У 2019 році Всесвітній економічний форум пройшов за відсутності кількох світових лідерів і на тлі песимістичних прогнозів економістів.

З лідерів країн "Великої сімки" форум у Давосі відвідали канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе і глава Ради міністрів Італії Джузеппе Конте.

Президент Франції Еммануель Макрон пропустив захід через протест "жовтих жилетів", прем'єр Великобританії Тереза Мей — через проблеми з Brexit, а Дональд Трамп і вся американська делегація — через "шатдаун" — призупинення роботи уряду через розбіжності між президентом і Конгресом щодо бюджету країни.

Не приїхав у Давос також канадський прем'єр Джастін Трюдо. Його торішній візит співвітчизники розкритикували через високу вартість. Утім, ньюзмейкерів з Канади на форумі вистачало і без її лідера. Одним з них став павільйон Canada cannabis house, де обговорювалися перспективи галузі легальної марихуани.

Головна тема цьогорічного форуму — "Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху четвертої промислової революції".

Про що говорили? Про економічне протистояння найбільших держав, уповільнення темпів зростання світової економіки, ризики створення Європейського оборонного союзу, ситуацію в Сирії і Лівії, протести у Венесуелі.

Крім того, на форумі йшлося про міжнародну взаємодію в епоху розвитку технологій та цифрової економіки, кліматичну кризу та охорону довкілля, проблеми соціальної нерівності.

Для тих, хто не стежив за форумом, ЕП зібрала найбільш цікаві думки, які там прозвучали.

Всесвітній економічний форум — щорічний захід, на якому обговорюють найважливіші політичні та економічні теми. Його заснував бізнес-професор Женевського університету Клаус Шваб. Форум проходить з 1971 року у швейцарському курортному селищі Давос.

Спочатку захід мав назву "Європейський форум менеджменту", але у 1987 році її змінили, переформатувавши зібрання на платформу для вирішення міжнародних конфліктів.

Ворог №1 — Сі Цзіньпін, ворог №2 — Путін

Найчастіше на форумі обговорювали виступ американського фінансиста і мільярдера Джорджа Сороса.

У 2018 році в Давосі Сорос обрушився на гігантів соціальних мереж Facebook і Google. Він порівняв їх з гральними компаніями, які розвивають залежність у користувачів, і сказав, що вони використовують їхні дані.

У 2019 році мільярдер підтвердив необхідність регулювання технологічних фірм, в той час як авторитарні режими оголошують їх "національними лідерами". "Саме це дозволило деяким китайським державним компаніям наздогнати і навіть перевершити транснаціональних гігантів", — наголосив він.

За словами Сороса, президент Китаю Сі Цзіньпін є "найнебезпечнішим ворогом" для відкритого громадянського суспільства. "Китай — не єдиний авторитарний режим у світі, але він є найбагатшим, сильним і технологічно найбільш розвиненим", — сказав він.

"Смертельною небезпекою" фінансист називає можливість використання, наприклад, самонавчальних машин і штучного інтелекту як інструменту контролю з боку тоталітарної влади. Він нагадав про систему соціального рейтингу, що вводиться в Китаї, — оцінку громадян щодо рівня їх небезпеки для держави.

Основною метою впровадження системи, за заявою китайської влади, є "побудова гармонійного соціалістичного суспільства". Головна цінність такого суспільства — чесність, яка повинна проявлятися в усьому: від поведінки в інтернеті до шанування батьків.

Щоб розвинути в народі цю якість, кожному громадянину Китаю система буде присвоювати рейтинг. За відсутність порушень закону, корисну громадську діяльність і, наприклад, своєчасну виплату кредитів будуть нараховуватися бали, за проступки — відніматися.

"Система підпорядковує долю індивідуума у ще не оціненому масштабі інтересам однопартійної держави", — наголосив Сорос.

Гостро розкритикував Сорос і політико-економічну експансію Китаю. Зокрема, зазначив він, за допомогою інфраструктурних інвестицій в рамках проекту "Новий шовковий шлях" Китай намагається розширити свій політичний та економічний вплив на країни-учасниці.

Крім того, китайським телекомунікаційним концернам ZTE і Huawei у США, на його думку, дають "зелене світло". Якщо китайські фірми зможуть посісти провідні позиції на ринку технології мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G), то, за словами Сороса, для решти світу це буде означати непередбачувані ризики у сфері інформаційної безпеки.

На горіхи дісталося і Владіміру Путіну, якого Сорос називає "ще одним ворогом демократії". "Я концентруюся на Китаї, але у відкритих суспільств набагато більше ворогів, у тому числі путінська Росія", — зазначив він.

Китай гальмує, але криза — "не за рогом"

Напередодні форуму МВФ заявив про подальше погіршення своїх прогнозів щодо розвитку світової економіки. Фонд погіршив свої розрахунки загального сповільнення темпів зростання до 3,5% у 2019 році і до 3,6% — у 2020 році. Зростання сповільнюється як в розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються.

"Після двох років стабільного зростання світова економіка розвивається повільніше, ніж очікувалося, ризики зростають і стають все більш переплетеними", — заявила в Давосі глава МВФ Крістін Лагард.

Рекордно повільними темпами у 2019 році буде рости економіка Китаю — 6,6%. Це найгірший показник для Піднебесної за останні 30 років.

Головні причини — спад споживання, гальмування у виробництві та будівництві, більш обачні інвестиції Китаю за кордоном, а також торговельна війна із США. Якщо країни не домовляться до 2 березня, Трамп може ввести заборонні тарифи на китайські товари.

За словами Лагард, темпи зростання Китаю викликають занепокоєння, але виглядає так, що все під контролем.

"Те, що економіка Китаю сповільнюється, це добре, правомірно і правильно. Думаю, що це дуже сильно контролює китайська влада", — сказала вона.

Лагард підкреслила, що про наближення масштабної світової кризи поки що не йдеться. "Чи означає це, що світова рецесія прямо за рогом? Ні", — заявила Лагард і порадила світовим лідерам "бути готовими, якщо сценарій уповільнення економіки матеріалізується".

Головними ризиками в МВФ називають проблеми в світовій торгівлі і погіршення фінансових умов. Це призведе до проблем з інвестиціями і зашкодить виробничим ланцюжках у всьому світі. Такий розвиток подій виглядає ще небезпечніше, якщо згадати про боргові проблеми держав і приватного сектора.

Глобальне боргове навантаження перебуває на більш високих рівнях, ніж до світової фінансової кризи 2008 року, і становить близько 225% ВВП. Загальна сума позик сягає 250 трлн дол, з них корпоративний борг — 29 млрд дол.

Цьому питанню в Давосі присвятили кілька засідань: "Годинник-бомба боргів" і "Коли лусне бульбашка корпоративного боргу".

Чи є майбутнє у Трансатлантичного альянсу?

На форумі також обговорювалося питання майбутнього Трансатлантичного альянсу.

Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Лаєн відзначила, що коли мова йде про оборону, Європа дуже роздроблена 28-ма різними силами і відсутністю спільного планування. Це ставить під питання необхідність створення Європейського оборонного союзу, який би підсилював потужності НАТО.

Професор Кишоре Махбубани з Національного університету Сінгапуру прогнозує ескалацію напруженості у відносинах між США та Китаєм протягом наступних десяти років: "Буде велика китайсько-американська боротьба. Жодна супердержава так легко не відмовиться від свого місця номер один, і де тут роль Європи?".

На думку експертів, слід укріпити Трансатлантичний альянс та консолідувати зусилля для подальшої співпраці.

Штучний інтелект та цифрова довіра

Багато дискусій на форумі точилося навколо впровадження штучного інтелекту та його впливу на життя людей.

Одна з тез — необхідно віднайти правила для безпечного розвитку штучного інтелекту. Іншими словами — визначити, чи загрожують нові технології людству і чи потрібно це якось контролювати.

Думки експертів розділилися. Одні вважають, що перед світом постає відповідальне завдання: визначити межу між наданням доступу до даних та втратою конфіденційності. Коли алгоритми починають самостійно вчитися, з'являється ризик втрати контролю.

На їх думку, штучний інтелект треба використовувати для розширення можливостей людини, а не для її заміни, тому необхідно встановити правила та обмеження, які не допустять цього. Інші вважають, що правила гальмують інновації.

Також спікери підкреслили, що у світі є дев’ять компаній, які контролюють майбутнє штучного інтелекту. Тобто рішення ухвалює відносно невелика кількість людей. З однією з цих компаній зіштовхується кожен користувач.

Член правління Siemens AG Джим Хагеманн Снаб вважає, що не можна акумулювати дані в руках обмеженої кількості людей.

Натомість головний виконавчий директор Національної установи розвитку Індії (NITI) Амитабх Кант наголошує, що в Індії дані використовуються на державному рівні і дають можливість контролювати успішність учнів і надавати більш якісні показники лікарям. Основне питання в тому, хто і як використовує штучний інтелект.

Засновник та генеральний директор Salesforce Марк Беньоф, вважає, що конфіденційність та укріплення довіри має вирішальне значення для бізнесу. "Я хочу розбудити керівників, довіра є найвищою цінністю", — наголосив Беньоф. Компанії, які володіють великими масивами персональних даних, повинні про це пам'ятати, додав він.

Час перейти на чотириденний робочий день

Людям треба перейти на формат чотириденного робочого тижня, вважають психолог із школи Уортон в Пенсильванії Адам Грант і економіст та історик Рутгер Брегман, автор "Утопії для реалістів".

Експерти вважають, що такий графік дасть низку переваг і роботодавцям, і працівникам, адже люди будуть достатньо відпочивати й акумулювати більше енергії.

"Є кілька хороших експериментів, які показують: якщо скоротити робочий час, люди будуть краще зосереджувати свою увагу на роботі і в результаті працюватимуть більш якісно та креативно", — коментує Грант.

Брегман додає, що вже протягом багатьох століть політики обговорюють питання, чи не надати працівникам більше вільного часу. "У 1920-1930 роках великі капіталістичні підприємства визначили: якщо скоротити робочий тиждень, працівники стають більш продуктивними", — зазначає Брегман.

Результати досліджень кажуть, що при такому графіку у людей нижчий рівень стресу, вищий рівень задоволення від роботи, кращий баланс між роботою та особистим життям.

Пошуки нових способів навчання

Світ витрачає 10 трлн дол на навчання 1,5 млрд дітей. Проте більша частина цих інвестицій направлена на навчальні програми та предмети, які не змінювалися протягом 150 років.

Світ, який стоїть на порозі Четвертої промислової революції, потребує значних освітніх змін. Спікери форуму вважають, що важливо приділити увагу способам та формам навчального процесу.

Серед них — вивчення інформатики з наголосом на командну роботу і творчість, навчання через ігри, які розвивають критичне мислення, підтримка ініціативності студентів за межами навчальної програми.

Майбутнє медицини

У світі, де можна купувати, не встаючи з дивана, у випадку нездужання все одно доводиться йти до лікаря. Технологізація охоплює усі сфери діяльності, але досі погано працює в секторі медицини.

На думку Шобани Камінени, виконавчого віце-президента Apollo Hospitals Enterprise, майбутнє медицини — це мобільний телефон, який здатний контролювати артеріальний тиск чи рівень цукру в крові.

Експерти вважають, що велику роль в майбутньому системи охорони здоров'я відіграватиме штучний інтелект. Для цього потрібно змінити навчальну програму у медичних вишах, включивши туди вивчення нових технологій.

До 2050 року світ стане домом для 9,7 млрд людей, що створить безпрецедентне навантаження на ресурси охорони здоров’я. Глобальні видатки на сектор зростуть майже утричі: з 921 трлн дол у 2014 році до 2 424 трлн дол у 2040 році.

Вирішити це питання допоможе технологізація. Для цього, вважають спікери форуму, люди також повинні бути мотивовані вести більш здоровий спосіб життя.

Економіка пластику

Використання пластику давно виходить за межі проблеми одноразових пакетів. У наш час пластик використовується усюди: від медичного обладнання та спортивного приладдя до транспорту та енергетики.

Очікується, що до 2050 року кількість пластику, викинутого на звалища, зросте до 12 млрд метричних тонн, якщо людство не зменшить його використання.

Генеральний директор PepsiCo Inc Рамон Лагуарта вважає, що є кілька варіантів вирішення цієї проблеми: зменшення кількості упаковок, система рицеркуляції та заміна "брудного" ПЕТ на кращий ПЕТ, що дозволить переробити більше пластмаси. Основна кінцева мета — біорозчинний пластик. Саме тому інновації потрібні і в бізнес-моделях.

В рамках форуму 25 найбільших виробників заявили, що планують пакувати свою продукцію у багаторазову упаковку. Вони будуть реалізовувати ініціативу разом з компанією TerraCycle, яка переробляє сміття.

Усі виробники розвиватимуть інтернет-платформу Loop. Товари на сайті будуть продаватися в упаковці, яку можна очищувати та використовувати знову. Споживач зможе замовляти товари через сайт, залишивши гарантійну заставу. Її повернуть, коли користувач поверне упаковку.

Кур'єр доставлятиме продукти в сумці, без додаткових коробок, а клієнт після використання повертатиме упаковку кур'єру. Сортуватимуть та митимуть упаковку на виробництві. Після цього вона буде використовуватися знову.

Серед інших світових загроз на форумі також виділили проблему переробки відходів сектору електроніки. Їх річна вартість становить 62 млрд дол, що втричі перевищує вартість всього срібла, виробленого за рік. 80% таких відходів неправильно переробляється і потрапляє на звалище.

Сім ідей для боротьби з корупцією

1. Освіта — основний захист проти корупції. Неможливо навчити дорослих новим цінностям, потрібно починати це робити з дитинства. Великі компанії повинні допомагати меншим компаніям, оскільки вони більш чутливі до хабарів.

2. Необхідно популяризувати добропорядні компанії, а не погані. Суспільство мусить знати, коли компанії вчиняють правильно.

3. Декларувати активи та пасиви.

4. Робити дослідження та розробляти системи протидії.

5. Використовувати час після вуличних протестів, щоб суспільство продовжувало контролювати та пильнувати за державними контрактами.

6. Якісне фінансування правової системи.

7. Євросоюз потребує незалежної прокуратури із судовою владою.

Турбота про людей з обмеженими можливостями

У Давосі стартувала нова кампанія із залучення лідерів бізнесу до відповідальності за інвалідність.

Метою кампанії #Diversish є розкриття соціально-економічного потенціалу 1,3 млрд людей з обмеженими можливостями.

В рамках кампанії був випущений сатиричний фільм, у якому показано, що бізнес не сприймає потенціал людей з обмеженими можливостями серйозно.