Нові податкові правила: що "Зе!Рада" проголосувала і чому бізнес вважає це "терором"

"Зе!Команда" підтримала курс попередньої влади в податковій сфері. "Слуги народу" вирішили не проводити радикальну податкову реформу "під ялинку", а обмежилися змінами щодо податкового адміністрування та запровадили контроль за іноземними операціями.

Про що саме йдеться?

30 серпня 2019 року, на другий день роботи Верховної Ради, на розгляді у депутатів з'явився проєкт закону №1210 про вдосконалення адміністрування податків. З його появою стало зрозуміло, що всі очікування пережити податкові зміни в мирі і злагоді зійшли нанівець.

Документ передбачав зміни за трьома напрямками: зміни в адмініструванні, підвищення окремих податкових ставок та поправки щодо протидії розмиванню податкової бази (запровадження правил BEPS). З'явилися в документі й норми щодо підвищення штрафів, розширення прав податківців та посилення податкового контролю.

Проєкт закону одразу став скандальним і спровокував масові протести.

Після цього співрозмовники ЕП в уряді почали говорити про варіант поділу документа на три частини й окремий розгляд кожної з них у парламенті. Зрештою до цього не дійшло.

Через шалений резонанс та натиск бізнес-спільноти депутати дали задню, а голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") перед остаточним ухваленням документа пообіцяв внести в нього низку компромісних поправок.

16 січня депутати схвалили документ з їх врахуванням. Від багатьох фіскальних та жорстких норм депутати відмовилися, що знизило градус напруги, але не до нуля.

Проте ухвалений закон все одно не влаштовує бізнес. "Компромісні" правки підприємці називають напівмірами, сам документ — "податковим терором". Ключові бізнес-асоціації просять президента його ветувати або змінити до підписання.

Що саме не влаштовує підприємців і яких змін їм чекати незабаром?[BANNER1]

Що змінює закон

Акт вносить чимало змін до податкового законодавства.

По-перше, з 2021 року запроваджуються правила BEPS — Base Erosion and Profit Shifting. Вони покликані протидіяти виведенню податків за кордон і розмиванню податкової бази. Ці правила торкнуться насамперед міжнародних груп компаній — двох або більшої кількості пов'язаних між собою юридичних осіб, які готують консолідовану фінансову звітність, але є платниками податків різних країн.

Вводиться також контроль за фінансовими операціями КІК — контрольованих іноземних компаній. Це фірми зареєстровані за кордоном, але контролюються резидентами України.

Останні платитимуть податок на прибуток, пропорційний частці, якою вони володіють у КІК. Контрольовані компанії звітуватимуть перед податківцями про всі операції з нерезидентами.

У рамках запровадження правил BEPS збільшується кількість виплат, які прирівнюються до дивідендів.

Тепер дивідендами вважатимуться такі платежі:

1. Доходи від платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента.

2. Вартість товарів, робіт та послуг, крім цінних паперів та деривативів, що купуються у нерезидента.

3. Сума заниження вартості товарів, робіт та послуг, які продаються нерезиденту.

4. Виплати на користь засновника або учасника компанії — нерезидента України у зв'язку із зменшенням статутного капіталу, викупом корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника із складу товариства або інші операції, що приводять до зменшення нерозподіленого прибутку компанії.

"Якщо ви виводите прибуток з воюючої країни під виглядом роялті та інших платежів, то ви ухиляєтеся від сплати податків. Ми беремо норму, яка розроблена не нами, а ОЕСР про конструктивні дивіденди, і кажемо, що в цілях оподаткування ми ваш платіж прирівняємо до дивідендів", — пояснює Гетманцев.

Ця норма не влаштовує підприємців. Бізнес бачить у ній можливості для зловживань з боку податкової.

У Європейській бізнес-асоціації прогнозують: хоча авансові внески з податку на прибуток не будуть застосовуватися до таких дивідендів, але, зважаючи на можливе широке фіскальне трактування положень, платники податків з високою вірогідністю зіткнуться з донарахуванням податку.

По-друге, податкова контролюватиме сплату і частини чистого прибутку, і дивідендів державних підприємств. Досі дивіденди контролювало Мінекономіки.

"Зараз, якщо дивіденди не сплачені до 1 липня фіскального року, компанії повинні сплачувати їх як частину чистого прибутку, що призводить до непорозумінь у виконанні бюджетного розпису. Крім того, Податкова служба  має більші можливості з контролю за сплатою дивідендів та частини чистого прибутку, тому це підвищення ефективності за сплатою платежів до бюджету", — пояснили ЕП у Мінфіні.

По-третє, збільшуються ліміти для ФОП. Для першої, другої і третьої груп фізосіб-підприємців ліміти річного доходу для роботи на спрощеній системі оподаткування збільшуються до 1 млн грн, 5 млн грн та 7 млн грн на рік відповідно.

Одна з причин такого перегляду — збільшення розміру мінімальної зарплати у 3,4 разу за останні чотири роки та підвищення податку для третьої групи. Здавалося б, це зміна на краще, але вона теж спричинила критику з боку бізнесу.

"Навіть спроби додати в проєкт корисні поправки виглядають половинчастими заходами. Ми пропонували механізм збільшення граничного обсягу доходів залежно від кількості найманих працівників, а отримали підвищення лімітів без прив'язки до штату працівників", — кажуть у Спілці українських підприємців.

По-четверте, з'являється визначення електронних сигарет та прописуються ставки їх оподаткування. Електронна сигарета — виріб для вдихання пари, яка з'являється в результаті нагрівання рідин. Сигарети є одноразові та багаторазові. Рідини для них — рідкі суміші хімічних речовин, що можуть містити нікотин.

Ставка акцизного податку тютюну для нагрівання встановлюється на рівні 1 456,33 грн за тис шт у 2021 році з щорічним підвищенням ставки на 20% до 2 516,54 грн за тис шт у 2024 році, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах на рівні 3000 з грн за літр з 2021 року.

Сигарили стають окремою товарною підгрупою. Адвалорна ставка податку для сигарил, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, становитиме 12%.

Досі електронні сигарети в Україні були поза законом. Тютюнові компанії виступали за їх регулювання, але за особливим сценарієм. На їхню думку, е-сигарети — це менш шкідливий, ніж сигарети з фільтром продукт.

Депутати поступилися бізнесу: вони відклали введення нових податкових ставок на рік. З особливим сценарієм складніше: оподаткування е-сигарет прирівнюється до ставки мінімального акцизного зобов'язання для звичайних сигарет.

"Через падіння виробництва за результатами року бюджет не отримав майже 11 млрд грн акцизу від сигарет з фільтром. Зараз у споживанні відбувається перетікання від сигарет з фільтром до електронних сигарет. З точки зору надходжень ми говоримо про рівні ставки на взаємозамінні продукти, щоправда, поки що частково взаємозамінні", — говорить Гетманцев у коментарі ЕП.[BANNER2]

По-п'яте, вартість основних засобів підвищується з 6 тис грн до 20 тис грн.

Зміна стосується ведення податкового обліку. За Податковим кодексом, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів. Так, якщо вартість основних активів буде меншою за 20 тис грн, то такий актив у податковому обліку не визнається основним засобом, і платник не формує різниці до оподаткування.

По-шосте, підвищуються ставки ренти на залізну руду з 8% до 12% та 11%. Ставка визначатиметься залежно від того, чи перевищує середня вартість руди 70 дол за індексом IODEX 62% FE CFR China.

Зросла також ставка на марганцеву руду — до 6,25%.

По-сьоме, уточнюються терміни подачі податкової декларації. Якщо платник податків ліквідується чи реорганізується, то податкова декларація може подаватися за період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації.

Штрафи за несвоєчасне подання податкової декларації зменшуються.

По-восьме, підвищуються штрафи за несвоєчасну сплату узгодженої суми податків. Тепер вони становитимуть 10% та 20% суми погашеного податкового боргу залежно від терміну прострочки — більше чи менше 30 днів.

Вводяться штрафи за навмисні дії, які призвели до несвоєчасної сплати узгодженої суми податків. На думку ЄБА, ці зміни створюють підґрунтя для додаткових спорів між платниками та контрольними органами.

По-дев'яте, ліквідація скандальних "соєвих правок". У грудні 2017 року Верховна Рада скасувала відшкодування ПДВ на сою та насіння свиріпи з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року, ріпаку — з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року.

Ці норми призводили до втрат малого та середнього бізнесу. Президент Володимир Зеленський закликав уряд та Верховну Раду скасувати ці правки.

По-десяте, полегшуються умови подання звітності для платників податку на прибуток. Якщо досі раз на рік її могли подавати платники з доходом не більше 20 млн грн, то тепер цією преференцією можуть користуватися платники з доходом не більше 40 млн грн. Компанії з більшим доходом звітуватимуть щокварталу.[BANNER3]

Гіркий післясмак

Європейська бізнес-асоціація, Американська торгова палата, Спілка українських підприємців та Рада підприємців при уряді наполягають на відкликанні проєкту або виправленні проблемних норм ще до підписання документа президентом.

Бізнес тривожить розширення поняття ділової мети. Воно, на думку підприємців, розширює можливості податківців довільно трактувати ділову мету операції.

Суть принципу ділової мети у тому, що господарська операція повинна мати розумну економічну причину або так звану ділову мету. Якщо платник здійснив операцію, яка дозволила йому законно отримати податкову пільгу, але ця операція не відповідає діловій меті, то платник буде позбавлений пільги.

Крім того, підприємці скаржаться на розширення податкової бази, підвищення окремих штрафів, нові ризики у відносинах з податковою службою.

У своєму зверненні до президента СУП пише, про те, що збільшення тиску на платників передбачають такі новації як: можливість для податківців змінювати план перевірок, збільшення з 3 до 5 років строку для проведення перевірки щодо сплати ПДФО, збільшення терміну надання персональної податкової консультації на 5 днів — до 15 днів, а також деякі інші норми.

"Закон 1210 негативно вплине на і так падаючий рейтинг України Doing Business  за напрямком "Оподаткування". За минулий рік за цим критерієм Україна погіршила свої позиції на 11 пунктів — з 54 до 65 місця", — нагадують у Спілці. СУП просить президента не підписувати законопроєкт і повернути в Раду на доопрацювання.

Одразу після ухвалення законопроєкту у Верховній Раді з'явилася постанова про скасування результатів голосування за нього. Її автори — депутати з "Європейської солідарності" Ніна Южаніна, Софія Федина та Олексій Гончаренко.

Причини — проєкт був схвалений з порушенням регламенту. Документ містив 2 196 поправок, текст порівняльної таблиці охоплював 1 095 сторінок, що потребує додаткового часу для розгляду пропозицій, вважають депутати.

"Я вважаю, що законопроект №1210 — це чудовий компроміс з бізнесом та громадськістю. Це дуже своєчасний документ. Більше в ньому шукати компроміси немає в чому, якщо, звісно, не ставити собі за мету вихолостити ідею протидії ухиленню від сплати податків великим бізнесом", — зазначив Гетманцев.

Про ініціативу Южаніної Гетманцев сказав так: "Не треба займатися політикою там, де потрібно думати про інтереси країни". При цьому він допускає внесення точкових змін в Податковий кодекс до появи проєкту про податкову реформу.

Насправді з цим актом пов'язане одне велике невідоме — фіскальний ефект.

У супровідних документах до нього йдеться, що, за прогнозами Мінфіну, його вплив на показники бюджету "визначити неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків". Загалом документ може збільшити доходи державного і місцевих бюджетів, але "залежно від практики застосування".

Це означає, що схвалені зміни не прораховані. Влада сподівається на краще, але не знає, як документ вплине на бюджет і відносини бізнесу з державою.