Михайло Апостол: Вісім мільйонів гектарів державних земель перебувають у "чорній" оренді

Аграрний сектор - одна з найкращих ніш для корупціонерів. Хоча років десять тому вони лише придивлялися, де там можна заробити.

Перед тим були часи, коли сільськогосподарські активи або земля нікому не були потрібні.

Елеватор можна було купити за копійки або навіть отримати на решту. Подібні історії люблять розповідати сьогоднішні власники агрохолдингів.

Згодом бізнес почав заходити в аграрну галузь, і від загальних тенденцій не відставали чиновники, створюючи нові "продукти".

До кризи 2008 року це були переважно "схеми" з бюджетним фінансуванням - компенсації, відшкодування, шулерство з відшкодуванням ПДВ. Після кризи чиновники перекинулися на систему дозволів - надання ліцензій і сертифікатів.

Пізніше вони почали паразитувати на держпідприємствах. Тут взагалі "темний ліс". Їх у в аграрному секторі близько 470, і ніхто не знає, хто з них чим займається. Хтось може назвати хоча б першу п'ятірку?

Хоча це переважно тонни металобрухту і сараї, там є мільйони гектарів ріллі. В аграрному міністерстві про це знали і творчо підходили до їх використання. Відтак, побудувати "потік" можна було не лише на китайському кредиті, "лівому" спирті чи торговельних операціях Аграрного фонду.

Як заробляють на цих примарах-підприємствах сьогодні, і як з цим боротися? ЕП поговорила про це з колишнім народним депутатом Михайлом Апостолом. Зараз він радник голови МВС. З Арсеном Аваковим пройшов Майдан і отримав карт-бланш на боротьбу з корупцією в галузі, на якій знається.

- Ви радник Авакова. Куруєте справи, які стосуються аграрної тематики?

- Нема людини, яка б ідеально знала кожну галузь. Я допомагаю в тому секторі, де можу бути корисним. Я 30 років працюю в аграрній сфері. Це не означає, що міністр доручив мені всі питання у цій галузі, і я маю якісь необмежені повноваження, але він мені довіряє.

- Яке у вас коло повноважень?

-  Коли мене призначали, міністр Арсен Аваков викликав до себе Головне слідче управління, заступника міністра і сказав їм: от є Апостол, він буде опікуватися питаннями корупції в агропромисловій сфері. Він закликав їх до співпраці зі мною.

Що я можу? Звертати увагу представників МВС та самого міністра на ті проблеми, які вимагають негайного втручання правоохоронних органів. Я постійно спілкуюся і з представниками бізнесу, переважно середнього і малого.

Використовую свою сторінку у FB для спілкування. Щодня з області маємо по три-чотири делегації. Підключаються і народні депутати, які звертають увагу на ті чи інші правопорушення через звернення.

Я тісно співпрацюю із слідчим управління і стежу, щоби справи були доведені до кінця. Наразі слідче управління завантажене, як ніколи.

Тут все настільки занедбане, що розгрібати доведеться ще нашим внукам. Хабарництво, корупція, рейдерські захоплення - це всюди, особливо в земельній сфері. Сьогодні земля та агропромисловий сектор - це найбільш ласий шматок.

- Аграрний міністр Олексій Павленко казав, що було порушено близько 160 кримінальних справ, у рамках яких розслідуються зловживання на державних підприємствах Мінагропроду…

Олексій Павленко. Фото minagro.gov.ua

- Я не знаю, звідки ці цифри. Якщо взяти кримінальні провадження, відкриті щодо Державної продовольчо-зернової корпорації, то тут епізодів, звісно, багато. Але ми їх об'єднуємо. Тут може бути одна або дві справи, вони просто розширені.

Крім МВС, діяльність цієї сумнозвісної корпорації досліджують Генпрокуратура і СБУ. Там, як відомо, мова йде про колосальні фінансові зловживання.

- Якого періоду стосується більшість справ, з якими вам доводиться стикатися? Часів Януковича чи післяреволюційного періоду?

- Тема корупції, рейдерства і хабарництва в аграрній сфері безкінечна. Це почалося ще років 20 назад, коли Кучма видав указ, і почали розпайовувати землі. Побільшало таких випадків тоді, коли підвищилися ціни на зерно і на землю, і всі зрозуміли, що агропромисловий бізнес справді прибутковий.

Сьогодні, як і раніше, дуже багато кримінальних справ. У першу чергу, вони стосуються неефективного або нецільового використання державної власності.

В Україні є 12-13 млн гектарів державних земель. Досі ще ніхто не робив інвентаризації. Далеко не всім земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери, не всі вони мають грошово-нормативну оцінку. З них 7-8 млн га використовується безкоштовно, і державна казна не отримує за них ні копійки.

Більшість тих земель - це землі запасу, резерву, Мінагропроду та підвідомчих йому держпідприємств, яких більше 450. Вони отримали поля у постійне користування, не маючи навіть техніки. Наприклад, землі, передані Міносвіти.

Разом із закладами аграрної освіти, які перебували під Мінагропродом, до Міносвіти передано більше 200 тис га, які знаходяться у користуванні навчальних закладів. Я хочу, щоб ви знайшли ті 200 тис гектарів землі. Де вони?

- Виші отримали такі великі площі?

- Так, 200 тисяч. Загалом 7-8 млн га землі використовується неефективно. Спритні ділки придумали купу схем на кшталт договорів про співпрацю чи спільний обробіток. Без різниці, що це - держпідприємство чи вищий навчальний заклад. Держава в таких випадках - третій зайвий і від цієї діяльності нічого не отримує.

Ми намагаємося довести, що ці договори юридично недійсні, але це важко зробити. Наше законодавство побудоване таким чином, щоб в казну податки не платилися і на цьому особисто наживалися певні люди.

- Якщо ми уже торкнулися земельного питання, то, може, ви поясните, куди поділися землі Національної академії аграрних наук? За словами міністра, з 1 млн га у них залишилося лише 360 тис га.

- Залишилося десь 390 тис га. Землі з НААН виводили різними шляхами. Частину - розпаювали, частину - віддали під особисті селянські господарства, частину - перевели під будівництво. Якісь землі передали у власність, якісь - відокремили. Там чорт ногу зламає. Усе це відбулося не за один рік.

Біда в тому, що ні один керівник академії не намагався зупинити "дерибан". Це взагалі знущання - найкращі землі, найкращі чорноземи були "вимиті" з НААН. Частина земель, близько 60 тис га, відпала через анексію Криму та війну в Луганській і Донецькій областях. Точних даних, скільки ми втратили, нема.

Нема структури. Я ще раз хочу наголосити: якщо ми хочемо вводити ринок землі, ми повинні спочатку провести детальну і прозору інвентаризацію.

- Причому, я так розумію, близько 110 тис га дісталося компанії, пов'язаній з бізнесменом Сергієм Тарутою? Принаймні, так кажуть на ринку.

- Так. Йдеться про компанію ТОВ "Торговий дім "Украгроком". Загалом, я не знаю, хто там стоїть за цією компанією, але точно це не простий дядько Іван із села.

Це почалося ще за минулої влади. Була спочатку постанова Кабміну Миколи Азарова у 2012 році про передавання в оренду 110 тис га цій фірмі. Це, до речі, не просто земля. Це села, інфраструктура, виробничі приміщення.

Ділки почали реалізовувати цей сценарій, а тут Майдан. Уряд Яценюка це злочинне рішення скасував. Вони попрацювали лише два роки і залишили на державних структурах більше 30 млн грн збитків і кредитних боргів на 300 млн. Ця структура ще має нахабство судитися з НААН та держпідприємствами.

Ми цим займаємося. МВС проводить слідство. Там нема певних первинних документів. Ще потрібно уточнити весь масштаб збитків. Ми бачимо, що насіння, добрива і пальне купувалися за надзвичайно високими цінами.

Проблема лише в тому, що суди проти нас.

- Що ви маєте на увазі?

- Господарський суд Харківської області зобов'язав Національну академію аграрних наук відшкодувати підприємству "Украгроком" 3 млн грн насінням.

Боротьба з цією компанією триває в судах. До справи залучено багато слідчих. Багато проваджень і за іншими епізодами. Всі вони у мене на особистому контролі.

- Які ще є великі підприємства з великими земельними масивами, де існують такі проблеми?

- Ми ведемо ДП "Конярство України", яке має 44 тис га землі. Як вона використовується? Десь 90%, думаю, передається на підставі різних сумнівних договорів іншим сільгосппідприємствам під тіньовий розрахунок.

Кажуть, використання одного гектара у такий спосіб коштує 1 тис грн. Уявіть собі, 40 тис га - це 40 млн грн. Це кошти, які ніколи не потраплять в казну держави чи місцевих рад. Вони йдуть у чиїсь кишені. Куди ці кошти потрапляють далі? Велика частина, ймовірно, опиняється у тих, хто призначає керівників держпідприємств.

Президент НААН Ярослав Гадзало (ліворуч). Фото naas.gov.ua

Інший приклад - ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", яке створили на базі державної системи охорони прав на сорти рослин. До реформування ця система мала 70 млн грн на рахунках, а також продукцію на складах, а вже 2013 рік закінчила із збитками 5 млн грн.

Там 24 тис га. Без цієї структури країна не може жити. Все насіння, яке купується за кордоном, повинне пройти перевірку на цих державних підприємствах.

Ця служба досі працює, але землі у неї фактично нема. Ці насіннєві станції, які перевіряють і проводять досліди з насінням, змушені платити за землю штучно створеному підприємству. Це нонсенс - платити за діяльність на своїй землі.

На жаль, крім розмов, ми не бачимо ніякої користі ні від народних депутатів, ні від профільних комітетів, ні від Мінагропроду. Я ще не бачив ні одного конкретного кроку з боку міністерства чи суб'єктів законодавчої ініціативи, які могли б завадити використанню різних сумнівних схем виведення ріллі.

Таких держпідприємств можна назвати десятки, у яких землі вже давно нема.

- Чи відомо, хто стоїть за такими схемами, як у "Конярстві України"?

- Ви ж чули, напевно, як обирався керівник цієї установи. Обрали 24-річного юнака на це проблемне підприємство. Там же конкурсну комісію очолює заступник міністра Ярослав Краснопольський. Це один з членів команди агрохолдингу "Райз", де свого часу працював наш аграрний міністр.

Вони на "відкритому і прозорому" конкурсі призначили керувати цим ДП людину, яка уже працювала в "Конярстві". Звичайно, інших кандидатур не знайшли і бідкаються, що мало професіоналів, і ніхто до них не йде. Це абсурд. Тисяча гектарів - це неабияке багатство, а що тоді говорити про 44 тис?

- Це ДП уклало багато договорів з якимось ТОВ "Агрогрупа Деметра".

- Розслідування триває, відкриті провадження і за іншими епізодами. Щоб у цьому розібратися, потрібна якісна юридично-правова оцінка договорів. Я поки що не бачу, хто може це правильно зробити. На жаль, найкращі юристи працюють на махінаторів та аферистів. Нам теж треба виховувати таких юристів.

- Як запобігти подібним схемам?

- Потрібна політична воля вищого керівництва і депутатів. Передусім, депутатів.

Що вони можуть зробити, щоб не було корупції в державному земельному секторі? Змінити законодавство - спростити до мінімуму ведення бізнесу. Скасувати більшу частину нікому не потрібних ліцензій, довідок та сертифікатів.

Треба забрати з цього процесу прокуреного і пропитого чиновника, який ніколи не зміниться, бо він працює в корупційній системі і діє за правилами системи.

Цю роботу повинен робити комп'ютер чи термінал. А цих нероб, які роками пили кров в населення і бізнесу, викинути з кабінетів і змусити жити на мінімальну зарплату чи пенсію. Іншого виходу нема.

Треба також внести зміни до Земельного кодексу чи Податкового кодексу. Умовно кажучи, можна брати по 5% від нормативної грошової оцінки землі, державної власності. У кого б вона не була - будь ласка, заплати в місцеву раду або в бюджет. 10 млн гектарів землі за мінімальною ставкою 5% - це 10 млрд грн.

Землю державної власності також можна передати в Пенсійний фонд, який може на аукціонах вирішувати, кому ці землі здавати в оренду. Так ми можемо покрити третину чи четверту частину загальної суми дефіциту Пенсійного фонду.

Депутатам не треба говорити, що є корупція. Корупція є у всіх країнах. У Китаї за останні кілька років розстріляли близько 12 тис людей за корупцію, проте корупціонерів не поменшало. Корупція як явище виникла сотні років тому. Корупція в Україні - це клас, який живе за своїми законами і правилами.

Що треба зробити? Змінити законодавство, бо воно стимулює корупцію.

- Можливо, проблему вирішить передавання управління держземлями від Держгеокадастру (раніше Держземагентство. - ЕП) на місцевий рівень?

- Тут теж треба все розмежувати. Багато людей кажуть: треба передати землі державної власності на місця, але ніхто не каже, а що ж передавати місцевим радам. За той час, поки землями управляли Держземагентство і держадміністрації, там нічого не лишилося. Практично все роздали.

Є села, для яких не можуть знайти землю навіть під кладовища. Все роздається невідомим людям під особисті селянські і фермерські господарства безкоштовно для держави. Платять лише "під столом" чиновникам.

Як вирішити проблему земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств? Частину, можливо, розпаюємо, а що робити з рештою?

У першу чергу, треба зробити ревізію, щоб дізнатися що у нас є, і кому воно належить. Ми не знаємо, скільки землі викуплено за ці роки обхідними шляхами - за заповітами, кредитними зобов'язаннями, позиками.

- Скільки часу ви працюєте і яких результатів досягли?

- Десь три місяці. Які результати? Кого посадили?

- Так. Я просто не знаю, як по-іншому можна вирахувати ефективність.

- Слідство - це складний процес. За місяць щось довести важко. У нас є, наприклад, справа "Украгролізингу". Вона уже передана до суду. Мова йде про порушення на 350 млн грн і про втрати державою 200 млн грн.

Публічна кадастрова карта України. Джерело map.land.gov.ua

Натисніть, щоб переглянути карту

- Сім'я Шпаків, яка може бути причетна до цих махінацій, зараз в Україні?

- Це питання не до мене. Тут більше року велося слідство. Десятки слідчих працювали з цією справою. На підході інші гучні справи.

Я підготував для слідства близько 20 справ. Це рейдерські захоплення, вилучення земель і неправомірне їх використання. Це неефективне використання державних підприємств. Проте це порівняно із справами, які веде МВС, це крапля в морі.

Звісно, ми працюємо і з депутатським контролем, і з науково-дослідними земельними інститутами. Виробляємо різні механізми і пропозиції до законодавства. Щось десь виходить. Десь не виходить.

- У нас є три великі підприємства в агросекторі, які час від часу спливають в корупційних скандалах: ДПЗКУ, "Укрспирт", Аграрний фонд.

- Що таке ДПЗКУ? Це структура, яка існує для обслуговування китайського кредиту. Не буде цих грошей - від неї нічого не залишиться. ДПЗКУ повинна продавати 3-4 млн тонн зерна китайцям, і вона з цим, будемо відвертими, не справляється. Чи почне справлятися, невідомо.

Держава безкоштовно віддала цій структурі 65 об'єктів інфраструктури, в тому числі портові елеватори. І що має від цього держава? В середньому 2-4 млрд грн збитків на рік. Чи потрібна нам така структура?

Звичайно, ці елеватори, побудовані в 1970-х роках, треба продати. Ми повинні позбутися цих збитків. Приватний гравець ніколи не буде працювати у збиток.

Аграрний фонд - це така віртуальна установа. Сьогодні працюють ПАТ "Аграрний фонд" і державна спеціалізована установа Аграрний фонд.

Коли я чую, що Мінфін буде виділяти кошти для форвардних закупок незаконно створеній організації, я нічого не розумію. Тобто кошти виділяються напівдержавній структурі, а чим же тоді буде займатися державна спеціалізована?

- Повернімося до ДПЗКУ. Як відомо, звідти було виведено близько 250 млн дол. Це відбувалося як в період Януковича, так і при новій владі. Чи порушені кримінальні справи? Чи затримали когось? Хто за це відповість?

- Відкриті кримінальні провадження, проте більшість людей, причетних до цього, зараз за кордоном. Деякі співпрацюють із слідством. Проблеми корпорації тривають. За нових міністрів особливо нічого не змінилося. Естафету від Присяжнюка прийняв Ігор Швайка, а тепер - Олексій Павленко.

Є багато питань, з якими розбираються. Преса багато про що писала.

Підтверджуються факти зловживань у ДПЗКУ: купівля в самих себе, купівля за вищими від ринку цінами, продажі за нижчими цінами, продаж зерна без погодження або неправомочні рішення керівництва ДПЗКУ щодо зміни пунктів договорів з китайськими контрагентами. Все це - за останні кілька місяців.

Фото provse.te.ua

- Про який період йде мова? Хто тоді керував корпорацією?

- Є питання до усіх керівників ДПЗКУ, починаючи з 2013 року. Щодо кожного з них відкриті кримінальні провадження. Зокрема, відкрито провадження за фактами періоду, коли ДПЗКУ керував Валерій Томіленко. Там є дві серйозні претензії.

- Про що йдеться?

- Поки триває слідство. Одна із справ стосується закупівлі зерна у трейдерів за завищеними цінами. Інша стосується укладання збиткової додаткової угоди з китайською корпорацією ССЕС. З нею, як відомо, ДПЗКУ підписала договори щодо поставки зернових в КНР.

У березні до Китаю поїхала делегація у складі заступника міністра Ярослава Краснопольського, в. о. голови правління ДПЗКУ Томіленка та депутата Івана Мірошниченка. Подейкують, вони хотіли отримати підтримку від Китаю на призначення Томіленка головою правління ДПЗКУ. Там мав бути конкурс.

Я не знаю, як вони їх там намагалися вмовити, але вони лише підставили країну. Ці горе-менеджери без погодження з урядом, без відповідних доручень та директив підписали з китайською стороною додаток №3 до генеральної угоди.

У підсумку, змінився орієнтир ціни, відповідно до якого китайці купують у нас зерно. За попередніми розрахунками, корпорація через це може отримати 4 млрд дол збитків протягом 13 років дії контракту. Рішення будуть прийматися після юридичних експертиз і висновків та пояснень з боку Китаю.

Всі знають також, що китайці судяться з нами і за попередніми епізодами. Нашій країні незабаром можуть виставити штраф за цими зерновими контрактами.

У структурі експорту зерна ДПЗКУ займає лише 8%, а проблем набагато більше. За перший квартал - 2 млрд грн збитків. Для чого створювати таку мегаструктуру?

Вони ж дограються до того, що в цієї структури заберуть ліцензії, адже 160 млн дол не повернулося. Згідно з нашим законодавством, якщо є неповернення валютної виручки, то накладаються штрафи або забороняється займатися зовнішньоекономічною діяльністю. Ми ж тоді не зможемо виконати договір.

 - Одна з найбільш зухвалих афер часів Януковича - виведення з Аграрного фонду 2 млрд грн через Брокбізнесбанк. Як ця справа просувається?

- В АФ були кошти на депозиті не тільки у Брокбізнесбанку, а й у "Дельта банку". Там, звісно, не така велика сума, та все-таки. Друге питання - чому ці кошти взагалі розміщають на депозитах, коли вони повинні працювати на споживачів?

Ця установа повинна виконувати основну функцію - регулювати ринок за рахунок інтервенцій, але цього ми не бачимо. Ніхто не контролює, за якою ціною АФ купує зерно, як воно зберігається, і чому ці гроші неефективно "з'їдаються".

 - Що відбувається у Держрезерві? Чи на місці задекларовані товари?

- На жаль, ми не знаємо, що там відбувається. Треба перевіряти, а для цього, як мінімум, треба отримати доручення від Мінекономрозвитку та уряду. У Держрезерві необхідно провести інвентаризацію і ревізію. Думаю, там є проблеми.

- Що робити з державними підприємствами? Продати чи реформувати?

- Лише продати. Протягом останніх десяти років, крім збитків і "дерибану", ми там нічого не бачимо. Треба продати інвестору з хорошою інвестиційною програмою. На конкурсній основі чи не на конкурсній, головне - за прийнятною ціною.

Кому продати - теж важливо. У нас насправді три біди: війна, корупція та агрохолдинги. Агрохолдинги - це викривлена система господарювання. Ніде в світі їх нема. Вони - причина безробіття в селах, знищених доріг і мостів. У селах, де вони присутні, соціальна інфраструктура "нульова".

Набрали кредитів під гарантії держави, а зараз сиплються, адже проконтролювати таку велику машину нелегко. Коли вони були біля корита і користувалися державними програмами та пільговим оподаткуванням, вони непогано себе почували. Коли ж їх потроху почали відсувати від корита, вони почали падати.

Сьогодні агрохолдинги на плаву, а завтра вони розсиплються. Державні підприємства треба віддавати в руки стратегічним інвесторам.