"Комуналка" на курорті. Як Миргород зменшує рахунки за тепло
Дорогий газ, прогресивні чиновники і міжнародна допомога перетворюють курортний Миргород на енергоефективне місто. Модернізовані заклади вже споживають на 40% енергії менше. Гальмує прогрес лише бюрократія.
Комунальні проблеми у Миргороді не запили мінеральною водою, а намагаються їх вирішувати.
У місті енергоефективними стали два дитсадки та гімназія, побудована котельня, здатна працювати на соломі, вуличне освітлення завдяки новим лампам стало економнішим.
Кожна багатоповерхівка Миргорода обладнана тепловим лічильником, а для городян діє зручна програма спільного фінансування ремонтів. Навіть дорогу у місті переходять по-новому: у світлі ліхтарів, що працюють на сонячній енергії.
Усі ці успішні кроки миргородці зробили за останні кілька років.
Рай для дітей
"Цю ялинку я садив з вихователями, коли ще був малим", — заступник міського голови Миргорода Сергій Павленко поринув у спогади поруч з крислатим деревом, яке давно обігнало за висотою двоповерхову споруду дитсадка поруч.
У далекому 1969 році група, куди ходив маленьким нинішній чиновник, стала першою у новозбудованому "Сонечку". З того часу садочок не знав нормального ремонту. Тепер, відчиняючи двері закладу, заступник міського голови не приховує гордості. Йому приємно, що він, колишній випускник, причетний до модернізації.
"Зроблено все від А до Я — вікна, дах, стіни, підвал. Раніше тут навіть кладка цегли не відповідала нормам енергозбереження, — розповідає Павленко. — Питаєте, наскільки менше садочок споживає тепла? Фіксуємо енергозбереження на рівні 40% від періоду до ремонту. В ідеалі повинно бути понад 60%".
У вихователів своя арифметика. До ремонту тут щороку фіксували недобір дітей. Потужність садка — 90 малюків, а виховувалося не більше 60. "Ми всіляко приваблювали діток, але якими б талановитими не були вихователі, для батьків найбільшу роль відіграє комфорт", — усміхається завідувачка Лариса Шклярук.
За її словами, ремонт дозволив реанімувати заклад: "Від дітей нема відбою. Батьки нас називають "євросадочок". Зараз у нас 136 дітей. Маємо навіть сонячну батарею. Такого нема ні в кого у Полтавській області. Це наша гордість".
"Гордість" на даху садка підігріває воду у бойлері в будь-яку пору року. Звісно, такий проект у невеличкому, хай і курортному місті ще багато років був би не по кишені, якби не активна співпраця з міжнародними донорами.
"Сонечко" модернізували в складчину місто, область та німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, яке виділило третину коштів. За рік до того подібна термічна модернізація відбулася у ще одному миргородському садочку на схожих умовах, але у співпраці з американським USAID.
Бюрократія в дії
Ще один амбітний проект реалізований разом з американцями: котельня на соломі. Споруда виглядає по-сучасному і розташована поруч із "Сонечком". Павленко розповідає про переваги котла і дешевизну сировини для спалювання, адже солома на аграрній Полтавщині дорожчає не так швидко, як газ.
"Соломою палити наполовину дешевше. За годину роботи котел споживає 300 кілограмів соломи. Це ось такий тюк", — стверджує чиновник. Однак ці підрахунки — поки гола теорія. Якщо газові котли в цій котельні давно запущені, то гордість Миргорода досі не запрацювала попри повну готовність. Втрутилася бюрократія.
"Той котел поставили рік тому. Закупили техніку для заготівлі і перевезення соломи, побудували два ангари для її зберігання, а запустити не змогли через документи", — міський голова Миргорода Сергій Соломаха добирає коректні слова, хоча помітно, що причина простою з'їла йому немало нервів.
"Роботи здійснювалися через обласне управління комунального будівництва, бо наше "Теплоенерго" обласної форми власності. Лише тепер сформували пакет документів, щоб передати це від УКБ до "Теплоенерго". Чекаємо", — додає він.
За проектом, котел на соломі повинен економити місту до 2 млн грн за сезон, але через бюрократію Миргород знову палить газ. Хоча і тут не без економії: в котельні замінили старі котли на нові з більшим коефіцієнтом корисної дії.
Довіра від донорів
Попри затримку із запуском котла на соломі, міжнародні донори Миргороду довіряють, спираючись на попередні успішні проекти. За останні два-три роки завдяки міському відділу енергетичного менеджменту в місто у рамках міжнародних проектів надійшло близько 30 млн грн.
Для порівняння: бюджет розвитку Миргорода після децентралізації — 40 млн грн. До реформи, в попередні роки, місто жило і за 10 млн грн.
Після енергетичної модернізації дитсадків задоволені співпрацею з містом німецькі партнери з GIZ подарували Миргороду світильники для пішохідних переходів, що працюють на сонячних батареях. Таких встановлено по місту уже десять.
Можна вважати, що з них почалася модернізація вуличного освітлення в рамках спільного проекту з НЕФКО (Північна екологічна фінансова корпорація).
"На початку 2015 року замість старих неефективних ламп на центральних вулицях ми поставили натрієві. Вони економні й освітлюють краще", — пояснює Соломаха.
За його словами, термін окупності проекту — лише п'ять років. Нові лампи споживають наполовину менше енергії.
"У Миргороді вулиці освітлені на 98%. Ефект економії ми відчули відразу, але через зростання вартості електрики місто платить ті самі гроші", — додає міський голова.
Мікрорайон майбутнього
Миргороду вже є чим похвалитися, але місто не зупиняється у своєму русі до енергоефективності. Наступний етап — повна реконструкція теплової системи мікрорайону "Авіамістечко". Роботи стартують навесні.
Заплановані реконструкція котельні та заміна котлів на більш ефективні, перекладання мереж з використанням ізольованих труб.
У багатоповерхівках мікрорайону встановлять індивідуальні теплові пункти, які дозволять регулювати температуру подачі теплоносія. Як результат — не буде втрати тепла на шляху від котельні до споживача, а мешканці зможуть регулювати температуру у квартирах. Так поліпшиться життя кожного десятого городянина.
З міського бюджету на це виділять 3 млн грн з 20 млн грн потрібних. Решта грошей — від донорів: грантові та кредитні. А от процес створення ОСББ у місті не такий бурхливий, як, наприклад, у Луцьку. Це специфіка малих міст, де в людей ще менше розуміння, що багатоквартирний будинок — їх власність і відповідальність.
Для таких у Миргороді працює проект ЄС/ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду". Він проводить навчання і дає частину грошей на ремонти будинків. Останні два роки відбирають по сім ОСББ. Половину вартості бере на себе проект, ще 45% — місцевий бюджет і 5% — співвласники.
"У перший рік, у 2015-му, ми ледь назбирали охочих. Самоорганізація на дуже низькому рівні, тож виграли активні. Зате у 2016 році, коли спрацював принцип "чому в сусіда краще", було два претенденти на місце", — пригадує Соломаха.
За його словами, місто показує людям, що воно готове сприяти ремонтам чи утепленню будинку, але лише якщо громада сама зробить перший крок.
"Маємо також програму спільного фінансування капітальних ремонтів, де людям пропонується оплатити 20-25% вартості. Місто готове робити поточні ремонти, але ми відмовилися від безкоштовних капітальних ремонтів. Хочете новий дах — виявіть готовність оплатити частину вартості, ми покриємо решту", — каже мер.
І для туристів, і для себе
Миргород у звичайного українця асоціюється з курортом, і його санаторії справляють добре враження. У "Миргородкурорті" теж розуміють, що треба економити, тож віднедавна опалюють свої будівлі пелетами.
Газові котли будуть вмикатися лише за дуже низької температури. На чотири великі санаторії, де лікується близько 4 тис людей, тепло та гаряча вода подаються з економією близько 40%.
Миргород — не лише місто для туристів. Динаміка позитивних змін приємно дивує. Міський голова постійно наголошує, що енергоефективність — це пріоритет, який дає результати. Як доказ згадує двох перших енергетичних менеджерів міста.
Їх робота була настільки помітна й ефективна, що зараз вони працюють у важливих проектах на запрошення великих міжнародних організацій. "Миргород став кузнею кадрів для галузі енергозбереження, — усміхається Соломаха. — Добре, що перед тим, як піти, вони встигають зробити багато для свого міста".