Бюджет-2020: чи стала енергоефективність пріоритетом для нового уряду
Скільки піде на енергоефективність у 2020
Проект кошторису країни на наступний рік загалом передбачає 2 млрд грн на стимулювання енергоефективності. З них 1,6 млрд на роботу Фонду енергоефективності, 400 млн — на програму "теплі кредити". Для експертів ці суми за останні роки вже стали знайомими, адже саме стільки виділялось і раніше.
Так, у 2018-2019 роках з держбюджету щороку передбачалось 1,6 млрд грн на Фонд енергоефективності, хоча частина цих коштів потім перерозподілялась на програму "теплі кредити". Зокрема, у 2018 році на "теплі кредити" було перенаправлено 100 млн грн, а у 2019 році — 380 млн грн, які від початку були заплановані на фінансування Фонду.
Відтак, фактичне бюджетне фінансування Фонду у 2018 й 2019 роках становило 1,5 та близько 1,2 млрд грн відповідно. Крім того, 100 млн євро було виділено ЄС та урядом Німеччини.
Враховуючи, що сам Фонд розпочав повноцінну роботу лише з вересня цього року, то вказані суми коштів накопичились на його рахунках.
Директор Фонду енергоефективності Юлія Головатюк-Унгуряну зазначає, що згідно з законом статутний капітал Фонду також може поповнюватися на суму коштів, зекономлених державою на субсидіях завдяки проектам Фонду.
"Тому коштів має бути достатньо як у рамках року, так і загалом", — запевняє Головатюк-Унгуряну.
Кошти, які важко отримати
Нагадаємо, Фонд енергоефективності працює лише з ОСББ і має надавати гранти для часткової компенсації витрат на енергомодернізацію будівель. На початку вересня Фондом була представлена програма "Енергодім" та почався повноцінний прийом заявок з боку ОСББ.
На думку координаторки житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі "Опора" Тетяни Бойко, в ОСББ ще немає довіри до Фонду, адже він підтримуватиме лише комплексні проекти, які потребують значних коштів.
"Крім того, у Фонду досить складні і тривалі процедури. Тому я думаю, що на кінець року там будуть великі залишки", — підсумовує вона.
"Я переконаний, що у 2020 році Фонд не використає і третини виділених коштів через специфіку циклу фінансування комплексних проектів, які, на жаль, будуть процедурно довгими", — вважає виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.
Погоджується з колегами і експерт з енергозбереження Центру екологічних ініціатив "Екодія" Анна Акерманн. На її думку, накопичених за декілька років коштів для Фонду буде більш ніж достатньо.
"Водночас, має бути зроблена величезна інформаційна робота для того, щоб ОСББ не лише дізналися про існування Фонду, але й зрозуміли його переваги та відмінності від "теплих кредитів", — наголошує Акерманн.
Варто зазначити, що до старту проекту "Енергодім" Фонд енергоефективності проводив пілотний проект "Перші ластівки" з метою тестування зручності та легкості процедури отримання грантів. І більшість експертів погоджувались у тому, що процедура для ОСББ є дещо складною та задовгою у порівнянні з тими ж "теплими кредитами".
Відтак, з одного боку Фонд має значні кошти на рахунках, накопичені ще з минулих періодів. З іншого боку — невідточеність і складність процедур можуть не дозволити їх використати максимально ефективно для допомоги ОСББ.
Без перевірок, але простіше
Утім, якщо Фонд енергоефективності лише починає свою роботу, то програма "теплі кредити" уже п’ять років досить успішно працює і користується популярністю серед ОСББ, ЖБК та фізичних осіб. І причиною цього, як зазначають експерти, є саме простота для клієнтів, чим поки що не може похвалитися Фонд енергоефективності.
Водночас, "теплі кредити" мають і ряд недоліків: відсутність засобів перевірки досягнутого результату — кінцевої економії, фрагментарність модернізації будівель, відшкодування витрат лише на матеріали та обладнання.
Видатки у розмірі 400 мільйонів на "теплі кредити" є також досить звичними. Саме стільки традиційно виділялось у минулих роках. І традиційно — через великий попит — ці кошти закінчувались ще у першому півріччі, а потім через численні звернення ОСББ, громадян та Держенергоефективності (агентства, що опікується програмою — ЕП) уряд виділяв на програму додаткові кошти.
Так сталося і цього року: вже у червні Кабмін змушений був виділити додаткові 380 млн грн на "теплі кредити", адже початкові 400 млн швидко розібрали.
Голова Держенергоефективності Сергій Савчук зазначає, що за розрахунками його відомства річна потреба у фінансуванні "теплих кредитів" у 5 разів перевищує заплановані 400 млн грн і становить понад 2,2 млрд грн, зокрема:
— близько 1,5 млрд грн — на утеплення приватного житла (у проекті бюджету-2020 — понад 200 млн грн);
— майже 700 млн грн — для ОСББ (у проекті бюджету-2020 — 190 млн грн);
— близько 30 млн грн — на заміну котлів (у проекті бюджету-2020 — близько 8 млн грн).
"Як показує практика реалізації "теплих кредитів" у попередні роки, передбаченого на 2020 рік обсягу фінансування буде достатньо для виконання програми лише протягом кількох місяців", — стверджує Савчук.
Він додає, що його відомство і надалі звертатиметься до Мінфіну щодо збільшення фінансування програми, якщо історія з передчасним закінченням коштів повториться.
Експерт Святослав Павлюк зі свого боку наголошує, що бюджетні кошти, виділені в рамках "теплих кредитів", фактично повертаються до бюджету протягом одного-двох місяців у вигляді податків з матеріалів, куплених за кошти кредиту. Ця програма, на його думку, є вигідною для країни, адже "вона запускає економіку самоокупних процесів".
Цікаво, що 13 вересня, за два дні до оприлюднення проекту бюджету, спільнота "ПроОСББ" оприлюднила відкрите звернення до влади, у якому просила не скасовувати програму "теплі кредити".
"Закрити сьогодні "теплі кредити" — означає вбити головний здобуток цієї програми — розбудову довіри співвласників до самих себе і до держави як партнера", — зазначається у заяві ОСББ-спільноти. Показово, що за їхніми розрахунками цифра у 2 млрд грн на "теплі кредити" також була б достатньою.
Звернення закінчується словами: "Від себе обіцяємо забезпечити вчасне співфінансування 60% вартості матеріалів, 100% вартості робіт, співпрацю в офіційній економіці, відсутність корупції та підвищення комфорту проживання громадян".
Не кожна державна програма мотивує громадян до таких публічних зобов’язань.
Фінансування "теплих кредитів", як бачимо, все ж залишилось, хоч і на попередньому рівні. Однак вже 18 вересня на Форумі Фонду енергоефективності міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак заявила, що 2020 рік буде для програми "теплих кредитів" останнім.
"Було багато звернень щодо підвищення фінансування програми "теплих кредитів". Рішення ухвалене таке: у 2020 році, що буде транзитним від програми "теплих кредитів" до Фонду енергоефективності, лишається фінансування в обсязі попередніх років — 400 млн грн. Але з наступного року ми повинні перейти до повноцінного функціонування програми енергоефективності через Фонд", — сказала Бабак.
Водночас, залишається незрозумілим, які інструменти залишаться для фізичних осіб та ЖБК після скасування "теплих кредитів", адже Фонд енергоефективності надає гранти лише ОСББ.
На думку експерта Офісу підтримки реформ при Мінрегіоні Валентини Гуч-Денисенко, якщо Фонд зможе задовольнити потреби ОСББ, то "теплі кредити" цілком могли б зосередитись лише на фізичних особах та ЖБК. Якщо ж через складність бюрократичних процедур Фонд не зможе зацікавити ОСББ, то розширення фінансування "теплих кредитів" вже посеред 2020 року буде неминучим.
Потрібно 100 мільярдів
Говорячи про довгострокову перспективу, то загальна сума, яку необхідно вкласти у термомодернізацію житла в Україні, становить, на думку Павлюка, близько 100 млрд євро.
"Якщо держава буде відшкодовувати 25% від цієї суми, то з бюджету протягом десяти років слід виділяти 75 млрд грн щороку", — запевняє Павлюк.
Експерт додає, що важливою є і належна інфраструктура: від виробництва матеріалів у необхідних об’ємах до наявності фахівців, які зможуть кваліфіковано впроваджувати проекти термомодернізації.
Анна Акерманн у свою чергу вважає, що для реальних зрушень потрібно вкладати понад 100 млрд грн щороку у найближчі 15-20 років. При цьому, системний підхід, на її думку, має передбачати комплексність модернізації будівель, довгострокове планування й фінансування, а також прозорість й обов’язкову перевірку цільового використання коштів.
Однак, судячи з проекту бюджету на 2020 рік, такі масштаби державного фінансування поки залишаються недосяжними. Заплановані 2 млрд грн на стимулювання енергоефективності є скоріше продовженням тренду попередніх років, ніж кардинальним переглядом пріоритетів.
Для порівняння, на субсидії у бюджеті-2020 передбачено 47,6 млрд. гривень (у 2019 році — 55,1 млрд грн). А на імпорт газу Україна минулого року витратила 3,12 млрд дол (найбільшим споживачем газу є саме населення — 35% від загального обсягу).
Відтак, видатки на стимулювання енергоефективності обсягом 2 млрд грн, які мали б зменшити споживання енергоресурсів у майбутньому, є просто неспівмірними із цими сумами. Хоча саме фінансування енергоефективності веде до зменшення "проїдання" коштів платників податків на субсидії та сімейних бюджетів на надмірне споживання газу.
Утім, навіть вказані 2 млрд потрібно ще використати максимально ефективно, що стане серйозною перевіркою на професійність для нової влади.