Полісмени на митниці: боротьба Гройсмана з контрабандою чи з СБУ

Останні два тижні одним з головних ньюзмейкерів була митниця. "Хрестовий похід" проти контрабандистів, який оголосили глава МВС Арсен Аваков і прем'єр Володимир Гройсман, згадується у новинних стрічках ледь не щодня.

"Поліцейські отримали контроль над митниками", "Гройсман оголосив полювання на контрабандистів", "Луценко і Гройсман "наїхали" на митників", "За контрабанду будуть саджати на сім років", — звідусіль лунають бравурні заяви.

Ці події не на жарт переполохали і бізнес: з митних пунктів почали надходити звістки про зупинку оформлення вантажів. В Одеському порту застрягли тисячі контейнерів, бо частина компаній відмовилася подавати їх на оформлення.

Згодом, правда, в одеській митниці цю інформацію спростували і заявили, що оформлення контейнерів здійснюється в штатному режимі. Проте через день прем'єр змусив засумніватися усіх в правдивості заяв регіональної митниці.

"Чотири тисячі контейнерів стоять у нейтральних водах і не заходять, не розмитнюються. Їм говорять: "Завтра, післязавтра, через тиждень. Почекайте — домовимося. Не домовимося! Розмитнюйте, заїжджайте в Україну, продавайте товар за чесною ціною, платіть податки в бюджет", — заявив Гройсман.

Прем'єр навіть пригрозив залучити військові кораблі Міноборони, які змусять нерішучих бізнесменів швидше рухати вантажі до берега.

"Холодний душ" для митниць та бізнесменів начебто викликаний розквітом контрабанди і 100-мільярдними втратами державної казни. Принаймні, так виглядає офіційна версія Кабміну. Неофіційна версія говорить про перерозподіл сфер впливу і боротьбу за грошові потоки.

Які приховані мотиви у "хрестового походу", і чому Гройсман з Аваковим оголосили війну контрабанді лише зараз?

Митна поліція

Почалася історія з митницею з постанови Кабміну, яка узаконила присутність поліцейських у зонах митного контролю. Документ уряд ухвалив 20 червня. Перед цим відбулася нарада прем'єра з представниками МВС, Генпрокуратури, НАБУ, САП, ДФС та СБУ.

Присутність поліцейських на митниці, запевняють урядовці, мінімізує нелегальні товарні потоки через кордон. Відповідно до постанови, поліцейські зможуть цілодобово перебувати в зонах митного контролю та в пунктах пропуску через державний кордон. Також представникам МВС надали доступ до автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор-2006".

"Інспектор-2006" — автоматизована система митного оформлення товарів. Маючи доступ до неї, поліцейські зможуть бачити всю інформацію про оформлення: хто, що, коли і за якою вартістю завозив.

Передбачається, що поява поліцейських на митниці дозволить посилити контроль за нелегальними поставками не тільки у митних пунктах, а й за їхніми межами — у лісосмугах та нейтральних водах.

Хоча насправді деталей про те, що саме робитимуть поліцейські на митниці, небагато — нормативні документи та інструкції ще готуються. Проте з документів Кабміну, які опинилися в розпорядженні ЕП, можна зрозуміти масштаб завдань.

По-перше, посилиться контроль за "євробляхами" — ДФС та Нацполіція контролюватимуть переміщення авто в режимі внутрішнього транзиту, щоб запобігти їх оформленню з мінімальним податковим навантаженням.

Разом з поліцією митники проводитимуть відеофіксацію спільного огляду товарів і транспортних засобів.

По-друге, Нацполіція з митниками контролюватиме перевезення пального, а також вивантаження та завантаження транспортних запчастин — щоб запобігти подальшому нелегальному збиранню автомобілів.

По-третє, передбачається співпраця з іншими відомствами. ДФС та Мінфін повинні визначити єдині нормативи використання стандартів ISO, упорядкувати стандарти для нафтової галузі, забезпечити порогові розбіжності від попередньо задекларованих обсягів не більш ніж на 1%.

Це повинно внормувати перевезення пального. ДФС мусить жорсткіше контролювати ввезення дешевих марок пального та старого реактивного пального, а також розміщення пального на складах.

"Поліцейські на митниці" — не перша спроба Гройсмана побороти контрабанду. У травні 2016 року він разом з міністром фінансів Олександром Данилюком анонсував створення 20 мобільних груп з представників НАБУ, прикордонної служби, Нацполіції та ДФС. Ці групи отримали назву "чорні сотні". Передбачалося, що вони будуть оперативно пересуватися по країні і виявляти порушників. Ідея не мала успіху, "чорні сотні" розпустили.

В МВС упевнені, що цей крок дозволить залучити до бюджету мільярди гривень, які "з'їдає" контрабанда.

"За найскромнішими підрахунками експертів, яких ми з прем'єром збирали, втрати від півтора десятка контрабандних схем сягають 105 млрд грн на рік. Це понад 10% бюджету країни, більше бюджету Міноборони, 82 млрд грн, або бюджету МВС, 60 млрд грн", — наголошує Аваков.

Щоправда, до цифри 105 млрд грн є питання. Ні в ДФС, ні в Мінфіні її не підтверджують, мовляв, говорити можна лише про зафіксовані обсяги.

Що не так із законом

Головна проблема постанови — її сумнівна законність. Документ суперечить мінімум п'ятьом статтям Митного кодексу. Кодекс передбачає, що "митний контроль здійснюється винятково посадовими особами органів доходів і зборів".

Форми та методи контролю визначають митники на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Втручання в цей процес інших органів влади не допускається.

Думки народних депутатів та керівників правоохоронних відомств щодо законності постанови розходяться.

"Рішення ввести співробітників поліції на територію митних постів законне, але там ці люди не можуть нічого робити. Вважаю, що пропозиція, яка звучала на нараді силовиків, правильна: спочатку треба внести у Верховну Раду законопроект про зміни в Митний кодекс", — каже генпрокурор Юрій Луценко.

Він закликав уряд попросити президента визначити такий акт як невідкладний і зробити все, щоб парламент ухвалив його до літніх канікул.

Кримінальна відповідальність повертається 

Крім залучення Нацполіції до боротьби з контрабандистами, уряд планує повернути кримінальну відповідальність за товарну контрабанду. Як відомо, у 2012 році відбулася декриміналізація цієї статті.

Зараз сісти за ґрати на строк від трьох до семи років можна лише за перевезення через кордон речовин, які загрожують національній безпеці. Сюди входятьотрута, вибухівка, культурні цінності, радіоактивні матеріали, зброя або боєприпаси, а також пристрої для шпигування.

Прихильником ідеї повернення до кримінальної відповідальності за товарну контрабанду стали Гройсман та його політичний соратник Мирослав Продан. "Боротьбу з контрабандою слід починати з введення кримінальної відповідальності за таку діяльність. Без відповідальності це явище побороти або навіть мінімізувати неможливо", — казав раніше голова ДФС.

Напередодні прем'єр навіть спробував втілити свої заяви в реальність і вніс у парламент законопроект про відповідальність за контрабанду у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

Проте в парламенті не знайшлося достатньої кількості голосів навіть за включення акта в порядок денний.Перспективи його ухвалення туманні.

"Думаю, цей законопроект не буде підтримано", — сказала ЕП голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Згідно з проектом закону, контрабандою у значних розмірах вважається необлікований товар на 440,5 тис. грн, у великих розмірах — на 1,762 млн грн, в особливо великих розмірах — на 4,405 млн грн.

(Від редакції ЕП: в попередньому абзаці була допущена помилка, а саме неправильно було вказано, на яку суму необлікований товар вважається контрабандою. Просимо вибачення за неуважність редактора і дякуємо читачеві, який звернув нашу увагу на це.)

"Чинні норми законодавства щодо штрафів на повну силу не застосовуються. Чому? Контрабандисти завжди домовляються. Чинні штрафи — це жорстке покарання і пряме поповнення держбюджету", — вважає вона.

На думку Южаніної, повернення до кримінальної відповідальності за товарну контрабанду — це крок назад:"У нас був такий період. Кримінальна відповідальність лише посилить тиск на платників податків. Кожен "білий" платник опиниться під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності".

Щодо перспектив співпраці митників з поліцією, то, на думку Южаніної, такі ініціативи не можна схвалювати без внесення змін до Митного кодексу.

"Якщо представник поліції змовиться з митником і пропустить партію контрабанди, то полісмена неможливо буде притягти до відповідальності —вона просто не передбачена", — зазначає Южаніна.

На її думку, проблему з контрабандою вирішить ліквідація можливостей для тиску правоохоронців та СБУ на митників шляхом створення Національного бюро фінансової безпеки. Цей крок передбачає, що боротьбою з економічними злочинами займатимуться не всі силові відомства, а лише детективи бюро.

Приховані мотиви

Боротьба з контрабандою — офіційний привід для присутності поліцейських на митниці. Як розповідають джерела ЕП у Кабміні,прем'єр переслідує й іншу ціль — потіснити Службу безпеки України.

Річ в тім, що підконтрольна президенту СБУ має право перебувати на митниці. Вона сприяє Державній прикордонній службі в охороні державного кордону — перебуває у пунктах пропуску та митниці в рамках боротьби з тероризмом.

Головний митний ревізор з боку СБУ — так зване управління "К" — головне управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ.З огляду на функції та повноваження одних та інших, митники не можуть протистояти тиску та діям СБУ, і поліція може стати противагою представникам СБУ.[L]

Політичний контекст теж є.Гройсман намагається взяти під контроль фінансово-економічний блок уряду.

Для нього політичний важковаговик Аваков як союзник на митниці проти президентської СБУ — вдалий хід.

Проте така співпраця може мати інші наслідки.

По-перше, співрозмовники ЕП в уряді зазначають, що до боротьби з контрабандою цій постанові все ж далеко.

"Якщо не буде кадрової ротації на митних постах, що завадить митникам і поліцейським домовитися? Або ще краще — митникам, поліцейським та СБУ", — прогнозує співрозмовник ЕП.

По-друге, не виключено, що термін дії цієї співпраці виявиться коротким і наступним етапом стане конфлікт митників і поліцейських через контроль за товарними та фінансовими потоками митниці.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 

— Скільки поліцейських перебуватиме в зонах митного оформлення? За яким принципом вони обиратимуться?

— У всіх територіальних відділах департаменту захисту економіки Нацполіції є відділи з боротьби з порушеннями у зовнішньоекономічній діяльності.

Для протидії ухиленню від сплати митних платежів у першу чергу залучатимуться ці працівники. Вони мають профільні навички та знання. За необхідності можуть залучатися поліцейські з інших підрозділів.

Щодо кількості поліцейських — ми будемо їх залучати стільки, скільки потрібно для виявлення тіньових схем ввезення вантажів в Україну.

— Як митники будуть взаємодіяти з поліцейськими?

— Зараз контроль на митниці здійснює ДФС винятково в межах митного пункту. Це передбачає Митний кодекс. Серед повноважень Нацполіції — протидія порушенням на всій митній території України, в тому числі у пунктах пропуску.

Очевидно, що без взаємодії ефективно працювати не вдасться. Саме тому в першу чергу ми налагодимо обмін оперативною інформацією та комунікацію. Наступний крок — паралельна аналітична робота наших відомств над ризикованими групами товарів. Як результат — спільні оперативні заходи.

— Які заходи?

— З виявлення посадовців, які причетні до тіньових схем та сприяють компаніям в мінімізації митних платежів.

— Хто здійснюватиме координацію — Мінфін чи МВС? Яке міністерство буде центром ухвалення рішень?

— На стадії затвердження — спільний наказ Мінфіну та МВС, у якому будуть розписані алгоритм дій, принципи та методи взаємодії, міжвідомча координація.

Спільні зусилля дозволять припинити діяльність усіх причетних до контрабанди: від так званих піджаків до ділків, які оформлюють вантажі за фіктивними документами і використовують офшорне походження товарів для їх ввезення без розмитнення.

— Наскільки робочою є постанова Кабміну без внесення змін у Митний кодекс та ухвалення закону про криміналізацію контрабанди?

— Постанова уряду №479 — абсолютно робоча. Кожен підрозділ може виконувати свої функції з боротьби із злочинами та корупцією у сфері зовнішньоекономічної діяльності, протидіяти ухиленню від сплати митних платежів у межах своєї компетенції.

— Парламент не підтримав ідею щодо криміналізації контрабанди і не вніс відповідний урядовий законопроект до порядку денного. Що далі?

— Невнесення законопроекту в порядок денний не означає, що його не буде розглянуто в майбутньому. Закон про криміналізацію контрабанди потрібно ухвалити. Це зменшить кількість порушень при переміщенні товарів через кордон та збільшить митні надходження до державного бюджету.