїх розрахунків наступні джерела даних: "ПриватБанк", "Ощадбанк", "Укрексімбанк" та "Укргазбанк". – SOE Weekly.]

Згідно зі звітами держбанків про винагороди, більшу частину цієї суми, 301 млн грн, становила винагорода правлінням. Решта, 176 млн грн, пішли на наглядові ради, пише ЕП.

Найбільший банк України "ПриватБанк" заплатив своїм топ-менеджерам і членам наглядової ради за минулий рік найбільше серед держбанків – понад 197,7 млн грн, а саме 116,8 млн грн членам правління і 80,9 млн грн членам наглядової ради.

"Укрексімбанк" у 2022 році виплатив членам правління майже 78 мільйонів гривень. Окрім основної заробітної плати, ця сума включає 34 млн грн премій та 12,8 млн грн "інших виплат у грошовій формі". Як пояснив банк у своєму звіті, члени правління перерахували свої премії за лютий 2022 року на підтримку ЗСУ, додає ЕП.

На наглядову раду "Укрексімбанк" витратив загалом 42,5 млн грн. У звіті зазначається, що вся березнева винагорода наглядової ради також була перерахована на підтримку ЗСУ.

"Ощадбанк" у 2022 році витратив 49,1 мільйона гривень на своє правління. Ці виплати включали заробітну плату, компенсації та страхові внески. Також банк виплатив 46,2 млн грн винагород та компенсацій членам наглядової ради.

"Укргазбанк" загалом витратив 64 млн грн на правління та наглядову раду. Члени правління отримали 57,3 млн грн заробітної плати, компенсації витрат у зв'язку з воєнним станом та додаткових виплат (у тому числі від профспілки). Ще 6,7 млн грн отримали члени наглядових рад.

За даними ЕП, середньомісячні виплати державних банків у 2022 році були наступними:

[Примітно, що середня винагорода члена правління "Укрексімбанку" була майже такою ж, як і в "ПриватБанку". "Укрексімбанк" є набагато меншим за розміром і зазнав значних збитків у 2022 році. – SOE Weekly.]

Нагадаємо, що у листопаді 2021 року члени команди SOE Weekly Олександр Лисенко, Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський проаналізували вимоги до розкриття винагород держпідприємств та банків, їх виконання та оприлюднені цифри у статті "Держкомпанії змусили розкрити зарплати керівництва: скільки вони заробляють і чому не всі звітують".

Нижче розрахункові середньомісячні зарплати в державних банках у 2021 році:

Раніше ми зазначали, що ці розрахунки є орієнтовними і до них слід ставитися з обережністю. Зокрема, формати звітності варіювалися від одного держпідприємства до іншого: деякі компанії звітували про винагороду, нараховану в жовтні, тоді як інші – про винагороду, виплачену в жовтні. В останньому випадку це може бути винагорода за вересень, жовтень або весь третій квартал.

Наприкінці 2020 року НБУ зобов'язав банки розкривати інформацію про винагороду, виплачену членам правління та наглядової ради.

СБУ повідомила про підозру колишнім керівникам "Антонова" у справі про знищення літака "Мрія". 10 березня 2023 року Служба безпеки України (СБУ) заявила, що повідомила про підозру колишньому генеральному директору ДП "Антонов" Сергію Бичкову в перешкоджанні діяльності ЗСУ.

За даними СБУ, напередодні повномасштабного вторгнення Росії посадовці "Антонова" не допустили українських військових на територію аеропорту "Гостомель" для підготовки до його оборони.

Такі злочинні дії призвели до тимчасового захоплення стратегічно важливого аеродрому та прилеглих населених пунктів, а також знищення літака Ан-225 "Мрія", додали в СБУ.

У січні-лютому 2022 року посадовці прямо заборонили українським військовим будувати оборонні укріплення на території аеропорту. Для цього вони віддали розпорядження заблокувати допуск нацгвардійців на територію об’єкта, зазначили в СБУ.

Про підозру також повідомили в.о. заступника генерального директора та керівника з авіаційної безпеки. За даними ЗМІ, йдеться про Михайла Харченка та Олександра Нетьосова.

Як заявили в Офісі генпрокурора України (ОГП), двох підозрюваних затримано, а щодо третього підозрюваного (колишнього заступника генерального директора) ОГП розглядає питання про оголошення його в розшук. Якщо їх визнають винними, їм загрожує до 15 років позбавлення волі.

Енергосектор

"Укренерго" зіткнулося з черговою атакою Росії ракетами та безпілотниками по енергетичних об'єктах. 9 березня 2023 року "Укренерго" повідомило, що Росія здійснила чергову атаку ракетами та безпілотниками на енергетичну інфраструктуру України.

За даними "Укренерго", це вже 15-а атака Росії з серії масових обстрілів.

Атака розпочалася в ніч на 9 березня 2023 року і тривала до ранку. За даними "Укренерго", внаслідок атаки було пошкоджено енергетичну інфраструктуру.

Через це довелося обмежити електропостачання у Житомирській, Харківській та Одеській областях. Для мінімізації ризиків у всіх регіонах були завчасно введені певні обмеження. Наразі триває ремонт енергосистеми та поступово відновлюється електропостачання.

За даними Міністерства енергетики, станом на 6:30 ранку 9 березня обстріли енергооб'єктів зафіксовані у Київській, Миколаївській, Харківській, Запорізькій, Одеській, Дніпропетровській та Житомирській областях.

Внаслідок обстрілу було відключено останню лінію електропередач, що з'єднувала окуповану Запорізьку АЕС з енергосистемою України, що створило ризик ядерного забруднення, додали в міністерстві. Станція працювала на дизель-генераторах. Пізніше "Укренерго" повідомило, що електропостачання Запорізької АЕС відновлено.

[Після кожного російського масованого ракетного удару по життєво важливих об'єктах інфраструктури України аварійні відключення часто тривають по кілька днів через проведення ремонтних робіт. Під час таких відключень люди в Україні залишаються без електрики, опалення, водопостачання або доступу до мобільного зв'язку. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли про попередню хвилю атак РФ ракетами і безпілотниками 10 лютого 2023 року.

Перед цим ми писали про чергову хвилю ракетних ударів та атак дронами з боку Росії 26 січня. За словами керівника "Укренерго" Володимира Кудрицького, цього разу, як і раніше, Росія не досягла своєї мети – спричинити колапс в українській енергосистемі.

Приватизація

ФДМУ отримав 1 мільярд гривень від приватизації з початку 2023 року. 7 березня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що з початку 2023 року провів 81 приватизаційний аукціон, в яких взяли участь 468 учасників, та залучив 1 млрд грн.

Раніше ми повідомляли, що 16 лютого 2023 року народна депутатка Роксолана Підласа (фракція "Слуга народу"), голова Комітету з питань держбюджету, написала на своїй сторінці у Facebook, що з початку 2023 року до бюджету на той час від приватизації надійшло 645 млн грн.

Раніше ми писали, що з 19 серпня 2022 року до кінця 2022 року на Prozorro.Продажі відбулося 220 приватизаційних аукціонів. У результаті до державного та місцевих бюджетів мало надійти 1,5 млрд грн.

ФДМУ не зміг продати Білгород-Дністровський морський порт з першої спроби, стартову ціну знизили удвічі. 3 березня 2023 року не відбувся запланований аукціон з приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту.

У системі Prozorro.Продажі зареєстровано новий аукціон, який має відбутися 13 березня.

Стартову ціну знижено удвічі – з 187,6 млн грн до 93,8 млн грн.

За словами керівника регіонального відділення ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях Олександра Славського, перший аукціон не відбувся, оскільки на нього не надійшло заявок.

За його словами, однією з причин є те, що після російського вторгнення Білгород-Дністровський порт був заблокований з моря і використовувався лише для перевалки вантажів.

Друга причина – це загальна вартість [для потенційного переможця – SOE Weekly].

Славський пояснив, що 20% ПДВ плюс 100 мільйонів гривень на погашення боргів мають бути враховані у вартості порту. "У будь-якому випадку, різний бізнес виявляв зацікавленість, тому ми чекаємо на повторний аукціон", – додав він.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ оголосив аукціон з приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту. Це мав бути другий продаж морського порту за часів незалежності України.

Також раніше ми писали, що 17 січня 2023 року ФДМУ продав Усть-Дунайський морський торговельний порт за 201 мільйон гривень, що більш ніж утричі перевищує стартову ціну (60 мільйонів гривень). Це був перший продаж морського порту в історії незалежної України.

[Зазначимо, що, на відміну від Білгород-Дністровського, Усть-Дунайський морський порт функціонує як порт. – SOE Weekly.]

Групи впливу намагалися заблокувати угоду, оскаржуючи продаж через подання заяви до НАБУ та надсилаючи листи прем'єр-міністру Денису Шмигалю, спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку та голові ФДМУ Рустему Умєрову.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.