Схеми на 140 мільярдів: як бізнес ухиляється від податків із зарплат

На сайтах з пошуку роботи можна натрапити на цікавий феномен: роботодавці пропонують "офіційне працевлаштування".

Річ у тім, що легальне працевлаштування давно перетворилося на своєрідний привілей, доступний далеко не в кожній компанії. При цьому українці й самі не поспішають платити податки.

За даними соціологічних досліджень, більш ніж половина громадян погодилися б отримувати частину зарплати в конверті, зменшуючи таким чином податкові відрахування, а 16,6% опитаних заявили, що вже так роблять. Повністю нелегально працює кожен п’ятий.

Якби у 2021 році всі українці, що працюють, офіційно оформили трудові відносини, то додаткові надходження до бюджетів дорівнювали б річним видаткам на утримання Міністерства оборони – понад 130 млрд грн.

Які схеми використовують роботодавці, щоб ухилитися від сплати податків, і чому в Україні невигідно платити працівникам "білі" винагороди?

Проблема на 140 мільярдів

Наприкінці листопада Центр соціально-економічних досліджень "CASE Україна" спільно з Інститутом соціально-економічної трансформації презентували щорічне дослідження найбільш вагомих для державних фінансів схем з ухилення від сплати податків, яке стосувалося 2020 року.

У попередніх дослідженнях склалася традиція: першість за завданою шкодою бюджету посідали офшорні схеми та контрабанда. Однак цього разу лідери рейтингу поступилися схемам з ухилення від сплати податків при виплаті зарплат.

Автори дослідження пояснюють це структурними змінами законодавства, наприклад, запровадженням антиофшорних законів, та економічною кризою.

Ще одна причина, чому ухилення від сплати податків із зарплат набуло таких масштабів у 2020 році, – реакція бізнесу на карантинні обмеження.

Щоб протриматися на плаву, багатьом підприємцям, особливо в секторі послуг, доводилося переводити працівників на неофіційне працевлаштування та виплачувати їм зарплати в конвертах.

Імовірно, з цим пов’язане різке зростання готівки в обороті, яке у 2020 році зафіксував НБУ. Готівка не лише дозволяла фінансувати зарплати в тіньовому секторі, а й живила обороти інших схем – податкових скруток та контрабанди.

"Найбільші зловживання у 2020 році спостерігаються за схемою "заробітні плати в конвертах" – втрати бюджету оцінюються 110-150 мільярдами гривень на рік. Чотирирічний лідер – контрабанда та порушення митних правил – відійшов на друге місце (70-120 млрд грн – ЕП)", – пояснюють дослідники.

При офіційному працевлаштуванні із зарплати утримуються податок на доходи фізосіб (ПДФО) – 18% та військовий збір – 1,5%. Крім того, роботодавець зобов’язаний нарахувати на ставку працівника єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 22%.

Отже, ухилення від сплати податків шкодить не лише держбюджету, а й місцевим бюджетам (надходить частина ПДФО) та фондам соціального страхування, передусім Пенсійному фонду.

Використання схем з ухилення від оподаткування зарплат дає роботодавцям очевидну вигоду: вони зменшують витрати на податки та ЄСВ. Однак у цих схем є зворотний бік: для їх функціонування потрібна готівка, за отримання якої бізнес сплачує "комісійні" конвертаційним центрам.[BANNER1]

Найпоширеніші схеми

Найпоширенішим способом ухилитися від сплати податків та зборів із зарплати є її виплата в конверті. Цю схему можна поділити на дві групи: виплата в конверті частини або всієї зарплати.

"Мінімалка" + "конверт". Виплата частини зарплати неофіційно, як правило, у готівковій формі, дозволяє економити на сплаті ЄСВ. За цією схемою працівники оформляються офіційно, але за документами отримують "мінімалку" (6 500 грн).

Офіційне оформлення дозволяє приблизно порахувати, скільки українців працевлаштовані на "мінімалку". Такі розрахунки стали можливі завдяки аналізу розподілу громадян за розмірами їх офіційних доходів.

Розподіл показав непропорційно велику кількість людей, які отримують "мінімалку". У небюджетному секторі їх 1,75 млн, хоча математичні моделювання показують, що реальна кількість таких людей має бути близько 500 тис.

Можна припустити, що частину зарплати "в конверті" в Україні отримує близько 1,25 млн працівників.

Обсяги втрат бюджету від використання цієї схеми експерти оцінюють 30 млрд грн на рік включно з коштами, які недоотримують Пенсійний фонд та інші соціальні фонди.

Перевага для роботодавця від застосування цієї схеми  – економія на сплаті ЄСВ, адже збір сплачується з мінімальної зарплати, а не з усієї винагороди працівника.

Основний недолік – необхідність акумулювати значні обсяги готівки, особливо у великих колективах.

Для працівників використання цієї схеми теж має переваги: на відміну від повністю нелегального працевлаштування, на них поширюються вимоги трудового законодавства та певні трудові гарантії. Хоча в старості вони зможуть розраховувати лише на мінімальну пенсію – 1 934 грн.

"Повний конверт". На відміну від часткової виплати зарплат готівкою, масштаби повністю тіньового працевлаштування оцінити складно. Такі трудові відносини перебувають поза офіційним обліком і часто – поза банківською системою.

Якщо вірити соцопитуванням та оцінкам Держстату, усю зарплату в конверті в Україні отримують 3,2-3,5 млн осіб.

Якби кожен з них отримував середню зарплату офіційно, то за 2020 рік державний та місцеві бюджети додатково отримали б 80,18 млрд грн ПДФО, 6,68 млрд грн військового збору та 98 млрд грн ЄСВ.

Експерти наводять менші розрахунки втрат держави від виплати в конвертах усієї зарплати: близько 100 млрд грн на рік. Однак і це доволі багато.

Щоб виплачувати такі обсяги зарплат готівкою, цю готівку потрібно десь узяти. Це стає великою проблемою для роботодавців і великими можливостями для реалізації інших схем, зокрема з ухилення від сплати ПДВ.

Повністю нелегальне працевлаштування популярне не лише тому, що дозволяє економити на податках. Воно знімає з роботодавця відповідальність за нещасні випадки на виробництві. 

Тож не дивно, що найбільше цією схемою зловживають у компаніях, де є високі ризики отримати виробничу травму, наприклад, на будівництві.

ФОП замість найму. Зловживання спрощеною системою оподаткування – одна з найменш шкідливих для держави схем. Працівник оформляється ФОПом (як правило, третьої групи), а роботодавець нібито замовляє в нього послуги.

Для роботодавців ця схема вигідна, бо вони звільняються від сплати ЄСВ та обов'язку бути податковими агентами працівників. Ці турботи лягають на плечі ФОПів.

Підрахувати, скільки ФОПів є прихованими штатними працівниками, складно. Є думка, що у сфері ІТ та в креативній індустрії замість штатних працівників переважно використовують ФОПів.

За розрахунками колишнього голови податкової служби, з 1,5 млн ФОПів, які використовують спрощену систему оподаткування, лише 10% або 150 тис є малими підприємствами. Решта 90% "спрощенців" – наймані працівники.

Попри це, втрати від застосування цієї схеми для бюджету не такі масштабні, як у випадку із зарплатами в конверті, адже ФОПи сплачують податки.

Зокрема – 5% від доходу до бюджетів за місцем реєстрації та 22% від мінімальної зарплати (1 430 грн) до Пенсійного фонду та інших фондів соцстрахування.

За розрахунками експертів, від використання ФОПів замість офіційного працевлаштування держава щороку недоотримує 10 млрд грн.

Зарплата на одного для всіх. Це одна із схем ухилення або мінімізації податкових відрахувань при виплаті зарплат, які ґрунтуються на лазівках у податковому законодавстві.

Лазівка полягає у встановленому законом максимальному розмірі ЄСВ, який сплачується із зарплати.

Якщо вона перевищує 15 мінімальних зарплат (у 2021 році – 90 тис грн, з 2022 року – 97,5 тис грн), ЄСВ буде розраховуватися не з фактичної суми винагороди, а максимум з 15 "мінімалок".

Наприклад, якщо працівник у 2021 році щомісяця отримував по 1 млн грн, то роботодавець платив 22% ЄСВ до соціальних фондів з 90 тис грн, тобто 19,8 тис грн замість 220 тис грн.

Деякі компанії оформляють одну людину, якій нараховують зарплати за непрацевлаштованих колег. Такій людині можуть нараховувати 1 млн грн щомісяця. Після отримання грошей працівник виплачує з них зарплати іншим працівникам.

Використовувати цю схему тим вигідніше, чим більшу офіційну зарплату одному або кільком працівникам переказуватиме роботодавець.

Однак її використання не звільняє компанію від необхідності платити 19,5% ПДФО та військового збору з офіційно виплаченої винагороди. Недоліком є і клопоти з розподілу зарплат між неоформленими працівниками.

Інша схема – виплата дивідендів замість зарплати. Для її застосування роботодавець має зробити своїх працівників співвласниками одного з підприємств.

Така схема має нюанси. Наприклад, її можуть застосовувати лише товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Для них не встановлені обмеження щодо частоти виплати дивідендів, на відміну від акціонерних товариств, де для ухвалення такого рішення необхідно щоразу скликати загальні збори.

Виплата дивідендів замість зарплати звільняє роботодавця від обов’язку сплачувати ЄСВ, а ставка ПДФО з таких платежів становитиме лише 5%. За даними джерел ЕП, цю схему використовують власники однієї з мереж ритейлу.[BANNER2]

Замість висновку

Ключова проблема, через яку значна частина українців працює неофіційно, – відносно високе податкове навантаження на фонд оплати праці.

"Якщо порівнювати Україну з подібними країнами за рівнем розвитку, то в нас один з найвищих рівнів оподаткування праці", – вважає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

Це означає, що підприємство витрачає на працівника більше, ніж він заробляє. Наприклад, щоб працівник отримав 8 тис грн, роботодавцю потрібно витратити понад 12 тис грн, у які ще входять податки та збори, пов’язані з її виплатою.

Неофіційне працевлаштування коштує сотні мільярдів гривень на рік, які держава недоотримує в найбільш чутливих сферах: децентралізації та пенсійному забезпеченні. Тож не дивно, що уряд намагається мінімізувати ці втрати.

Найбільш очевидний спосіб – підвищення мінімальної зарплати, з якої сплачують податки ті, хто отримує частину зарплати в конверті, та ФОПи-працівники.

Проте позитивний ефект від її підвищення часто з’їдають державні видатки на зарплати в бюджетному секторі. В уряді це розуміють, тож час від часу оголошують "хрестовий похід" проти схеми з використання ФОПів замість найму.

Востаннє з такою ініціативою влада виходила в лютому. Законопроєкт встановлював сім ознак трудових відносин. Якщо відносини між ФОПом та компанією підпадали хоча б під три з них, то такого ФОПа мали найняти на роботу.

Зрештою, від ухвалення документа влада відмовилася під тиском ІТ-бізнесу та креативних індустрій. Для останніх підвищення податкового навантаження в умовах постійних карантинів могло стати фатальним ударом.

Крім методу батога влада інколи вдається до пряника, знижуючи податкове навантаження на працю. У грудні 2015 року Верховна Рада майже вдвічі знизила розмір ЄСВ, який роботодавці платять за працівників.

Тоді це спровокувало стрімке падіння надходжень до державних фондів. Однак після цього роботодавці почали виплачувати працівникам вищі зарплати, що свідчить про часткову детінізацію трудових відносин.

Про ефективність зниження податків у боротьбі з тіньовою економікою свідчить й економічна теорія. Зокрема, теорія, запропонована американським економістом Артуром Лаффером.

"Крива Лаффера" показує взаємозв’язок між рівнем податкових ставок та доходами бюджету.

Коли в країні високі ставки, то доходи бюджету низькі через ухилення від сплати податків. При зниженні ставок доходи бюджету зростають, поки не досягають оптимального рівня.

Цю теорію активно застосовували США за часів президента Рональда Рейгана. Тоді вдала податкова політика дозволила стимулювати промислове виробництво.

Схоже, цю теорію можуть випробувати і в Україні. Такі заяви влада Зеленського робила у 2019 році. Тоді пропонувалося об’єднати ЄСВ, ПДФО та військовий збір в один податок.

За даними співрозмовників ЕП в парламенті, відповідний законопроєкт невдовзі можуть внести на розгляд Верховної Ради, та чи наважиться влада його ухвалити?

На 2023 рік в Україні заплановані дві глобальні економічні реформи: запровадження другого рівня пенсійного забезпечення та запуск Фонду майбутніх поколінь.

Кожен фонд потребуватиме значних видатків з бюджету. Звідки держава братиме кошти, незрозуміло навіть за нинішнього рівня податкового навантаження. Крім того, зменшення податків може не сподобатися МВФ.

Тож, найімовірніше, від боротьби з неофіційною зайнятістю за допомогою пряника в найближчій перспективі влада відмовиться. Якщо, звісно, там не придумають, як компенсувати падіння надходжень від податків та зборів на працю.