"Не бачу політичної волі швидко забрати російські активи в Україні". Інвестбанкір і власник УП Томаш Фіала
Наскільки подешевшали українські активи за рік війни, де ціни можуть злетіти на десятки відсотків, чи стала Україна залежною від Заходу та яких помилок припустилася влада.
Останні 10-15 км дороги на в’їзді в Київ із заходу – випалена земля. Однорідна сіро-чорна маса інфраструктури – результат військових боїв. Насправді ж усе це тисячі людських облич.
Одне з них – бізнесмен Томаш Фіала, у якого тут згоріли 90 тис кв м нерухомості. На контрасті, що хтось в цій місцевості втратив найцінніше – життя, втрати власника Dragon Capital виглядають другорядними.
Утім, сам він ставиться до цього ще простіше. "Ні", – коротко відповідає на питання, чи щось стискається в нього, коли проїжджає повз власне знищене "футбольне поле" складів.
Бізнес – це про цинізм, тому відповідь засновника Dragon Capital швидше логічна, ніж неочікувана. За дві години інтерв’ю його герой підтвердить це враження ще не раз.
"Ми все купуємо і все продаємо", – каже він, коли йдеться про причини недавньої зміни власника будинку в центрі Києва, у якому в тому числі розташований офіс "Української правди".
Кошти від цієї угоди були направлені на придбання українських облігацій. Їх дохідність співставна з банківським депозитом, але з держоблігацій можна не платити податки і не підтверджувати джерело походження коштів, витрачених на їх купівлю.
До того ж цінні папери гарантовані державою, яка їх неодмінно викупить. Звісно, якщо вціліє у війні і збереже платоспроможність.
Країні, яку роз’їдає корупція і яка веде війну, виконати ці умови буде важко. Тож коли бізнесмен говорить про боротьбу з корупцією, це не тільки про патріотизм, а й про гроші.
Громадянин Чехії Фіала тут не виняток, але очевидно, що він теж змінюється під впливом війни. Принаймні – у публічному полі. Усе інтерв’ю власник Dragon розмовляє українською з мінімумом росіянізмів.
* ЕП відобразила в тексті оригінальне мовлення Томаша Фіали – так, як воно звучало під час розмови.
Про падіння вартості українських активів та залежність України від Заходу
— Томаше, де вас застала війна 24 лютого?
— У Києві. О 5-й годині ранку я проснувся від вибухів. Даже не від вибухів, а від того, як двері в спальні вібрували від них. Після цього поїхав у офіс. 24-те провів весь день там.
— Не було бажання одразу збирати речі і їхати?
— Бажання зразу поїхати не було. Думав залишатися тут. Протягом дня отримав багато рекомендацій від колег, які поїхали, і від родини. Вирішив вночі поїхати, щоб менше машин. Виїхав десь після 22-ї 24-го.
— Коли ви перейшли на українську мову і чи користуєтеся нею в побуті?
— З того часу, коли переїхав до Львова. Там усі спілкуються українською, я теж намагався спілкуватися українською. З якимось відсотком русизмів. Но з часом комфортніше розмовляю українською.
— Намагаєтеся користуватися нею протягом всього часу чи тільки на офіційних подіях?
— Треба практикуватися більше, то я користуюся вдома. З дітьми спілкуюся чеською, з дружиною – українською. На роботі, напевно, більше половини колег зі мною спілкуються українською.
— На скільки подешевшали загалом українські активи з 24 лютого 2022 року?
— По-різному. Наприклад, суверенні облігації впали на 80% – торгуються десь за 20% від номіналу. Корпоративні – близько 50%, тобто від 40% до 60% від номіналу залежно від компанії. На акції ціни впали десь більше ніж на 50%.
— Якщо взяти київську нерухомість, наприклад, бізнес-центр "Леонардо". Скільки він коштував до війни і скільки коштує зараз?
— Зараз такі активи важко оцінити, тому що немає покупців, які готові витрачати десятки мільйонів доларів або сотні мільйонів доларів на активи в Україні, поки не закінчилася війна, поки є військовий ризик, адже може прилетіти ракета. Хоча вірогідність цього дуже маленька – Київ дуже добре захищений.
Но угод небагато, у тому числі в нерухомості. Наприклад, наша нерухомість уся працює, доходи від цієї нерухомості в доларах впали в середньому на 30%. Якщо продавати щось велике, то вам прийдеться робити дуже великий дисконт.
— 60%?
— Залежно від активу. На маленький актив – менше, на великий актив – більше.
Томаш Фіала: На зустрічі з Богданом я дізнався, що Зеленський не любить прізвище Фіала
— З будівлею на вулиці Діловій (напередодні Dragon Capital продала будівлю, у якій у тому числі орендує офісні приміщення УП – Ред.) так і було?
— Ні, цю ми продали без дисконту. Ми її купляли недорого. Продали за позитивним доходом для нас.
— Лише завдяки тому, що дуже дешево купили?
— Напевно, так. Ми її купили у 2018 році.
— Якщо взяти загальний портфель активів, якими володіє Dragon, за 100%, скільки з цих 100% ви продали за рік війни?
— У нас три активи згоріли, на жаль. А так, з того, що було, от продали будинок на Діловій. У грудні закрили цю угоду. Брокер з нерухомості привів клієнта, домовилися про ціну і закрили угоду. А більше так нічого не продавали.
Ми дивимося опортуністично: якщо можеш щось продати дорожче, ніж воно коштувало до війни, то це має сенс, щоб звільнити гроші, купити щось з дисконтом.
— Тобто ви продавали будівлю на Діловій, щоб щось купити?
— Да. Наприклад, докупили українських єврооблігацій. У минулому році більше купили українських активів, ніж продали.
— Скільки єврооблігацій коштує будівля на вулиці Діловій? Якщо конвертувати.
— Ціну, за яку цей будинок продали, не розкриваємо.
— Кількість єврооблігацій не назвете?
— Облігацій? Кількість не назвемо.
— Теоретично – Україна програє війну. Усі єврооблігації та ОВДП залишаться боргом держави чи ні? Виходячи з історичного досвіду, що може статися з цінними паперами?
— Є різні країни. Наприклад, Ірак, який до війни (вторгнення збройних сил міжнародної коаліції у 2003 році) теж мав облігації. Вони залишилися. Була реструктуризація, де списали 90% вартості облігацій. Це такий найпоганіший випадок, де була війна і де були облігації.
Не скажу, що це можна зрівнювати, бо там були другі причини війни. Скоріше, мало б сенс зрівнювати, якщо Росія програє війну і що буде з її боргами. Те, що Україна програє війну, навіть теоретично, ми такий сценарій не розглядаємо.
— Ви сказали щодо реструктуризації…
— Ми впевнені, що Україна переможе у війні. Питання – коли це станеться і як буде виглядати економіка країни, як буде виглядати борг, дефіцит бюджету.
З фінансової точки зору ситуація на цей рік виглядає непогано. Партнери повністю фінансують дефіцит бюджету, грошей прийде більше, ніж у минулому році, на 10 мільярдів доларів. Це дає можливість повністю фінансувати країну.
— Ви про зовнішні запозичення?
— Це і про запозичення, і про гранти. США нам дають гранти і Європа (ЄС – ЕП) дає кредит на 35 років під нульову ставку. Так, там є ставка, но вони компенсують цю ставку з бюджету Євросоюзу.
— Враховуючи, що країна живе фактично за зовнішні запозичення…
— І гранти.
— Так. Відбувається така собі гібридна "приватизація" бюджету та економіки. Чи можна сказати, що в економічному плані Україна вже під зовнішнім управлінням?
— Я б це приватизацією не називав. США нам дають гранти. Це добре для України, що ми отримуємо гранти, які не треба повертати. Вони нас рятують.
У кредитів від Міжнародного валютного фонду набагато більш жорстокі умови. Їх ціль – щоб ми перемогли в цій війні. Но вони не забувають про…
— …про себе?
— Не про себе, а про те, що ці гроші не повинні бути розкрадені.
— Але і щоб вони були повернуті. І питання – яким чином?
— Американські гроші повертати не треба, а європейські – да, но через 35 років.
Да, вони зацікавлені в тому, щоб Україна не була failed state (неспроможна держава – ЕП), щоб у нас були сильні інституції, сильна демократія, щоб ми рухалися в сторону Європейського Союзу, щоб тут була цивілізована економіка.
Це запорука того, що Україна буде економічно стійка, зможе ці гроші повернути і що ми зможемо захищати себе і Європу перед Росією.
— Одна з основних "страшилок", які часто експлуатує Росія: країнам, що розвиваються, надаються в борг гроші, потім за ці гроші ви віддаєте душу й тіло і опиняєтеся в рабстві.
Ми рухаємося до безвиході? У нас немає можливості тримати бюджет без зовнішніх запозичень і в той же час рано чи пізно ці запозичення доведеться якось віддавати.
— Така ситуація, війна. У нас на початку війни були дуже гарні показники. Борг України до ВВП був нижчий 50%. Це один з найкращих показників Європи. Наприкінці минулого року він піднявся до понад 80%.
— Ні, він і наприкінці 2023-го не буде 100%. Но всі ці борги дуже довгі і дешеві. Коли війна закінчиться, то економіка почне зростати, а борги настільки зростати вже не будуть.
Що повинна держава робити в цій ситуації, і це основні помилки, які наш уряд зробив у минулому році: не треба було знижувати податки. У першу чергу – на імпорт, для ФОПів. ПДВ на імпорт повернули тільки з 1 липня, а треба було це робити раніше або взагалі з цим не експериментувати.
Ми повинні максимізувати доходи від митниці, податкової, де дуже багато корупції залишається досі. Канєшно, це дуже погано, що навіть у військовий час, коли податки – єдиний спосіб фінансувати армію, там стільки крадеться грошей.
Данило Гетманцев: Якщо я мовчу, значить, я "в темі". Або "в долі". Або "в темі" і "в долі"
Про медіабізнес, комерційну нерухомість та корупцію
— Можете назвати компанії чи особи, як, крім вас, володіють Dragon Capital?
— Не зможу. Є кілька колег, у яких є опціони, які у випадку продажу компанії конвертуються в дохід.
— Це питання було в контексті того, що тривалий час у 2000-х…
— Goldman Sachs був акціонером. Я викупив у них частку у 2017 році. Вони були акціонером з 2007 року до 2017 року. Зараз я на 100% власник компанії. У кількох ключових колег є опціони.
ЕП: наприкінці 2007 року інвестиційний банк Goldman Sachs придбав міноритарну частку в капіталі Dragon Capital. У березні 2017 року відбувся зворотний викуп цієї частки.
— У вас була ідея купити телеканал. Можливо, зараз саме час для цього?
— Ми про це думали, коли Медведчук концентрував новинні канали. Кілька разів ми з колегами про це думали, но вирішували, що не має змісту купувати телеканал. Дуже велика конкуренція і це ніколи не буде прибутковим. Як мінімум, 5 мільйонів доларів він буде коштувати.
Цих каналів дуже багато, велика конкуренція. Середній вік глядачів – "60 плюс". Ми бачимо, що телебачення взагалі падає по всьому світі. Це люди роблять тільки з політичних причин, щоб монетизувати через політику, а нам це нецікаво.
ЕП: у медіабізнесі Dragon Capital є власником "Української правди", NV (входять сайт та радіо) і фінансових медіа Finance.ua та "Мінфін".
— В Україні впав увесь бізнес і медіа – не виняток. Як змінилася економіка вашої медіагрупи?
— На початку війни у вас (в "Українській правді" – ЕП) в рази зріс трафік, но рекламні доходи в Україні впали. Тоді ми звернулися до друзів у Європейському Союзі, у Чехії та інших країнах і отримали допомогу (йдеться про грантову підтримку, яку залучала "Українська правда" – ЕП).
Треба сказати, що ви і NV дуже добре працювали, у вас зросла аудиторія. І не тільки в Україні, а й за кордоном, де реклама коштує в рази більше. 10% ваших читачів із США, 4% – з Германії, 58% – з України. Це три найбільші країни вашої аудиторії.
Протягом року ваші доходи від реклами зросли, і витрати ви покриваєте за рахунок рекламних доходів.
— Тобто дотувати не треба було?
— Нам як власнику не треба було. Допомогли ті гранти, які ви отримали з різних країн Європейського Союзу та США.
— Якщо прийняти бізнес Dragon за певний кошик, то до війни в ньому було два напрямки: послуги посередника та інвестиції у власний капітал. Яким було співвідношення цих напрямків до війни і яким воно є зараз?
— Залежно від року, якщо брати середнє за останні десять років, то десь 50 на 50. Зараз те саме.
— Як людина з таким капіталом, як у вас, може вільно рухатися по Києву без охорони (у 2021 році Forbes оцінив статки Томаша Фіали 340 млн дол – ЕП)?
— Я тут уже 26 років і ніколи не користувався охороною. Київ достатньо безпечне місто.
— Що зараз відбувається з комерційною нерухомістю?
— Угод майже немає, тим більше великих, тож цей ринок не дуже активний. Це очікувано.
У 2014-2015 роках теж угод було дуже мало. Покупці готові були купляти тільки дуже дешево, а продавці не були готові продавати. Різниця між попитом і пропозицією по ціні дуже-дуже велика. Вона починає зближатися, коли закінчується війна.
Такого обвалу цін на нерухомість, як тоді, ми не очікуємо, тому що війна 2014-2015 років супроводжувалася фінансовою кризою – банківська сфера була нереформована. Зараз фінансова система стабільна і такої пропозиції нерухомості, активів з банків, які збанкрутували, були ліквідовані, ми не очікуємо.
Що стосується вакантності (незайняті площі – ЕП). Якщо зрівняти з 2015 роком, то вакантність складської нерухомості близька до нуля. Тоді була 15-20%. У наших ТРЦ вакантності немає, а в великих, до яких треба доїжджати, там є.
В офісах вакантність у Києві около 25%. У 2015 році на піку була 30%. Орендні ставки теж опускалися до сьогоднішнього рівня. Ситуація схожа на ту, яку мали тоді. Вакантність в офісах протягом 2016-го, 2017-го до 2018 року знизилася до 5%. Орендні ставки зросли за ці пʼять років, напевно, у два рази.
ЕП: Dragon Capital володіє трьома ТРЦ в Києві (Piramida, Aladdin, Smart Plaza Obolon), одним у Львові (Victoria Gardens) та одним у Вінниці (Sky Park).
— Ваш прогноз щодо комерційного і житлового ринків нерухомості. Що буде з цінами в цих сферах у найближчий рік?
— У цінах за квадратний метр?
— Так.
— Усе залежить від війни, від безпекової ситуації, як її будуть усі оцінювати.
— Чи варто очікувати значного стрибка цін, якщо завтра війна закінчиться?
— Да, ціни підростуть на кілька десятків відсотків.
— Одразу? За день?
— Да. Ринок не дуже ліквідний, як я говорив, угод небагато. Очікування продавців зразу підстрибнуть на кілька десятків відсотків.
Офіси, торгові центри, склади. Як змінюються тренди в комерційній нерухомості
— Чи готуєтеся ви до цього? Можливо, через скуповування земельних ділянок для будівництва.
— У нас є запас, який ми ще до війни напрацювали, тому є куди інвестувати після війни.
Зараз спрямуємо інвестиції в індустріальний парк у Львові. Там 23 гектари і можна побудувати 140 тисяч квадратних метрів. У цьому році закінчуємо першу чергу на 15 тисяч квадратних метрів. Після війни, можливо, навіть під час війни, будемо починати другу чергу.
Можемо інвестувати взагалі 70 мільйонів доларів. У нас є проєкт індустріального парку в Києві. Майданчик на 50 гектарів і майже все готове до будівництва. Можемо побудувати 200 тисяч квадратних метрів.
Є площадки, де згоріли понад 100 тисяч квадратних метрів, які ми хочемо після війни знову збудувати.
— За рік війни ви отримували пропозиції з категорії: "Томаше, добрий день, я банкрут, продаю бізнес за 10% від його вартості"?
— Не було такого.
— На ринку були такі угоди?
— Не чув про таке.
— Зараз, коли іде війна, руйнується не тільки інфраструктура в Україні, руйнуються і великі підприємства. СКМ втратила багато металургійних виробництв, "Приват" значною мірою втратив нафтопереробку та автозаправний бізнес. Чи нівелює цей процес інститут олігархії?
— Частично так. Думаю, це навіть більше зв’язано з меншим впливом парламенту на політику та економіку, з меншим впливом медіа, телебачення в першу чергу.
Те, що ми маємо зараз – "Телемарафон", відсутність політичних шоу, відсутність перспективи виборів, – знижує вплив і опозиційних політиків, і олігархів на політику.
— Чи можна сказати, що коли війна закінчиться, то влада олігархів закінчиться автоматично? Чи це зворотне явище і воно може так само легко повернутися?
— Є деякі олігархи, які мають вплив, або корупціонери, які мають вплив. Олігархи крадуть у держави або корупціонери, які сидять на закупках у міністерствах і крадуть у держави, – невелика різниця, хто краде…
Головне, щоб добре працювали суди, правоохоронні органи, антикорупційні органи, САП, НАБУ та ВАКС, які будуть виявляти цю корупцію і саджати за неї.
— В останні тижні бачимо багато прикладів звільнень представників влади. Це імітація бурхливої діяльності перед західним світом, щоб він не відвернувся, чи справжня боротьба з корупцію?
— Поки що таке змішане впечатлєніє від цього. Да, були обшуки, но якщо людям, у яких проходили обшуки, не пред’явили звинувачення, вони не появилися в судах, запобіжні заходи для них не обрали, то це виглядає більше як шоу для населення, щоб заспокоїти. Будемо дивитися дальше.
Думаю, ця хвиля (звільнень – ЕП), що почалася, не закінчиться. Це буде і під тиском громадського суспільства, медіа і наших західних партнерів.
На початку війни всі боялися критикувати, щоб не розхитати ситуацію і щоб продовжувати отримувати підтримку Заходу. Думаю, тепер цих скандалів будемо бачити більше і це буде тиснути на владу.
— Звідки виникло попереднє питання? Один з недавніх прикладів – ексзаступник голови Міноборони, у якого в дивані знайшли купу грошей. Відео цього обшуку з’явилося через пів року після того, як ця подія відбулася.
Є враження, що влада приберігає такі зйомки, а потім піднімає їх, щоб нагадати про боротьбу з корупцією.
— Да. Думаю, влада, вважає, що скандали негативно відобразяться на всій владі. То такий інстинкт номер один, щоб взагалі не було скандалів. Но зараз вони вже є. Плюс, напевно, цю інформацію різні люди зливають. Можуть це використовувати проти своїх конкурентів. Треба з цією інформацією уважно працювати, щоб не бути використаним.
Про втрачені склади, позов до РФ та помилки влади
— Ви останній раз коли тут були (дорога в районі Стоянки – ЕП)?
— Коли з України виїжджав наприкінці квітня – на початку травня, то заїжджав подивитися.
— Щось стискається, коли заїжджаєте чи проїжджаєте повз?
— Ні. Ми інформацію отримали ще 4 березня – побачили в соцсетях, коли це горіло. Писали, що горить склад Mary Kay. Тут був такий великий склад на 90 тисяч квадратних метрів.
ЕП: Dragon Capital втратила логістичний комплекс West Gate Logistic (Стоянка), складський комплекс "Термінал" (Буча) та виробничий комплекс у Гостомелі (чайна фабрика Unilever).
— Тут (у Стоянці – ЕП) залишилася будівля на 7,5 тисяч квадратних метрів. Вона теж постраждала, її обстрілювали. Ми її відремонтували невеликим коштом і здали в оренду. А той, що за нами, у жовтні ми домовилися з однією компанією, яка за свій кошт все це прибирає. Металолом вона забирає, щоб компенсувати затрати.
— Ви втратили тільки будівлю. Те, що було в ній, не ваше?
— Це було не наше, а орендарів. Там збитків, напевно, теж на приблизно таку ж суму, як ця будівля. Будівля – це 90 тисяч квадратних метрів. Можете помножити на 600 доларів за квадратний метр, щоб побудувати з нуля. Десь 50 мільйонів доларів тут згоріли. Товару було на таку ж суму. Тільки вина й алкоголю Goodwine на 15 мільйонів євро.
— Ви не цікавилися, як це відбулося? У ході боїв?
— У ході бойових дій. Було попадання. Машини згоріли і вікна вибивало. Від чого воно згоріло? Є підозра, що авіабомба могла сюди попасти.
— Є воронка?
— Да, велика воронка посередині. У Київській області згоріли 11 складів. Три наші і в других власників вісім.
— Щодо збитків. Ви будете пред’являти претензію на компенсацію?
— Да, обов’язково. Ми вже судимося з Російською Федерацією по збитках в Криму. Дуже довгий процес.
Сподіваємося, що активи російських олігархів, центрального банку будуть конфісковані на користь України, що буде загальний процес для всіх українців, держави і бізнесу, де можна буде подаватися в якийсь арбітраж по збитках.
— Позов поданий?
— Не поданий. Зараз немає змісту його подавати. Ми всі ці збитки зафіксували, відкриті справи в прокуратурі.
Влада вже наголосила, що вони будуть намагатися конфіскувати заморожені активи на користь України і що, можливо, через рік буде якийсь загальний процес для всіх українців.
— Усі розраховують на ці заблоковані активи центробанку Росії. Їх вистачить на компенсації державі, людям, бізнесу? Втратили ж усі.
— Да, втратили всі. Активів заблоковано на 300 мільярдів доларів. Інститут Київської школи економіки нарахував фізичної шкоди десь на 140 мільярдів доларів. Цього повинно бути достатньо.
— Влада озвучує цифру 700 мільярдів євро. Ідеться про втрачену вигоду?
— Да, включая це.
— Ви будете подавати тільки на компенсацію знищеного чи і на втрачену вигоду?
— Тільки знищеного. Думаю, достатньо буде тільки тієї компенсації. Хоча, якщо за рахунок Російської Федерації можна подаватися на упущену вигоду, то да. Не для того, щоб забирати гроші, які будуть потрібні державі або людям, у яких згоріли будинки, це пріоритет.
У Росії багато нафти, газу. Можна подаватися на упущену вигоду, чому ні? Можна нафтою брати або газом.
— Скільки у відсотках у втрачених активах ваші кошти, а скільки – ваших партнерів?
— У цьому об’єкті наша доля – 51%, 49% – наших партнерів.
— Це іноземні партнери?
— Да, це іноземні партнери.
— Щодо іноземних партнерів. Якщо дивитися на війну цинічно, то це період можливостей. Можна купувати дуже дешево.
Чи дивитеся на ситуацію такими очима? Чи бачите активізацію іноземних інвесторів, що це шанс купити щось з дуже серйозним дисконтом?
— Люди дивляться, але таких угод дуже небагато. Велика різниця між тим, що люди готові платити, та за що готові продавати. Якусь ліквідність бачимо в єврооблігаціях.
— А якщо казати про реальні активи – виробництва, заводи?
— Я не бачу, угод дуже мало поки що.
— Яка ваша думка щодо рішення влади про специфічну націоналізацію "Укрнафти", "Мотор Січі" та інших підприємств? З одного боку – війна, під прикриттям якої можна ухвалювати будь-які рішення. З іншого боку – інвесторів це лякає.
— Да, право власності – це основа для бізнесу і для майбутніх інвестицій. Це дуже важливо.
— Це рішення виправдане?
— У цих випадках я зрозумів логіку, яку влада використала, щоб націоналізувати ці активи.
— У чому логіка?
— У випадку з нафтогазовими активами вони дуже погано керувалися, не платили податки, виводили з цих компаній десятки мільярдів гривень, не ділилися з державою, яка там теж власник. Це було дуже погано для держави.
"Запоріжтрансформатор" у банкрутстві, тож якщо нам потрібні трансформатори, краще їх виробляти в Україні, ніж транспортувати. Тим більше, що нам дають гроші. Те саме з "АвтоКрАЗом" – машини потрібні для військових.
— Чи потрібна зараз зустріч великого бізнесу з владою?
— У нас, у великих бізнес-асоціацій, Європейської бізнес-асоціації, є нормальний контакт з владою, з міністрами, є публічні зустрічі.
— Такі зустрічі, яка була 23 лютого?
— З президентом зустрічі не було.
— Вона потрібна?
— У нас є спілкування.
— Судячи з паузи, не потрібна.
— Було б цікаво. Можна було б президенту довести якісь думки. Но пріоритети у нього військові, дипломатичні. Це зрозуміло, на цьому концентрується. Ми свої думки доводимо до людей, які відповідальні в уряді за економіку, і вони, напевно, йому доводять ці рекомендації.
— Яких ключових помилок влада припустилася за останній рік?
— Знижений ПДВ на імпорт, це було дуже погано, і некомпенсування ПДВ при експорті на початку війни. Це невигідно для вітчизняного виробника, коли ти можеш імпортувати в країну без ПДВ. При фіксованому курсі це призвело до зростання імпорту.
— Можете навести приклад, хто з виробників що втратив через це рішення?
— Продуктів харчування завезли багато. Влада боялася, що ринок не буде насичений. Уже у квітні було зрозуміло, що почали знову працювати, все є, все виробляться.
— Тобто вже у квітні потрібно було скасувати це рішення?
— Да, це було потрібно відміняти набагато швидше. Воно було відмінене з 1 липня. Зараз є намагання відмінити ПДВ на імпорт обладнання для виробництва. Це не треба робити.
ПДВ теж знизили на нафтопродукти, акциз на нафтопродукти, ФОПам податки знизили з 5% до 2%. Зниження податків не мотивує більше працювати. Твоє підприємство або в безпеці і ти працюєш, або не працюєш. Якщо податок 5% або 2%, то це не впливає на рішення працювати.
— А друга помилка?
— Є помилки в антикорупційному напрямку. Була велика затримка з призначенням голови Антикорупційної прокуратури. Це можна було зробити набагато швидше.
Плюс корупція в Міністерстві оборони. Міністерство оборони повинно бути криштально чистим. На цьому владі потрібно було сфокусуватися в першу чергу. Красти в армії недопустимо під час війни.
Думаю, що таких скандалів не було б, якби крали на дорогах чи на чомусь іншому.
— Тобто на дорогах красти можна?
— Ні. Просто, як можна красти в армії, коли країна захищається?
— Третя помилка?
— Повільно націоналізуються російські активи. Я не бачу політичної волі швидко забрати російські активи, які є в країні. Це допомогає російським власникам реєструвати їх на інших власників. Є підозра, що вони якось домовляються, їх корумпують.
Ці активи потрібно або віддавати в керування, а прибуток направляти до держави, або націоналізувати і продавати.
От наступного тижня буде конкурс АРМА (Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів – ЕП) по "Моршинській" (належить російському олігарху Міхаїлу Фрідману, акції арештовані – ЕП).
Странно, що цей актив знаходиться в АРМА вже багато місяців і тут в п'ятницю оголошується конкурс (на управителя – ЕП) про те, що через 12 днів ви повинні подаватися.
І АРМА не дуже відкрите, щоб надавати інформацію. Це теж визиває підозру, що вже є хтось, з ким домовилися, щоб передати. Корупція в АРМА теж присутня.
— Війна – дуже зручний час для того, щоб заробляти брудні гроші. Корупція збільшилася, зменшилася чи залишилася на довоєнному рівні?
— Я сподіваюся, що не збільшилася.
— Тобто залишилася така, як була?
— Сподіваюся, що зменшилася або залишилася такою, як була. Що все-таки в людей є якась совість.
Усі фото Дмитра Ларіна